До місяця

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995


О милий місяцю, мені згадалось,

Як рік тому я, повен муки, вийшов

На горб цей, щоб на тебе подивитись:

Як і тепер, над лісом ти звисав,

Його всього освітлюючи ясно.

Але крізь сльози, що тоді мої

Обтяжували вії, я побачив

Лице твоє туманним і тремтливим,

Бо горе повило моє життя,

Як повиває і тепер, і зміни

Не буде, милий місяцю. I все ж

В колишній біль мені вертатись любо

Сумною думкою і вік його

Лічити. О, як солодко за юні,

Коли надія довгу стелить путь,

А пам'ять - закоротка, спогадати

Про речі, що в минулім потонули,

Хоч горе крушить і триває мука.

ALLA LUNA


O graziosa Luna, io mi rammento


che, or volge l’anno, sovra questo colle


io venia pien d’angoscia a rimirarti:


e tu pendevi allor su quella selva,

siccome or fai, che tutta la rischiari.


Ma nebuloso e tremulo dal pianto,


che mi sorgea sul ciglio, alle mie luci


il tuo volto apparia, ché travagliosa


era mia vita: ed è, né cangia stile,

o mia diletta Luna. E pur mi giova


la ricordanza, e il noverar l’etate


del mio dolore. Oh come grato occorre


nel tempo giovanil, quando ancor lungo


la speme e breve ha la memoria il corso,

il rimembrar delle passate cose,


ancor che triste, e che l’affanno duri!


Загрузка...