Сторітелінг для очей, вух і серця

1

Арістотель жив у період, коли головним форматом історії був театр. І більша частина твору стосується того, що відбувається на сцені. Але «Поетику» варто читати, бо це текст, з якого все починається.

2

До речі, є цікава вправа — дізнаватися зі словників і наукових текстів реальне значення слів, адже часто воно спотворене. Крім «переживання», я радив би дослідити ще «враження», «міркування» та «осяяння».

3

Не сприйміть буквально. Перші люди навряд чи думали саме такими категоріями. Імовірно, перші усвідомлення себе виражалися в бажанні отримувати чуттєве задоволення від навколишнього світу. Наприклад, вийти на сусідній пагорб і насолодитися красою побаченого.

4

Цей міф добре ілюструє важливість доказового мислення. Перш ніж щось стверджувати, потрібно спочатку знайти факти й перевірити їх. Інакше можна заплисти геть не туди, куди плануєш.

5

10 років тому я намагався влаштуватися у велику IT-компанію. На співбесіді зі мною півгодини говорили про життя: хто я і звідки, які медіа читаю, що роблю у вільний час. Це було дивно, я не міг збагнути, навіщо все це. І чому немає питань про проекти? Лише нещодавно зрозумів, що це була розмова про цінності, адже функцій можна навчити, а цінностей — навряд.

6

Наприклад, деякі бабусі й дідусі і навіть батьки досі живуть наративом комунізму, впадаючи в ностальгію за «старими добрими часами». Це історії про хліб по 10 копійок, черги до автоматів з газованою водою та двома каналами телебачення.

7

Глибше зрозумівши цінності, я добряче зекономив собі нервів. Тепер після кожного візиту в Європу у мене не виникає бажання засмучено зітхати й нарікати: «Чому в нас не може все бути так само?». Тому що історія в нас геть інша.

8

Хочу, щоб ви розуміли, що релігія та віра — це не те саме. Релігія — це машина, яка керує світом і каже, як треба. А віра — це щось особисте, побудоване на ваших відчуттях, вашому емоційному, просторовому і соціальному інтелекті.

9

Тут хочеться жартома додати, що я геть не розумію, про що співають у реп-треках — часто через швидкість речитативу.

10

У цьому місці відгукуються слова Володимира Єрмоленка:

«що більше тупості навколо, то більше я за розум;

що більше швидкості в думках і діях, то більше я за повільність;

що більше поверхні скрізь, то більше я за глибину;

що більше обгортки, то більше я за серцевину;

що більше кліпового мислення, то більше я за довге читання;

що більше миттєвості, то більше я за часовий горизонт;

маніфест радикальної повільності».

11

Однією з найпопулярніших книжок, написаних за допомогою сторітелінгу, є «Витончене мистецтво забивати на все» Марка Менсона. Це легкий іронічний текст, який вчить ставитися до життя простіше.

12

Ось ще один приклад, який я дуже люблю: «У лікарні Пітсбурга хворі одужують після операції, а лікарі вимірюють рівень сонячного світла у кожній палаті. Згодом виявляється, що у хворих, яких переводять до сонячних палат, зростає больовий поріг, тож їм треба менше ліків».

13

Глибина 1: побутові приклади з вашого життя.

Глибина 2: приклади ваших близьких, друзів, інформація з медіа та популярних книжок.

Глибина 3: ваші емпіричні дослідження, інтерв’ю.

Глибина 4–5: спеціалізована література, що потребує тривалого занурення. Зазвичай це наукові й спеціалізовані тексти.

14

Найвищий рівень майстерності — дати в тексті відповідь на питання «навіщо?». Тоді історія міститиме не лише факти і причини, що до них привели, а й кінцеву мету.

15

Схема насправді може передбачати як п’ять, так і двадцять п’ять «чому» — немає обов'язкової кількості питань. Головне, щоб вас влаштовувала глибина відповіді.

16

Я однаково поважаю і тих, хто вважає, що мистецтво — це магія, і тих, для кого це звичайна робота. Але мені спокійніше, коли я знаю, як усе працює.

17

За невпевненістю також може ховатися відчуття провини або сорому за те, що робиш, чи недостатнє прийняття і підтримка близьких. У мене саме так і було. Раніше мені всюди ввижалися однокласники, що сміються з моїх шкільних творів на останній парті. Добре, що я з ними вже попрощався, інакше ви не читали б цю книжку.

18

Наприклад, новина про про ранкові затори на мосту Патона цінна тому, що економить час людей, які поспішають на роботу.

19

Фільм чи книжка матимуть для вас більшу емоційну цінність, коли ви впізнаєте в них себе. Скажімо, це саме ви колись через дурницю втратили кохану людину. Історія з екрана чи книжки може допомогти пережити це та зрозуміти щось важливе.

20

Я помітив, що радикальні способи боротьби з особистими ворогами не працюють. Наприклад, доволі складно одночасно записатися у спортзал, почати харчуватися правильно, підібрати собі крутого тренера, і щоб усе це далося легко. Найімовірніше, ви відчуєте сильний спротив, адже мозок звик до старого порядку. Тож я усе роблю поступово, замінюючи одного старого ворога одним новим другом. Там, де тривалий час є спортивний зал, з часом з’являється тренер, здорова їжа й усе решта. Але це не точно :)

21

У той момент важко було сказати, хто з нас червоніший — я чи жилетка консультантки.

22

Ось кілька українських пісень, які я люблю співати вголос: «Жадан і Собаки» — «Троєщина», «Бумбокс» та «The Gitas» — «Тримай мене», «Антитіла» — «Маямі», «Крихітка» — «Ти щось неймовірне». З цього списку теж можна дізнатися, що мене хвилює :)

23

Робота психотерапевта схожа на роботу журналіста і сторітелера. Обом потрібно пам'ятати, про що говорить людина. Тож краще завжди мати під рукою нотатник, у який можна записати важливі моменти розмови та запитання.

24

Згадався приклад складних емоцій. Моя подруга з командою місяць готувалася до важливої зустрічі, від якої багато чого залежало, але напередодні скинула на флешку нефінальний варіант презентації. Уявіть собі її відчуття: вона приходить на зустріч, де її чекають 20 людей. Вмикає проектор, наливає води у склянку, вантажить презентацію, вмикає її і починає розповідати. Але десь на десятому слайді розуміє, що це чернетка. І її команда теж це бачить. Уже потім вона жартувала, що хотіла одночасно розчинитися, провалитися під землю та розплакатися. Добре, що врешті все завершилося добре і вона знайшла собі нову роботу :)

25

Як перевірити, чи правдивий інсайт ви знайшли? Озвучте його в компанії друзів. Наприклад, я 10 років живу в Києві, але досі боюся турнікетів у метро. Щоразу коли я проходжу крізь них, мені здається, що вони зараз щось мені поламають. Якось я прийшов у редакцію та сказав: «Те відчуття, коли тобі 30, а ти досі боїшся турнікетів». Виявилося, що всі мої колеги теж їх бояться. Усі впізнали в інсайті власний досвід.

26

Як знаходити тригери? Потрібні контакт із собою, контакт із близькими, зворотний зв’язок з аудиторією, глибинні інтерв’ю або соціологія — кількісні дослідження. А ще я люблю заходити в коментарі під проблемними постами в соцмережах і читати всі «за» і «проти». Це теж своєрідний зріз.

27

Напевно, у всіх була така ситуація, коли людина довго щось вам розповідає, а ви стоїте поруч з нею і думаєте: «І що?». А можливо, ви теж були цією людиною? Бо я — неодноразово. Про сенс історії краще подумати заздалегідь.

28

У досвідчених сторітелерів усе це виходить саме собою, хтось навіть ніколи не вчився цього. Але тим, хто лише починає свій шлях, краще навчитися розбирати і збирати історії, щоб краще розуміти, як усе працює.

29

Колись на лекції Ангеліни Карякіної, головної редакторки «Громадського телебачення», почув цінні слова: «Люди — наша головна тема». Ця фраза відгукується, адже місто — це люди, їжа — це люди, книжки — це люди, музика — це люди, війна — це люди, стосунки — це люди. Без людей це все не має сенсу. У моєму світі сильний герой для історії — це той, що пройшов крізь випробування гідно та перетворив власні переживання на досвід, який може служити іншим.

30

Більшу частину цієї книжки я написав, до речі, саме в нотатнику телефона, перебуваючи в дорозі чи у паузах між роботою. А потім просто переніс ці ідеї в чистовик. Так було зі всіма моїми попередніми книжками. Ще мені дуже подобається думати в русі. Під час активності кров швидше циркулює тілом, тому мозок може працювати краще. У цьому разі теж краще мати якийсь ґаджет чи блокнот під рукою.

31

Я часто ставлю собі питання: «Про що сьогодні був мій фейсбук? Про що сьогодні був мій інстаграм? Про що сьогодні говорили колеги в офісі?». Через це навіть найпростіші речі, наприклад, коли я гортаю соцмережі, почали давати мені більше користі.

32

До речі, я перечитую цю книжку і пишу нотатки на берегах через три місяці після того, як здав текст у видавництво. І просто зараз мені хочеться так багато доповнити і змінити. Але, звісно, редактори мені цього не дозволять, адже до здачі макету в друк лишилося геть мало часу :)