ДПУ — Державне політичне управління — каральне відомство у Радянському Союзі. Створено 1922 р. замість ЧК.
Григорій Петровський, Влас Чубар — одні з організаторів Голодомору і комуністичних репресій в Україні.
СВУ — показова справа, сфабрикована ОГПУ УРСР наприкінці 1920-х років проти вигаданої антирадянської організації «Спілка визволення України», до якої включили представників української наукової та церковної інтелігенції. Керівником організації призначили академіка Сергія Єфремова.
Петро Єфремов — літературознавець, перекладач. Зник у таборах у 1937 році.
Олександр Поль — український археолог, підприємець і меценат. Першовідкривач покладів залізної руди під Кривим Рогом.
Яків Новицький — археолог, фольклорист, педагог, боровся за викладання української мови у школах.
Анастасія Карцова — перша українська жінка-археолог.
Бабусині казки.
Леві-Іцхак Шнеєрсон — головний рабин Катеринослава-Дніпропетровська, прибічник любавичіського хасидизму, дослідник Кабали. Заарештований і засланий до Казахстану у 1939 році.
Георгій Делієв — архієпископ Дніпропетровський. У 1936 році заарештований за звинуваченням в участі у церковно-фашистській організації. Розстріляний у 1937 році.
Торгівля повітрям.
Бебехи, дрібниці.
Стукач.
Заповідь.
Мінімальна кількість дорослих чоловіків, коли можна проводити службу.
Єврейська релігійна школа.
Священний день для юдеїв — субота.
Єврейська ритуальна страва.
Мамині вареники.
Бабусині млинці.
Лихо.
Боятися.
Начальник, господар.
Стукач.
Халтурна.
Єврейська релігійна школа для бідних.
Невдаха.
Шмаркач.
Єврейська свята книга.
Єврейський фраєр.
Місто Кропивницький раніше називалося Єлизаветград. У часи, про які йдеться, було названо Зинов’євим.
Маленьке дитинча.
Великий діяч.
Жир.
Агенти.
Божевільний.
Великий спритник.
Ґвалт.
Хто?
Здурів?
Теж мені велике цабе.
Та.
Єврейський жлоб, радянський поц та міліціонер.
Паршива єврейка.
Невірна свиня.
Поцілуй мене в дупу.
Швидко.
Діти.
Велика родина.
Шмаття.
Лайно.
Хлопчисько.
Брехня.
Дитина.
Олена Блаватська — відома письменниця, теософ, знавець окультизму.
Іван Манжура — поет, етнограф, натураліст збирач гербаріїв флори Катеринославщини.
Адріан Кащенко — популярний письменник, писав публіцистику та історичні повісті про Запорізьку Січ та козацьке життя.
Григорій Бораковський — український драматург з Катеринославщини. Першим поклав оповідь про Марусю Чурай на біографічну основу.
Георгій Алєксєєв — граф, почесний громадянин Катеринослава, придворний імператорського двору у чині гофмейстера, багаторічний предводитель дворянства Катеринославської губернії.
Олександр Рубець — український фольклорист, композитор, головний консультант з «українського питання» російських композиторів другої половини дев’ятнадцятого сторіччя.
Любов Біднова — українська письменниця, літературознавець, активістка катеринославської «Просвіти». Засуджена по справі СВУ до умовного покарання. Подальша доля невідома.
Антін Синявський — український вчений — економіст і географ, перший, хто розглядав українську економіку у геополітичному контексті. Уникнув арешту завдяки частим змінам місця проживання.
Микола Скрипник — народний комісар освіти УРСР, провідник українізації в освіті та інших сферах. Вкоротив собі віку у 1933 році.
Микола Філянський — український поет, музейник, геолог. Розстріляний у 1938 році.
Теодосій Кіранов — перший археолог Нікополя. Засновник археологічної колекції Нікопольського краєзнавчого музею. Вкоротив собі віку у 1935 році.
Павло Рубін — видатний вчений-металург, автор перших в Україні коксохімічних досліджень.
Андрій Малиновський — учений-фізик, організатор Дніпропетровського фізико-технічного інституту, розстріляний у 1937 році.
Андрій Виноградов — учений-металург. Творець першої в Україні металографічної лабораторії. Помер від інфаркту у 1933 році.
Єврейська голова, єврейський розумник.
Лев Писаржевський — академік, засновник Інституту фізичної хімії АН України.
Ханна Левін — єврейська радянська письменниця й поетка, писала на їдиш.
Олександр Рейнгард — учений-біолог, засновник ботанічного саду м. Дніпра.
Іван Акінфієв — катеринославський ботанікогеограф та флорист.
Яків Щоголів — поет, представник українського романтизму.
Болячка.
Я знаю?
Прийом 13-річних дітей у юдейське віросповідання.
Родина.
Цимес — солодка страва з моркви, цимес міт компот — щось дуже смачне.
Аби здоров’я.
Мій тато.
Менахем Усишкін — ідеолог і один з головних організаторів єврейського заселення Палестини, голова Єврейського національного фонду.
Гой — неюдей.
Нечисте.
Покидьок.
Невірна свиня.
Дурень.
Веди під хупу свою дочку. Щастя тобі, донечко — слова єврейської весільної пісні.
Володимир Машуков — історик, архівіст та археограф, дослідник історії Катеринославщини.
Микола Стасюк — український економіст, публіцист. Член Генерального секретаріату Центральної ради. Заарештований у 1931 році.
Михайло Юзефович — російський чиновник-русифікатор, один з авторів Емського указу.
Трохим Романченко — катеринославський поет, літературознавець.
1878 року у Миколаєві було викрито групу, яка готувала замах на імператора Олександра II.
Віктор Домонтович (Петров) — український письменник, історик, філософ, соціальний антрополог. Існує версія, що працював на розвідуправління Червоної Армії.
Василь Чапленко (Чапля) — український письменник, мовознавець, автор тетралогії «Січеславщина», зумів втікти за кордон. Помер у США у 1990 році.
Михайло Дубовик — український поет. Розстріляний у 1941 році за участь у «націоналістичній організації Просвіта».
Володимир Пічета — український історик, публіцист. У 1930-ті роки відбув п’ятирічне заслання.
Пилип Щукін — громадський діяч, Публіцист, член катеринославської «Просвіти». Розстріляний у 1921 році.
Микола Богуславський — кобзар. Співзасновник катеринославського журналу «Дніпрові хвилі». Організатор кобзарських шкіл на Кубані. Репресований у тридцяті роки. Помер у в’язниці.
Іван Труба — письменник, інженер, архітектор. Ентузіаст українізації освіти на Катеринославщині після 1917 року. Уникнув репресій завдяки еміграції.
Василь Біднов — історик української церкви, член Центральної Ради. Уникнув репресій завдяки еміграції.
Родина Хрінникових — Володимир і Марія (Мазуренко), українські меценати, одні з організаторів катеринославської «Просвіти» та українського життя Катеринослава.
Тетяна Пата — майстриня петриківського розпису, завдяки якій він відродився і розвинувся.
Орися Пилипенко, Надія Білокінь — класики петриківського розпису.
Параска Павленко — найстарша з відомих майстринь петриківського розпису.
Гнат Хоткевич — український історик, письменник, інженер, музикант. Завдяки йому бандура утвердилася як класичний філармонійний інструмент. У 1938 році засуджений до розстрілу.
Андрій Штогаренко — український радянський композитор.
Іван Паторжинський — оперний співак (бас), музичний педагог, Народний артист СРСР Випускник Катеринославської консерваторії. Знакова фігура української опери.
Марія Сокіл (Рудницька) — оперна співачка (сопрано). Випускниця Катеринославської консерваторії. Уникла репресій завдяки еміграції. Знакова фігура української опери.
Зинаїда Малютина (Бахмутова) — оперна співачка, музичний педагог, прибічниця українізації оперного репертуару. Стояла біля витоків української оперної вокальної школи.
Павло Кононенко — український поет, один з організаторів спілки письменників Дніпропетровщини. Засланий до Сибіру у 1938 році.
Ісаак Мазепа — український політичний діяч, керівник уряду УНР часів Директори (1919-1920 рр). Уникнув репресій завдяки еміграції.
Олександр Вревський — російський державний діяч, Туркестанський генерал-губернатор, учасник англо-російського протистояння у Афганістані, відомого як «Велика гра».
Іван Рудченко — український письменник, писав під псевдо Іван Білик. Разом з братом Панасом (Мирним) написав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні».
Йосип Танатар — вчений-геолог родом з Нікополя, першовідкривач жовтоводських уранових руд.
Володимир Маковський — вчений, фахівець із гірничої механіки, творець української наукової школи газотурбобудівництва.
Микола Міхновський — український політичний діяч, перший ідеолог українського націоналізму, один з будівничих українського війська початку XX століття. Загинув у 1924 році.
Юхим Михайлів — український художник, поет. Загинув у засланні 1935 року.
Микола Вороний — поет, драматург, режисер і актор. Один з засновників Центральної Ради. Один з засновників «Національного театру». Розстріляний у 1938 році.
Марко Вороний — український поет, розстріляний 1937 р. в урочищі Сандормох (Карелія).
Микола Струнников — художник. Учень Іллі Рєпіна.
Євген Вировий — громадський діяч, педагог, один з організаторів катеринославської «Просвіти». Емігрував до Чехії.
«Дніпрові хвилі» — український ілюстрований журнал, що виходив у Катеринославі.
Галина Мазуренко — українська поетка та художниця. Уникла репресій завдяки еміграції.
Микола Погребняк — український живописець, педагог. Учитель Галини Мазепи.
Галина Мазепа — українська і венесуельська художниця.
Олександр Ільченко — український письменник, автор химерного роману «Козацькому роду нема переводу або ж Мамай і Чужа Молодиця».