Мауглі

Як граціозно ми лісом нічним

Просто під місяцем заздрим летим!

Правда, хотіли б ви в коло до нас?

Правда, бракує вам рук повсякчас?

Правда, бажали б ви мати, крім рук,

Хвіст отакий, мов амурів лук?

Сердишся, любий? Та ти постривай…

Брате, хвостом веселіше махай!

Ось посідали ми й диспут ведем,

Голови сушимо, нігті гризем:

Плани складаємо — добрі, корисні,

Мудрі, величні та ще й славнозвісні!

Їх неодмінно нам треба здійснить —

Всі… лиш єдиним бажанням і вмить!..

Ах, ми й забули!.. Та ти постривай…

Брате, хвостом веселіше махай!

Все, що ми чули за мандри свої

Від звіра, від птаха, а чи від змії —

Бід товстошкірих, пернатих, лускатих, —

Все те відтворимо Дружно,

Завзято!

Браво! Чудесно!

Повторимо знов!

Людям би вчитися з наших розмов!..

Ну й замололи!.. Але постривай!..

Брате, хвостом веселіше махай!

Ось ми які, всі побачать нехай!

Тож не гайтесь, до нас приставайте

І за нами чимдуж поспішайте

Верховіттям дерев, де сплелися в гірлянди ліани!

Сміття, кинуте нами, покаже вам путь,

Співи наші чудові до нас доведуть;

Вірте, вірте, нам вдасться здійснити омріяні плани!