Наодинці з собою

439

XII, 3: 1. Емпедокл, фрагм. В 28, 2 Diels. Марк Аврелій застосовує цитату для опису кулястості досконалої душі, зумовленої рівновагою відцентрового й доцентрового напружного поруху (див. душа*; пор. Горацій, Сатири 2, 7, 86; Сенека, Моральні листи до Луцілія 113, 22), тимчасом як в Емпедокла йдеться про кулясту форму Всесвіту — найдосконалішу з можливих, оскільки в обертанні здатна поєднувати рух і сталість: рухаючись довкола осі вона постійно займає той самий простір.