Переслідуваний

36 проти 100…

Не встигли вони зупинитися перед в’їздом на стоянку, як одразу ж загримів гучномовець:

— Не зупинятись! Повітряна поліція чекає на вас у приміщенні. Згідно з домовленістю.

Тепер уже Річардс підніс до вуст гучномовця:

— Дайте десять хвилин. Мені треба подумати.

Знову тиша.

— Невже ви не розумієте, що підштовхуєте їх на крайній крок? — спитала жінка на диво стриманим голосом.

Він захихотів якимсь чудним здавленим смішком, що нагадував сичання пари з чайника.

— Вони знають, що я збираюся пошити їх у дурні. Тільки не знають як.

— Вам це не вдасться, — сказала Амелія. — Невже ви й досі цього не розумієте?

— А може, й удасться…