ЖІНОЧА ВЛАДА

Не вчив би вірш нізащо.

Нам двійка — не завада.

Та в класі, бач, нещастя:

У нас жіноча влада.

І як це ми обрали

На старосту дівчисько?

Бач — організувала

Своє дівчаче військо!

Що двійка — то й атака;

Беруть тебе в облогу

Ще й радять: — Ти подякуй

За дружню допомогу!

Вже двері замикають,

Вже збір позачергово…

Гризуть і проробляють,

Як мама, слово в слово:

Не вивчив, бо надворі

Все за м'ячем ганявся?

Адже не був ти хворий,

Чому полінувався?

Посипляться поради:

Взять на буксир!

Ще гірш…—

Ні, мабуть, я з досади

Візьму та й вивчу вірш!




Загрузка...