Музична школа для Андрійка була обов’язком, який не обговорювався, — він часто лінувався, не раз клавіші були мокрі від сліз, я навіть жартувала, що з них виросте верба. На четвертому році навчання у школі він серйозно заявив, що не хоче ходити на музику. От тоді і з’явився «знаменитий мамин тапочок», про який він стільки розказував. Звичайно, гасати на велосипеді було цікавіше. Але на очах у тата він зробив такий обгін трактора, що чудом залишився живий, і ми велосипед тут же ліквідували. А музика залишилась. Ми переходили з класу в клас, і після сьомого року навчання переїхали у Новояворівськ, де Андрійко закінчив музичну школу по класу фортепіано.