День гніву

СЛОВНИК

А

Авіза (авізо) — повідомлення.

Авксиліарний — допоміжний.

Авторамент — рід, тип, вид.

Адамашковий — шовковий.

Аддиція — додавання.

Азали ж — невже, хіба.

Алікант (аліканте) — солодке виноградне вино.

Алчба — зажерливість.

Амаликитяни — у єврейській релігійній традиції загальна назва для позначення ворожих євреям народів або груп.

Антицесор, антецесор — попередник.

Анімуш — запал, наснага, [бойовий] настрій.

Аргамак — породистий верховий кінь.

Арматор — особа, яка за свій рахунок споряджає судно. Тут: призвідник.

Асан — пан.

Асекуруватися — страхуватися, перестраховуватися.

Аспіс (яспіс) — яшма, напівкоштовне каміння.

Б

Байдана — панцерна сорочка.

Банделієр (бандольєр) — патронташ, підсумок.

Баніт — вигнанець; людина, яку оголосили поза законом.

Барзій — (все) більше.

Бармиця — кольчужна залізна сітка для захисту шиї.

Бартка — гостра вузьконоса сокира з маленьким тупим обухом і довгим держаком.

Бахмат — бойовий кінь.

Бахорити (бахурити) — вести розпусне життя.

Безоар — камінь органічного походження. Утворюється подеколи у шлунку жуйних тварин, коней тощо.

Безецний — підлий, ганебний, ниций.

Безплюдрий — безштанько.

Бекет — військова сторожа.

Берда — кінна стежка.

Бердиш — сокира на довгому держаку з видовжено-півкруглим лезом.

Берендійка — банделієр, стрічка.

Бецман — бельбас, олух.

Бик — великий казан.

Блахманити — замилювати очі, обдурювати.

Бригідки — в’язниця у Львові.

Брокатовий — парчевий.

Будзиґан — булава із шипами.

Бурда — скандал, дебош, безчинство.

Бута — пиха, чванливість, бундючність.

Бутний — пихатий, чванькуватий.

В

Валечний — хоробрий, мужній.

Валлони — жителі Валлонії (регіону Бельгії).

Ватран — камін.

Ввійстя — вхід.

Ведлуг — відповідно (до чогось), згідно з чимсь.

Вельбучний — поважний, знатний.

Веред — гнійний нарив, болячка.

Веселики — журавлі.

Вигензувати — випросити, виманити, вициганити.

Видма — піщаний горбик.

Вироб’яки — постоли.

Витворний — вишуканий, витончений.

Витхнути — перепочити, відсапатися.

Відставляти — переносити в інше місце.

Вісон — тонка коштовна тканина.

Войський — війт, наглядав за порядком у воєводстві, заміщав каштеляна під час шляхетського ополчення.

Вонний — духмяний, запашний.

Вота — дар на вівтар, пожертви.

Встеклий — божевільний, скажений.

Г

Габіт — сутана.

Гадамашек (адамашек) — сорт шовкової тканини.

Гайдавери — штани, шаровари.

Гайдар (гайман) — пастух.

Галман — лайливе слово щодо чоловіка.

Гандри бити — байдики бити, байдикувати.

Ганси — згірдлива назва німців.

Гебан — ебенове дерево.

Гиря — голова.

Гіпокрит — лицемір, лукавець.

Глог — кущ або деревце родини кизилових.

Глушмай (глушман) — глуха людина.

Гойний — щедрий, розкішний.

Голдувати — воздавати честь, славити.

Голендри — голландці.

Гостець — ревматизм.

Гостія — євхаристичний хліб у католиків латинського обряду.

Гунцвот — шельма.

Гупелянда — плащ-накидка до колін або ж до п’ят, який одягали через голову.

Гурензон — сучий син.

Гурма — юрба.

Гуф — військо, рать.

Ґ

Ґанджар — двосічний стилет, закривлений на кінці.

Ґелюхи — тельбухи.

Ґмерк — родинний чи цеховий знак (своєрідний герб); перстень із печаткою, на якій зображений такий знак.

Ґорс — бюст, декольте.

Д

Дебакль — поразка.

Делектуватися — насолоджуватися.

Делія — довгий верхній одяг, який носили наопашки.

Деспект — образа, кривда, зневага.

Десперувати — впадати у розпач, втрачати надію.

Джавр (джаур) — іновірець.

Джурґа — юрба.

Див-дерев — дурман (однорічна отруйна трав’яниста рослина).

Дик — вепр.

Дискретний — обережний, прихований, секретний.

Диспоновати — наказувати.

Доматор — домосід.

Домаха — шабля.

Домінус — пан, повелитель, хазяїн.

Доротка — в’язниця у Львові.

Дублон — старовинна золота монета.

Дудок (дуда) — плата за хрещення дітей.

Дуфати — вірити, сподіватися.

Е

Еґзаґеровати — перебільшувати.

Еквіпунок — обмундирування, екіпірування.

Ж

Жак — студент, учень, школяр.

Жизний — урожайний, родючий.

Жолд — платня (у найманому війську).

Жоломіґа (жоломійка) — сопілка.

З

Заглада — загибель, знищення.

Закладник — заложник, полонений.

Захристія — приміщення у християнському храмі, яке призначене для зберігання предметів культу.

Зафайданий — загиджений, забруднений.

Збоніфікувати — відшкодовувати, винагороджувати.

Збуй — брехун, розбійник.

Згладити — убити, знищити.

Здецидований — остаточний, рішучий.

Зефір — легкий вітерець.

Зіновать-трава — багаторічна рослина родини бобових.

І

Ізруч — в рукопашному бою.

Імпетувати — наступати.

Імпет — натиск, сила, навала.

Інвенція — винахідливість.

Інкурзія (інкурсія) — наїзд, напад.

Інстиґатор — урядовий обвинувачувач у давньому суді Речі Посполитої.

К

Калмук — калмик.

Калюмнія — наклеп, наговір.

Камедул (камальдул) — член католицької чернечої автономної конгрегації, відгалуження бенедиктинського ордену.

Камка — іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками.

Кантовастий — кутастий.

Капусь — ябедник, донощик.

Карабеля — крива шабля.

Картавна — великокаліберна гармата.

Карчило — карк.

Катран-трава — рослина родини хрестоцвітих.

Кватира — штаб-квартира.

Кварцяні — регулярне наймане військо у Польщі в XVI—XVIII ст., яке утримували за рахунок кварти — четвертої частини доходів із королівських земель.

Кватерна — відділ кінноти, ескадрон.

Келеп — ручна зброя; своєрідний молот, насаджений на довгий держак.

Кінва — великий дерев’яний кухоль.

Кітел — казан.

Клуб — верхня частина ноги, тазу

Коберець — килим.

Колігація — свояцтво.

Коміть головою — сторчголов.

Компут — основні сили війська.

Комунік — кінний загін.

Конар — груба гілляка, сук.

Конферувати — засідати, радитися, обговорювати

Конфесата — свідчення під час допиту; допит.

Конфузія — замішання, розгубленість.

Контарець — короткий меч.

Контентувати — задовольняти.

Контроверсія — суперечка.

Конфідент — таємний агент, донощик.

Конфіденція — близькі (фамільярні) стосунки.

Кон’юрація — зговір, змова.

Копа — одиниця лічби, що дорівнює 60.

Коч — карета

Креденс — буфет (шкаф).

Крисаня — бриль, капелюх.

Крогулець — яструб.

Крочити — крокувати, йти.

Кунктатор — обережна, нерішуча людина.

Курфюрство — територія (князівство), яку очолював курфюрст (князь, який мав право вибирати імператора).

Кутниця — кишка.

Л

Ладунка — патронташ.

Легітимуватися — володіти; доводити своє право.

Левенець — гайдамака.

Лелеч — народна назва душекії зеленої, чагарникової рослини родини березових.

Лилик — кажан.

Лишка — лисиця.

Літавиця — міфічна істота, що начебто спокушала парубків.

Літанія — благальна молитва у католиків.

Локать — місце у списку.

Луб’янки — ємності (короби), виготовлені з лубу (внутрішньої частини кори листяних дерев).

Льонт — бікфордів шнур (запалювальний).

Людвисар — ливарник.

Лявенда — лаванда.

Лядина — сосна.

Лярон — злодій, шахрай, розбійник.

М

Мазур — житель Мазовії, історичної області на сході Польщі.

Мальвазія — сорт солодкого виноградного вина.

Маракувати — розуміти, розбиратися у чомусь.

Мартиріум — мучеництво (за віру).

Масар — ковбасник.

Матляр — шахрай.

Матлярство (махлярство) — шахрайство.

Мацки — щупальця.

Машкаталь (мускатель) — десертне виноградне вино.

Мельдуватися — з’являтися.

Місюрка — кільчаста сітка шолома.

Молоєць — молодець, хлопець-молодець.

Молоня (молонія) — блискавка.

Моноксил — козацький човен, видовбаний із суцільного дерева.

Морес — звичай, поведінка, порядок; субординація.

Муфмафи — згірдлива назва німців.

Н

На гамуз — на дрібні шматочки.

Нава — корабель.

Наглити — квапити, підганяти.

Наус — уздечка.

Недискреція — нетактовність.

Нів — новий (молодий) місяць.

Нігич — зовсім, ніскільки.

Нобілітація — надання шляхетського титулу, введення в шляхетський стан.

О

Облічати — рахувати, підраховувати.

Обріст — полковник.

Обсервувати — спостерігати.

Оглада — гарні манери, лоск.

Огладжений — добре вихований, з гарними манерами.

Ознаймити — об’явити, заявити, сповістити.

Окрутний — суворий, пекельний.

Ольстра — кобура.

Опресія — скрутне становище.

Ордонанс — наказ, розпорядження.

Оршак — свита, кортеж.

Оспалий — сонний, лінивий, млявий.

Офіцина — флігель.

П

Пактувати — вести перемовини, домовлятися.

Палісад — частокіл, оборонна споруда із товстих, загострених зверху колод.

Пани-рада — державна установа у Великому князівстві Литовському до 1569 р.

Парвеніуш — вискочка, парвеню.

Патинки — черевики з відкритою п’ятою.

Пахоля — хлопчик-підліток.

Пертрактувати — вести переговори.

Пільга — тут: полегшення.

Пленіпотент — довірене лице, уповноважений у справах.

Плюдри, плюндри — широкі штани, шаровари.

Подуванити дуван — ділити здобич після набігу.

Поємщина — мито за укладання шлюбу.

Порон — те саме, що пором.

Посесія — орендований маєток, земельне володіння.

Поскромити — приборкати.

Преіміненція — знаменитості.

Примас — у католицькій церкві титул і сан архієпископа визначеної єпархії, який надає папа римський.

Продитор — зрадник.

Профос — офіцер, який виконував у війську обов’язки поліцая; підстаршина.

Пунсовий — червоногарячий.

Р

Рачити — зволити.

Ребелізант — бунтівник, заколотник.

Ребелія — бунт, заколот.

Регала — стелаж, полка.

Реґімент — полк.

Резолютний — рішучий, сміливий.

Рекреація — перерва між уроками, лекціями; вакації, канікули.

Рекуперувати — знову здобути прихильність; повернути, компенсувати.

Реляція — повідомлення.

Ретирада — відступ.

Ретрашемент — військове укріплення.

Реферувати — доповідати.

Решма — прикраса на кінській збруї.

Ридван — велика карета.

Ритраф — металева пластина із зображенням герба чи святого, яку лицарі носили на грудях.

Ритмайстер — ротмістр.

Розкат — кріпосний вал, земляне укріплення фортеці.

Рокош — заколот, бунт.

Розправляти — докладно говорити.

С

Сабат — шабаш.

Саєт — сорт оксамиту.

Салітарня — майстерня з виробу пороху.

Сальва — залп.

Сальватор — визволитель, спаситель.

Саппермент — лайка: чорт забирай! сто чортів!

Сардон (сардонікс) — різновид агату.

Сарака — бідолаха.

Секвестр — заборона, обмеження.

Секурс — поміч.

Секурувати — охороняти.

Септентріони — північні країни.

Серйо — серйозно.

Серпантина — рід гармати.

Серпій — рослина родини складноцвітих, яку використовують для одержання жовтої та зеленої фарби.

Сиґнет — перстень із печаткою.

Сирівець (сириця) — довгі ремені з недубленої шкіри.

Скартабелат — неповноправний шляхтич; нижча категорія шляхти.

Сколіґований — посвоячений.

Скурчибик — пройдисвіт, негідник.

Сміговниця — малокаліберна гармата з довгим дулом.

Сницар — майстер з художнього різьблення по дереву й карбування по металу.

Спасне — податок за право пасти худобу.

Спорзний — безсоромний, непристойний.

Ставщина — податок за вилов риби у водоймах, що належали шляхтичам.

Страдіоти — легка наймана іррегулярна кіннота, яку набирали переважно в Албанії.

Субтракція — віднімання.

Сукцес — успіх, удача.

Сулиця — спис.

Супонувати — припускати, гадати, міркувати.

Суспенза — звільнення від обов’язків, посади.

Сутий — справжній, великий.

Сухомельщина — плата за помел.

Т

Тарапати — скрута, турбота, морока.

Тать — розбійник, злодій.

Талер (таляр) — старовинна срібна монета.

Тандем — отож.

Теорбан (торбан) — народний струнний щипковий музичний інструмент.

Теріяк — протиотрута.

Тирса — степова рослина родини злакових.

Тисавий — ясно-гнідий.

Трафний — тут: правильний, влучний.

Тривати — тут: існувати, жити.

Тумульт — метушня, ґвалт.

Туркус — бірюза.

У

Уроки — за давніми уявленнями, наслання хвороби чи нещастя кому-небудь поглядом, завдавання шкоди.

Ф

Факція — змова, заколот.

Фалерн — італійське виноградне вино.

Фалюндишевий (фалендишевий) — виготовлений з тонкого англійського чи голландського сукна.

Фальбани — складки, зборки на одязі.

Фальконет — дрібнокаліберна гармата.

Фарний — парафіяльний.

Фацеція — гумористично-сатиричне оповідання.

Фашина — в’язанка лози, очерету для укріплювання насипів, валів.

Ферезія — вид плаща.

Філют — хитрун, пройдисвіт.

Фольгувати — потурати, давати волю, виявляти поблажливість.

Форшпан — великий довгий віз.

Форштат (форштадт) — поселення за межами міста або фортеці; передмістя.

Фоса — рів, канава.

Фравцимер (фрауцимер) — придворні дами, фрейліни.

Фрасувати — тривожитися, непокоїтися.

Фрасунек — журба, смуток, турбота.

Фратер — братчик.

Фрашка — жарт, епіграма.

Фукати — кричати, лаятися, сердитися.

Фукач — крикун, лайливець.

Футрина — лиштва.

Фюзілієр (фюзілер) — розвідник.

X

Халяндра — старовинний циганський танець.

Хорустіль — деркач (невеличкий птах родини пастушкових).

Худопахолок — дворянин незнатного походження.

Ц

Цаль — дюйм (1 дюйм — 2,54 см).

Цеп — йолоп, бевзь.

Цирограф — письмова угода, яка зазвичай підписана кров’ю, між простим смертним і дияволом.

Чакалка (чекалка) — шакал.

Чамбул — загін.

Чандари — ремені від сідла під животом.

Чапрак — підстилка під кінське сідло, попона.

Черес — широкий пояс із порожниною всередині для зберігання грошей та інших цінних речей.

Члонкі — кінцівки (руки чи ноги).

Ш

Шварґіт (шваркіт) — швидка й нерозбірлива мова.

Шварґ — гамір, гомін, лепет.

Шелвахоза (шельвах) — вартовий.

Шестопер — пірнач.

Шинквас — прилавок, зазвичай у шинку.

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям.

Шкот — шотландець.

Шпалера — шеренга.

Ю

Юк — в’юк, тюк.

Юшман — легка кольчуга.

Я

Яспіс — яшма.

Яструб — фортечна гармата.

Яхонт — сапфір чи рубін.