Кіт без прикрас

Ставок і важкий камінь

Іноді, дуже рідко, відливаються кішці мишачі слізки. Чи, наприклад, здоровенна вівчарка з великої дороги вирішує підло напаскудити посеред під'їзної доріжки справжнього котолюба, a тут котолюб чисто випадково виходить з-за рогу з великою цибулиною в руці.

Але ще краще, коли справжній котолюб прокидається від післяполудневого сну на своєму лужку і бачить, як котяра - той самий, що нині обіймає посаду місцевого Кота Йошкіна, - сидить біля ставка і напружено вдивляється углиб в пошуках уцілілих карасів. Справжній котолюб раптом виявляє в собі здатність стартувати в усю прудкість прямо з лежачого положення. Але життя повне сюрпризів. Коти вміють ходити по воді. Я. тобто той справжній котолюб присягається, що ЙоК утік від нього прямо по поверхні ставка.

А де ж був справжній кіт, взятий в будинок, якщо пам'ятаєте, якраз для того, щоб відвадити чужаків? Спав на кухонному стільці, як завжди в подібних випадках. А трохи пізніше отримав на дурничку банку сардин - аж надто нещасний був у нього вигляд.

Покарання на справжніх котів не діють. Тому що справжні коти не бачать зв'язку між покаранням і злочином. Ну кричить цей тюха, ну кидається тапками, ну твердить щось там аж занадто голосно по декілька разів - і що? Тюхи взагалі дивні, що з них візьмеш. Залишається тільки прикопати калюжку і з безневинним виглядом жити далі.