Маг

1

Посвята з першого видання цієї книжки. (Тут і далі — примітки перекладача).

2

Артур-Едвард Вейт (1857–1942) — англійський християнський містик і окультист, співавтор карт таро Райдера — Вейта.

3

Анонімна поема латинською мовою IІІ — ІV століття н. е.

4

Є ще один цікавий роман про цю школу — «Алеко»: Kenneth Matthews, «Aleko» (Peter Davies, 1934). Також французький письменник Мішель Деон опублікував автобіографічний твір «Балкон на Спеце»: Michel Déon, «Le Balcon de Spetsai», Gallimard, 1961 (примітка автора).

5

Елефтеріос Венізелос (1864–1936) — прем’єр-міністр Греції.

6

Іґнац-Йозеф Плеєль (1757–1831) — французький композитор і видавець австрійського походження, засновник фортеп’янної фабрики, яка й досі діє.

7

«Маруссійський колос» (1941) — книжка нарисів американського письменника і художника Генрі-Валентайна Міллера (1891–1980). Йоргос Кацимбаліс (1899–1978) — грецький видавець, герой цієї книжки.

8

Можна провести ще одну паралель: Ерфе — Орфей.

9

«Закоренілий розпусник рідко заслуговує на співчуття» (Де Сад, «Недоля чесноти»).

10

Томас Дюрфей (1653–1723) — англійський літератор, автор пісень і 32 драматичних творів.

11

«Бунтівливі люди», від заголовка книжки Альбера Камю «L’Homme révolté».

12

«Буття і ніщо» («L’Être et le Néant»), твір Жана-Поля Сартра.

13

Лондонська букмекерська контора.

14

Освітній додаток газети «Таймс».

15

Редбрик (англ. red brick — «червона цегла») — поточна назва англійських вишів, заснованих у XIX й першій половині ХХ століття. До початку 1960-х років була іронічною, відтоді стала нейтральною з певним шанобливим відтінком.

16

Правильна цитата з комедії Мольєра «Жорж Данден»: «Vous l’avez voulu, Georges Dandin» — «Ви цього хотіли, Жорже Дандене» (франц.).

17

Неміністерський департамент уряду Великобританії, що поширює британську культуру за межами країни.

18

Школа-інтернат для дівчат 11–18 років у селищі Роудин, в передмісті Брайтона (Великобританія).

19

Метью Сміт (1879–1959) — англійський художник-постімпресіоніст.

20

Лайно! (франц.).

21

Очевидно, це зіпсована французька фраза «vous êtes amoureux» = «vous amoureux».

22

Фільм (1938) французького кінорежисера Марселя Карне (1906–1996).

23

Очевидно, йдеться про вторгнення війська Увахшатри, царя Мідії, в Анатолію (590 р. до н. е.).

24

Вільям Гоґарт (1697–1764) — англійський художник. Автор, зокрема, циклу з шести картин «Кохання з розрахунку. По п’яти тижнях», у якому зображено історію шлюбу сина зубожілого аристократа і дочки багатого торговця.

25

Шотландська й ірландська пестливо-здрібнілі форми імен Александр і Патрік.

26

Бернард-Лоу Монтґомері (1887–1976) — командувач військ союзників під час Другої світової війни, фельдмаршал.

27

Рецина, арецинато — грецькі білі сухі вина. У першого з них характерний смолистий присмак. Ракі, узо — різновиди грецької міцної горілки.

28

Іспанське вино, різновид хересу.

29

Невеликий вітрильник.

30

Коледж Ітон, школа Гарроу — школи-інтернати для хлопців 13–18 років у Ітоні й Лондоні (Великобританія).

31

Кацусіка Хокусай (1760–1849) — великий японський художник, майстер ксилографії.

32

Міфічний розбійник, що грабував людей на кордоні між Мегарою й Аттикою і з високого обриву скидав пограбованих у море. Скірона вбив Тесей.

33

Загальна назва всіх християнських общин і церков у Великобританії, що не належать до англіканської й католицької конфесій (пресвітеріанська церква, церква баптистів, методистів і т. ін.).

34

Метью Арнольд (1822–1888) — англійський поет і культуролог, інспектор провінційних шкіл. Перекладач Гомера.

35

Андре Жід (1869–1951) — видатний французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Під безпосереднім впливом Оскара Вайлда став гомосексуалістом.

36

Скульптурна прикраса (статуя, пальмета) над рогом фронтону архітектурної споруди.

37

Cogito, ergo sum (лат.) — Я мислю, отже, існую (Рене Декарт). Scribo, pingo, ergo sum (лат.) — Я пишу, малюю, отже, існую.

38

— Поздоровляю.

— Це…

— Треба це обстежити в Афінах. Я дам вам адресу. Це ж ви в Афінах підхопили, га? — Я кивнув. — Тамтешні шльондри. Заражені. Тільки дурні на таких спокушаються (франц.).

39

Я проклятий (франц.).

40

Пане (грец.).

41

Ґай Валерій Катулл (87–54 до н. е.) — давньоримський поет. Провадив гуляще життя в Римі, де нещасливо закохався в красуню Клавдію, яку під іменем Лесбія описав у поезіях.

42

Міста в Бельгії, де під час Першої світової війни відбувалися запеклі бої.

43

Персонаж Шекспірової п’єси «Ромео і Джульєтта». Загинув від руки Тібальта, купаючись у фонтані.

44

«Розпаленівши, ці нелюди не спинилися на першому злочині; вони вклали голу дівчинку долілиць на столі, запалили свічки, поставили в узголів’ї образ нашого Спасителя й посміли справити на задку цієї нещасниці найстрахітливіше з наших таїнств» (Де Сад, «Недоля чесноти»).

45

Цю поему написав американський поет Томас-Стернз Еліот (1888–1965).

46

Вістан-Г’ю Оден (1907–1973) — англійський поет. Процитовано уривок із його вірша «Моралістичний пейзаж» («Paysage Moralisé»).

47

Міфологічний еллінський герой, фіванський віщун, що осліп у семирічному віці. Після смерти перебував у підземному царстві й з ласки Персефони, богині родючости, владарки небіжчиків, володів ясною пам’яттю та свідомістю.

48

Слова Кірки з Гомерової «Одіссеї» (пісня XLVII). Англійською мовою переклав американський поет Езра Паунд (1885–1972)..

49

Йдеться про П’єра Лаваля (1883–1945) — французького політика-соціаліста, власника кількох газет і радіостанцій, активного діяча колабораційного режиму Віші під час Другої світової війни.

50

Клод Лоррен (1600–1682) — французький художник.

51

Джеймс Босвелл (1740–1795) — шотландський поет, приятель і біограф Семюела Джонсона. Прославився своїми гулянками. В англомовних країнах відверту й докладну оповідь називають босвелліанською.

52

У п’єсі Жана-Поля Сартра «Мухи», написаній за мотивами грецького міфу про міфологічного героя Ореста, ці комахи символізують непутяще життя.

53

Рослина родини мальвових з їстівними стручками.

54

Вірш невідомого китайського поета, написаний 618 року, — лист ліричного героя, воїна, до коханої.

55

Ґеорґ-Філіпп Телеман (1681–1767) — німецький композитор, органіст і капельмейстер.

56

Герой Шекспірової п’єси «Буря», герцоґ Міланський, чарівник, батько Міранди.

57

Ґалантерея Мірей (франц.).

58

Аскот — містечко в Беркширі, за сорок кілометрів від Лондона, відоме передусім щорічними кінними перегонами, які відбуваються за десять кілометрів від Віндзорського замку.

59

Чарлз-Еварт Екерслі (1892–1967) — англійський мовознавець і педагог.

60

Так, трохи нуднувата. Однак не без чарівливости (франц.).

61

Великого століття (франц.).

62

Жан-Філіпп Рамо (1683–1764) — французький композитор.

63

Ось (франц.).

64

Амедео-Клементе Модільяні (1884–1920) — італійський художник єврейського походження.

65

Леопольд Зборовський (1889–1932) — польський поет єврейського походження, торговець творами мистецтва.

66

Макс Жакоб (1876–1944) — французький поет і художник єврейського походження. Загинув у концтаборі Дрансі.

67

Візантійське місто-фортеця на скелі, що утворилася 375 року внаслідок сильного землетрусу.

68

Ізник — озеро й місто в Туреччині, недалеко від Стамбула.

69

П’єр Боннар (1867–1947) — французький маляр і графік.

70

Чарлз-Дейна Ґібсон (1867–1944) — американський графік, що створив американський ідеал жіночої вроди на рубежі ХІХ — ХХ століть.

71

Антон фон Веберн (1883–1945) — австрійський композитор, диригент, представник «Нової віденської школи».

72

Амфіса — грецьке місто, столиця нома Фокіда.

73

Франсуа Буше (1703–1770) — французький художник і ґравер доби рококо.

74

К’ю — дільниця в південно-західній частині Лондона.

75

Дякую (грец.).

76

Розуміти — це все (франц.).

77

Епіграф роману англійського письменника Едварда-Морґана Форстера (1879–1970) «Говардова садиба».

78

Рідкісний птах, біла ворона (лат.).

79

Моріц Розенталь (1862–1946) — австрійський піаніст єврейського походження.

80

Леопольд Годовський (1870–1938) — польсько-американський піаніст і композитор єврейського походження.

81

Піаністи в маскарадних костюмах (франц.).

82

Розповім про це іншим разом (франц.).

83

Йоргос Сеферіс (1900–1971) — видатний грецький поет.

84

Ежен-Арнольд Долмеч (1858–1940) — французький музикант австрійського походження, композитор, майстер виготовляти музичні інструменти. Автор капітальної праці «Трактування музичних творів XVII–XVIII століть» (1915).

85

Збірник клавірної (переважно клавесинної) англійської музики, містить 297 інструментальних п’єс, написаних у 1562–1612 роках.

86

Туано Арбо / Жан Табуро (1519–1595) — французький письменник, композитор і теоретик танців.

87

Джироламо-Алессандро Фрескобальді (1583–1643) — італійський композитор і клавесиніст.

88

Йоганн-Якоб Фроберґер (1616–1667) — німецький композитор і клавесиніст.

89

Прерафаеліти — група художників в Англії середини ХІХ століття, що виступали за повернення до примітивних форм раннього італійського малярства до Рафаеля. Братство прерафаелітів заснував англійський поет і художник Данте-Ґабрієль Россетті.

90

Без порівняння (франц.).

91

Паризький щотижневий журнал, заснований 1863 року. З 1905-го відомий своїми ризиковими еротичними публікаціями.

92

Натяк на цикл оповідань Роберта-Льюїса Стівенсона (1850–1894) «New Arabian Nights» (1882) про пригоди принца Флорізеля.

93

Удар смичком (франц.). У переносному значенні — стрімкий прорив, атака.

94

Гораціо-Герберт Кіченер (1850–1916) — британський військовий діяч, міністр оборони країни в 1914–1916 роках.

95

Тремка, нестійка одностайність на війні (франц.).

96

Цю вибухівку, похідну пікринової кислоти, широко вживали в британській армії під час Першої світової війни.

97

Ймовірно, Кончіс натякає на те, що римським леґіонерам виплачували пенсію дорогою в ті часи сіллю.

98

Честь мундира (франц.).

99

«It’s A Long Way To Tipperary» («Далека дорога до Типперері») — маршова пісня ірландських батальйонів британської армії, складена 1912 року. На початку Першої світової війни британські союзники Франції висадилися в Булоні, й кожний полк, проходячи через місто, співавсвою пісню. Ірландські стрільці виконали там «Типперері».

100

Арієль — повітряний дух, персонаж із Шекспірової п’єси «Буря».

101

Калібан — потворна людина-тварина з цієї ж п’єси.

102

Джон Драйден (1631–1700) — англійський поет, драматург, критик. Один з основоположників англійського класицизму.

103

Міфологічний красень, якого не могли поділити богині Афродіта й Персефона. Його вбив вепр.

104

Цитата з проповіді англійського поета і священика Джона Донна (1572–1631). Здобула велике поширення, коли Ернест Гемінґвей використав її як мотто роману «По кому подзвін».

105

Добропорядний (франц.).

106

Ой, перепрошую… чи не говорите ви, пане, по-французькому? (франц.).

107

О, дуже добре. Щиро дякую, пане (франц.).

108

Мальовничий, але не такий гарний, як Делос (франц.).

109

«Про зв’язок між світами» (франц.).

110

Отже (лат.).

111

«Французький бароковий спектакль XVIII століття» (франц.). Судячи з усього, це фіктивна книжка, назву якої навіяв есей Андре Дельр’є «Les Masques Parisiens au Dix-huitième Siècle» у виданні «Revue de Paris» (1835, том 71).

112

Перед гостями, що потрапили за високі мури Сен-Мартена, відкривався розкішний вигляд на пастухів і пастушок, що серед білорунних отар танцювали й співали на зелених моріжках і в гаях. Вони не завжди носили сучасну їм одежу. Інколи вбиралися в римські або еллінські шати, щоб таким чином втілити оди Феокріта й буколіки Верґілія. Ходила поголоска, що там бували й скандальніші втілення: літніми місячними ночами чарівливі німфи втікали від дивних темних постатей, наполовину чоловіків і наполовину цапів…

113

Очевидно, йдеться про Валлон-де-Сен-Мартен — долину поблизу містечка Ескль у Лотаринґії, відому ґротом Сен-Мартена (святого Мартина), Купіллю фей і зáмком, уперше згаданим у літературі 1793 року, а 1821-го вже зруйнованим.

114

Луї Жуве (1887–1951) — французький режисер, актор кіно і театру, керівник театру «Атене».

115

Жан-Батіст Буляр (1725–1789) — видатний французький майстер дерев’яної різьби.

116

Маренн — приморське місто на заході Франції, відоме передусім коньяком, горілкою й зеленими устрицями.

117

Гра слів. Mise en scène — мізансцена (франц.). Дослівно — «поставлено на сцені». Mise en paysage — поставлено в природному оточенні.

118

Чутлива людина (франц.).

119

Твори мистецтва (франц.).

120

Луї Бреґе (1747–1823) — французький годинникар i астроном.

121

Андре-Шарль Булль (1642–1732) — французький художник, різьбяр і мебляр. Його іменем названо стиль художніх меблів.

122

Жан-Анрі Різенер (1734–1806) — французький мебляр німецького походження.

123

Родинна колекція гертфордських маркізів, зібрана в 1760–1880 роках. Розміщена в лондонському Воллесовому музеї (Wallace Collection).

124

Жак Зеліґман (1858–1923) — паризький антиквар і торговець німецького походження. У 1914-му купив велику частину Гертфордської колекції.

125

Опера-буф (1733) італійського композитора Джованні-Баттісти Перґолезі (1710–1736).

126

Жан-Франсуа Мілле (1814–1875), французький маляр і графік. Реалістично зображав селянське життя, часто із соціально-критичним відтінком.

127

Чорт під личиною святенника (франц.).

128

Паштет із жайворонків (франц.).

129

Випадок (франц.).

130

Випадок (франц.).

131

Лайно (франц.).

132

Так ідуть до зірок (лат.).

133

Система поглядів таємного релігійно-містичного товариства розенкрейцерів, що діяло переважно в Німеччині та Голландії в XVII–XVIII століттях.

134

Релігійно-філософська течія епохи еллінізму, у якій поєднувались елементи популярної грецької філософії, халдейської астрології, персидської магії, єгипетської алхімії. Зародилася у ІI–III століттях, розвинулася в європейському Ренесансі.

135

Аби послухати заворожливий спів сирен — напівжінок і напівптахів і не піддатися його згубним чарам, Одіссей заліпив воском вуха своїм супутникам і наказав, щоб його самого прив’язали до щогли.

136

Дільниця Лондона.

137

Слова Лілі в оригіналі — «it tolls for thee». Цитата у згаданій на стор. 123 промові закінчується так: «…і тому не посилай когось дізнатися, по кому подзвін. Це по тобі дзвонять».

138

Міжнародний аеропорт в Афінах.

139

Рожева паста або підлива з ікри, олії та приправ.

140

Вільям Шекспір. «Буря», дія ІІІ, сцена 2. Переклад Миколи Бажана.

141

Там же, дія дія ІІ, сцена 2. Лілі трохи переінакшила текст: «тебе» замість «мене».

142

Там же. Коханий Міранди.

143

Еммеліна Панкгерст (1858–1928) — знана англійська феміністка й суфражистка. 1903 року разом із дочками Крістабеллю та Сільвією заснувала Жіночу соціальну і політичну спілку.

144

Король Сонце (франц.).

145

Лихо тому, хто доторкнеться до неї (італ.). Під час свого коронування Наполеон так сказав про імператорську корону.

146

Наволоч (франц.).

147

Божественна пляшка (франц.).

148

Очевидно, йдеться про статую правителя Джаявармана VII (або ж бога Ями), частину пам’яткового архітектурного комплексу «Прокажений король на терасі» в Анґкортомі, що в Кампучії.

149

Гіпнотизер-лиходій у романі «Трільбі» (1894) Жоржа дю Мор’є.

150

Він завжди мав трохи сумний вигляд і не зміг призвичаїтися до умов тутешнього життя (франц.).

151

Завжди (фр.).

152

Хай живе (фр.).

153

Константінос Кавафіс (1863–1933) — видатний грецький поет. Жив переважно в Александрії (Єгипет). Оспівував світ античної історії, був майстер еротичної лірики.

154

«Ганьба тому, хто погано про це подумає» (франц.). Девіз англійського ордена Підв’язки.

155

Антологія англійської поезії XVII століття.

156

На довершення лиха (франц.).

157

Зіґмунд Фройд (1856–1939) — австрійський невропатолог, психіатр і психолог. Далі йдеться про одне з положень його теорії — роль заднього проходу як центру впевнености в самому собі, роль дефекації в психосексуальному розвитку дитини.

158

Вогонь (франц.).

159

Вислів Шерлока Гоумза з оповідання «Срібна мітка».

160

Джефрі Чосер (1340–1400) — відомий передусім завдяки збірці «Кентерберійські оповідки» (кінець 1380-х).

161

Вільям Ленґленд (бл. 1330—бл. 1400) — англійський поет. Відомий передусім завдяки алегоричній поемі «Видіння про Пірса Орача» (1362).

162

Перша в історії літератури феміністична комедія давньогрецького драматурга Арістофана (бл. 445—бл. 385 до н. е.).

163

«Кларидж» — відомий лондонський готель найвищого класу в районі Мейфер.

164

Чи добре ви знаєте новогрецьку мову? (грец.).

165

Нереїда й німфа з давньогрецької міфології. Втікаючи від річкового бога Алфея, обернулась у джерело. Алфей став річкою, води якої поєдналися з водами Аретузи.

166

Ліричний герой, від імени якого ведеться оповідь у романі Чарлза Діккенса «Великі сподівання», безнадійно закоханий в Естеллу, названу дочку міс Гавішем.

167

У Кембриджському університеті він передує випускному іспиту.

168

«Бійтеся данайців, що дари приносять!» — цими словами жрець Лаокоон застеріг троянців про підступність ворога.

169

Жулі натякає про порівняння в поемі «Пісня про Гаявату» Генрі Лонґфелло: «Чоловік і жінка — наче // Лук з міцною тятивою».

170

Фундаментальна засада квантової теорії: у парному співвідношенні імпульсу й координат центра інерції будь-якої фізичної системи що точніше визначена одна з цих складових, то менш визначена друга.

171

Що ви кажете? (нім.).

172

Не стріляти! (нім.).

173

Лейтенанте, для мене це найгарніша у світі музика (франц.).

174

Світогляд (нім.).

175

Лейпциґ дякує вам (нім.).

176

Ні (грец.).

177

Звичайно (грец.).

178

Мабуть (грец.).

179

Іди сюди (грец.).

180

Так, так. Усі (грец.).

181

Так, барбо. Чужоземці. Що ж вони робили? (грец.).

182

Доля, талан (грец., болг., тур., перс.).

183

Одного разу… (грец.).

184

Свято (грец.).

185

І феєрверки (грец.).

186

Герой поеми Роберта Браунінґа «Строкатий Дудар із Гамеліна» (1842), написаної за мотивами давньої німецької легенди. За допомогою дудки він звільнив місто Гамелін від щурів. Не діставши обіцяної платні за цю роботу, виманив усіх міських дітей і повів їх за собою. У переносному значенні — той, хто спонукує людей іти за ним, назустріч долі.

187

Блондель де Нель — французький трубадур ХІІ століття. За переказами, знайшов місце ув’язнення свого повелителя — Річарда Левового Серця — завдяки пісні, яку знали тільки вони двоє.

188

Зневажання величного. Зневажання людського (франц.).

189

Ghoul — упир, burn — палити (англ.).

190

Перші три строфи вірша Крістофера Марло «Жагучий пастух — своїй коханій».

191

Персонажі з п’єси Шекспіра «Дванадцята ніч, або Як собі хочете». Олівія — графиня-красуня. Мальволіо — її ключник, закоханий у неї.

192

Ось так (франц.).

193

Свобода (грец.).

194

Козел відпущення (франц.).

195

Гуґо Вольф (1860–1903) — австрійський композитор і музичний критик.

196

Баугаус — Найвища школа будівництва й художнього конструювання (Німеччина); відповідний її засадам напрямок в архітектурі та ужитковому мистецтві — авангардизм у класичному модернізмі.

197

Антон Клюбер, cьомого червня, четвертого року Великого Божевілля (франц.).

198

Битва за Англію — повітряні бої над територією Великобританії, в районі Лондона і південної Англії в 1940—41 роках.

199

ЕЛАС, Ελληνικός Λαϊκός Απελευθερωτικός Στρατός (Еллінікос лайкос апелевтеротікос стратос) — Грецька народно-визвольна армія, збройні сили руху Опору в Греції.

200

Із службового обов’язку (франц.).

201

Нехлюйство, пане лейтенанте. Бачите? (нім.).

202

Понад-Я, Над-Я, Супер-Еґо — термін, яким у психоаналізі позначають моральні настанови людини, уявлення про те, що можна й чого не можна робити в суспільстві. Сором, докори сумління — це вияви Понад-Я.

203

Мстивого Бога (лат.).

204

Злочин, скоєний у стані афекту (франц.).

205

У фіналі багатьох літературних і музичних творів до їхнього героя — Дона Жуана (Хуана) — приходить кам’яна статуя командора й разом із ним провалюється в пекло.

206

Очевидно, йдеться про англійського медика й письменника Томаса Брауна (1605–1682).

207

Очевидно, йдеться про англійського священика й письменника Джеймса Гарві (1714–1758).

208

Цитата з проповіді англійського поета і священика Джона Донна (1572–1631). Здобула велике поширення, коли Ернест Гемінґвей використав її як мотто роману «По кому подзвін».

209

Рауль Дюфі (1877–1953) — французький художник, представник фовізму, згодом кубізму.

210

— Як там валізи? — Все готово. — Що ж, пане, прощайте (франц.).

211

Комбінації з п’яти карт у грі в покер. Пара — дві карти однакового старшинства. Фул-гаус — дві карти однакового старшинства і три карти іншого однакового старшинства.

212

Дуже часто цитований в англомовних країнах уривок із вірша англійської поетеси Мері Гавітт (1799–1888) «Павук і Муха». У повісті «Аліса в Країні Див» Льюїс Керролл помістив вірш «Омарова кадриль» — пародію на «Павука і Муху».

213

Вільям Емпсон (1906–1984) — один із найвизначніших англійських літературних критиків. Обстоював контекстуальне прочитання художнього твору, яке лягло в основу так званої нової критики — напрямку в літературознавстві. Широко відома його книжка «Сім різновидів двозначности» (1930).

214

Слова, з якими Гамлет, герой однойменної Шекспірової п’єси, звертається до черепа Йоріка — придворного блазня.

215

У «Золотій галузці», найвідомішій книжці шотландського антрополога Джеймса-Джорджа Фрейзера (1854–1941), описано звичай, поширений на островах Кай, що поблизу Нової Ґвінеї. Після народження дитини розколюють кокосовий горіх, випорожнюють його, склеюють і підвішують поряд із грубо витесаною дерев’яною подобою предка. Душа новонародженого має тимчасово перебувати в цьому кокосі, й предок охоронятиме її від злих духів, поки дитина підросте й змужніє. Допіру тоді душа перейде з горіха в тіло цієї дитини.

216

Збірка грецької античної та середньовічної епіграматичної поезії. Упорядник, візантійський граматик Х століття Константин Кефала, використав антології Мелеагра, Філіппа Солунського, Агафія Міринейського та інші, невідомі нам, збірки.

217

Семюел Палмер (1805–1881) — англійський художник-пейзажист, визначний представник романтизму, відомий передусім своїми пасторалями.

218

Жулі натякає про Жустину, головну героїню роману де Сада «Жустина, або Нещастя чесноти», яка вимушено пробула п’ять років у розпусних монахів і втекла від них.

219

Очевидно, Ніколас має на увазі епізод, описаний у романі Марселя Пруста «На Сваннову сторону», коли смак і запах тістечка та чаю нагадали головному героєві дитинство й спонукали писати спогади в белетристичній формі. Подібний випадок був у житті Пруста. Завдяки цьому постав згаданий роман, що згодом розвинувся в цикл-гепталогію «У пошуках втраченого часу». Сам автор, крім багатьох наркотиків, заживав і мескалін, який викликає гострі й химерні враження.

220

Англійський загальнополітичний журнал із солідною репутацією.

221

Заснований у XV столітті в Англії таємний верховний суд, що розглядав справи про найтяжчі злочини. У переносному значенні — тиранічне правління, тоталітарна влада, зловживання становищем.

222

Привид з оленячими рогами на голові, який полює у Віндзорському лісі. Ймовірний прототип цього героя англійського фольклору — кельтський бог Кернунн.

223

Ніколас перефразував вигук американського журналіста Генрі Стенлі, що знайшов в африканських джунґлях пропалого дослідника Дейвіда Лівінґстона. Алістер Кроулі — відомий маг, езотерик і сатаніст.

224

Ян-Крістіан Смутс (1870–1950) — державний діяч Південної Африки та Британської співдруж-ности, воєначальник і філософ.

225

Вільям Алансон Вайт (1870–1937) — американський невролог і психіатр. Його іменем названо заснований 1946 року в Нью-Йорку інститут. Даних про фонд Вайта немає.

226

Цитата з початку «Шістнадцятої карміни» (пісні, вірша) римського поета Катулла (84–54 до н. е.): «Застромлю я в зад і в писок вам, збоченці, // Фурію й Аврелію, гнилі в безпутстві».

227

Альфред Адлер (1870–1937) — австрійський психолог, творець системи індивідуальної психології.

228

Карен Горні (1885–1952) — американська психоаналітик, представниця неофройдизму.

229

Homo sapiens — людина розумна. Homo solitarius — людина самотня (лат.).

230

Очевидно, йдеться про картину «Поклоніння волхвів» (1617–1618, нині перебуває в каплиці Кембриджського королівського коледжу) фламандського художника Петера-Пауля Рубенса (1577–1640).

231

Очевидно, йдеться про «Портрет мадам Рекам’є» — картину Жака-Луї Давіда (1800), на якій відома господиня паризького літературно-політичного салону Жулі Рекам’є (1777–1849) напівлежить на кушетці.

232

Ніколас помилився. Роль Артеміди виконала не Лілі, а її сестра.

233

Вислів Семюела Смайлза (1812–1904), шотландського письменника й реформатора, автора широко відомої книжки «Самопоміч» (Self-Help, 1857). В оригіналі гра слів: Smiles означає «Усмішки».

234

Ілюмінація (франц.). Дослівно — «вогонь радости».

235

Добрий вечір (грец.).

236

Нагорі (грец.).

237

Рональд Нокс (1888–1957) — англійський священик, що перейшов із англіканства на католицизм, автор одного з перекладів Біблії англійською мовою. Писав детективні повісті.

238

Римо-католицька церква Непорочного Зачаття (Лондон, вулиця Фарм-стрит).

239

Requiescat in pace — «Нехай спочиває в мирі» (лат.).

240

Еміль Куе (1857–1926) — французький психолог і фармацевт, який запровадив метод психотерапії, базований на самонавіюванні.

241

Петер Лорре (Ласло Левенштейн, 1904–1964) — угорський, німецький і американський кіноактор. Прославився в характерних ролях негідників.

242

У кого на службі? (франц.).

243

Я хочу поговорити з вами, пане Ерфе (франц.).

244

І що? (франц.).

245

Неможливо (франц.).

246

Перед війною (франц.).

247

Добре (франц.).

248

Фатальний панок // Ніколас — // смішний // чоловічок. // Тож ця моя // дрібна воша // багато хоче дати // без зволікання, // цей смішний // Ніколас // у сраці // кікладського колоса (лат.).

249

Так, так (грец.).

250

Усмішка Чеширського Кота, персонажа з казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див».

251

Генрі Ґрін (1905–1973) — англійський письменник. Ішлося про його роман «Сліпе обожнення» (1952).

252

Френк-Раймонд Лівіс (1895–1978) — впливовий англійський літературний критик. Автор контроверсійної книжки «Велика традиція» (1948).

253

У п’єсі Шекспіра «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» Марія — камеристка красуні Олівії.

254

Бурачок моряцький… медовий аромат (франц.).

255

«Філософія тріумфувала б, якби їй вдалося пролити світло на темні шляхи, які Провидіння прокладає до мети, аби запропонувати її людині. Тоді ця наука з’ясувала б спосіб поведінки, завдяки якому нещасна двонога істота, шарпана примхами нібито деспотичної долі, могла б тлумачити повеління вищих сил» (франц.) (Де Сад, «Недоля чесноти»).

256

О, якщо ти вважаєш футбол підхожою темою для медитації… (франц.).

257

Ворон — символ монашого ордену бенедиктинців.

258

Ян Вермеєр (1632–1675) — голландський художник. Охоче малював невеликі інтимні картини з життя містян Делфта. Відзначався поетичним сприйняттям повсякдення, ясністю композиції, багатством і вишуканістю колориту, живою вібрацією світла і повітря.

259

Ділан Марлайс Томас (1914–1953) — видатний валлійський письменник. Писав англійською. Помер від алкоголізму.

260

Джордж Ґроув (1820–1900) — англійський музикознавець, автор першого видання «Словника музики і музикантів».

261

Один із найвідоміших коледжів Оксфордського університету, названий на честь його засновника — Джона де Бейлліола (1263).

262

Релігійне свято в Аттиці (Давня Греція) на честь богинь Деметри та її дочки Персефони.

263

Вродлива героїня однойменного сатиричного роману (1911) англійського письменника й художника Макса Бірбома (1872–1956).

264

Переклад Ірини Стешенко.

265

Джон Лампрієр (1765–1824) — англійський лексикограф і теолог, автор енциклопедії «Класична бібліотека» (1788).

266

Оноре Фраґонар (1732–1806) — французький маляр і графік періоду рококо. Віртуозно зображав ґалантні й побутові сцени.

267

«Вітер у верболозі» — повість-казка (1908) англійського письменника Кеннета Ґрема (1859–1932).

268

Насправді такого художника не було.

269

З 1915 року ця громадська організація об’єднує британських сільських жінок у різноманітних видах суспільно корисної діяльности.

270

Лондонський архів управління податкових зборів.

271

Давньогрецький письменник (II–III ст. н. е.), відомий передусім як автор любовно-буколічного роману «Дафніс і Хлоя».

272

Майдан у Парижі. З початку 1860-х років зажив сумної слави як квартал «червоних ліхтарів».

273

Анна Стюарт (1665–1714) — королева Англії, Шотландії та Ірландії (1702–1707), королева Великобританії та Ірландії (1707–1714).

274

Но — японський театр масок, у якому грають тільки чоловіки. Виник як жанр у XIV–XV століттях.

275

Освальд-Ернальд Мослі (1896–1980) — засновник і лідер Британського союзу фашистів (1932), який розпустили 1936 року. У 1948-му заснував крайньо правий Союз руху.

276

Інакше — Білі гори. Гірський масив на Криті.

277

1950 року на Кіпрі проведено референдум про возз’єднання з Грецією. Переважна більшість проголосувала «за». Британська колоніальна влада не визнала його результатів, і відтоді на Кіпрі почався партизанський рух за звільнення острова від колоніальної залежности.

278

Томас Гуд (1799–1845) — англійський поет. Свої гумористичні вірші ілюстрував своїми ж таки карикатурами. Широко відомий його вірш «Пісня про сорочку».

279

Відома майстерня китайського фарфору в Ессексі.

280

Генрі Мейг’ю (1812–1887) — англійський журналіст, драматург, автор нарисових книжок про життя лондонської бідноти.

281

Величезний подовгастий камінь, поставлений вертикально. Належить до мегалітичних споруд, зокрема й Стоунгенджу (1900–1400 рр. до н. е.) — давнього храму-обсерваторії, розміщеного біля міста Солсбері.

282

Едвард Мунк (1863–1944), норвезький маляр і графік. Його творчості характерні мотиви самотности, тривоги й смерти. Відомий передусім своїм твором «Крик» (1893).

283

Персонаж п’єси Бертольда Брехта «Матінка Кураж і її діти», мужня й енергійна жінка.

284

Натяк на Хитунка-Бовтунка (Хитуна-Бовтуна, Шалама-Балама у перекладах відповідно Миколи Лукаша та Валентина Корнієнка) — персонажа казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див»:

Хитунко-Бовтунко на мурі сидів,

Та гепнувся так, що розбився напів.

І вся королівська кіннота,

І вся королівськая рать

Не може сердегу докупи зібрать.

285

Персонажі комедії Шекспіра «Багато галасу з нічого».

286

Данське місто з Кроноборґом — королівським замком, що його Шекспір вибрав місцем дії трагедії «Гамлет».

287

Ежен Буден (1824–1898) — французький художник. Писав поетичні пейзажі (переважно побережжя Бретані й Нормандії, часто з людьми на пляжі). Йому характерна тонка фіксація повітря, хмар і хвиль.

288

1811–1820 роки, коли реґентом був Ґеорґ, принц Валлійський. Відтак він став королем Ґеорґом IV.

289

Нехай завтра пізнає кохання той, хто ніколи не кохав,і той, хто кохав, хай завтра пізнає кохання (лат.).

(Вірш-рефрен з анонімної латинської поеми «Всенощна Венери», III–IV ст. до н. е.).