Диригент

Подяки

Щиро дякую Новому Орлеану та його чудовим мешканцям, офіційно визнаним жертвам урагану Катріна та зниклим безвісти особам. За їхню мужність і безмежну любов до Нола. За їхню боротьбу і шлях додому. «Я мандрував усім світом, але моя домівка залишається в Новому Орлеані».

Дякую Елісондо і долині Бастан за те, що вони служать моїм джерелом натхнення, місцем, куди я повертаюсь уві сні.

Дякую Мануелю Анґіті Санчесу, президентові Іспанської асоціації кардіології, за цікаву розмову про взаємозв’язок між «розбитими серцями» і творчістю.

Дякую Оріолю Кардусу, моєму провіднику в Новому Орлеані, за його безцінну допомогу.

Дякую береговій охороні США за те, що вони є справжніми героями цієї історії.

Дякую пожежникам, поліції Нового Орлеана, поліції штату Луїзіана, аварійно-рятувальним службам за те, що не покинули містян напризволяще.

Дякую новоорлеанському музею «Пресбітер» («Кабілдо») за постійну експозицію, присвячену урагану Катріна.

Дякую новоорлеанській газеті «The Times-Picayune», чиї матеріали неабияк допомогли мені під час написання роману.

Дякую поліції Наварри за допомогу й турботу. Ви завжди в моєму серці.

Дякую новоорлеанській штаб-квартирі ФБР, зруйнованій ураганом Катріна.

Дякую готелю «Дофін» та примарній нареченій, що живе там.

Дякую лікарні «Черіті», чий чудернацький фасад зберігся донині, нагадуючи нам про те, про що не варто забувати, а саме про бідність, боротьбу і перемогу.

Дякую Мо — таксисту з Нового Орлеана, який втратив свою машину і свій дім у Дев’ятому окрузі внаслідок урагану Катріна. Він попросив мене згадати його в моєму романі.

Дякую футбольному клубу «Святі» та стадіону «Superdome». «Я не янгол, я святий».

Дякую музикам та привидам, які ніколи не покидають Новий Орлеан.

Дякую всій команді видавництва «Дестіно».

Дякую богині Марі. Це справедливо, адже вона керує бурями.