Робінзон Крузо

Роман Д. Дефо під назвою «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, розказані ним самим» був опублікований в Лондоні 23 квітня 1719 р. і розійшовся блискавично. Друге видання з’явилося в травні того ж року й було розпродане так само швидко. Величезний успіх твору спонукав Дефо написати його продовження. Друга частина роману «Дальші пригоди Робінзона Крузо…» вийшла разом з четвертим виданням першої в серпні 1719 р. і теж привернула до себе увагу. Третя, остання частина роману «Серйозні роздуми Робінзона Крузо…» вийшла друком 1720 р. і через свій надмірний пуританський дидактизм успіху не мала. Згодом «Робінзон Крузо» був перекладений багатьма мовами світу і дуже скоро став однією з найпопулярніших книжок для дорослих і для дітей.

Роман Дефо .був добре відомий українським письменникам XIX ст., зокрема Т. Г. Шевченкові, про що свідчить його малюнок «Робінзон Крузо» (1856). Проте український читач уперше познайомився з твором Дефо в скороченому переказі Б. Грінченка. Перше його видання під заголовком «Робінзон. Оповідання про те, як один чоловік по чужих краях мандрував і як він на острові серед моря жив. Записав Б. Чайченко» було опубліковано 1891 р. в Києві. 1894 р. в Чернігові вийшло друге видання переказу. Таким же скороченим переказом першої частини роману Дефо була книжка А. Павенцського «Пригоди Робінзона Крузо» (1-е видання — Львів, 1900; 2-е, трохи розширене, — там же, 1906). Ближчим до оригіналу перших двох частин роману був переклад К. Малицької (Львів, 1903), але й він, як і перші радянські переклади «Робінзона Крузо» на Україні (Г. Орлівни, К., 1927, Е. Збарської, К, 1929, та ін.), не позбавлений серйозних вад.

Перший повноцінний переклад двох частин «Робінзона Крузо» українською мовою був опублікований під редакцією В. Державіна 1938 р. (К., ДВУ), 1965 р. цей переклад було перевидано. До нового українського видання твору Дефо ввійшла найбільш вагома перша частина роману, насичена гуманістичним пафосом праці та творчих можливостей людини.

Б. Буніч-Ремізов

1

Йорк — місто на північному сході Англії.

2

Бремен — портове місто на північному заході Німеччини, в XVII–ХVIІІ ст. — центр торгівлі з Англією та її колоніями.

3

Гулль (Галл) — портове місто на східному узбережжі Англії, що пов’язувало центральні райони країни з північною частиною Європи.

4

Крейцнер…, Крузо… — Справа не лише в нівеченні іншомовних слів: німецьке «крейцен» і англійське «круз» (у вимові початку XVII ст.) означають одне й те саме — «хрестити». У Дефо був товариш юності на прізвище Крузо, чия родина на своєму гербі мала латинський девіз: sub cruce (під хрестом).

5

…у Фландрії в англійському піхотному полку… — За трактатом 1657 р. Англія повинна була надати шість тисяч солдатів та частину свого флоту для боротьби проти Фландрії, яка тоді належала Іспанії.

6

Локгарт Вільям (1621–1676) — англійський дипломат і військовий діяч; 1658 р. керував битвою під Дюнкерком — містом на березі Північного моря — і розгромив іспанський флот, який стояв там.

7

…і навіть мудрець… — Ідеться про біблійного царя Соломона. У Книзі Притч Соломонових сказано: «Не дай мені ані бідності, ані багатства» (XXX, 8).

8

…не брати участі в Нідерландській війні… — Мова йде про війну між Англією та Нідерландами 1652—1654 рр. Дефо помиляється: оскільки Робінзон 1651 р. покинув Англію, то він не міг знати про цю війну; так само батько не міг нагадувати Робінзонові про смерть його старшого брата в битві під Дюнкерком, яка відбулася 1658 р., тобто через сім років після від’їзду Робінзона.

9

Гамбер — річка на сході Англії, в гирлі її розташоване місто Гулль.

10

…мов той блудний син… — Мається на увазі євангельська притча про юнака, який проти батькової волі пустився в мандри, але потім, розкаявшись, повернувся додому, де його зустріли з великою радістю.

11

Ньюкасл — велике старовинне місто на північному сході Англії, на березі річки Тайн, поблизу моря.

12

Ярмутський рейд — Ярмут — морський порт на півночі Англії.

13

Тим часом розходився страшний шторм — В цьому змалюванні шторму відбилися власні спогади письменника про лютий ураган, який пронісся над південною Англією в листопаді 1703 р. Наступного року Дефо видав книжку під назвою «Буря, або Зібрання найвизначніших нещасливих випадків, що сталися як на морі, так і на суші під час недавньої страшної бурі».

14

Вінтертон-Несс (мис Вінтертон) — Знаходиться на північному узбережжі Англії, на ньому стоїть згаданий нижче Вінтертонський маяк.

15

Кромер — приморське місто в північно-східній Англії.

16

…заколов би для мене відгодоване теля… — Робінзон має на увазі вже згадувану притчу про блудного сина.

17

…як фарсійський корабель через Йону — Йдеться про біблійну легенду з Книги Пророка Йони, відому кожному морякові тих часів. Усупереч господньому велінню пророк Йона сів на корабель, який ішов у місто Фарсіс. Та коли знялася велика буря, Йона, розуміючи, що де кара йому від бога, попросив моряків кинути його в море.

18

…як по-простому висловлюються наші моряки, «у рейс до Гвінеї» — Під Гвінеєю європейці розуміли тоді весь західний берег Африки. А моряки називали ще так плавання, метою якого було добути чорношкірих рабів.

19

Сале (нині Рабат-Сале) — порт на атлантичному березі Марокко в північно-західній Африці, в XVII ст. — славнозвісне піратське кубло.

20

…у глиб країни до султанового двору…— У XVII ст. в Марокко правила династія мусульманських султанів — Саадинів; їхньою резиденцією було місто Мекнес. Дефо, змальовуючи дворічне перебування Робінзона в полоні у Сале, користувався добре відомою йому книгою Джона Огілбі (1600–1676) «Африка» (1670).

21

…жодного невільника англійця, ірландця чи шотландця… — Суперечність: далі згадується корабельний тесляр, невільник-англієць.

22

…з хлопцем — Мареском… — Італійське слово Maresco означає корабельного учня, юнгу. В деяких виданнях роману 1719 р. надруковано Moresco, що означає «молодий мавр», або «моріск» — тобто нащадок маврів-мусульман, силоміць обернених у християнство іспанськими королями, а потім вигнаних із Іспанії в міста Північної Африки. З тексту роману неясно, чи цей Мареско і хлопчик, який далі називається Ксурі, одна й та сама особа.

23

У сторожовій вежі біля входу до гавані… — Про вежу, яка справді стояла біля входу до гавані міста Сале, Дефо міг узнати з вищезгаданої книги Дж. Огілбі.

24

…якого звали Ксурі… — Ім’я це походить від арабського «ксар», що означає острівець обробленої землі посеред пустелі чи кам’янистих плато. Це слово в такому значенні і зараз вживається в Марокко та Тунісі. Дефо міг запозичити його в якогось відомого йому опису Африки.

25

Гамбія — річка в Західній Африці, впадає до Атлантичного океану.

26

…ми бачили людей, що стояли на березі… — Опис негритянських племен атлантичного узбережжя багато в чому збігається з тим, що сказано про них у книзі Дж. Огілбі.

27

Восьмерик — іспанська срібна монета, дуже поширена в міжнародній торгівлі XVIII ст., вартістю у вісім реалів — звідси її назва (реал — грошова одиниця, яка теж була в обігу в Бразілії).

28

Дукат — золота монета, вперше з’явилася у Венеції наприкінці XIII ст.; згодом була розповсюджена по багатьох країнах Європи. Тут мається на увазі нідерландський дукат.

29

«Інхеніо» — Правильно енженьо (engenho) — так у Бразілії навивають цукровий завод з плантацією цукрової тростини. Бразільський вираз «сеньйор де енженьо» означає «поміщик».

30

Сан-Сальвадор — бразільське місто біля входу до бухти Тодос-лос-Сантос.

31

…негрів-невільників для роботи в Бразілії. — Ввезення невільників-негрів на європейських кораблях з Африки до Бразілії почалося наприкінці XVI ст. і тривало аж до кінця XVIII ст. Дефо не був послідовним противником работоргівлі, він тільки виступав проти жорстокого поводження з невільниками.

32

«Асьєнто» — тут: привілей на работоргівлю, який видавався від імені іспанського короля. З 1713 по 1739 р. мала чинність так звана «Угода про асьєнто» між Англією та Іспанією.

33

Мис святого Августина розташований у північній частині Бразілії між Атлантичним океаном та Мексіканською затокою.

34

Фернандо ді Норонья — острів у Атлантичному океані, поблизу берегів Бразілії.

35

Гвіана (нині Гайана) — на той час голландська колонія в Південній Америці біля узбережжя Атлантичного океану.

36

Оріноко — річка в Південній Америці (нині у Венесуелі). Вибір місця дії центральної частини роману пов’язаний з інтересом Дефо до книги англійського авантюриста-мандрівника У. Релі (1552–1618) «Розповідь про велику, багату й прекрасну імперію Гвіану» (1596), де розповідалося про подорож Релі вгору за течією Оріноко та про плани перетворити її береги на британську колонію.

37

Барбадос — острів у Атлантичному океані в групі Антільських (тоді Караїбських) островів.

38

…набив кишені сухарями… — Суперечність: вище сказано, що Робінзон підплив до корабля роздягнутий.

39

«Поклич мене в день журби…» — Цитата з Псалтиря, який входить до Біблії.

40

Касава — тропічна рослина з м’ясистим корінням, яке індіанці Південної Америки розтирають і пресують для одержання їстівного крохмалю.

41

Ліденголлський ринок — старий лондонський ринок. За часів Дефо на ньому торгували битою птицею та дичиною.

42

…і, до речі, пінгвіни. — Помилка Дефо: ці птахи живуть лише в південній півкулі, набагато далі на південь від Робінзонового острова.

43

Пек — дорівнює 9,09 літра.

44

…повісив їх на страх іншим. — За часів Дефо в Англії навіть дрібна крадіжка каралася смертю і трупи повішених злодіїв лишалися на шибеницях.

45

Бушель — дорівнює 36,3 літра.

46

Мешканці Караїбського берега — група індіанських племен Південної Америки, які за часів Дефо жили на території Бразілії та Антільських островів. З розповідей європейських мандрівників (Б. Лас Казас, У. Релі, Дж. Уоррен та ін.) у XVI–XVII ст. виникла легенда про «благородного дикуна», дуже популярна серед просвітителів XVIII ст. П’ятниця, проте, наділений досить реальними. етнографічними рисами.

47

…у самого Соломона під час будування єрусалимського храму. — Мається на увазі біблійна легенда про те, як за наказом царя Соломона рубалися кедри у Лівані й на плотах морем переправлялися до Єрусалима.

48

…як праотець Авраам сказав багатієві… — Тут наведено точну цитату з євангельської притчі (від Луки, XVI, 22–26).

49

…як з пророком Іллею, коли ворони годували його. — В одній з біблійних легенд розповідається про те, як пророкові Іллі, коли він усамітнився за велінням бога, ворони приносили їжу двічі па день.

50

Terra firma — тверда земля, суходіл (латин.).

51

Стоїк — Дефо має на увазі прихильника давньогрецького філософського вчення; стоїки вважали справді мудрим і доброчесним того, хто живе у згоді з природою і не ремствує на долю.

52

…став схожим на Саула… — В Біблії розповідається про царя Саула, який, дізнавшись про наміри філістимлян іти війною на Ізраїль, підняв весь свій народ. Саул пішов до чарівниці, від якої дізнався про свою смерть та загибель Ізраїлю.

53

Ad infinitum — до безконечності (латин.).

54

…він ішов із Буенос-Айреса або з Ріо-де-ла-Плати… — Буенос-Айрес тоді був під колоніальною владою Іспанії. Ла-Плата — річка й затока в Аргентіні.

55

Золоті дублони — іспанська грошова одиниця, поширена також і в іспано-американських колоніях.

56

…перуанським індіанцям до вторгнення в Перу іспанців. — Тобто до 1531–1534 рр., коли індіанське плем’я інків, що мешкало в Перу, не знало європейських грошей.

57

…всі ми лише глина в руках гончаря… — Мається на увазі біблійне порівняння глини в руках гончаря з людиною в руках бога.

58

Трінідад — острів у Карібському морі.

59

Санта-Марта (Сен-Мартен) —острів на крайньому північному сході Малих Антільських островів у Карібському морі.

60

Старий Бенамукі. — Ім’я «доброго духа» вигадане Дефо на підставі співзвуччя з тими іменами духів у караїбів, які він міг знайти в розповідях вищезгаданих мандрівників (Дж. Уоррен та ін.); вони наводять такі імена духів, як «акамбу», «мабойя».

61

…фустик чи так зване «нікарагуанське дерево». — Під назвою «фустик» в Англії було відоме дерево, що росло в Південній Америці та вест-індських колоніях; з нього видобували сильний фарбник яскраво-жовтого кольору. «Нікарагуанським деревом» тоді називали один з різновидів «бразільського дерева», з якого видобували червону фарбу.

62

Берберія — тодішня назва територій Північної Африки.

63

Нова Іспанія — колоніальні володіння іспанців в обох Америках.

64

Згадайте синів Ізраїля… — Мається на увазі біблійна легенда про вихід ізраїльтян з Єгипту.

65

Аліканте — портове місто в південно-східній Іспанії, на узбережжі Середземного моря, центр виноробства.

66

…зачарований острів… чорти або духи… — Цей епізод багато чим нагадує сюжет і окремі сцени останньої драми Шекспіра «Буря», яку Дефо, як свідчить одна з його статей, читав або бачив на сцені.

67

…не потрапили до тієї самої ями, яку викопали іншим. — Натяк на цитату з Біблії: «Хто копає яму, той упаде в неї».

68

Мойдор — португальська золота монета, яка тоді широко вживалася в колоніальній торгівлі.

69

Тахо (порт. Тежо) — річка, що протікає в Іспанії та Португалії. З її гирла, де стоїть Лісабон, починається морський шлях до Бразілії.

70

Крузадо — португальська золота монета, па зворотному боці якої стояв знак хреста, звідки її назва.

71

Йов — герой біблійної легенди, який покірно витерпів усі випробування, послані йому богом, і був за це винагороджений.

72

Старт — мис на східному березі південної Англії, поблизу Брістольської затоки, місце, де часто гинули кораблі.

73

Торбей — англійське узбережжя на північ від Старта.

74

Корунья — портове місто на західному березі Іспанії в Біскайській затоці.

75

Ла-Рошель — французький порт на тій же затоці.

76

Наварра — провінція північної Іспанії в Західних Піренеях, біля кордону з Францією.

77

Памплона — головне місто Наварри.

78

Стара Кастілія — середня частина Іспанії.

79

Фуентеррабія — портове місто в північно-західній Іспанії, па Біскайській затоці.

80

Лангедок — французька провінція, розташована між Середземним морем, Піренеями та річками Гаронною і Роною.

81

…я клацнув незарядженим пістолем коло самого пороху… — В ті часи пістолі, як і рушниці, запалювалися від іскри, що висікалася залізним курком з кременя.

82

Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 84—85.

Редактор М. В. Тупаііло. Художній редактор В. А. Кононенко. Технічний редактор Б. С. Грінберг. Коректор Н. І. Прохоренко.

Інформ. бланк 3757

Здано до складання 26.03.85.. Підписано до друку 19.06.85. Формат 84х108'/аг. Папір друкарський № 3. Гарнітура звичайна нова. Друк високий. Умовн. друк. арк. 13,86. Умовн. фарбовідб. 15,803. Обл.-вид. арк. 15,746. Тираж 115 000 пр. Зам. 5-304. Ціна 1 крб. 40 к.

Видавництво художньої літератури «Дніпро». 252601, Київ-МСП, вул. Володимирська, 42.

Київська книжкова фабрика.

252054, Київ, вул. Воровського, 24.