Напровесні

Англійська письменниця Сьюзен Хілл (нар. 1942 р.), почавши свій творчий шлях у шістнадцять років» ще студенткою, за останнє десятиліття стала одним з провідних майстрів сьогоденної англійської літератури, мало не щороку здобуваючи визначні літературні премії Великобританії. В її творчому доробку близько десяти романів, збірники оповідань, п’єси.

Радянський читач уперше познайомився з творчістю Сьюзен Хілл у 1975 році, коли журнал «Иностранная литература» опублікував добірку оповідань із книжки «Трохи співів і танців» (1973), а в 1978 році на його сторінках побачив світ роман «Я в замку король» (1970).

Для творчості Сьюзен Хілл характерна поглиблена увага до психології людини, до світу особистих переживань у найбільш драматичні, а часто й трагічні моменти людського життя. Герої її творів — прості люди, що живуть у тихій англійській провінції, далеко від великих міст, немовби ізольовані, відчужені від складних соціальних і політичних проблем сучасності. Тема людської самотності, страждання, розпачу домінує в більшості творів письменниці.

Власне, ця сама тема лежить в основі й одного з останніх романів Сьюзен Хілл «Напровесні» (1974), що пропонується увазі читачів «Всесвіту». За свідченням самої письменниці, це твір автобіографічний, і хоч навряд чи варто розуміти ці слова надто буквально, однак ця обставина робить його тим більш цікавим як безпосереднє художнє відображення реальних подій. У цьому романі знову йдеться про страждання і розпач, але, на відміну від попередніх творів Хілл, у ньому не так відчутна гнітюча атмосфера безнадії та зневіри. Героїня твору зрештою знаходить у собі сили перебороти горе й самотність І повернутися до життя, щоб бути корисною людям.

Саме це й дає дослідникам підстави говорити про гуманістичний пафос роману «Напровесні» і розглядати його як новий етап у творчості талановитої англійської письменниці.