Лють

Подяка

Два роки тому я вирішила написати книжку, в якій дія відбувалася б не в окрузі Ґрент. Задум був вельми ризикований. Я розуміла, що люди вважатимуть мене або дуже розумною, або навпаки — дуже дурною. Тож найперше хочу подякувати Кейт Елтон, Кейт Місіак і Вікторії Сендерс за те, що не відправили мене на примусове лікування (поки що) і дали змогу написати цей роман.

Доктор Девід Сендерс, як завжди, надав мені свою неоціненну допомогу в перевірці медичних деталей. Тріш Гокінс відповіла на незліченну кількість запитань щодо труднощів у навчанні, а Деббі Тіґ поділилася знаннями з перших рук про те, як живуть з дислексією. Джей-Ес розповів мені про біг з перепонами, яким є життя засудженого, і пояснив деякі факти щодо наркотиків. Жанін Інґліш розказала про цю загадкову тваринку, ім’я якій — чихуахуа.

Також хочу подякувати Ірвіну Еплбауму, Ніті Таубліб, Барбу Берґу, Сюзен Коркоран, Бетсі Галсебош, Синтії Ласкі, Стіву Меддоку, Паоло Пере, Шерон Свейдос, Дону Вайсберґу, Кейтлін Александер, Келлі Чіан, Лоял Коулз у «Делакорте» і всьому відділу збуту видавництва «Рендом гауз». Лізо Джордж, дякую тобі за те, що примусила довіряти друзям.

У британському офісі «Рендом гауз» дякую Майку Ебботу, Рону Берду, Фей Брустер, Майку Бродерику, Річарду Кейблу, Джорджині Готрі-Вур, Клер Лоулер, Саймону Літлвуду, Дейву Перрішу, Ґейл Рібак, Еммі Роуз, Клер Раунд, Сюзен Сендон, Тріш Слеттері та Робу Веддінґтону.

Також мене підтримували друзі: Біллі Беннет-Ворд, Ребека Кейпер, справжня Марта Лем, Фіделіс Морґан і Колін Вінтерс. Мій тато піклувався про мене в горах, і вдома мене завжди чекала свіжа випічка.