В передранковій тиші Самбгур заревів
Раз, вдруге, знов і знов!
Його подруга вмить, його подруга вмить
Перелякано в хащі від озера мчить, —
Я вистежую здобич для сірих братів
Раз, вдруге, знов і знов!
В передранковій тиші Самбгур заревів
Раз, вдруге, знов і знов!
Я до Зграї іду, я до Зграї іду,
Я на здобич у нетрі братів поведу!
Бий, шматуй пазурами, жени по сліду
Раз, вдруге, знов і знов!
Передранкову тишу наш клич розітнув
Раз, вдруге, знов і знов!
Брате, у Джунглях слідів не лишай!
Темряву світлом очей розганяй!
Ось твоя мова: — Слухай! Шукай!
Раз, вдруге, знов і знов!