Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття

Примітки

1

J. P. Nettle, ‘Ideas, Intellectuals and Dissent’, On Intellectuals, ed. Philip Rief (Garden City, New York: Doubleday, 1969), 87.

2

Ray Nichols, Treason, tradition, and the intellectual: Julien Benda and political discourse (Lawrence: Regents Press of Kansas, 1978), 12.

3

Bruce Robbins, Introduction to Intellectuals: Aesthetics, Politics, Academics, ed. Bruce Robbins (Minneapolis, University of Minnesota Press, 1990), XXIV.

4

Ahmad Sadri, Max Weber’s Sociology of Intellectuals (Oxford and New York: Oxford University Press, 1992), 69.

5

Julien Benda, The Treason of the Intellectuals, trans. Richard Aldington (New York: Norton Library, 1969), 43.

6

Див.: Albert Salomon, ‘The Messianic Bohemians’ in The Intellectuals: A Controversial Portrait, ed. George B. de Huszar (Illinois: The Free Press of Glencoe, 1960), 19—27.

7

Ralf Dahrendorf, ‘The Intellectual and Society: The Social Function of the “Fool” in the Twentieth Century,’ in On Intellectuals, ed. Philip Reifif (Garden City, NY: Doubleday, 1969), 51—2.

8

Edward W. Said, Representations of the Intellectual: The Reith Lectures (New York: Vintage Books, 1994), 11.

9

Sadri, Max Weber’s Sociology of Intellectuals, 73.

10

Karl Mannheim, Ideology and Utopia: An Introduction to the Sociology of Knowledge, trans. Louis Wirth and Edward Shils (London: Routledge and Kegan Paul Ltd, 1936), 143.

11

Jean-François Lyotard, ‘Tombeau de l’intellectuel,’ in Tombeau de Vintellectuel et autres papiers (Paris: Editions Galilee, 1984), 11—22.

12

Encyclopedia of Ukraine, s.v. ‘Intelligentsia.’

13

Лисяк-Рудницький І. Виродження та відродження інтеліґенції [1944] / Іван Лисяк-Рудницький // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2-х т. — К., 1994. — Т. 2. — С. 361.

14

Martha Bohachevsky-Chomiak, Sergei N. Trubetskoi: An Intellectual Among the intelligentsia in Prerevolutionary Russia (Belmont, MA: Nordland, 1976), 12.

15

Martin Malia, ‘What is the Intelligentsia?’ in The Russian Intelligentsia, ed. Richard Pipes (New York: Columbia University Press, 1961), 3.

16

Див.: Bernard Barber, Intellectual Pursuits: Toward an Understanding of Culture (Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 1998), p. 2; and Said, Representations of the Intellectual: The Reith Lectures, 12—13.

17

Два показових представники перших двох категорій — це, відповідно, Володимир Дрозд і Валерій Шевчук. Редактор видавництва «Радянський письменник» і функціонер Спілки письменників України, Володимир Дрозд розглядає роль радянського письменника у своєму романі «Спектакль» (1984). Хоча роман свідчить про талант автора, який вправляється у новаторській розповіді і прагне критикувати радянську культурну систему, врешті-решт, його роман хибує на спрощене моралізаторство, загальну прихильність до норм соціалістичного реалізму і переважання кліше української сільської прози. Див.: Дрозд В. Спектакль // Дрозд В. Спектакль / Володимир Дрозд. — К.: Рад. письменник, 1985. — С. 209—399. Найкращий прозаїк, який прийшов у літературу в 60-х XX ст., Валерій Шевчук був змушений «писати у шухляду», бо, з одного боку, відмовився від цих норм, а з іншого — мав старшого брата, письменника Анатолія Шевчука, який був політв’язнем.

18

Семенченко О. Альтернатива у Києві / Олекса Семенченко // Зустрічі. — 1994. — № 8. — С. 207—223.

19

Кордун В. Київська школа поезії — що це таке? / Віктор Кордун // Світовид. — 1997. — № 1—2(26—27). — С. 8.

20

Cеменченко О. Альтернатива у Києві. — С. 208.

21

Ґабор В. До історії літературно-мистецького самвидавного журналу «Скриня» (1971) / Василь Ґабор // «Скриня» (1971): літературно-мистецький самвидавний журнал. — Львів: НАНУ, 2000. — С. VI.

22

Щодо інформації з перших рук про рух гіпі у Львові, див.: Олег Олісевич: «Якщо світові буде потрібно, я віддам своє життя не задумуючись — заради свободи» (інтерв’ю) // Ї. — 2002. — Ч. 24. — С. 135—153.

23

Забужко Оксана: «Мені пощастило на старті…». Розмову вела Л. Таран // Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: Фраґменти творчості і контексти. — К.: Факт, 2002. — С. 185.

24

Гриценко О. Поети довгої зими / Олександр Гриценко // Прапор. — 1989. — № 2. — С. 160.

25

Solomea Pavlychko, ‘Facing Freedom: The New Ukrainian Literature / trans. Askold Melnyczuk, in From Three Worlds: New Writing from Ukraine, ed. Ed Hogan (Boston: Zephyr Press, 1996), 12.

26

Забужко О. Автобіографія / Оксана Забужко // Забужко О. Сестро, сестро: Повісті та оповідання. — К.: Факт, 2003. — С. 233. Див. примітку знизу на означеній сторінці.

27

Див., приміром, важливу антологію поезії «Вісімдесятники», упор. Ігор Римарук (Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1990), і гасло «вісімдесятники» у «Поверненні деміургів»: Мала українська енциклопедія актуальної літератури / Ред. Ю. Андрухович і В. Єшкілєв. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — С. 39—40.

28

Див.: Старовойтова Н. О. Художня творчість у системі національної культури / Н. О. Старовойтова // Національна культура в сучасній Україні / Ред. І. Ф. Курас. — К.: «Асоціація «Україна», 1995. — С. 106—121.

29

Див.: Дрозд В. Музей живого письменника або Моя довга дорога в Ринок (К.: Укр. письменник, 1994). У цій книзі радянський письменник хитається, з одного боку, винувато пояснюючи, чому його покоління української інтеліґенції плазувало перед радянською культурною політикою, а з іншого, зухвало висміюючи неминуче вторгнення капіталізму в українську культуру. Загальний підхід автора до мінливої епохи проявляється у назві книги.

30

Cкуратівський В. Нельотна погода. Замість передмови та замість монографії / Вадим Скуратівський // Забужко О. Сестро, сестро: Повісті та оповідання. — К.: Факт, 2003. — С. 7.

31

Щодо мого ретельного аналізу перформансів «Бу-Ба-Бу» під час «ери фестивалів» див. Mark Andryczyk, ‘Bu-Ba-Bu: Poetry and Performance / Journal of Ukrainian Studies, vol. 27, nos. 1—2 (Summer-Winter 2002), 257—72.

32

Андрухович Ю. Рекреації / Юрій Андрухович // Андрухович Ю. Рекреації: Романи. — К.: Час, 1997. — С. 37.

33

Андрухович Ю. Рекреації. — С. 39.

34

Андрухович Ю. Рекреації. — С. 90.

35

Андрухович Ю. Московіада / Юрій Андрухович // Андрухович Ю. Рекреації: Романи. — К.: Час, 1997. — С. 147.

36

Див. застереження Кетрін Ваннер щодо потрактування Віктором Тьорнером культурного дійства в «еру фестивалів» в Україні в: Catherine Wanner, Burden of Dreams: History and Identity in Post-Soviet Ukraine (University Park: Pennsylvania State University Press, 1998), 121—40.

37

Юрій Андрухович: «Орфей хронічний» // Критика. — 2003. № 9. — С. 30. Назва самого роману «Московіада» містить посилання на пекло і натяки на прийдешнє порівняння радянської столиці з Аїдом: «Ад» — так російською і давньоукраїнською мовою зветься пекло. Як пояснює Роман Корогодський у примітках до «Московіади», назва також нагадує класичний епос і поему Івана Коляревського «Енеїда», написану в кінці XVIII ст. (три перші частини; пародія на «Енеїду» Верґілія), яка вважається першим твором сучасної української літератури. Див. прим. 1 на с. 280 в: Андрухович Ю. Рекреації. Романи.

38

Образ письменника як Орфея також двічі з’являється у «Бурдику» Володимира Діброви. Оповідач виводить однойменного героя Бурдика як Орфея замолоду. Згодом Бурдик, уже студент, обмірковує своє покликання і уявляє себе «новим Орфеєм». Він бачить себе людиною, яка, як митець, вестиме за собою людей з темряви. Однак, викликаючи орфічний міф в уяві, Діброва робить це в іронічному ключі — як частина розвитку анти-героя Бурдика. Див.: Діброва В. Бурдик / Володимир Діброва // Діброва В. Вибгане. — К: Критика, 2002. — С. 292, 349.

39

Андрухович Ю. Перверзія / Юрій Андрухович. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — С. 210.

40

Tamara Hundorova, ‘The Canon Reversed: New Ukrainian Literature of the 1990s,’ Journal of Ukrainian Studies vol. 26, nos. 1—2 (Summer-Winter 2001): 263. Темою деміфологізації українського поета займається чимало українських літературних критиків у пострадянській Україні. Зокрема, неабияка частина таких досліджень присвячена життю і творчості Василя Стуса (1938—1985), поета і дисидента, який помер у радянській в’язниці. Щодо двох гарних статей на цю тему див.: Павлишин М. Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса / Марко Павлишин // Павлишин М. Канон та іконостас. — К.: Час, 1997. — С. 157—174, і Москалець К. Страсті по Вітчизні / Костянтин Москалець // Москалець К. Людина на крижині. — К.: Критика, 1999. — С. 209—254.

41

Єшкілєв В. Лицар попри жерця. Типологія трьох феноменів / Володимир Єшкілєв // Плерома. — 1996. — Ч. 1—2. — С. 51.

42

Іздрик Ю. Станіслав: туга за несправжнім / Юрій Іздрик // Плерома. — 1996. — № 1—2. — С. 26.

43

Кононенко Є. Special Woman / Євгенія Кононенко // Кононенко Є. Колосальний сюжет: Оповідання. — К.: Задруга, 1998. — С. 88.

44

Іздрик. Воццек / Іздрик. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — С. 66.

45

Вітковський В. До постінтелектуального суспільства / Володимир Вітковський // Універсум. — 1999. — № 3—4. — С. 10.

46

На жаль, ці письменники іноді припускаються помилок, намагаючись донести цю інформацію до українського читача. Наприклад, Забужко послуговується терміном «stud-woman», а Кононенко вихваляє «Paul Mason» (насправді «Paul Masson»), вважаючи, що йдеться про вино, вельми ціноване на Заході. Іздрик замість «Arsche» («дупа») пише «Arch», що означає «Арка».

47

Діброва В. Бурдик. — С. 417.

48

Діброва В. Бурдик. — С. 434.

49

Щодо гарного джерела на тему української діаспори на Заході див.: Ann Lencyk Pawliczko, ed., Ukraine and Ukrainians Throughout the World (Toronto: University of Toronto Press, 1994).

50

Див. посилання 37 цього дослідження, де пояснюється українська етимологія слова «ад». Окрім того, може йтися про натяк на новелу Володимира Набокова «Ада» (1969).

51

Matei Calinescu, Five Faces of Modernity: Modernism, Avant-Garde, Decadence, Kitsch, Postmodernism (Durham, NC: Duke University Press, 1987), 312.

52

Лучук І. Друге видання вадемекуму / Іван Лучук // Поступ. — 2004. — 23 квіт. Це рецензія на книжку під ред. Марії Зубрицької: «Слово, Знак, Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки XX ст.» (Львів: Літопис, 1996).

53

Шерех Ю. Здобутки і втрати української літератури / Юрій Шерех // Шерех Ю. Друга черга. — Вид-во «Сучасність», 1978.

54

Гаврилів Т. Карнавал, постмодерн і література / Тимофій Гаврилів // Гаврилів Т. Знаки часу: спроби прочитання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. — С. 172.

55

Katerina Clark, ‘Changing Historical Paradigms in Soviet Culture,’ in Late Soviet Culture: From Perestroika to Novostroika, ed. Thomas Lahusen with Gene Kuperman (Durham, NC, and London: Duke University Press, 1993), 289.

56

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Згода, 1996. — С. 131.

57

Діаграма, придумана у 80-х роках позаминулого століття англійським логіком і філософом Джоном Венном, що показує всі можливі логічні відношення для скінченного набору множин (Прим. пер.).

58

Стріха М. Прощання з андерґраундом / Максим Стріха // Критика. — 1997. — № 1. — С. 37.

59

Діброва В. Бурдик. — С. 443—444.

60

Nikola King, Memory, Narrative, Identity: Remembering the Self (Edinburgh: Edinburgh University Press, 2000), 175.

61

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1998. — № 102. — С. 41.

62

Іздрик. Подвійний Леон / Іздрик. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — С. 26—30.

63

Іздрик. Воццек. — С. 46.

64

Іздрик. Воццек. — С. 17.

65

Іздрик. Воццек. — С. 19.

66

Іздрик. Воццек. — С. 93—94.

67

Андрухович Ю. Московіада. — С. 186—207.

68

Marko Pavlyshyn, ‘Demystifying High Culture?’ in Perspectives on Modern Central and Eastern European Literature: Quest for Identity, ed. Todd Patrick Armstrong (Houndmills, UK: Palgrave, 2001), p. 11—12.

69

Dipesh Chakrabarty, ‘Postcoloniality and the Artifice of History: Who Speaks for «Indian» Pasts?’ Representations 37 (Winter 1992): 23.

70

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1998. — № 102. — С. 48.

71

Москалець К. Вечірній мед / Костянтин Москалець // Москалець К. Рання осінь. — Львів: Класика, 2000. — С. 21.

72

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 224—242. Козак Мамай є персонажем картин, створених здебільшого анонімними авторами у XVIII та XIX століттях і править за квазі-міфічну фігуру в українській культурі. Андрухович грає з його ім’ям і «робить» з нього мешканця Ямайки. Як це трапляється з багатьма персонажами, які є у прозі Андруховича, Козак Ямайка спочатку з’являється у його вірші: «Екзотичні птахи і рослини» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — С. 63—64). Ярослав Осмомисл був реальною історичною фігурою — він правив Галицько-Волинським князівством — ім’я його перекладається як Ярослав «з восьми думками» або «восьми почуттями». У варіації Андруховича він — «Ярослав восьминогий» або «Ярослав Осьминіг».

73

Йдеться про іспанця, який на схилку 80-х pp. XX ст., стверджував, буцімто є спадкоємцем Галицького престолу і намагався стати королем України.

74

Гундорова Т. Література і письмо, або місце нового в українській літературі / Тамара Гундорова // Світовид. — 1997. — № 3 (28). — С. 112.

75

Гриценко О. Міфи // Нариси української популярної культури / Олександр Гриценко. — К.: Укр. центр культурних досліджень, 1999. — С. 370.

76

Забужко О. Мова і влада / Оксана Забужко // Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. — К.: Факт, 1999. — С. 119—124.

77

Гриценко О. Міфи. — С. 372.

78

Стріха М. Мова / Максим Стіха // Нариси української популярної культури. — К.: Укр. центр культурних досліджень, 1999. — С. 403.

79

Гриценко О. Міфи. — С. 336.

80

Cтавицька Л. Українська мова без прикрас / Леся Ставицька // Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. — К.: Критика, 2003. — С. 9—18. Див. також: Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціація української мови / Леся Ставицька. — К.: Критика, 2005, в якій автор простежує історію україномовних арґо, жарґону і сленґу й аналізує їхню соціальну функцію, зокрема, в міських центрах сучасної України.

81

Hundorova, ‘The Canon Reversed: New Ukrainian Literature of the 1990s,’ 265.

82

Іздрик Ю. Станіславів: туга за несправжнім. — С. 21.

83

Іздрик. Воццек. — С. 92.

84

Павлишин М. «Воццек» Іздрика / Марко Павлишин // Сучасність. — 1998. — № 9. — С. 111.

85

Іздрик. Воццек. — С. 20.

86

Іздрик. Воццек. — С. 90.

87

Москалець К. Вечірній мед. — С. 12.

88

Щодо дискусії на тему каламбурів у «Перверзії» і проблеми перекладу їх англійською, див.: Michael М. Naydan, ‘Translating a Novel’s Novelty: Yuri Andrukhovych’s Perverzion in English,’ Yale Journal of Criticism 16, no. 2 (October 2003): 455—64.

89

Андрухович Ю. Перверзія. — C. 132.

90

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 157.

91

Для прикладу, процитуємо коротку історію української культури Івана Огієнка (1918): «А наша мова вкраїнська, чарівна наша мова, всім світом вже признана за одну з найзвучніших, наймелодійних мов». Див. репринтне видання цієї книги: Огієнко І. Українська культура / Іван Огієнко. — К.: Абрис, 1991. — С. 22.

92

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 170.

93

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 26.

94

Діброва В. Бурдик. — С. 422.

95

Solomea Pavlychko, introduction to Two Lands New Visions: Stories from Canada and Ukraine, trans. Marco Carynnyk and Marta Horban (Regina: Coteau Books, 1999), I.

96

Андрухович Ю. Рекреації. — С. 38.

97

Андрухович Ю. Московіада. — С. 136.

98

Андрухович Ю. Московіада. — С. 183—184.

99

Москалець К. Вечірній мед. — С. 7.

100

Москалець К. Вечірній мед. — С. 20—21.

101

Москалець К. Вечірній мед. — С. 25.

102

Москалець К. Вечірній мед. — С. 27.

103

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1999. — № 103. — С. 23.

104

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1999. — № 103. — С. 23.

105

Див. Ґабор В. Слово до читача / Василь Ґабор // Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстка кінця XX століття. — Львів: Піраміда, 2002. — С. 103.

106

Іздрик. Воццек. — С. 7—8.

107

Іздрик. Воццек. — С. 9.

108

Косович Л. Постскрипт / Леонід Косович // Іздрик. Подвійний Леон. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — С. 177.

109

Michel Foucault, Madness and Civilization: A History of Insanity in the Age of Reason, trans. Richard Howard (New York: Pantheon Books, 1965), 252.

110

Іздрик. Подвійний Леон. — C. 95.

111

Іздрик. Подвійний Леон. Див. задню обкладинку означеного видання.

112

Бойченко О. Замість втраченого / Олександр Бойченко // Поступ. —2004. — 10 верес.

113

Рябчук М., In the Way of Summary: Ambivalence to Ambiguity, or Why Ukrainians Remain Undecided? // Рябчук M. Дві України: реальні межі, віртуальні війни / Микола Рябчук. — К.: Критика, 2003. — С. 301—315.

114

Пагутяк Г. Мафія мови / Галина Пагутяк // Львівська газета. — 2004. — 26 квіт.

115

Цибулько В. Інтерв’ю з Володимиром Цибульком // Ї. — 2002. — № 24. — С. 69.

116

Родик К. Невивчені уроки Ситіна / Костянтин Родик. — Львів: Кальварія, 2000. — С. 52.

117

Benda, The Treason of the Intellectuals, 83 n. 2.

118

Діброва В. Автобіографія / Володимир Діброва // Четвер. — 2002. — № 14. — С. 4.

119

Діброва В. Бурдик. — С. 399.

120

Діброва В. Бурдик. — С. 371.

121

Діброва В. Бурдик. — С. 385.

122

Забужко О. Мова і влада / Оксана Забужко // Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. — К.: Факт, 1999. — С. 101.

123

Рябчук М. Дві України: реальні межі, віртуальні війни / Микола Рябчук. — К.: Критика, 2003. — С. 92.

124

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Згода, 1996. — С. 81—82.

125

Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків / Ніла Зборовська. — Львів: Літопис, 1999. — С. 114.

126

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу. — С. 72.

127

Кононенко Є. Імітація / Євгенія Кононенко // Сучасність. — 2001. — № 5. — С. 51.

128

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Згода, 1996. — С. 35.

129

Romanets, ‘Erotic Assemblages: Field Research, Palimpsests, and What Lies Beneath,’ 276.

130

Зборовська Н. Пришестя вічності / Ніла Зборовська. — К.: Факт, 2000. — С. 210.

131

Зборовська Н. Фемінний характер української ментальности / Ніла Зборовська // Сучасність. — 2001. — № 7—8. — С. 146.

132

Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. — С. 194.

133

Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. — С. 118.

134

Кононенко Є. Імітація / Євгенія Кононенко // Сучасність. — 2001. — № 5. — С. 36.

135

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу. — С. 37.

136

Діброва В. Бурдик. — С. 294.

137

Діброва В. Бурдик. — С. 286.

138

Діброва В. Бурдик. — С. 443.

139

Діброва В. Бурдик. — С. 289.

140

Діброва В. Бурдик. — С. 290.

141

Діброва В. Бурдик. — С. 441.

142

Діброва В. Бурдик. — С. 287.

143

Бондар-Терещенко І. Текст 1990-их: Герої та персонажі / Ігор Бондар-Терещенко. — Тернопіль: Джура, 2003. — С. 25.

144

Москалець К. Запитання без відповіді? / Костянтин Москалець // Москалець К. Людина на крижині. — К.: Критика, 1999. — С. 138.

145

Москалець К. Запитання без відповіді? / Костянтин Москалець // Москалець К. Людина на крижині. — К.: Критика, 1999. — С. 138.

146

Стріха М. Прощання з андеґраундом. — С. 38.

147

Vitaly Chemetsky, ‘The Trope of Displacement and Identity Construction in Post-Colonial Ukrainian Fiction / Journal of Ukrainian Studies vol. 27, nos. 1—2 (Summer-Winter 2002): 231.

148

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1999. — № 102. — С. 39—40.

149

Сидор-Ґібелінда О. «He-Ми»: розмова про тишу / Олег Сидор-Ґібелінда // Кур’єр Кривбасу. — 1999. — № 102. — С. 16—19.

150

Москалець К. Вечірній мед. — С. 57.

151

Москалець К. Вечірній мед. — С. 25.

152

Москалець К. Вечірній мед. — С. 25.

153

Цей неологізм виконує кілька функцій для Москальця. По суті, це неґативна уподвійні гра ідеєю «нікомунезалежні» або ж «незалежні ні від кого». Заперечуючи це, він виражає те, що не йдеться про незалежність (тобто говориться про залежність). «Незалежний», окрім того, відноситься до певного періоду часу — незалежної України (пострадянська Україна) — і Москалець демонструє, що ми, так звані вільні українці, не є по-справжньому вільними щодо наших відносин з іншими (тобто, як і раніше потерпаємо від наслідків нашого колоніального минулого). Нарешті, використання подвійного заперечення, щоб описати своє покоління, надає вісімдесятникам якогось неабиякого песимістичного забарвлення.

154

Москалець К. Вечірній мед. — С. 64.

155

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Згода, 1996. — С. 25.

156

Іздрик. Четверговий маніфест // Четвер. — 1999. — № 8. — С. 18.

157

Charles Taylor, Sources of the Self: The Making of Modem Identity (Cambridge MA: Harvard University Press, 1989), 47.

158

Taylor, Sources of the Self, 27.

159

Paul Ricoeur, Oneself as Another, trans. Kathleen Blarney (Chicago and London: University of Chicago Press, 1992), 180.

160

Taylor, Sources of the Self, 95.

161

Грабовський C. На ґрунті: нова книга Юрія Андруховича «Дезорієнтація на місцевості» / Сергій Грабовський // ПІК. — 2000. — № 8. — С. 42.

162

Діброва В. Бурдик. — С. 370.

163

Забужко О. Інтерв’ю Тарасові Прохаську // Інший формат. № 4. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. — С. 19.

164

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу. — С. 116.

165

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу. — С. 116.

166

Забужко О. Інший формат. — С. 17.

167

Забужко О. Інший формат. — С. 26.

168

Ідея, що алкоголь може бути чарівним трунком, від якого залежать творчі голови України, обігрується впродовж усього роману.

169

Москалець К. Вечірній мед. — С. 60.

170

Агеєва В. Жінка-авторка як інопланетянка / Віра Агеєва // Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: Фраґменти творчості і контексти. — К.: Факт, 2002. — С. 202.

171

Тринчій В. Рука Аполлона — рука Діоніса / Вадим Тринчій // Критика. — 2001. — № 50. — С. 22—23.

172

Іздрик. Подвійний Леон. — С. 69.

173

Андрухович Ю. Рекреації. — С. 203—204.

174

Андрухович Ю. Рекреації. — С. 204.

175

Семків Р. Іронія непокірної структури / Ростислав Семків // Критика. — 2001. — № 5. — С. 29.

176

Jost Hermand, ‘Beyond the Parameters of the Cold War: the Greening of a New Social Identity,’ in Postmodern Pluralism: The Twenty-fourth Wisconsin Workshop, ed. Jost Hermand, trans. James Young (New York: Peter Lang, 1993), 74-5.

177

Honi Fern Haber, Beyond Postmodern Politics: Lyotard, Rorty Foucault (New York and London: Routledge, 1994), 32.

178

Todd May, Reconsidering Difference: Nancy, Derrida, Levinas, and Deleuze (University Park: Pennsylvania University Press, 1997), 180—81.

179

Див.: Agata Bielik-Robson, Inna Nowoczesnosc: Pytania o Wspolczesną Formulę Duchowosci (Krakow: Universitas, 2000).

180

Haber, Beyond Postmodern Politics, 121. Курсив належить Габерові.

181

May, Reconsidering Difference, 60.

182

May, Reconsidering Difference, 58.

183

May, Reconsidering Difference, 75.

184

Haber, Beyond Postmodern Politics, 121.

185

Svetlana Boym, Common Places: Mythologies of Everyday Life in Russia (Cambridge, MA: Harvard University Press, 1994), 290.

186

Haber, Beyond Postmodern Politics, 127.

187

Haber, Beyond Postmodern Politics, p. 133. Курсив належить Габерові.

188

188 Taylor, Sources of the Self, 35.

189

May, Reconsidering Difference, 161.

190

Ricceur, Oneself as Another, 202-3.

191

Гаврилів Т. Топографія сучасної української прози / Тимофій Гаврилів // Гаврилів Т. Знаки часу: спроби прочитання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. — С. 179.

192

Рябчук М. Зима у Львові / Микола Рябчук. — К.: Молодь, 1989. — С. 18.

193

Москалець К. Вечірній мед. — С. 19.

194

George G. Grabowicz, The Poet as Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Shevchenko (Cambridge, MA: Harvard Ukrainian Research Institute, 1982), 81.

195

Римарук І. Упродовж снігопаду / Ігор Римарук. — К.: Молодь, 1988. — С. 22.

196

Москалець К. Вечірній мед. — С. 47.

197

Гаврилів Т. Топографія сучасної української прози. — С. 181.

198

Андрухович Ю. Рекреації. — С. 44.

199

Андрухович Ю. Московіада. — С. 154.

200

Вірш опубліковано у: Герасим’юк В. Космацький узір / Василь Герасим’юк. — К.: Рад. письменник, 1989. — С. 6.

201

Див.: Андрухович Ю. Середмістя / Юрій Андрухович. — К.: Рад. письменник, 1989. — С. 94.

202

Андрухович Ю. Московіада. — С. 220.

203

Див.: Неборак В. Літаюча голова / Віктор Неборак. — К.: Молодь, 1990. — С. 37—39.

204

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 232.

205

Див. прим. 49 у: Андрухович Ю. Перверзія. — С. 156. Ориґінальний вірш Довгана був опублікований в: Довган Я. 1999 / Ярослав Довган. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — С. 8.

206

Див. прим. 68 у: Андрухович Ю. Перверзія. — С. 241.

207

Вірш побачив світ у збірці Віктора Неборака «Розмова зі слугою» (Івано-Франківськ: Перевал, 1993), де не було зазначено номери сторінок. Перевидано його у: Неборак В. Літостротон. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2001. — С. 285.

208

Андрухович Ю. Московіада. — С. 152. Див. також: Андрухович Ю. Листи в Україну / Юрій Андрухович // Четвер. — 1993 — № 4. — С. 55—75. Цитата з поеми міститься на с. 73.

209

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 7—10.

210

Див.: Андрухович Ю. Екзотичні птахи і рослини. — С. 65. Див. також: Андрухович Ю. Самійло з Немирова, прекрасний розбишака / Юрій Андрухович // БУ-БА-БУ. Твори. — Львів: Каменяр, 1995. — С. 29—38.

211

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 152.

212

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 152. Див.: С. 152 прим. 47.

213

Кононенко Є. Імітація / Євгенія Кононенко // Сучасність. — 2001. — № 5. — С. 42.

214

Єшкілєв В. Воццекургія бет / Володимир Єшкілєв. — Івано-Франківськ: Unikomus, 1998.

215

«Бу-Ба-Бу» відзначали свій «сторічний ювілей» у Львові 9 травня 1994 року. Саме цього дня його членові Віктору Небораку виповнилося тридцять три, а всім трьом членам групи разом було сто років. Святкування тривало два дні; в перший день львівські рок-групи виконували пісні на вірші «Бу-Ба-Бу», а на другий день самі поети читали свої вірші в театрі ім. Марії Заньковецької. Це джерело згадуваної версії «Індії» Андруховича.

216

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 13.

217

Єшкілєв В. Воццекургія бет. — С. 13.

218

Kathleen Blarney, ‘From the Ego to the Self: A Philosophical Itinerary’ / in The Philosophy of Paul Ricceur, ed. Lewis Edwin Hahn (Chicago: Open Court, 1996), 599.

219

Іздрик. Воццек. — C. 60.

220

Іздрик. Воццек. — С. 60.

221

Див. Іздрик. Подвійний Леон. — С. 53. Див. також: Прохасько Т. Некрополь / Тарас Прохасько // Прохасько Т. Інші дні Анни. — К.: Смолоскип, 1998. — С. 49—70.

222

Див.: Іздрик. Автокоментар // Острів Крк та інші історії. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — С. 79—116.

223

Іздрик. Інтерв’ю Тарасові Прохаську // Інший формат. № 2. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. — С. 41.

224

Єшкілєв В. Станіславівський феномен / Володимир Єшкілєв // Мала українська енциклопедія актуальної літератури / Ред. В. Єшкілєв і Ю. Андрухович. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — С. 103.

225

Іздрик. Інший формат. — С. 39.

226

Прохасько Т. Інтерв’ю Павлові Крупі // San Rideau. — 2004. — № 2. — С. 49.

227

Дубін Б. Європа — «віртуальна» та «інша» / Борис Дубін // Критика. — 2002. — № 60. — С. 11.

228

Marcia Muelder Eaton ‘The Role of Art in Sustaining Communities,’ in Diversity and Community, ed. Philp Anderson (Malden, MA: Blackwell Publishing, 2002). Цитовані фраґменти містяться, відповідно, на с. 259 і 255.