День гніву - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Юрій Косач (ч. notes)

Примітки

1

Літавиця — міфічна істота, що начебто спокушала парубків.

2

Башата — можливо, йдеться про башу, найвищого урядовця, вельможу чи генерала у давній Туреччині та Єгипті.

3

Безплюдрий (пор. пол. pludry — штани) — безштанько.

4

Коч — карета.

5

Who is there? (анг.) — Хто тут?

6

Ladislai Regis Milites, saperlot (лат.) — Ладислава царя воїни, чорт забирай!

7

Гупелянда (гупелянд) — плащ-накидка до колін або ж до п'ят, який одягали через голову.

8

Goddam (пор. анг. god-damn — проклятий, прокляття) — чортівня! прокляття! чорт забирай!

9

Гостець — ревматизм.

10

Сирівець (сириця) — тут: довгі ремені з недубленої шкіри.

11

Секурс (пор. анг. secours) — поміч.

12

Qui vive? (фр.) — Хто йде?

13

Здецидований (пор. пол. zdecydowany) — остаточний, рішучий. Тут: цілковитий.

14

Септентріони — північні країни.

15

Авіза (авізо) — повідомлення (пор. італ. awiso).

16

Ребелія (пор. пол. rebelia) — бунт, заколот.

17

Ребелізант — бунтівник, заколотник.

18

Пленіпотент — довірене лице, уповноважений у справах.

19

Bellua sine capite (лат.) — бестія (звір) без голови.

20

Левенець — гайдамака.

21

Поскромити (пор. пол. poskromi) — приборкати, втихомирити.

22

Делія — довгий верхній одяг, часто підбитий хутром, який носили наопашки.

23

Сироматня — сірома, біднота.

24

Ставщина — податок за вилов риби у водоймах, що належали шляхтичам.

25

Спасне — податок за право пасти худобу.

26

Сухомельщина — плата за помел.

27

Поємщина — мито за укладання шлюбу.

28

Дудок (дуда) — плата за хрещення дітей.

29

Бахмат — бойовий верховий кінь.

30

Кітел — казан.

31

Гиря — голова.

32

Веред — гнійний нарив, болячка.

33

Крогулець (пор. пол. krogulec) — яструб.

34

Аргамак — породистий верховий кінь.

35

Оршак (пор. пол. orszak) — свита, кортеж.

36

Крогульчий (пор. пол. krogulczy) — яструбиний.

37

Коліґація (пор. пол. koligacja) — свояцтво; тут: знайомство з високопосадовцями.

38

Чамбульні — тут: татари.

39

Делектуватися — насолоджуватися.

40

Homo eruditus (лат.) — ерудована людина.

41

Аддиція (лат. additio) — додавання; субтракція (лат. subtractio) — віднімання; мультиплікація (лат. multiplicatio) — множення; дивізія (лат. divisio) — ділення.

42

Інкурзія (інкурсія) — наїзд, напад.

43

Ordo novus (лат.) — новий лад (Автор.).

44

Шпалера (пор. пол. szpaler) — шеренга.

45

Фалюндишевий (фалендишевий) — зроблений із тонкого англійського чи голландського сукна.

46

Адамашковий — шовковий.

47

Захристія (закристія, захристя) — приміщення у християнському храмі, яке призначене для зберігання предметів культу.

48

Брокатовий — парчевий.

49

Морес — звичай, поведінка, порядок; субординація.

50

Рачити — зволити.

51

Карабеля — крива шабля.

52

Бýрда (пор. пол. burda) — скандал, дебош.

53

Арматор (лат. armator) — особа, яка власним коштом споряджає судно. Тут: призвідник.

54

Ad rem (лат.) — до справи.

55

Consensus (лат.) — згода (Автор.).

56

Coniuratio, conjuratio (лат.) — змова (Автор.).

57

Опінія (пор. пол. opinia) — оцінка, думка, погляд.

58

Absolutum dominium (лат.) — необмежена влада (Автор.).

59

Pro patriae libertate (лат.) — за волю вітчизни (Автор.).

60

Баніт — вигнанець; людина, яку оголосили поза законом.

61

Coniurationis fratres (лат.) — братчики змови (Автор.).

62

Coniurationem (лат.) — змова.

63

Animus coniurationis (лат.) — душа змови (Автор.).

64

Теріяк — протиотрута.

65

In arte bellandi (лат.) — у мистецтві ведення війни.

66

Instrumentum coniurationis (лат.) — знаряддя змови (Автор.).

67

Інвенція (від лат. inventio) — винахідливість.

68

Цирограф — письмова угода, яка зазвичай підписана кров'ю, між простим смертним і дияволом.

69

Ордонанс — наказ, розпорядження.

70

Patris Seraphici (лат.) — ангельського Отця.

71

Laudetur (laudetur Jesus Christus (лат.) — слава Ісусу Христу) — традиційне привітання у католиків.

72

In saeculo saeculorum (лат.) — на віки вічні.

73

Campus Martius (лат.) — поле битви (Автор.).

74

Бернардин — тут: монастир, костел бернардинів у Львові.

75

Крочити — крокувати, йти.

76

Вота — дар на вівтар, пожертви.

77

Ukraina vera est Campus Martius (лат.) — Україна — це справжнє поле битви (Автор.).

78

Тривати — існувати, жити.

79

Фарний (пор. пол. farny) — парафіяльний.

80

Бутний — пихатий, чванькуватий.

81

Рекреація — перерва між уроками, лекціями; канікули.

82

Жак (пор. пол. żak) — студент, учень, школяр.

83

Локать — місце у списку.

84

Еквіпунок — обмундирування, екіпірування.

85

Габіт — сутана.

86

Ubi beatitudo consistat (лат.) — у чому полягає щастя?

87

Beatitudo in actu voluntatis consistat (лат.) — щастя полягає в чині волі (Автор.).

88

Ad maiorem Dei gloriam (лат.) — для більшої слави Божої.

89

Ринграф (пор. пол. ryngraf) — металева пластина із зображенням герба чи святого, яку лицарі носили на грудях.

90

Валечний (пор. пол. waleczny) — хоробрий, мужній.

91

Мартиріум (лат. martyrium) — мучеництво (за віру).

92

Лайки французької солдатески XVI—XVII ст. (Автор.). Larron (фр.) — злодій, шахрай, розбійник. Fils du putain (фр.) — син повії. Faquin (фр.) — бовдур, олух.

93

Пранцюватий — огидний, паскудний.

94

Ритмайстер (пор. нім. Rittmeister) — ротмістр.

95

Жолд — платня (у найманому війську).

96

Регімент (пор. пол. regiment) — полк.

97

Обріст (пор. нім. Oberst) — полковник.

98

Алярм (пор. пол. alarm) — тривога.

99

Алікант (аліканте) — солодке виноградне вино.

100

Ars bellandi (лат.) — мистецтво ведення війни.

101

Лярон (фр. larron) — злодій, шахрай, розбійник.

102

Лайка ландскнехтів (Автор.).

103

Ми з лицарського ордену, / Що стали бідняками, / Вас на смерть поб'ємо, / Щоб вино ваше випити.

104

Gott helfe (нім.) — Боже поможи; ходи з Богом.

105

Wer da? — Хто йде? (Хто там?)

106

Паппенгейм Готфрід Генріх (1594—1632) — фельдмаршал, граф, головнокомандувач військами Католицької ліги в Тридцятилітній війні.

107

Компліментів (Автор.).

108

Бекет — військова сторожа.

109

Нажива з війни, грабунок (Автор.).

110

Воїн (Автор.).

111

Господар і господиня (Автор.).

112

Стріляти й колоти (Автор.).

113

Стріляти й колоти (Автор.).

114

Крадіжка, грабунок (Автор.).

115

Крадіжка, грабунок (Автор.).

116

Гроші (Автор.).

117

Гроші (Автор.).

118

Бідувати, жебрати (Автор.).

119

Загине (це все жаргон вояків 30-літньої війни) (Автор.).

120

Гунцвот — шельма.

121

Кватерна — кінний ескадрон (Автор.).

122

Плюдри, плюндри (пор. пол. pludry) — широкі штани, шаровари.

123

Кварцяні (пор. пол. kwarciany) — регулярне наймане військо у Польщі в XVI—XVIII ст., яке утримували за рахунок кварти — четвертої частини доходів із королівських земель.

124

Контроверсія (лат. controversia) — суперечка.

125

Черес — широкий пояс із порожниною усередині для грошей та інших цінних речей.

126

Дублон — старовинна золота монета.

127

Талер (таляр) — старовинна срібна монета.

128

Дуфати (пор. пол. dufać) — вірити, сподіватися.

129

Страдіоти — легка наймана іррегулярна кіннота, яку набирали переважно в Албанії. Тут: албанці (балканці).

130

Людвисар (пор. пол. ludwisarz) — ливарник.

131

Доротка — в'язниця у Львові.

132

Кінва — великий дерев'яний кухоль.

133

Silentium (лат.) — тиша, мовчання.

134

Opinionem (від лат. opinio) — думка.

135

Зафайданий (пор. пол. zafajdać — загадити) — загиджений, забруднений.

136

Кутниця — кишка.

137

Скурчибик (пор. пол. skurczybyk) — пройдисвіт, негідник.

138

Халяндра — старовинний циганський танець.

139

Мальвазія — сорт солодкого виноградного вина.

140

Campus volantes (лат.) — рухомі табори (Автор.).

141

Фальконет — дрібнокаліберна гармата (її діаметр — 7,2 см).

142

Картавна — великокаліберна гармата (її діаметр — 15,7 см).

143

Коберець (пор. пол. kobierzec) — килим.

144

Mi corazon (ісп.) — моя душа, моє серце. Мі vida (ісп.) — моє життя.

145

Фацеція — гумористично-сатиричне оповідання.

146

Авторамент (пор. пол. autorament) — рід, тип, вид.

147

Серпій — рослина родини складноцвітих, яку використовують для одержання жовтої та зеленої фарби.

148

Асан — пан.

149

Випханий крокодил — тут: опудало крокодила.

150

Скартабелат — неповноправний шляхтич; нижча категорія шляхти.

151

Капусь (пор. пол. kapuś) — ябедник, донощик.

152

Тумульт (пор. пол. tumult) — метушня, гармидер, гвалт.

153

Карчило — карк.

154

Бердиш — сокира на довгому держаку з видовжено-півкруглим лезом.

155

Віват Хмельницькому вождю!

156

Профос — офіцер, який виконував у війську обов'язки поліцая.

157

Vorwarts! (нім.) — Уперед!

158

Жизний — урожайний, родючий (з пол.).

159

Бурда (пор. пол. burda) — скандал, безчинство.

160

Аркан (пор. пол. arkana) — таємниця, секрет.

161

Пактувати — вести перемовини, домовлятися.

162

Гіпокрит — лицемір, лукава людина.

163

Матлярство (махлярство) — шахрайство.

164

Гуф — військо, рать.

165

Авксиліарний (лат. auxiliarius) — допоміжний.

166

Чамбул — загін.

167

Будзиган (або ж моргенштерн) — булава із шипами.

168

Яструби, шарпанини — польові гармати (Автор.).

169

Fiat (лат.) — нехай [так] станеться (Автор.).

170

Анімуш (пор. пол. animusz) — запал, наснага, [бойовий] настрій.

171

Імпет (пор. пол. impet) — натиск, сила, навала.

172

Саппермент (англ. sapperment) — лайка: чорт забирай! сто чортів!

173

Чапрак — підстилка під кінське сідло, попона.

174

Ретрашемент (ретраншемент, ретраншамент) — військове укріплення.

175

Келеп — ручна зброя; своєрідний молот, насаджений на довгий держак.

176

Alea actia est (лат.) — кості (жереб) кинуто (Автор.).

177

Transivimus Rubiconum (лат.) — перейшли ми Рубікон (Автор.).

178

Фрашка (пор. пол. fraszka) — жарт, епіграма.

179

Pro patriae proditore (лат.) — за зрадника отчизни (Автор.).

180

Colluvies, colluvies — повідь, повідь (Автор.).

181

Філют (пор. пол. filut) — хитрун, пройдисвіт.

182

Секурувати — охороняти.

183

Pecunia belli gerendi nervus (лат.) — Гроші — нерв війни, що ведеться (Автор.).

184

Фукати — кричати, лаятися, сердитися.

185

Голдувати — воздавати честь, славити.

186

Банделієр (бандольєр) — те саме, що патронташ, підсумок.

187

Жоломіга (жоломійка) — сопілка.

188

Beati pacifici! (лат.) — Привітання воїнів у XVII ст. (Автор.). Блаженні миротворці! (Упор.).

189

Муфмафи, ганси — згірдлива назва німців (Автор.).

190

Auxilium (лат.) — допомога (Автор.).

191

Посесія — орендований маєток, земельне володіння.

192

Місюрка — кільчаста сітка шолома.

193

Джавр (джаур, гяур) — іновірець.

194

Секвестр — заборона, обмеження.

195

Окрутний (пор. пол. okrutny) — суворий, пекельний.

196

Опресія (пор. пол. opresja) — скрутне становище.

197

Суспенза (пор. пол. suspensa) — звільнення від обов'язків, посади.

198

Деспект (пор. пол. despekt) — образа, кривда, зневага.

199

Азали ж — невже, хіба (з пол.).

200

Сигнет — перстень з печаткою.

201

Omnes una manet nox (лат.) — усіх пригорне ніч (Автор.).

202

Аріанин — прихильник аріанства. Представники цього вчення заперечували церковний догмат про єдину сутність Бога-Отця і Бога-Сина (Христа), вважаючи, що останній як творіння Бога-Отця є нижчим за нього.

203

Облічати — рахувати, підраховувати.

204

Фравцимер, фрауцимер (нім. frauenzimmer) — придворні дами, фрейліни; тут: покоївки і взагалі жінки з оточення знатної особи.

205

Фольгувати — потурати, давати волю, виявляти поблажливість.

206

Легітимуватися (пор. пол. legitymować si?) — володіти; доводити своє право.

207

Реляція — повідомлення.

208

Збоніфікувати — відшкодовувати, винагороджувати.

209

Фукач — крикун, лайливець.

210

Заглада — загибель, знищення.

211

Dies irae (лат.) — день гніву.

212

Фратер — братчик.

213

Ad maiorem Dei gloriam (лат.) — для слави великого Бога.

214

Фрасунек (пор. пол. frasunek) — журба, смуток, турбота.

215

Витворний — вишуканий, витончений.

216

Сколігований — посвоячений.

217

Резолютний (пор. пол. rezolutny) — рішучий, сміливий.

218

Огладжений — добре вихований, з гарними манерами.

219

Супонувати — припускати, гадати, міркувати.

220

Ведлуг — відповідно (до чогось), згідно з чимсь (з пол.).

221

Барзій (пор. пол. bardziej) — (все) більше.

222

Моноксил — козацький човен, видовбаний із суцільного дерева.

223

Фрасувати (пор. пол. frasować) — тривожитися, непокоїтися.

224

Нобілітація — надання дворянського титулу, введення в дворянство.

225

Proditores patriae (лат.) — зрадники вітчизни (Автор.).

226

Версія про шотландське (шкотське) походження козацького ватажка, корсунського та черкаського полковника Перебийноса (Максима Кривоноса) базується на анонімному німецькому памфлеті (1649 p.).

227

More et paraetextu cosacorum imitate Chmielnicii (лат.) — наслідуючи звичай і привід козаків Хмельницького (Автор.).

228

Nie od soli, nie od roli, a od tego, co nas boli (пол.) — не від солі, не від землі, а від того, що нам болить.

229

Глог — кущ або деревце родини кизилових.

230

Націоне полонус, ріту романус — за національністю — поляк, за віросповіданням — римський католик.

231

Scintilla incedium (лат.) — іскра пожежі (Автор.).

232

Gente й natione Polonus — родом і за національністю поляк.

233

Sedes belli (лат.) — оселя війни (Автор.)

234

Exempla cruenta (лат.) — приклади жорстокості (Автор.).

235

Aut recuperari aut mori (лат.) — або здобути, або вмерти (Автор.).

236

Конферувати (пор. пол. konferować) — засідати, радитися, обговорювати.

237

Bellum civile (лат.) — громадянська війна (Автор.).

238

Коміть головою — сторчголов.

239

Ґмерк — родинний чи цеховий знак (своєрідний герб); перстень із печаткою, на якій зображений такий знак.

240

Машкаталь (мускатель) — десертне виноградне вино.

241

Securitas (лат.) — безпека.

242

Дефіле — тут: перехід, переправа.

243

Сальва (пор. пол. salwa) — залп.

244

Імпетувати — тут: наступати.

245

Ретирада — відступ.

246

Юк (пор. пол. juk) — в'юк, тюк.

247

Чакалка (чекалка) — шакал звичайний, вид родини псових.

248

Мазур — житель Мазовії, історичної області на сході Польщі.

249

Голендри (пор. нім. Hollander) — голландці.

250

Colluvies (лат.) — натовп, набрід, збіговисько волоцюг.

251

Proditor patriae (лат.) — зрадник вітчизни (Автор.).

252

Еґзаґеровати — перебільшувати.

253

Антицесор, антецесор (лат. antecessor) — попередник.

254

Hominibus parvis (лат.) — маленькі люди.

255

Posteriores — нащадки, майбутні покоління.

256

Homo parvus et simplex (лат.) — людина мала й проста (Автор.).

257

Interregnum (лат.) — безкоролів'я (Автор.).

258

Одонацер (Одоакр; 431/433—493) — давньогерманський полководець. У 476—493 pp. — король Італії. За однією з легенд, Одоакр був руським князем.

259

Беллюм сіне капіте — війна до останнього (букв. — війна без голови).

260

Алікант (аліканте) — солодке виноградне вино, вироблене в околицях міста Аліконте в Іспанії.

261

Дебакль — поразка.

262

Обсервувати — спостерігати.

263

Sedem fecit (лат.) — окопався (Автор.).

264

Бровари (броварні) — пивоварня.

265

Цеп (пор. пол. сер) — йолоп, бевзь.

266

Футрина — лиштва.

267

Глушмай (глушман) — глуха людина.

268

Офіцина (пор. пол. oficyna) — флігель.

269

Войський — війт, наглядав за порядком у воєводстві, заміщав каштеляна під час шляхетського ополчення.

270

Мацки (пор. пол. macki) — щупальця.

271

Порон — те саме, що пором.

272

Продіторес (лат. proditores) — зрадник.

273

Асекуруватися — страхуватися, перестраховуватися.

274

Факція (пор. пол. fakcja) — змова, заколот.

275

Kiovia, urbs saneta aeternaque (лат.) — Київ, святий город, вічний город (Автор.).

276

Ordo novus (лаг.) — новий лад (Автор.).

277

Orbis terarum (лат.) — світу (Автор.).

278

5 Форштат (форштадт) — поселення за межами міста або фортеці; передмістя.

279

De bello civile (лат.) — про громадянську війну (Автор.).

280

Liberum exertitium religionis (лат.) — вільне виховання релігії (Автор.)

281

Pacta conventa (лат.) — укладені (зібрані) договори.

282

Камка — іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками.

283

Гурма — юрба.

284

Камедул (камальдул) — член католицької чернечої автономної конгрегації, відгалуження бенедиктинського ордену.

285

Сницар — майстер з художнього різьблення по дереву й карбування по металу.

286

Шинквас (пор. пол. szynkwas) — прилавок, зазвичай у шинку.

287

Масар (пор. пол. masarz) — ковбасник.

288

Матляр — шахрай.

289

Тать — розбійник, злодій.

290

Члонкі — кінцівки (з пол.).

291

Оспалий — сонний, лінивий, млявий.

292

Конар — груба гілляка, сук.

293

Петро Амієнський (Ам'єнський), Петро Пустельник (1050–1115) — чернець-проповідник, закликав до Хрестового походу, очолив ополчення бідноти.

294

Relicuum est optare uti quae tibi placuerint ea di immortals adprobent beneque evenire S|nant (лат.) — Залишається тільки побажати, щоб безсмертні боги благословили твої наміри й запевнили добрий успіх твойого діла. Sail. Epist. ad Caes. 1, 8,10 (Автор.).

295

Lupus in fabula (лат.) — про вовка промовка (Автор.).

296

Яхонт — сапфір чи рубін.

297

Калюмнія (пор. пол. kalumnia) — наклеп, наговір.

298

Продитор (лат. proditor) — зрадник.

299

Реферувати — доповідати.

300

Безецний (пор. пол. bezecny) — підлий, ганебний, ниций.

301

Non parcendo (лат.) — не шкодуючи (Автор.).

302

Амор — любов.

303

Оноді — недавно.

304

Рекуперувати (лат. recupero) — знову здобути прихильність; повернути, компенсувати.

305

Posteritas (лат.) — нащадки (Автор.).

306

Не pater patriae, a pestis patriae (лат.) — не батько отчизни, а чума отчизни (Автор.).

307

Нава (пор. пол. nawa) — корабель.

308

Орт — срібна монета, яку карбували, зокрема в Речі Посполитій, у XVI—XVIII ст.

309

Vir illustrissimus (лат.) — дуже світлий муж (Автор.).

310

Serenissima Republica — Найсвітліша республіка.

311

Аз — стара назва літери «а».

312

Бута — пиха, чванливість, бундючність.

313

Форшпан — великий довгий віз, підвода.

314

Лишка — лисиця.

315

Лявенда (пор. пол. lawenda) — лаванда.

316

Гебан — ебенове дерево.

317

Оглада — гарні манери, лоск.

318

Алчба — зажерливість.

319

Недискреція (пор. пол. dyskrecja — такт, делікатність) — нетактовність.

320

Розкат — кріпосний вал, земляне укріплення фортеці.

321

Ольстра (пор. пол. olstro) — кобура.

322

Ставитися — прибувати, з'являтися.

323

Кантовастий — кутастий.

324

Амаликитяни — у єврейській релігійній традиції загальна назва для позначення ворожих євреям народів або груп.

325

Домінус (лат. dominus) — пан, повелитель, хазяїн.

326

Бахорити (бахурити) — вести розпусне життя.

327

Регала — стелаж, полиця.

328

Трафний (пор. пол. trafny) — правильний, влучний.

329

Салітарня — майстерня з виробу пороху.

330

Парвеніуш (пор. пол. parweniusz) — вискочка, парвеню.

331

Доматор (пор. пол. domator) — домосід.

332

Тандем — отож (Автор.).

333

Ultima Julii A. D. 1648 (лат.) — останнього (31) липня Р. Б. 1648 (Автор.).

334

Dominum sibi forma (лат.) — володіння собі творить (Автор.).

335

Встеклий — божевільний, скажений.

336

Corona suetica in aestimatione (лат.) — шведська корона в пошані (Автор.).

337

Лелеч — народна назва душекії зеленої, чагарникової рослини родини березових.

338

Зіновать-трава — багаторічна рослина родини бобових.

339

Див-дерев — дурман (однорічна отруйна трав'яниста рослина).

340

Конфесата — свідчення під час допиту; допит.

341

Адонай, шма Ізраель! — Господи, слухай (зглянься), Ізраеле!

342

Сальватор (лат. salvator) — визволитель, спаситель.

343

Пахоля — хлопчик-підліток.

344

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям.

345

Клуб — верхня частина ноги, таза у тварин.

346

Аспіс (яспіс) — яшма, напівкоштовне каміння.

347

Комунік (пор. пол. komunik) — кінний загін.

348

Халяндра — старовинний циганський танець.

349

Сміговниця — малокаліберна гармата з довгим стволом.

350

Домаха — шабля дамаскенської сталі (Автор.).

351

Яспіс — яшма.

352

Луб'янки — ємності (короби), виготовлені з лубу (внутрішньої частини кори листяних дерев).

353

Співачка, сова, соловейко (соловій) — назви різнокаліберних гармат (співачка — калібр 18,4 см, соловій — 17,9 см).

354

Черемиси — марійці (народність фіно-угорської мовної групи).

355

Теорбан (або ж торбан) — народний струнний щипковий музичний інструмент.

356

Пунсовий (рос. пунцовьій) — червоногарячий.

357

Genthilhuomo polacco della Ukraina (лаг.) — польський шляхтич з України (Автор.).

358

Coelum nobiliorum verum, plebes infernum est (лат.) — справжнє небо для багатих, а пекло для черні (Автор.).

359

Хосен — користь.

360

Milites (лат.) — воїни (Автор.).

361

Harlotry (анг.) — розпуста, проституція.

362

Тисавий — ясно-гнідий.

363

Преіміненція — знаменитості.

364

Devil (анг.) — демон, чорт, диявол

365

Лайки англійської солдатески XVII ст. (Автор.).

366

Дик — вепр.

367

Подуванити дуван — ділити здобич після набігу.

368

У XVIII ст. не курили, а «пили тютюн» (Автор.).

369

Безоар — камінь органічного походження. Утворюється подеколи у шлунку жуйних тварин, коней тощо. У середньовіччі вважали, що цей амінь має цілющі властивості.

370

Гостія — євхаристичний хліб у католиків латинського обряду.

371

Не дай непомщенно мчати кінноті / Медів, бувши вождем, о Цезарю… Горацій, Carm. 1, 2, 51 (Автор.).

372

«Carmina І» («Пісні») — збірник ліричних віршів Горація, що вийшов у другій половині 23 р. до н. е.

373

Hostilia ubique agitendo (лат.) — всюди розгортати військові дії (Автор.).

374

Exempla cruenta (лат.) — приклади жорстокості (Автор.).

375

Свідчення на тортурах (Автор.).

376

Clam (лат.) — потайки (Автор.).

377

Пани-рада — державна установа у Великому князівстві Литовському до 1569 р.

378

Байдана — панцерна сорочка (Автор.).

379

Маракувати — розуміти, розбиратися у чомусь.

380

Юшман — легка кольчуга (Автор.).

381

Контарець — короткий меч (Автор.).

382

Компут (пор. пол. komput) — основні сили війська.

383

Галман — лайливе слово щодо чоловіка.

384

Гайдар — пастух (Автор.).

385

Лядина — сосна.

386

Джурґа — юрба.

387

Ясувати — тут: зашуміти, салютувати.

388

Фоса — рів, канава.

389

Інстиґатори — урядові обвинувателі в давньому суді Речі Посполитої (Автор.).

390

Сципіон Африканський (236 р. до н. е. — 183 до н. е.) — римський політичний і військовий діяч, найкращий римський полководець II Пунічної війни.

391

Бецман — бельбас, олух.

392

Quidam (лат.) — хтось (Автор.).

393

Лилик — кажан.

394

Блахманити — замилювати очі, обдурювати.

395

Молоня (молонія) — блискавка.

396

Чародійні рослини (Автор.). Мандрагора — багаторічна трав'яниста рослина, корені якої інколи нагадують людську фігуру; через це у давнину вважали, що мандрагора має магічну силу. Альравна — потворні фігурки, які вирізали з кореню мандрагори (вважалося, що вони мають чародійні властивості).

397

Шестопер — пірнач (Автор.).

398

Ґанджар — двосічний стилет, закривлений на кінці.

399

Гандри бити — байдики бити, байдикувати.

400

Вельбучний — поважний, знатний.

401

Сарака — бідолаха.

402

Сутий — справжній, великий.

403

Відставляти — переносити в інше місце; тут — переправляти, доправляти.

404

Кон'юрація — зговір, змова.

405

Примас — у католицькій церкві титул і сан архієпископа визначеної єпархії, який надає папа римський.

406

Фортуна — статок, багатство.

407

Копа — одиниця лічби, що дорівнює 60 (півкопи — 30).

408

Гойний — щедрий, розкошний.

409

Гайдавери — штани, шаровари.

410

Pardonate — пробачте.

411

Morbus animi (лат.) — недуга душі (Автор.).

412

Папуцатий — товстощокий.

413

In Societati Jesu (лат.) — в Ісусовому товаристві (в Ордені єзуїтів) (Автор.).

414

Курфюрство — територія (князівство), яку очолював курфюрст (князь, який мав право вибирати імператора).

415

Серпантина — рід гармати (Автор.).

416

Цаль — дюйм (1 дюйм — 2,54 см).

417

Льонт — бікфордів шнур (запалювальний).

418

Яструб — фортечна гармата (Автор.).

419

Фашина — в'язанка лози, очерету для укріплювання насипів, валів.

420

Насипи при фортеці (Автор.).

421

Розбишаки (Автор.).

422

Воєнну здобич брати (Автор.).

423

Шварґ (пох. від шварґотіти — видавати гучні й часті звуки) — гамір, гомін, лепет.

424

Болото Оонян, козацьке болото (гебр.) (Автор.).

425

Herrn leutnant-obristen Muskeitiere (нім.) — Мушкетери пана лейтенанта-полковника (Автор.).

426

Фюзілієр (фюзілер) — розвідник.

427

Підофіцер (Автор.).

428

Qui est? (лат.) — Хто йде? (Автор.).

429

Wisniovecii princepis equites (лат.) — кінники князя Вишневецького (Автор.).

430

Qua ex manipula? (лат.) — 3 якої маніпули? (Автор.).

431

Manipula sexta (лат.) — шоста маніпула (відділ) (Автор.).

432

Ізруч — в рукопашному бою (Автор.).

433

Креденс (пор. пол. kredens) — буфет (шафа).

434

Тафля (пор. пол. tafla) — гладь, гладка поверхня.

435

Хорустіль — деркач (невеличкий птах родини пастушкових).

436

Minimus servus servorum Sanctae Ecclesiae sum (дат.) — Я — найменший слуга слуг святої церкви (Автор.).

437

Sedes libertatis (лат.) — оселя свободи (волі).

438

Протинаступом (Автор.).

439

Ґелюхи — те саме, що тельбухи (внутрішні органи).

440

Пастухами (Автор.).

441

Нігич — зовсім, ніскільки.

442

Турецький кинджал (Автор.).

443

Сутички (Автор.).

444

Сабат — шабаш.

445

Берда — кінна стежа (Автор).

446

Гурензон (нім. Hurensohn) — сучий син.

447

Уроки — за давніми уявленнями, наслання хвороби чи нещастя кому-небудь поглядом, завдавання шкоди.

448

Обрістовий — полковницький (Автор).

449

Ввійстя — вхід (з пол.).

450

Валлони — жителі Валлонії (регіону Бельгії); тут, можливо, загалом бельгійці.

451

Шваргіт (шваркіт) — швидка й нерозбірлива мова.

452

Профос — підстаршина (Автор.).

453

Clam (лат.) — потаємно (Автор.).

454

Шельвах — вартовий.

455

Гадамашек (адамашек) — сорт шовкової тканини.

456

Панцерний нагрудник (Автор.).

457

Пірнач (Автор.).

458

Інстигатор (пор. пол. instygatoi) — судовий обвинувач.

459

Ферезія — вид плаща.

460

Sonst ein resolvierter Soldat — це вже солдат у запасі.

461

Vacuum (лат.) — порожнеча (Автор.)

462

Римський вождь, що зволікав, був нерішучий у війні з Ганнібалом (Автор.).

463

Tandem (лат.) — врешті-решт, звісно.

464

Posteriores (лат.) — нащадки (Автор.).

465

Рід гадини (Автор.).

466

Кунктатор (лат. cunctator) — обережна, нерішуча людина.

467

Туркус (пор. пол. turkus) — бірюза.

468

Dux (лат.) — вождь (Автор.).

469

Шелвахоза (шельвах) — вартовий.

470

Берендійка — банделієр, стрічка (Автор.).

471

Веселики — журавлі.

472

Чекан — топірець, партизан — коротка шабля, домаха — шабля дамаської сталі (Автор.).

473

Решма — начільник на коні (Автор.).

474

Наус — уздечка (Автор.).

475

Чандари — ремені від сідла під животом (Автор.).

476

Interregnum (лат.) — безкоролів'я (Автор.).

477

Sedes libertatis (лат.) — оселя свободи (Автор.).

478

Ознаймити — тут: об'явити, заявити, сповістити.

479

Вервиця — чотки.

480

Сулиця — спис.

481

Кватира (пор. пол. kwatera) — штаб-квартира.

482

Назва гармат «волкомейка» від «фальконет» (Автор.).

483

Роди гарматників (Автор.).

484

Порох (Автор.).

485

Легкі ядра (Автор.).

486

Вигензувати — випросити, виманити, вициганити.

487

Тарапати (пор. пол. tarapaty) — скрута, турбота, морока.

488

Duces triumviri (лат.) — трьох мужів (тріумвірат), вождів (Автор.).

489

Homo parvus (лат.) — мала людина (Автор.).

490

Dux Chmelnytzki vivat (лат.) — нехай живе вождь Хмельницький (Автор.).

491

Actionis nostrae (лат.) — нашої акції (Автор.).

492

Imperare (лат.) — володіти (Автор.).

493

Privatim (лат.) — приватно (Автор.).

494

Пертрактувати — вести переговори.

495

Гайман — пастух.

496

Вісон — тонка коштовна тканина.

497

Пірначі (Автор.).

498

Коні, огирі (Автор.).

499

В засаді (пор. пол. w zasadzie) — у принципі, в основному.

500

Co panek, to hetmanek (пол.) — що пан, то гетьман.

501

Бляхи на конях (Автор.).

502

Вироб'яки — постоли (Автор.).

503

Саєт — сорт оксамиту.

504

Фалерн — італійське виноградне вино.

505

Те Deum laudamus (лат.) — Тебе, Боже, хвалимо… (Автор.)

506

Secundus vitae nostrae sanguis (лат.) — друга кров нашого життя (Автор.).

507

Серйо (пор. пол. serio) — серйозно.

508

Спорзний — безсоромний, непристойний.

509

Бармиця — кольчужна залізна сітка для захисту шиї.

510

Ґорс (пор. пол. gors) — бюст, декольте.

511

Фальбани — складки, зборки на одязі.

512

Індустрія — маєток, багатство (Автор.).

513

Літанія — благальна молитва у католиків.

514

Victoria Polonorum Rege Vladislao Quarto peracta anno 1638 (лат.) — перемога поляків під королем Владиславом IV довершена р. 1638 (Автор.).

515

Sic transit gloria (лат.) — так минає слава (Автор.).

516

Нів — новий (молодий) місяць.

517

Victoria Cosacorum Duce Chmielnicii peracta anno 1648 (лат.) — перемога козаків довершена вождем Хмельницьким р. 1648 (Автор.).

518

Нагорлянники (Автор.).

519

Панцерні сорочки (Автор.).

520

Роди шабель (Автор.).

521

Бойові бубни (Автор.).

522

Роди польових гармат (Автор.).

523

Вид бубнів (Автор.).

524

Крутити веремію (давній військовий термін) — зачіпна акція (Автор.).

525

Диспонувати (пор. пол. dysponować) — наказувати.

526

Пільга — полегшення.

527

Шквар, спекота (Автор.).

528

Давній військовий термін — сутичка (Автор.).

529

Десперувати — впадати у розпач, втрачати надію (з пол.).

530

Конфузія (пор. пал. konfuzja) — замішання, розгубленість.

531

Бартка — гостра вузьконоса сокира з маленьким тупим обухом і довгим держаком.

532

Витхнути — перепочити, відсапатися.

533

Решма — прикраса на кінській збруї.

534

Сардон (сардонікс) — різновид агату.

535

Видма — піщаний горбик.

536

Крисаня — бриль, капелюх.

537

Гординський Я. Рапсоди про Україну // Назустріч. — 1938. — № 1. — С. 8.

538

О. Р. Бібліографія // Вістник. — 1938. — № 5. — С. 393, 397.

539

Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. — Либідь, 1993. — С. 21.

540

Косач Ю. Рубікон Хмельницького. — Л., 1992. — С. 3.

541

Там само.

542

Косач Ю. Історизм і література // Українська трибуна. — 1948. — 8 червня. — С. 2.

543

Косач Ю. До проблеми історичної // Назустріч. — 1938. — № 4. — С. 1.

544

Дорошенко Д. Нарис історії України. — Львів, 1991. — С. 152.

545

Цит. за: Прокопчук Г. Театр // Вісті. — Берлін, 1943. — 20 січня.

546

Державин В. Стиль і стилізація (Українська еміграційна література (1945—1947)) // Нариси з поетики: Теоретико-методологічні та історико-літературні виміри. — Івано-Франківськ, 2008. — С. 163.

547

Шерех Ю. Українська еміграційна література в Європі 1945—1949 // Косач Ю. Проза про життя інших. — Київ: Факт, 2003. — С. 216—217.

548

Там само. — С. 226.

549

Виступ Романа Федоріва // Сучасність. — 1996. — Грудень. — С. 148.

550

Граничка Л. Косачева повість про Хмельницького // Краківські вісті. — Ч. 137 (875).

551

Косач Ю. Формація владаря (Нотатки про Б. Хмельницького) // Українська трибуна. — 1949. — 20 лютого. — Ч. II. — С. 5.

552

Цит. за: Шерех Ю. Українська еміграційна література в Європі 1945–1949 // Косач Ю. Проза про життя інших. — Київ: Факт, 2003. — С. 218.

553

Косач Ю. Формація владаря (Нотатки про Б. Хмельницького) // Українська трибуна. — 1949. — 20 лютого. — Ч. II. — С. 6.

554

В’ячеслав Липинський. Україна на переломі. — Відень, 1920. — С. 21.

555

Там само. — С. 23.

556

Іван Франко. «Хмельниччина 1648 до 1649 р. у сучасних віршах». Записки Наукового Товариства ім. Шевченка (Львів), XXIII–XXIV, T. III—IV (1898), С. 1—114.

557

Shaul Stampfer. «What Actually Happened to the Jews of Ukraine in 1648.» Jewish History. — T. 17 (2003). — № 2. — C. 210, 221.

558

Adam Teller. ‘A Portrait of Ambivalence: The Case of Natan Hanover and His Chronicle, Yeven metsulah,’ у виданні Amelia M. Glaser. Stories of Khmelnytsky: Competing Literary Legacies of the 1648 Ukrainian Cossack Uprising. Stanford: Stanford University Press. — 2015. — C. 35.

559

Yohanan Petrovsky-Shtern. ‘On the Other Side of Despair: Cossacks and Jews in Yurii Kosach’s The Day of Rage,’ у виданні Amelia M. Glaser. Stories of Khmelnytsky: Competing Literary Legacies of the 1648 Ukrainian Cossack Uprising. Stanford: Stanford University Press. — 2015. — C. 182—96.

560

«Дума про Хмельницького і Барабаша» у виданні Ukrainian Dumy. Toronto-Cambridge, MA. - 1979. — C. 154.

561

Цит. за виданням Олександр Гриценко, «Архетипальний володар (Богдан Хмельницький)» // Герої та знаменитості в українській культурі. Київ: УЦКД, 1999, С. 27.

562

Цит.: Валерій Шевчук. Муза Роксолянська: Українська література XVI—XVIII століть. Книга друга: Розвинене бароко. Пізнє бароко. — Київ: Либідь, 2005. — С. 95.

563

Валерій Шевчук. Муза Роксолянська. — Книга друга. — С. 96.

564

Григорій Сковорода. Твори у двох томах. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 1. — С. 85.

565

Олександр Гриценко. Архетипальний володар (Богдан Хмельницький). — С. 13.

566

Цит. за виданням: Дмитро Дорошенко. Нарис історії України. — Варшава, 1933. — Т. 2. — С. 47.

567

В’ячеслав Липинський. Україна на переломі. — С. 86.

568

Франк Сисин. «Мінливий образ гетьмана». Критика (Київ). — Ч. 12 (14), грудень 1998. — С. 7.

569

Франк Сисин. «Мінливий образ гетьмана». — С. 8.

570

Большая Советская Энциклопедия. Москва: ОГИЗ, 1935. — Т. 59. — С. 816.

571

Там само. — С. 818.

572

Юрій Липа. Призначення України. — Нью-Йорк: Говерля. — 1953. — С. 125.

573

Юрій Косач. «Під Дюнкерком», «Студентський голос» (Варшава), 1928. — № 6. — С. 12—16.

574

Юрій Косач. «Слово від автора», у виданні «Рубікон Хмельницького». — Львів: Червона калина, 1992. — С. 3.

575

Lowell Tillett. The Great Friendship: Soviet Historians on the Non-Russian Nationalities. Chapel Hill: North Carolina University Press, 1969. — C. 17.