Яйце — місто в Середній Боснії, розташоване у місці злиття річок Пліва та Врбас. Знамените своїми водоспадами, а також тим, що восени 1943-го тут відбулася друга сесія Антифашистського віча народного звільнення Югославії, яка заклала підвалини для створення федеративної та соціалістичної Югославії (тут і далі примітки перекладача).
«Фічо» — Fiat 600, вперше представлений у 1955 році на виставці в Женеві. Із 1960-го збирався у Краґуєваці, вважається, що саме «Фічо» моторизував Югославію.
Хвар — острів в Адріатичному морі, належить до хорватського регіону Середня Далмація.
Маріїн-Двор — квартал австрійської забудови у Сараєві, названий за однойменною історичною будівлею.
Коніц — місто у північній, гірській частині Герцеговини, в долині ріки Неретва.
Йдеться про події, що позначили початок війни в Хорватії: плівки, на яких було зафіксовано Мартіна Шпегеля, хорватського військово-політичного діяча, що закуповував зброю на чорному ринку, переважно імпортовану з країн колишнього Варшавського договору, демонстрували всі канали країни у лютому 1991 року; «Плітвицький кривавий Великдень» — зіткнення хорватської поліції з сербськими самоорганізованими силами, які підтримувала армія, з приводу контролю над національним парком Плітвицькі озера — тоді, 31 березня 1991 року, було вбито двох людей і поранено двадцятьох, ці жертви вважаються першими у хорватській війні; хорватське Борове Село, поблизу кордону з Сербією, також стало місцем зіткнення хорватської поліції та сербських угруповань, що вилилося в різанину із кількома десятками жертв.
Вуковар — найбільший хорватський річковий порт на Дунаї. Сербська облога Вуковара і битва за Вуковар у 1991-му, внаслідок яких загинуло близько двох тисяч людей і було практично вщент зруйновано місто, є одними з найтрагічніших сторінок хорватської війни за незалежність.
Требевич — гора на південному сході Сараєва, важливий туристичний та спортивний об'єкт — зокрема, під час зимової Олімпіади 1984 тут відбувалися змагання лижників. Через свою висоту (1627 метрів) та унікальне положення використовувалася для облаштування бойових позицій четників — так під час боснійської війни називали загалом всі сербські сили, поширюючи на них назву військової націоналістичної організації часів Другої світової.
Пале — туристичне селище, ближня околиця Сараєва. Під час боснійської війни там розташувалося командування сербських військ. Нині — територія Республіки Сербської.
Какань — місто в центральній Боснії, великий індустріальний центр.
Вулиця отримала назву від слова «сепет» (з турецької — sepeti — кошик) — назви високого твердого кошика, який традиційно використовували сараєвські носії.
Юґо — регіональний різновид сіроко, південно-східний адріатичний вітер, зазвичай передвісник середземноморського циклону. Теплий і вогкий юґо, як вважається, може викликати дратівливість і головні болі.
Башчаршія — середньовічна османська ринкова площа, серце історичного Сараєва.
Бурек — солоний пиріг із листкового тіста з м'ясом, сиром, зеленню. Рецепт походить з Анатолії.
Любель — хорватське містечко на кордоні з Угорщиною.
Фоча — місто на південному сході Боснії, поблизу кордону з Чорногорією. До балканської війни 90-х мало виразний ісламський дух, 17 мечетей, типову османську забудову і великий відсоток мусульманського населення. У квітні 1992 року сербські сили почали проводити тут етнічні чистки, що завершилися у 1994 році перейменуванням міста на Сербінє.
Ханумиця — зменшувальне від «ханума», поважного звертання «пані» до жінки-мусульманки.
Король Твртко — Степан I Твртко Котроманич, боснійський бан, а згодом і король у XIV ст. Його правління із утвердженням становища Боснії на Балканах і підкоренням нових земель вважається «золотим століттям» боснійської історії.
«Славія» — боксерський клуб, що існує з 1960 року донині, багаторічна гордість містечка Баня-Лука, виховав низку спортсменів зі світовими іменами.
Ярчедоли — старий район Сараєва, що одним з перших потрапив під масований сербський обстріл із початком війни 6 квітня 1992 року.
Ім'я «Слободан» буквально перекладається як «вільний».
Іґман, Бєлашниця — гори на південному заході Сараєва. Бєлашниця, 2067 м над рівнем моря, є найвищою точкою БіГ.
Шубара — хутряна шапка-ковпак, елемент національного костюма в Македонії та Сербії, під час балканської війни стала неодмінним атрибутом образу серба-четника
Заґор — За-Ґор Te-Най, легендарний володар Дарквуду, супергерой італійських коміксів, один з найпопулярніших у Югославії. Загалом в оповіданні реконструюється світ коміксів, що широко випускалися в СФРЮ.
Чіко-Дурисвіт — Феліпе Каетано Лопес Мартінес-і-Ґонзалес — опецькуватий і добродушний мексиканець-базіка, супутник Заґора.
Міляцка — річка в Середній Боснії, притока Босни, найбільша її частина протікає через Сараєво і є одним із символів міста.
«Тристач» — автомобіль, що випускався в Югославії з 1961 по 1979 рік. Статусний символ, так званий югославський «Мерседес».
Вітез — містечко в центральній Боснії. Більшість населення тут традиційно складали хорвати.
Усташі — початково — члени «Хорватської революційної організації», націоналістичного руху часів Другої світової, під час балканської війни назва поширилася на хорватських вояків загалом.
Усі топоніми — історичні райони та місцини у Сараєві, переважно розташовані на гірських схилах. Аліфаковац — старовинний кварталу східній частині міста, сформований вулицями Великий та Малий Аліфаковац і однойменним давнім цвинтарем; Ковачі — квартал у тій же старій частині Сараєва, після війни 90-х знаменитий кладовищем, де поховані загиблі шехіди та перший президент незалежної БіГ Алія Ізетбеґович; Бєлави — давній ремісничий квартал, Іліджа — сараєвський присілок, знаменитий джерелом, з якого витікає ріка Босна, Яйце-касарня — австрійські казарми, що початково називався іменем принца Савойського, а Яйце-касарнею стали після переїзду в звільнені солдатами приміщення шпиталю з містечка Яйце; Бистрік — один з найстаровинніших кварталів міста, знаний своєю пивоварнею, залізничною станцією та монументальною австрійською забудовою, Широкача — османський квартал з величною мечеттю, Врбаня — квартал з відомим однойменним мостом через Міляцку, по війні перейменованим на «Міст Суади та Ольги» — на честь перших сараєвських жертв війни; Скендерія — квартал, що не змінював ім'я від XV ст., коли благодійник Скендер-паша звів тут текію дервішів, караван-сарай і торгові ряди.
Сараєвські «Мальборо» — цигарки, які фахівці Philip Morris підлаштували під смаки боснійських курців після того, як, подібно до інших випадків, ознайомилися з місцевими традиціями. З цієї ж причини «Мальборо» різниться від країни до країни, від виробника до виробника, і на курця можуть справити погане враження якісь іноземні «Мальборо». Фахівці Philip Morris були винятково задоволені своїм сараєвським продуктом і вважали, що тютюн для нього, вирощений в околицях Градачаца та Орашія, є одним з найкращих сортів тютюну в світі (примітка автора).
Яхорина — гора поблизу Сараєва, центр зимового туризму.
Враце — околиця Сараєва, яку однією з перших захопили сербські сили.
Петар І Караґеорґієвич, король Сербії у 1903–1918 р. і Драголюб «Дража» Михаїлович, або «Дядько Дража», очільник четників часів Другої світової війни — духовні покровителі четників 90-х.
ЮНА — Югославська народна армія, збройні сили СФРЮ, що офіційно припинили існування у травні 1992 року.
Голий острів — безлюдний острів у північно-східній частині Адріатики, який Австрія перетворила на табір для полонених зі Східного фронту. У 1949 році СФРЮ відкрила там тюрму суворого режиму для політв'язнів, що проіснувала до 1988 року.
Інфобюро — таємна поліція, що в період гострого протистояння СФРЮ та СССР у 1948–1955 рр. відстежувала і карала симпатиків Сталіна і совєтського режиму.
«Зелені берети» — парамілітарні формування боснійських мусульман.
Озеро Борачко — льодовикове озеро в БіГ, вельми популярне серед туристів.
Главатічево — село неподалік від Коніца, на берегах Неретви.
Пірот — місцина в південно-східній Сербії, поблизу болгарського кордону.
Зениця — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, осередок жорстоких боїв під час війни 90-х.
Балія — зневажливе прізвисько боснійського мусульманина.
Маняча — концентраційний табір поблизу Баня-Луки, організований силами ЮНА та сербськими парамілітарними формуваннями, де утримувалися боснійці та хорвати.
Градішка — місто в Боснійській Країні, нині частина Сербії.
Карловац — місто в центральній Хорватії.
Вареш — містечко шахтарів і металургів у центральній Боснії.
Чапліна — місто на півдні БіГ, поблизу Неумського коридора і хорватського Дубровника.
Йдеться про знамениту промову Франьо Туджмана, першого президента незалежної Хорватії, виголошену з нагоди річниці битви з турками під хорватським містечком Сісак 22 липня 1993 року.
Прієдор — містечко в Північно-Західній Боснії, історично — частина Боснійської Країни, нині належить до Республіки Сербської у БіГ.
«Травницька хроніка» та «Шлях Алії Джерзелеза» — романи Іво Андрича, єдиного балканського нобеліанта.
Йдеться про генерала Філіппа Морійона, командувача «блакитних касок» у Боснії в 1992–1993 рр. Морійон організував кілька хвиль евакуації з обложеного Сараєва, намагався привести сторони до мирних переговорів. За іншою версією, сприяв сербським етнічним чисткам, зокрема різанині у Сребрениці. Свідчив у Гаазі проти Ратка Младича, з яким за часів воєнних дій регулярно грав у шахи.
Вєчніца — найвеличніша будівля австро-угорського періоду в Сараєві, зведена наприкінці XIX ст. як муніципалітет. З 1949 року — Національна бібліотека. У 1992 році після обстрілу сербськими силами вигоріла вщент разом з усіма архівами. Відреставрована 2012-го.
Фарра Фосетт — американська акторка, одна з «Ангелів Чарлі» у 1970-х.
Зульфікар «Зуко» Джумгур (1920–1989) — боснійський письменник, художник, сценарист, культова постать у колах югославської богеми.
Ясеновац — концентраційний табір, створений Незалежною Державою Хорватія у 1941 році.
Долац-Мальта — сараєвський квартал, назва якого походить від німецького maut — митниця. За Австро-Угорщини тут був контрольний пункт, де перевіряли товар торговців із довколишніх сіл і приймали від них мито за міську торгівлю.
Йдеться про конфлікт Югославії та СРСР 1948 — 1953 рр. та резолюцію «Про становище в компартії Югославії», опубліковану 29 червня 1948 року газетами восьми комуністичних партій, з якої весь світ дізнався про радянсько-югославський конфлікт.
Моша Піяде — політик, художник і журналіст, діяч югославського партизанського руху, член Югославської компартії та близький соратник Йосипа Броза Тіто, єврей-сефард за походженням.
Філіп Вішнич — сліпий гусляр, народжений на території теперішньої Республіки Сербської у БіГ, творець сербських епічних пісень, зокрема «Смерті Марка-королевича».
Крека і Мілєвіна — відомі центри видобутку вугілля у Боснії і Герцеговині. Крека, зокрема, — найбільша рудня країни.
Мейташ — старий сараєвський квартал на горі над містом, який складають рівно сім вулиць; його назва — тюркізм, що позначає камінь біля мечеті, на який ставиться труна під час похоронної відправи.
Ліка — історичний регіон Хорватії, центром якого є місто Госпич, колишній санджак Боснійського вілаєту за османського владарювання. Найвідоміша цікавинка цієї місцевості — Плітвицькі озера.
Соче (Ізонцо) — ріка, що протікає територіями Словенії та Італії.
Каптол — середньовічна площа Заґреба, центр Нижнього міста. Тут, зокрема, розташований Єпископський палац, тож саме заґребський капітул дав назву історичній площі.
Малесія — регіон в Чорногорії, що простягається на південний схід від Подґориці до кордону з Албанією.
Скадарське озеро — велике прісноводне озеро, також відоме як Шкодер, частина якого належить Чорногорії, частина — Албанії. Незвичайний колір води в озері пояснюють впливом вапнякових порід, які його сформували.
Балісти — члени Balli Kombetar, Народного Фронту, албанської націоналістичної, антикомуністичної та антимонархічної організації, що постала у 1942 році. Гаслом балістів було «Албанія для албанців, смерть зрадникам».
Скендербег — Георг Кастріоті, очільник албанського антиосманського повстання у XV ст., народний герой, оспіваний у піснях.
Плоче — місто в Хорватії, у долині ріки Неретви, довкола якого багато небезпечних доріг-серпантинів. Часом Плоче називають «перехрестям між Східною та Західною Європою».
Бидгощ — місто на півночі Польщі, під час Другої світової належало до Данцізької провінції Західної Пруссії.
Шиптар — від етноніма Shqip(ë)tar — албанець, самоназва народу і водночас зневажливе прізвисько на вустах народів екс-Югославії.
Стане Доланц — словенський політик, шеф югославської таємної поліції та один з близьких соратників маршала Тіто.
Страдун — центральна вулиця в Дубровнику. Назва походить від часів Млєтської республіки, де страдуном глузливо називали велику вулицю.
Чапліна — містечко на півдні Боснії і Герцеговини.
«Дзвіночки» — касетні бомби, якими під час війни 90-х Заґреб обстрілювали сербські сили, переважно з пускової установки М-87 Orkan, що була спільним проектом Югославії та Іраку.
Хмарочос Цибони — третій за висотою хорватський хмарочос, 92-метровий, названий на честь однойменного заґребського баскетбольного клубу.
Бундек — озеро і парк у Заґребі.
Сісак — містечко в центральній Хорватії.
Слеме — гірськолижний центр на схилі гори Медведніци на околиці Заґреба.
Тончіца Челюска — хорватська журналістка й телеведуча, що має специфічну дикцію.
Мікі Манойлович — Предраг «Мікі» Манойлович, знаменитий югославський та сербський актор, якого впізнають за фільмами Кустуріци «Андеґраунд» чи «Заповіт», французьким фільмом «Пекло» з трилогії за сценаріями Кесьлевського.
«Юґо» — автомобіль, що випускався югославською фабрикою Zastava Auto у містечку Краґуєвац, спроектований компанією Fiat на базі моделі Fiat 127.
Афера «Агрокомерца» — гучний фінансовий скандал 1980 років, один з найбільших в історії Югославії. Директор компанії «Агрокомерц» Фікрет Абдич, політик та бізнесмен, згодом засуджений також і за військові злочини, випустив облігації без покриття на суму понад 400 мільйонів доларів. Процес у цій справі тривав понад три роки. Наслідком стало падіння успішної компанії, яке підкосило югославську економіку.
Петар Челик — бодібілдер, багаторазовий чемпіон Югославії.
Тучепі — приморське містечко в хорватській Далмації.
Яґомир — лікарня ментальної реабілітації у Сараєві.
Біоково — гірський масив у Хорватії, що відділяє Адріатику від континентального регіону Загор'є.
«Вінча» — дослідницький інститут в околиці Белґрада, що займався проблемами ядерної зброї.
Прієдор — містечко на півночі БіГ, зараз належить до Республіки Сербської.
Боснійський торняк, або ж боснійсько-герцеговинський пастуший пес — давня місцева порода собак, відома ще з раннього середньовіччя, ймовірно, нащадок тибетських мастифів. Назва породи походить від слова «тор» — назви вигону для овець.
Козара — гірський район у Боснії. Під час Другої світової тут відбувалися масштабні бої та постраждало багато цивільних.
Владимір Назор — хорватський поет і письменник, громадський діяч, активний учасник антифашистського руху в період Другої світової, у творах оспівував слов'янську велич; Лазо Костич — чорногорський серб, націоналістичний письменник, доктор права та статистик.
Трешнєвац — вулиця у Заґребі.
Зрінєвац — старий парк в історичному центрі Заґреба.
Іліца — одна з найдовших та найфешенебельніших вулиць заґребського даунтауну.
Британець — Британська площа у Заґребі, розташована за кілька кварталів од Площі Бана Єлачича — головної площі хорватської столиці.
Mleko (млеко)/mlijeko (млєко) — молоко, lepo (лепо)/lijepo (лєпо) — гарно, svetlo (светло)/svijetlo (свєтло) — світло, belo (бело)/bijelo (бєло) — біле, sneg (снег)/snijeg (снєг) — сніг — слова-маркери, що дозволяють за вимовою відрізняти серба від хорвата чи боснійця. Так звані «екавиця» та «ієкавиця», два способи вимови у сербсько-хорватській мові, по-різному засвоїли старослов'янський ять, тепер же фонетичні питання є водночас і питаннями національної ідентичності. М'яку ієкавську вимогу, вважається, використовують хорвати та боснійці, тоді як серби — послідовники екавиці.
Гарні. Сербське Іері — лепі, хорватське ljepi — лєпі — у цьому випадку теж слово-маркер.
Будьте людиною. Белімаркович вимовляє čovek — «човек» — як типовий серб, на відміну від м'якого хорватського čovijek — «чов'єк».
Осієк — четверте за величиною місто в Хорватії на сході країни, на річці Драва. Дуже постраждало у війні за незалежність 90-х років, коли в цьому регіоні точилися активні бойові дії.
Банат — географічний та історичний регіон у Центральній Європі, поділений нині між трьома державами: Румунією, Сербією (Воєводина) та Угорщиною.
Столац — містечко в Герцеговині, на шляху від Мостара на південь.
Солун — сучасні Тессалоніки.
Символ усташів, хорватських борців часів Другої світової війни, — велика синя літера U, всередині якої — запалена граната із хорватською «шахівницею» на ній.
Королева Марія — Марія Караґеорґієвич, сербська королева-консорт при Александрові І Караґеорґієвичі, за походженням — румунська принцеса, мати короля Сербії Петра II.
Косовка-дівка — або ж Наречена з Косовського поля, центральна фігура сербської епічної поезії. Косовка-дівка шукала після битви нареченого і допомагала пораненим, приносячи воду й харчі, після битви сербів із турками на Косовському полі у 1389. Тут ідеться про широко тиражовану картину Уроша Предича, використану, зокрема, на обкладинці одного з альбомів гурту Bjelo Dugme.
Принц Павел — Павел Караґеорґієвич, кузен сербського короля Александра І Караґеорґієвича Об'єднувача, з 1934 року — регент Югославії, через юний вік Александрового сина, принца Петра.
Блажуй — село під Томіславґрадом, у Боснії і Герцеговині.
Карабаш — анатолійська вівчарка, давня порода, що в Туреччині має назву кангал. У давнину використовувалася для полювання на левів та диких онагрів.
Черник — санджак у Боснійському вілаєті в Османській імперії, нині — територія Хорватії.
Аліджун — або ж Іліндан, або ж Громівник, літнє свято на честь Іллі-Громовержця, вкорінене у культ Перуна.
Плевля — містечко на північному кордоні Чорногорії, на межі з Сербією та Боснією.
Ташліхан — караван-сарай і торговельний квартал XVI століття, зведений османським намісником у Сараєві.
Бистрік — один з найстарших кварталів Сараєва, з національними пам'ятками — старою броварнею та церквою Святого Анте Падуанського, схил на лівому березі річки Міляцки.
Маркале — від німецького Markthalle, критий ринок, зведений у Сараєві у 1894 році, за Австро-Угорщини. Назва поширилася і на розташований поруч «зелений ринок».