217

V, 31: 1. Гомер, Одіссея 4, 690 (пер. Бориса Тена). Марк Аврелій, вочевидь, натякає на подальші рядки (691–693), доречні як щодо його життєвої та філософської позиції, так і щодо суспільного становища:

Як не вчинив він і навіть не мовив лихого нікому

В цілім народі, хоч це й властиво державцям божистим,

Що одного зненавидять, а другого милують надто.

Він же нікому з людей аніякої кривди не вдіяв.

Загрузка...