Ім'я рози

1

Роман з ключем (фр.): роман, в якому під виглядом дійових осіб описано відомих людей, не називаючи їх прямо.

2

Рукопис о. Адса, перекладено французькою за виданням о. Ж. Мабійона (Париж, друкарня абатства Ла Сурс, 1842) (фр.). — Прим, автора.

3

Монастир (нім.).

4

Старожитня антологія, або Зібрання старожитніх праць і творів усілякого роду — поем, листів, епістул, епітафій, з німецьким коментарем, примітками та дослідженнями превелебного отця, доктора теології Жана Мабійона, єромонаха чину св. Бенедикта і згромадження св. Мавра. Нове видання, до якого долучено життєпис Мабійона і кілька невеликих творів, а саме дослідження «Про хліб причастя, прісний і квасний» для його преосвященства кардинала Бони. З додатком твору Ільдефонса, єпископа Іспанії, на ту ж тему і послання Євсевія Романського до Теофіла Галла «Про почитання невідомих святих», Париж, друкарня Левеск, при мості св. Михаїла, 1721. За дозволом короля (лат.).

5

Монталан, на набережній оо. Августинців (при мості св. Михаїла) (лат.).

6

Пригадуючи ці подробиці, я не можу не питати себе, чи вони реальні, а чи просто наснились мені (фр.).

7

Міно Темешвар — фіктивний автор, вигаданий Борхесом. Еко теж не раз використовує це ім'я для фіктивних посилань.

8

La Repubblica, 22 settembre 1977. — Прим, автора.

9

Алюзія до Данте — див.: «Божественна комедія», Чистилище, 3, 49. Турбія і Лерічі — крайні пункти гористої місцевості між Генуєю і Ніццою на побережжі Ліґурійського моря.

10

Liber aggregationis seu liber secretorum Alberti Magni, Londinium, juxta pontem qui vulgariter dicitur Flete brigge, MCCCCLXXXV. — Прим, автора.

11

Les admirables secrets d'Albert le Grand, A Lyon, Chez les Heritiers Beringos, Fratres, a l'Enseigne d'Agrippa, MDCCLXXV; Secrets merveilleux de la Magie Naturelle et Cabalistique du Petit Albert, A Lyon, ibidem, MDCCXXIX. — Прим, автора.

12

До дідька!.. Жінка, ох, жінка! (Фр.)

13

Всюди я шукав спокою, але знайшов його лиш в кутку з книжкою (лат.).

14

Schneider Edouard. Les heures Benedictines. Paris: Grasset, 1925. — Прим, автора.

15

Тепер ми бачимо [все немов відбите] в дзеркалі і в загадці (лат.). Див. 1 Кор 13, 12.

16

Дослівно (лат.).

17

Столиця світу (лат.).

18

Фактичним вживанням (лат.).

19

З-посеред декількох [вчених мужів]… (Лат.) Назви апостольських документів — це початкові слова латинського їх варіанта.

20

Звернення до дітей, отроків і жінок (гр.).

21

Розпусник (лат.).

22

Керовані лиш однією людиною (лат.).

23

…які рухаються без помочі тварин з небаченою швидкістю, і летючі апарати, а в них всередині сидить людина, яка орудує муарованими пристроями, що змушують штучні крила битися в повітрі, на манір летючих птиць (лат.).

24

Всяке створіння на світі, немов зображення або книга, править нам за дзеркало (лат.).

25

…щоб голова була мала і міцно посаджена, шкіра тісно прилягала до кісток, вуха щоб були короткі і загострені, очі — великі, ніздрі широкі, шия випростувана, грива і хвіст густі, копита тверді і круглі (лат.). Цитату взято з «Етимологій» Ісидора з Севільї (див. Глосарій).

26

Авторитети (лат.).

27

Мається на увазі старовинний бенедиктинський монастир у м. Санкт-Ґаллен (Швейцарія); до нас дійшов його опис IX ст., і, ймовірно, саме цей монастир був прообразом абатства в романі.

28

Універсальне поняття (дослівно, «слово розуму», лат.). Термін Томи Аквінського.

29

Ти був священик навіки (лат.). Див. Пс 109, 4, Єв 7, 17.

30

У присутності всієї братії (лат.).

31

Монастир без книг… це немов місто без багатств, фортеця без війська, кухня без начиння, стіл без наїдків, сад без зілля, лука без квітів, дерево без листя (лат.). Цитата, ймовірно, взята з твору Якоба Лоубера з картезіанського монастиря в Базелі (кін. XV ст.).

32

Див. Пс42, 8.

33

Світ старіється (лат.). Поширений топос у середньовічних авторів, адже вважалося, що світ вже пережив свою золоту добу, а тепер хилиться до занепаду, тобто до свого кінця та Страшного суду.

34

Образи — це література для простолюду (лат.).

35

Од 14,15.

36

Над нами (лат.).

37

Всі гріхи (лат.).

38

Господа нашого Ісуса Христа (лат.).

39

Втіха (лат.).

40

Господеві нашому (лат.).

41

За домовленістю (лат.).

42

Розшматовані члени (лат.).

43

Якщо великі речі можна порівняти з малими (лат.). З «Георгік» Публія Вергілія Марона.

44

Дерево хресного життя (лат.).

45

Брати і убогі пустельники отця Целестина (лат.).

46

Сувора обережність (лат.).

47

Я вийшов з Раю (лат.).

48

Мандрував по світі, як бурлака (лат.).

49

До засновника правил (лат.).

50

Вільного Духа (лат.).

51

Нагий чоловік з нагою жінкою лежав… але не з'єднувалися вони між собою (лат.).

52

Дерево життя (лат.).

53

Див. Од 13.

54

Аполліон (гр. Apollyon) — Губитель, ім'я ангела безодні в Одкровенні св. Йоана Богослова (див. Од 9, 11).

55

Перший з яких, очищений серафічним каменем і наснажений небесним жаром, запалив цілий світ. Другий, багатий на правдиве пророче слово, засяяв яскраво над темрявою світу (лат.).

56

Смерть — спочинок для подорожнього, кінець усіх трудів (лат.).

57

Театр здоров'я (лат.).

58

Про достоїнства трав (лат.).

59

Про рослини (лат.).

60

Про причини (лат.).

61

Читання Святого письма (лат.).

62

Так говорить про природу краси Тома Аквінський у своїй «Сумі богослов'я».

63

«Про Соломонів пентакль», «Мистецтво бесіди і розуміння гебрейської мови», «Про властивості металів» (лат.).

64

«Діяння франків», «Про хвалу святому хрестові» (лат.).

65

«Про вік світу і людей» (укладено книгами за літерами від А до Z) Флавія Клавдія Йордана (лат.).

66

Бібліотекар повинен мати реєстр усіх книг, упорядкований за предметами і авторами, і вони мають бути поскладані за порядком з письмовими позначками на них (лат.).

67

ііі, IV рівень, V у першій греків; іі, V рівень, VII у третій англів (лат.).

68

Тут: позначок (лат.).

69

У подобі загадки (лат.).

70

Слова (лат.).

71

Свят, Свят, Свят (лат.).

72

Мовчи про всі чудеса,

земля злетіла над небеса,

саме це треба вважати чудом (нім.).

73

Земля горі, небо долі

Це особливо слід вважати Чудом із чудес (нім.).

74

Пустослів'ю і смішкам віддаватися не личить (лат.). З Правила св. Бенедикта, гл. 4.

75

Приклади (лат.).

76

Витівки (лат.).

77

«Про Антихриста» (лат.).

78

Цей вислів приписують Бернардові Шартрському (XII ст.)

79

Скла для очей в оправі (лат.).

80

На очі для читання (лат.).

81

Як від неправедних володарів (лат.).

82

Благословіть (лат.).

83

Їдять убогі (лат.).

84

Див. Пс 39, 1.

85

Хоч і міг, але не написано, що так чинив (лат.).

86

Їж, уже спечене (лат.).

87

Про [мученицькі] вінці (гр.).

88

Помилуй нас, Господи (лат.).

89

Поміч наша в ім'я Бога (лат.).

90

Який сотворив небо і землю (лат.).

91

Відповідно, Пс 4, 1, Пс 9, 2 і Пс 113, 1.

92

Благословім Господа (лат.).

93

Дяка Богові (лат.).

94

Господи, відкрий мої уста, і вони зголосять хвалу Твою (лат.).

95

Ходіте заспіваймо (лат.).

96

Тебе, Господи (лат.).

97

Пс 36, 2–4.

98

Господь, який є сяйво святості дивогідне… Зійшла вже зоря світла (лат.). Другий гімн міститься в збірці пісень «Carmina burana» (XIII ст.).

99

Вірую в єдиного Бога (лат.).

100

Мандрагора лікарська (лат.).

101

Зілля (гр.).

102

Прізвисько Арістотеля за місцем його народження, македонським містом Стагір (сучасне Ставро).

103

Природно, за своєю суттю (лат.).

104

Є на землі така домівка, що голос має гучний. Сама домівка повна галасу, та мовчазний її господар. Й обоє вони, і домівка, і господар, весь час в русі (лат.).

105

Див. Мт 5, 37.

106

Край Африки (лат.).

107

Дзеркалом світу (лат.).

108

Діти Божі (лат.).

109

Святого Бенедикта (лат.).

110

Тут: Іди до дідька (спотв., фр.). Фарс «Убу-король» французького драматурга Альфреда Жаррі (1873–1907), якого вважають предтечею театру абсурду, починається власне зі слова merdre (насправді такого слова У Французькій мові нема).

111

Діти Франциска (лат.).

112

Пресвітер Йоан — міфічна постать з середньовічних легенд, християнський правитель далеких східних країв. Його називали також християнським володарем Азії, правителем татарів, імператором Ефіопії.

113

Стисле повторення (лат.).

114

Поетичними назвали їх казками, бо вони оповідають не про речі дійсні, а про речі вигадані (лат.). З «Етимологій» Ісидора з Севільї.

115

Десятий ступінь послуху полягає в тому, щоб не піддаватись легко поривам сміху, бо ж написано: дурень у сміху підносить голос свій (лат.).

116

Іноді я сміюся, жартую, граюся, бо я людина (лат.).

117

Непристойності, дурощі і блазнювання осуджуєм навічно і повсюди, і не дозволимо, аби учень розтуляв уста, виголошуючи таку мову (лат.).

118

Дотепним (лат.).

119

Про монаше облачення і бесіду (лат.).

120

Після серйозної бесіди треба дозволити жарти, але вони повинні мати належну міру (лат.).

121

Натяк на твір Абеляра «Так і ні» (див. Глосарій і далі в тексті).

122

Бога нема (лат.).

123

Ти — камінь (Петро) (лат.). Див. Мт 16, 18.

124

Закочу подолки твої над обличчя твоє (лат.). Єр 13, 26.

125

Оголить і покаже стегна свої і зад свій (лат.).

126

Дзеркало дурнів (лат.).

127

Тут зад його випустив паскудний звук (лат.).

128

Інтонацією (лат.).

129

Монаший чин (лат.).

130

Болгарського чину (лат.).

131

Драговицького чину (лат.).

132

З левиної пащі (лат.). Див. Пс 22, 21.

133

Тут використано образи з Біблії: див. Дан 7, 4, Од 12, 3, Од 12, З, Од 17, 3, Дан 7.

134

Лабіринт алегорично зображає світ… Просторий для того, хто входить, тісний для того, хто виходить (лат.).

135

Лат. Donatio Constantini — акт, яким імператор Константин нібито дарував Папі Сильвестру знаки імператорської гідності і владу над усіма Божими Церквами. У XV ст. італійський гуманіст Лоренцо Валла довів фальшивість цього документа.

136

Див. Од 8, 7-9

137

Вода — джерело життя (лат.).

138

Таємничі слова, які з'явилися на мурі під час бенкету, влаштованого царем Валтасаром. Пророк Даниїл витлумачив їх як знак неминучої загибелі царя (див. Дн 5,25–28).

139

Таємниця краю Африки (лат.).

140

Це грекою, не можу прочитати (лат.): у середньовіччі цією фразою чернець-переписувач, який не знав греки, заміняв грецькі фрази, які зустрічав у тексті, що його він переписував.

141

Апокаліпса Ісуса Христа (лат.).

142

Навколо престолу двадцять чотири (лат.). Од 4,4.

143

На ім'я йому Смерть (лат.). Од 6,8.

144

Затьмилося сонце і повітря (лат.). Од 9,2.

145

Вчинилися град та огонь (лат.). Од 8,7.

146

У ті дні (лат.). Од 9,6.

147

Первенець з мертвих (лат.). Од 1,5.

148

Велика зоря спала з неба (лат.). Од 8,10.

149

Кінь білий (лат.). Од 6,2; 19,11.

150

Благодать вам і мир (лат.). Од 1,4.

151

Спалилась третина землі (лат.). Од 8,7.

152

Про образи (лат.).

153

Про очі (лат.).

154

Про промені зірок (лат.).

155

Про звірів (лат.).

156

Книга потвор всілякого кшталту (лат.).

157

Від праць своїх заспокояться (лат.). Од 14,13.

158

Жінка, зодягнена в сонце (лат.). Од 12,1.

159

«Про цілющі знадоби», «Явища» Квінта Серена, «Про природу тварин» Езопа, «Про космографію» Етика Пероніма, «Три книги про святі заморські місця, списані єпископом Аркульфом при помочі писаря його Адамнана», «Книжечка Кв. Юлія Іларіона про сотворення світу», «Про земну географію і чудеса» Соліна Полігістора, «Альмагест»… (лат.)

160

Так і ні (лат.).

161

Духи померлих, привиди.

162

Бо те, що походить з невченого поспільства, може мати вплив хіба що волею випадку (лат.).

163

А діло мудрості захищене твердим законом і завжди націлене на необхідну мету (лат.).

164

Мається на увазі Данте Аліґ'єрі, який належав до корпорації аптекарів.

165

Одного… ніби (лат.).

166

Поради щодо урядового розслідування єретичних ухилів (лат.).

167

Цей камінь містить у собі подобу небес (лат.).

168

Бо всі причини природних наслідків дані в лініях, кутах і фігурах. Інакше неможливо знати, що від чого (лат.).

169

Дивись туди, третього з коня (спотв., лат.).

170

Тут: дуже просто (лат.).

171

Як (лат.).

172

Покладений зверху (лат.).

173

Чиніть покаяння, наближається бо царство небесне (лат.).

174

Досить про це (лат.).

175

Єр 49,16.

176

Єр 49,19.

177

Адже соски теж чудові, ледь настовбурчені і лиш напухли злегка, а не стирчать свавільно, притиснуті, але не сплюснуті (лат.).

178

Історія брата Дольчина, єресіарха (лат.).

179

Во ім'я Господа, амінь. Це засуд тіла і вирок тілесного осудження: винесений, наказаний до виконання і коротко викладений та оприлюднений сим декретом (лат.).

180

Джованні, званий братом Михаїлом Яковом, зі спільноти св. Фредіана, чоловік зловредного поведення і ще зловреднішого своїми бесідами, вчинками і славою, єретик і визнавець гріховної єретичної скверни, який виступає проти католицької віри… Бога перед очима не маючи, точніше, ворогом людського роду будучи, вміло, старанно, поступово, безстидно в душі і в намірах своїх в єретичній скверні вправлявся, і в зносинах бувши з тими єретиками і схизматиками, братчиками, званими фратичеллами убогого життя, тримався їх нечестивої і єретичної секти і діяв проти католицької віри… і прийшов у город сей Флоренцію, і в місцях публічних сього города, як виявилось в цьому розслідуванні, твердив, відстоював і наполягав уперто устами й серцем… начебто Христос наш Спаситель не посідав жодної речі осібно, ані у спілці, а всяка річ, про яку в Писанні говориться, що була його, мав лиш у фактичному користуванні… (Лат.)

181

Тому випало нам ствердити, з огляду на сказане раніше і вище згаданий присуд, винесений згаданим мосьпаном єпископом Флорентійським, що згаданий Джованні є єретик, який не хоче виправитися і визнати многії блуди та єресі свої і навернутися на праву путь віри; тому, маючи згаданого Джованні за невиправного, впертого і запеклого у вказаних нечестивих його блудах, щоб Джованні сей не міг хизуватися вказаними злочинами своїми і нечестивими блудами і щоб покара його була наукою для інших, хай відведено буде вказаного Джованні, званого братом Михаїлом, єретика і схизматика, на звичне місце страти, і хай там же буде спалено його у полум'ї огня, щоб повністю збувся він життя і щоб душа його відділилася від тіла (лат.).

182

За Господа помремо (лат.).

183

Вірую (лат.).

184

Фізіолог (лат.) — див. Глосарій.

185

Про тебе йдеться (лат.). Цитата з Горація, «Сатири», І, 1, 70 (переклад А. Содомори).

186

Жінка (лат.).

187

Згинь! (Лат.).

188

Жадальна снага (лат.).

189

Дуже добра (лат.). Бут 1,31.

190

ПП 4 1–4.

191

Грізна, мов військо, що вишикувалось до бою (лат.). Див. ПП 6,4. У цій сцені широко використані мотиви з Пісні над Піснями, а також цитати з творів св. Гільдегарди з Бірґену, св. Бернарда з Клерво (див. Глосарій) та ін.

192

О зірко ясна серед дівиць… о ворота замкнуті, водограю садовий, вмістилище олійок запашних, чарунко з пахощами (лат.).

193

О, слабо мені… Бачу причину своєї слабості, та не боронюсь од неї (лат.).

194

І все було добре (лат.). Див. Буг 1,31.

195

Іов 32, 19.

196

Кожна фігура настільки очевидніше показує істину, наскільки відкритіше через неподібну подібність вона доводить, що вона фігура, а не істина (лат.).

197

Всяке живе створіння сумує після злягання (лат.). Цю фразу приписують Арістотелю або Ґалену.

198

Див.: Данте. Божественна комедія, Пекло, 5, 142.

199

Прип 6, 26.

200

3 двох частковостей ніколи ніщо загальне не випливає (лат.).

201

Отже (лат.).

202

Принаймні в одному засновку середній термін має бути загальним (лат.).

203

Дурман звичайний (лат.).

204

Благословіть (лат.).

205

До убогих жінок в селах (лат.).

206

Смертним гріхом вони гріхують, коли допускаються гріха з якимось мирянином, ще важче гріхують, коли зійдуться зі священиком, а найважче — коли согрішать з монахом, який помер для світу (лат.).

207

Господи (гр.). Куrіе eleison — Господи помилуй.

208

Апетит, за Арістотелем, це стремління кожного живого створіння до своєї мети. Схоластики відрізняють природний апетит і явлений, або викликаний, апетит. Останній є розумовим, якщо змагає до цілі, пізнаної розумом, і чуттєвим, якщо змагає до цілі, пізнаної чуттями.

209

Вияви чуттєвого апетиту, оскільки вони ведуть до тілесного Преображення, називають пристрастями, а не чинами волі (лат.).

210

Doctor angelicus — так називали Тому Аквінського.

211

Апетит тяжіє до того, щоб реально здобути те, до чого він звернений, щоб це поклало край сум'яттю (лат.).

212

Любов робить так, щоб люблячий і люблений якимсь способом з'єдналися, і любов краще пізнає, ніж саме пізнання (лат.).

213

І всередині, і зовні (лат.).

214

Джерело незлагоди (лат.).

215

Поєднання (лат.).

216

Через ту велику любов, яку Він живить до сущого (лат.).

217

Порив до коханого (лат.).

218

Ягня, агнець (лат.). Тут і далі цитати з Ісидора Севільського (див. Глосарій).

219

Для приношення (лат.).

220

Звуки, шум, галас (лат.).

221

Свіжість, бадьорість, міцність (лат.).

222

Дівчина, діва, дівиця (лат.).

223

Місто у Франції.

224

3 достойними [мужами] (лат.).

225

Вінець царства з руки Божої (лат.).

226

Діадема імперії з руки Петрової (лат.).

227

Святі такси за покуту (лат.).

228

Бережись василіска! (Спотв., лат.).

229

Історія англів (лат.).

230

Про спорудження храму, Про ковчег, Про час, обчислення, хронологію і Діонісове коло, Орфографія, Про систему розмірів, Житіє святого Кутберта, Мистецтво віршування (лат.).

231

Про риторичну подібність, Розрізнення риторичних предметів (лат.).

232

Ірландські… вислови (лат.). Збірка латинських висловів, укладена в Ірландії в V–VI ст. Містить чимало чудернацьких слів.

233

Бурхливе море оточує береги світу, Б'є стрімкими хвилями об краї землі. Налітає на скелясті бухти водяними валами. Виносить з гулом із глибин каміння, Посипає ним, неприборкане, пінисті борозни, І часто його потрясає голос вітру (лат.).

234

Насамперед, зі всіх довгих віршів заспіваймо до нашого Творця, за могутнім, побожним отцівським привілеєм, панегірик і вірші, що широко розповсюджуються під Полярною зіркою (лат.).

235

Я (лат.). Це одна з неймовірних історій, що їх наводить Вергілій Граматик у своїх «Витягах» (див. Глосарій).

236

Во ім'я отця і доньки (лат.).

237

Тут живуть леви (лат.). Так писали на стародавніх картах, позначаючи незнані землі.

238

Про образи (лат.).

239

Джерело раю (лат.).

240

Поверх дзеркала, або за дзеркалом (лат.).

241

Над дзеркалом (лат.).

242

Четверта Ахеї, тобто Греції (лат.).

243

Дзеркало кохання (лат.).

244

Хто душу з'єднує з тілом порочними і бурхливими зв'язками, цим він і в душі, і в тілі ушкоджує те, що конечне для життя, і душу свою ясну і чисту плотською хіттю збурює, і тіла чистоту і охайність тим самим знищує, забираючи те, що потрібне для життя (лат.).

245

Чорна і гірка (лат.).

246

Книга всеохопна (лат.).

247

Любовне переповнення (лат.).

248

Замисли (лат.).

249

Кіт (лат.).

250

Про закони (лат.).

251

На його образ (лат.).

252

Цитата з твору Одона (880–942), другого настоятеля Клюнійського абатства.

253

[Сліпота] деяких вимагає (лат.).

254

До засновника правила (лат.).

255

З-посеред декількох [вчених мужів] (лат.).

256

Ворог миру (лат.).

257

Тому що [ум] деяких мужів (лат.).

258

Серед наших дібр (лат.).

259

Громадський закон (лат.).

260

1 Тим 6, 8.

261

Вийшов Той, хто сіє (лат.).

262

Йдеться про так званого «Буриданового осла» (див. Глосарій).

263

Імена є наслідком речей (лат.).

264

Бут2,19.

265

Ім'я (лат.).

266

Імена (лат.).

267

Три книги про рослини (лат.).

268

Скарбниця зілля (лат.).

269

Од 9,1–8.

270

Свята Римська [церква] (лат.).

271

У словах (лат.).

272

Хто не має коня, той ходить пішки (лат.).

273

Без злоби (лат.).

274

Псів господніх (лат.), тобто домініканців.

275

Слався, царице (лат.). — латинська хвалебна пісня, присвячена Богородиці.

276

Божим, що виріс з кореня віри (лат.)

277

Согріши за нас… помилуй нас… звільни нас від благого… помилуй… дай мені зіпсуття моє… проклянімо Господа… отвори зад мій… окропи спермою твоєю, і буду я нечистий (лат.).

278

Диявольський зв'язок (лат.).

279

Од 22, 18, 19.

280

Див. Мт 25,41.

281

Вельможі сиділи і на мене змовлялися, лихі гонили мене, подай мені допомогу, Господи, мій Боже, спаси мене через твоє велике милосердя! (лат.). Див.: Пс 118/119, 23 — 118,23,86 і 117,25.

282

Тони в григоріянському співі: нисхідний тризвук, інтервал знизу вверх, інтервал зверху вниз, висхідний тризвук (лат.).

283

Неписьменний абат (лат.).

284

Квадратний доктор (лат.).

285

Найменшу різницю запахів (лат).

286

День гніву (лат.) — початкові слова знаменитого католицького гімну.

287

Скурві сини (лат.).

288

На краю Африки, амінь (лат.).

289

Чорна, але гарна (лат.). Див.: ПП 1,5.

290

Смерть — спочинок для подорожнього, кінець усіх трудів (лат.).

291

Алюзія на сучасного французького філософа-постмодерніста Ж.-Ф. Ліотара, творця нарратології. У романі немало таких прихованих натяків на сучасні реалії.

292

Щоб вибухнув сміхом, від реготу скорчився! (Лат.).

293

Багатий на сльози сей день, Коли встає з попелу Провинний муж на Суд: Боже, пощади його! Милосердний Господи Ісусе, Дай їм супокій (лат.).

294

Вечеря Кипріяна (лат.).

295

Монаших витівок (лат.).

296

Я любив жартувати; то ж прийми це, Папо Йоане. А якщо хочеш, й сам можеш посміятися (лат.).

297

Впав зі сміху Ґавдерих Захарія захоплений, Простягнувшись на ліжку, Повчає Анастасій… (лат.).

298

І. ар. Про вислови деяких дурнів, II. сир. Єгипетська книжка про алхімію, III. Пояснення магістра Алькофріби про вечерю блаженного Кипріяна, єпископа Карфагенського, IV. Безголова книга про безчестя дівиць і любовні походеньки повій (лат.).

299

Сувора обережність (лат.).

300

Мається на увазі папір, який тоді був рідкістю.

301

Голос, дихання, биття (лат.).

302

Матеріальна підміна (лат.).

303

Як сказане… як суще (лат.).

304

Про безчестя дівиць і любовні походеньки повій (лат).

305

1 Кор 7, 9.

306

Див. Йов, 8.

307

3 усього тіла язик зробив (лат.).

308

Помилуй (лат.).

309

Од 10, 4; 9.

310

Фаларіс — тиран міста Акраганта (суч. Агрідженто, Сицилія), який правив у VI ст. до Р.Х. і славився своєю жорстокістю. Своїх ворогів, за легендою, він підсмажував у величезному розжареному мідному бику (див.: З Мак 5, 12–27).

311

Треба відкинути драбину, піднявшись по ній (старонім.).

312

He в землетрусі Господь (лат.). Див.: 1 Цар 19, 11.

313

Нічиєю річчю (лат.).

314

Бери і читай (лат.). Ось як св. Августин у своїй Сповіді оповідає про своє навернення: якось, будучи в пригніченому настрої, він почув голос, який сказав йому: «Бери і читай». Він відкрив навмання Біблію, прочитав слова з Рим 13,13–14, і душа його умиротворилася.

315

Де тепер слава Вавилона? (Лат.) Цитата з поеми Бернарда Клюнійського (XII ст.) «De contemptu mundi», гіркої сатири на занепад і зіпсутість церкви.

316

Цитата з відомого вірша Франсуа Війона (1431–1463) (переклад Григорія Кочура).

317

Натяк на твір німецького гуманіста Себастьяна Бранта (1458–1521) «Корабель дурнів».

318

Як хосенно, як приємно і як солодко сидіти на самоті, мовчати і розмовляти з Богом! (Лат.) З твору Томи Кемпійця «Soliloquium Animae».

319

Бог — чисте ніщо, його не торкається ні «тепер», ні «тут»… (Нім.) — цитата з німецького поета Анґелуса Силезіуса (1624–1677).

320

Вчорашня роза зостається в імені — голі маємо ймена (Лат.). Цитата з поеми Бернарда Клюнійського (див. вище).