V, 31: 1. Гомер, Одіссея 4, 690 (пер. Бориса Тена). Марк Аврелій, вочевидь, натякає на подальші рядки (691–693), доречні як щодо його життєвої та філософської позиції, так і щодо суспільного становища:
Як не вчинив він і навіть не мовив лихого нікому
В цілім народі, хоч це й властиво державцям божистим,
Що одного зненавидять, а другого милують надто.
Він же нікому з людей аніякої кривди не вдіяв.