Поезiї

На вас, завзятцi-юнаки,

Борцi за щастя України,

Кладу найкращiї думки,

Мої сподiванки єдинi.

В вас молода ще грає кров,

У вас в думках немає бруду,

Палає в серцi ще любов

До обездоленого люду..

Не занехайте ж ви її,

Не розгубiть по свiтi всує,

Нехай вона ваш дух гартує

У чеснiй, славнiй боротьбi!

Бо стоголовий людський кат

Лютує, дужчає щоднини…

Не можна тратить i хвилини,

Поки ще стогне темний брат.

Поки живий, — мерщiй несiть

Слiпому свiтиво просвiти,

I в серце, смертiю повите,

Живу надiю закропiть!

Вшануйте рiдну його рiч,

Назвiть без хитрощiв своєю

I розженiте над землею

Ви непрозору, глупу нiч…

Най кат жене, а ви любiть

Свою окрадену родину, —

Й за неї сили до загину

I навiть душу положiть!