89

III, 2: 2. В античності вважали, що дитинство є порою недосконалості, недовершеності людини, а старість — часом її занепаду й розкладу, тимчасом як вершина розвитку всіх здатностей і чеснот (ἀκμή) припадає на середній вік.

Загрузка...