Хоровод чудних пригод

СОНЯ-БЕЗСОНЯ

Ви не знаєте Соні?

Це он та, русокоса,

Що іде по осонні,

В книжку втупивши носа.

Налетіла на тумбу,

Наступила на клумбу,

Бо несуть її ноги

Без шляху, без дороги.

Цю «активну читачку»

Знають в бібліотеці!

Книг ковтне цілу пачку:

Том «Старої фортеці»,

Та ще казку «Жемайте»,

Та «Васька Трубачова»,—

А про зміст запитайте,

То не зв'яже ні слова!

Вдома дівчинка Соня

Зветься

«Соня-безсоня»,

Бо читає до ночі,

Аж сльозяться їй очі.

В класі стомлена Соня

Йде до дошки спросоння,

Тихо та неохоче

Щось неясно бурмоче.

Що спитали — не чула,

Що учила — забула…

Ну, згадай,

ти ж не хвора,

Ти ж це знала учора!

Знала, — Соня вже плаче,—

Та читала до рання…

…Уникай, мій читачу,

Отакого читання!