Пісні (Canti) - Вибрані українські переклади

Безконечне (пер. М.Ореста)

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995

Любив я завжди цей самотній горб

I чагарі, які від ока криють

Значну частину обріїв далеких.

Коли я тут сиджу, в моїй уяві

Встають: безмежний простір, що по той бік

Кущів, надлюдська тиша і найглибший

Спокiй - моєму серцю майже страшно.

Шум вітру чуючи в чагарнику,

Я просторів порівнюю мовчання

З цим голосом: я думаю про вічне,

Про час померлий і про час живий,

I в звук його вслухаюся. Так тоне

В цій безконечності вся мисль моя,

I любо гинути мені в цім морі.

Безкінечне (пер. К.Гордієнко)

Переклала з італійської Катерина Гордієнко

Завжди любив я цей відлюдний пагорб,

І цей розлогий мур кущів зелених,

Що криє від очей простори дальні.

Сижду та споглядаю, і безмежні

Протяжності потойбіч живоплоту,

глибинна тиша, безмовність надлюдська

мені ввижаються, аж серце мліє.

До вух донісся шурхіт вітру в листі,

Його я звірю з тишею без краю.

В думках повстане вічність, безперервність,

Часи минулі, що померли, спливли,

І час теперішній, що гомонить, живе.

В цій неосяжності мисль моя тоне,

Мов корабель у морі безкінечнім,

Та солодко мені у безмір кануть.

L’INFINITO

Sempre caro mi fu quest’ermo colle,

e questa siepe, che da tanta parte

dell’ultimo orizzonte il guardo esclude.

Ma, sedendo e mirando, interminati

spazi di lá da quella, e sovrumani

silenzi, e profondissima quiete

io nel pensier mi fingo; ove per poco

il cor non si spaura. E come il vento

odo stormir tra queste piante, io quello

infinito silenzio a questa voce

vo comparando: e mi sovvien l’eterno,

e le morte stagioni, e la presente

e viva, e il suon di lei. Cosí tra questa

immensitá s’annega il pensier mio;

e il naufragar m’è dolce in questo mare.