Бог дає не покірливість нам,


А свободу і відповідальність.



Тільки в того виходить усе,


Тільки той може бути щасливим,


Хто цю відповідальність несе


Вільно, творчо, свідомо, сміливо,



28.02.2017, Чернігів




Бог — це є нитка у життя намисті.


Бог — смак води. Він бездоганно чистий.


Бог — це талант, це творчий хист в людині.


Бог — клей, що склеює все воєдино.


Бог — аромат землі і жар багаття.


Бог — це героїв доблесних завзяття.


Бог — це само життя живого всього.


Бог — праведність, що сягне перемоги.


Бог — мудрість мудрих, зір тих, хто прозрів.


Бог — гумор, жарт та сміх в життєвій грі.


Бог — сила сильних, щастя всіх щасливих.


Бог — це сміливість у серцях сміливих.


Бог — це початок, сутність і кінець.


Бог — це дбайливий всесвіту отець.


Бог — еліксир, що гоїть всі хвороби.


Бог — не абстрактне дещо, Він — особа.


Бог — справедливість, доброта й любов,


Краса і правда. Це — мій любий Бог!..



28.02.2017, Чернігів




Повінь щастя заповнила все, не лишивши нічого,


Крім блаженства і вдячності, миру й любові, мені,


Пронизала буття неймовірною близкістю Бога.


І вібрують у кожному атомі Божі пісні.



Концентрований смак Його дихання чути в повітрі.


Я ним дихаю. З цього смаку я складаюся сам —


З цього щастя й любові, які так красиві та світлі.


І смакую життя — цей солодкий і чистий бальзам.



І лише тільки в цьому здоровому стані можливо


Слугувати завжди Богу, людству, народу, сім'ї.


Бо лише тільки той, хто отак цілковито щасливий,


Витрачає на інших весь час і всі сили свої.



Це є норма життя. А відсутність цього є хвороба,


Розумове, психічне відхилення, що не дає


Слугувати життю, безкорисливо, вільно, природно,


Справжнім змістом наповнивши все існування своє.



Від хвороби ніхто не видужує без лікування.


Отже перший обов'язок кожного — ліки знайти,


Що підійдуть йому, і постати на шлях осягання


Свого власного місця, природи своєї й мети.



Без духовної практики жити — це гірш, ніж без грошей,


Без повітря, без світла, без дому, без жодних умов


Для життя та здоров'я. Ніщо не можливе хороше


Без духовної практики, без харчування немов.



Це здоров'я — моє надбання. Я щоденно вкладаю


Дві години у цей цілковито духовний процес.


Я свідомості дерево, мов садівник, поливаю,


Відзначаючи в рості його дивовижний прогрес.



Повінь щастя заповнила все, не лишивши нічого,


Крім блаженства і вдячності, миру й любові, мені,


Пронизала буття неймовірною близкістю Бога.


І вібрують у кожному атомі Божі пісні.



Концентрований смак Його дихання чути в повітрі.


Я ним дихаю. З цього смаку я складаюся сам —


З цього щастя й любові, які так красиві та світлі.


І смакую життя — цей солодкий і чистий бальзам.



01.03.2017, Чернігів




Щастя — це не плід обставин і подій.


Щастя — це свідомості здоров'я.


Щастя — це є якість серця, брате мій.


Щастя — це наповненість любов'ю.



Щастя — диво. Але точний метод є,


Як в життя це диво запросити,


Точний метод, що гарантію дає:


Серце щастям буде вповні сите.



З джерелом любові й щастя поєднай


Все єство своє і черпай звідти


Чисту мудрість, що лише вона одна


Дозволяє вповні в щасті жити.



Дивовижний світ реальності тоді


Сам розкриється твоєму зору.


Щастя — це реальність. Тож її знайди,


Просто ставши чистим і прозорим.



Створювати щастя не потрібно, ні.


Треба егоїзму панцер зняти


З себе, наче з річки кригу повесні,


І все щастя з рук життя прийняти.



02.03.2017, Чернігів




Свобода — це коли у серці більш нема


Нездійснених бажань, бо всі вони здійснились,


Коли нарешті над чуттями усіма


Зійшла, мов сонце, благодатна Божа милість.



Така свобода є не результатом спроб


Свої бажання нескінченні всі здійснити,


А результатом намагань так жити, щоб


У будь-якому разі лиш добро творити.



Про щастя інших безкорисливе дбання


Приносить нам самим блаженство і свободу,


А також розкриває внутрішнє знання,


Яке первісно вклала в серце нам природа.



Свобода — це коли з душі тече любов,


Звільняючи навколо всіх, кого торкнеться.


Свобода — ось що справді нам дарує Бог.


Лиш вільне серце в унісон з Господнім б'ється.



04.03.2017, Київ




Я бачу дива!.. Скрізь і всюди дива!..


Повітря вдихаю в легені — це диво!


А здійснення мрій і бажань — це хіба


Без Божих чудес дивовижних можливо?!


Життя, щастя, вірші, любов і краса,


І якості серця, і совість, і розум —


Прекрасні дива й чарівні чудеса.


А також усмішка, сміх, ніжність і сльози...


Я знаю все, що мені треба. А як?


А звідки? А так! Звідти! Це диво Бога!


Не тільки знання, а й помилка моя


Приводить мене врешті до перемоги.


Його піклування і захист Його,


Його чудеса безперервні щоденні —


Насправді єдина причина того,


Що щастя з повітрям вдихаю в легені,


Що тільки удача — життя мого зміст,


Що іншого змісту у ньому немає.


Ця повна безстрашність моя й оптимізм


Основою досвід і бачення має —


Мій досвід і бачення див і чудес,


З яких і складається дійсна реальність,


Мій досвід, що все лиш до кращого йде,


Якщо я несу свою відповідальність


За те, щоб із Богом тримати зв'язок,


Обов'язок свій розуміти свідомо


І згідно з ним діяти. Інше все Бог


Влаштовує Сам дивовижно й чудово...



05.03.2017, Київ




Прямувати до більшого щастя — природа життя.


Бо життя має ціллю нас всіх повернути до Бога.


Ця природна і вільна спрямованість наші чуття


Врешті решт неодмінно виводить на Божу дорогу.


Бо ми прагнемо щастя. Все більше і більше. І ще.


Крапля щастя нас не вдовольнить. Бо ми маємо право


На його океан. Отже, сяючи з наших очей,


Нам освітлює шлях ця прекрасна і радісна правда.


Мов бджола, що шукає нектар і в погоні за ним


З однієї до іншої квітки летить, доки якось


Не знаходить його джерело — невичерпний тайник,


Де знаходить нектару жадані і кількість, і якість,


Саме так кожний з нас, тільки доти шукає чогось


І для себе чогось добивається потом і кров'ю,


Доки в серці своєму нарешті не знайде Того,


Щастям, мудрістю Хто переповнить його і любов'ю.


Це природний процес, що він не потребує зусиль.


Тільки щирість лише і природність потрібні для нього.


Ця природність і повна свобода — Всевишнього стиль.


Ну а інше все є від лукавого, а не від Бога.



11.03.2017, Чернігів




Весь штучний аскетизм — по суті дещо демонічне,


Бо шлях любові, що з природних складений аскез,


Що є живий, невигаданий, неегоїстичний,


Що переслідує в житті не власний інтерес,


А щире слугування Богові в тій самій ролі,


Що по життю обов'язком твоїм природним є,


Тобі природних труднощів влаштовує доволі.


Це є не штучне, це реальне, справжнє, це твоє.


Життя духовне — це не містика, не ритуали.


Життя духовне — це зв'язок із Богом через те,


Що робиш ти щомиті, це життя в усіх деталях.


Воно прекрасне і натхненне, чисте і просте.



12.03.2017, Чернігів




Спів птахів. Повновода Десна.


Білки бавляться. Сонечко гріє.


Тиша. Спокій. Прекрасна весна...


В серці радісні хвилі надії...



Бог... Він скрізь, Він у всьому завжди.


Він — життя, нескінченне і вільне.


Скрізь Його ледь помітні сліди.


Скрізь любові Його ніжні хвилі...



Дуже скоро маленькі бруньки


Стануть квітами, листям. Це буде.


Саме так Його дотик руки


Дух і мудрість пробуджує в людях...



Я це бачу... Я бачу Його...


Очі серця милуються Богом...


Він завжди в полі зору мого...


Бог... І вічна Його перемога...



16.03.2017, Чернігів




Душа без любові — пустир.


Життя без любові — тягар.


Любов дарить щастя і мир.


І смак її — чистий нектар.



Любов — доброти чистий стан,


Відсутні де заздрість і зло.


А Бог — це її океан.


А Бог — це її джерело.



Та жодній релігії Бог


Ніяк не належить. Бо Він


Є поза концепцій і догм,


Обрядів та храмових стін.



Бог є у життя глибині,


Там, звідки приходить любов.


Він є і в тобі, і в мені.


Суть кожної миті — це Бог.



25.03.2017, Чернігів




Свою свідомість не зв'язавши з Богом,


Наскільки б щирими ми не були,


Любити повноцінно ми нікого


Не можемо, бо в нас серця малі,


Бо ми не є джерелами любові.


Єдине джерело любові — Бог.


Якщо не маємо в життя основі


Стосунків з Богом, в нас умре любов,


Як та рослиночка без поливання,


Як гроші, що скінчаться врешті решт,


Якщо немає грошопостачання.


І ти — банкрут, і на майно — арешт,


І та любові квіточка коштовна,


Яка спочатку в тебе розцвіла,


Перетворилася в дурницю повну,


Скінчилася... Такі сумні діла.


Так листя, що не зв'язане з корінням,


Не має повноцінного життя.


Тому зв'язатись з Богом ми повинні,


Любов'ю щоб наповнити чуття,


Щоб нею серце сповнити та розум


І без кінця поповнювати знов,


Ніколи щоб не проливати сльози


За втрачену, загублену любов.



25.03.2017, Чернігів




Раби і деспоти — одна хвороба.


Раб мріє стати деспотом колись.


Цей садо-мазохізм їм до вподоби,


В якому все життя вони товклись.



Це їх модель стосунків у родині,


В суспільстві, навіть з Богом тільки так


Раби і деспоти взаємодіють.


Бо в їх сухих серцях любові брак.



Вони не знають іншого. І Богу


Раби завжди приписують садизм.


В неволю, а не у любов, дорога —


І віра їх, і їхній атеїзм.



Лиш люблячий і вільний зичить волі


Усім навколо і її дає,


Допомагаючи створити долю,


В якій любов, свобода й щастя є.



29.03.2017, Київ




Свідомість хапуги й свідомість раба —


Хвороби, що справді лікуються легко.


Доба наша — це наукова доба.


Наука сьогодні сягнула далеко.


Наука нарешті знайшла джерело


Знання про здорову та хвору свідомість,


Яке зберігалось ретельно й дійшло


До нас із прадавніх часів невідомих.


Я двадцять п'ять років вивчаю його.


Я двадцять п'ять років його практикую.


І практика ця є причина того,


Що я по життю так щасливо крокую,


Що я не хапуга, не раб, що моя


Свідомість звільнилась від пут егоїзму


І що можу вільно і радісно я


Віддати всі сили на благо Вітчизни.



30.03.2017, Київ




Смак щастя, смак життя — смак чистоти,


Любові, безкорисливості. Отже


Із цього висновок: потрібно йти


За цим смаком, один що тільки може


Удовольнити серце, дати все,


Що треба, і здійснити всі бажання.


Цей смак нас стрімко, мов літак, несе


У стан, де боротьба за виживання


Не має місця, де омана й страх


Відсутні, де в душі відкриті очі


І де ні в чому не існує брак,


Де серце лиш ділитись щастям хоче.


Цей стан свідомості, цей стан буття —


Нормальний. Він здоровий. Він природний.


І він смачний, бо в ньому — смак життя,


Яке є дійсно гідне і свободне.



31.03.2017, Київ




Відірвавшись від дійсності, наче від дерева листя,


Загубились в чужій віртуальній комп'ютерній грі,


Ототожнились з тим, що не має смаку і користі.


І тому переможців нема тут. Тут всі злидарі.



А з реальності справжньої нам надсилають привіти.


Ті, хто мешкає там, шлють посланців нам і вчителів,


Шлють нам Біблію, Тору, Коран, шлють нам Баґавад-ґіту —


Втечі план та інструкції, з матриці щоб ми втекли.



Та для того щоб втечі ми планом якимсь скористались,


Нам потрібен контакт з тим, хто з матриці вийшов уже,


Бо інструкції ті вже частиною матриці стали,


Їх прибрали до рук ті, хто матрицю цю стереже.



31.03.2017, Чернігів




Між хтивістю й любов'ю не тонка межа,


А прірва. Бо ці речі зовсім протилежні.


Живе любов'ю безкорислива душа,


Необумовлена, свободна, незалежна,


А хтивість мучить тих, в кайданах хто живе


На себе зосередженого егоїзму,


Хто в ньому, у мілкій калюжі мов, пливе


В брудних потоках гедонізму й мазохізму,


Хто стиснутий своїм маленьким, хворим я,


Що відокремлене, відірване від Бога,


Тобто від дійсного, від справжнього життя,


Яке щасливе, вільне, чисте і глибоке.



02.04.2017, Чернігів




Якщо, братику, певні особи в твоєму житті


Набагато для тебе цінніші за тебе самого,


Це — любов. І якщо за любов'ю цією іти,


Розшукати можливо її джерело, тобто Бога.



Якщо прагнеш знання не для величі власної ти,


А задля розуміння обов'язку й місця свойого


У служінні життю, то якщо за знанням цим іти,


Розшукати можливо його джерело, тобто Бога.



Якщо маєш у серці безстрашність, шляхетність, талант,


Хист до діла цілком безкорисливого будь-якого,


То додай до життя свого планів іще один план:


Розшукати всіх якостей цих джерело, тобто Бога.



Розшукавши, побачиш ти: Бог — це не казка, не міф,


Це не хтось, в кого вірити можна і більше нічого,


А прекрасна реальна істота, і, братику мій,


Ти спонтанно й натхненно тоді слугуватимеш Богу.



03.04.2017, Київ




Бог, та не той церковний, книжний, релігійний образ Бога,


А Бог, якого бачу скрізь, заповнив все життя моє.


Мій незворушний спокій, впевненість моя — це все від цього.


Від цього в мене щастя і знання, і все, що в мене є.



Це те єдине, робить що мене таким самодостатнім.


І все, що хочу я, — народу передати скарб цей мій.


Бо тільки у свідомому, здоровому такому стані


Спроможна нація на здійснення своїх бажань і мрій.



04.04.2017, Київ




Тільки в стані смирення успішні ми можемо бути.


Бо ми в стані смирення займаємо місце своє.


І тоді в серці тиша, дає що нам істину чути


Без претензій, а з вдячністю Богу за те, що в нас є.



Тільки в стані смирення звитяжні по-справжньому люди.


Звідки ж стан цей береться? Він сходить у серці, коли


Бога молить за нас особистість свята, що нас любить.


Треба, щоб зі святими такі в нас стосунки були...



07.04.2017, Київ




Я — безпорадна крихітна істота.


Та мій господар — всемогутній Бог.


Його могутності безмежну квоту


Через смирення, відданість, любов


Я маю, щоб здійснити все, що хоче


Від мене Він, хоч нездійсненне це.


Мене всім наділяють Божі очі,


Його усмішка та Його лице.


Все, що я маю, — не моє. Це Боже.


А я — ніщо, посудина лише


Його скарбів. А той, хто ототожнив


Скарби з собою, їх утратив вже.


Я є об'єктом милості. І квота


Залежить від мого смирення лиш.


Я — безпорадна крихітна істота.


Та хто живе за мене щасливіш?!



07.04.2017, Київ




Вона тече тут тисячі років.


І тисячі років вона тектиме.


Серед осик, верб, кленів і рокит.


На березі багаття. Запах диму.



Як полум'я оце, життя людське


Згорить, надовго не лишивши сліду.


Яскраве, як вогонь, хоч і важке.


Зігріти щоб когось, а не для виду.



Лишиться ця ріка і ця земля.


І житимуть якісь тут інші люди.


Що доброго зумів зробити я,


Насправді дуже швидко позабудуть.



Та хай і не помітять. Це моє


І більше нічиє багатство вічне.


Служіння, що людина віддає,


Є її щастя, тихе і величне.



Неспішний і спокійний плин Десни.


Настане час і їй піти Додому,


Забувши, наче довгі-довгі сни,


Ці тисячі років та їхню втому.



І я колись її зустріну Там.


І не впізнаю. Бо все буде іншим...


Дивитися у вічність треба нам.


Бо все минуще ми колись залишим.



09.04.2017, Чернігів




Життя, що сповнене любові та пригод,


Які не зблякнуть і ніколи не скінчаться,


Життя, в якому замість дріб'язних знегод —


Чудові звершення і подвиги, і щастя, —


Це те, що має той, хто врешті повернувсь


До чистої своєї, вічної природи.


Мабуть, це дивно чути багатьом комусь,


Але служіння Богу — радісні пригоди.


Його життя — пригода. Брати участь в ній —


Хіба цього щось може бути цікавішим?!


Духовний світ — наш вічний дім — відкрив мені


Те, що для всіх я маю вкласти в мої вірші.


Життя Всевишнього та тих, хто поруч з Ним,


Наповнене романтикою і любов'ю,


Пригодами щодня і гумором таким


Смішним, веселим, чистим, пані та панове,


Що вам таке не снилось навіть уві сні!


В Його пригодах брати участь так цікаво!


Я вас не закликаю вірити мені,


А пропоную вам лише приємну справу —


Духовну практику, що дасть можливість вам


Очистити й розкрити розум, серце, очі.


І кожний з вас тоді все це побачить сам


І приєднатися до цих пригод захоче.



12-13.04.2017, Київ




Моє щастя — казкова поема,


Скарб у просторах серця мого.


Заздрять ангели щастю моєму,


Неспроможні збагнути його...



15.04.2017, Чернігів




Смирення й любов — ось і все, що потрібно людині.


І більше нічого. Все інше приходить саме,


Хоч інше стає неважливим, коли щохвилини


Немов вітерець чистоти в серці лагідно дме.



Бажання смирення й любові — первісне й єдине


Бажання душі. Інше все від лукавого вже.


Лукавий — це той егоїзм, що морочить людину.


Смирення й любов від лукавого нас береже.



Смирення й любов нас із Богом миттєво єднають.


Релігія тут не при чому. Смирення й любов


В життя наше просто природно Його привертають.


Природно. І нашим очам відкривається Бог.



18.04.2017, Київ




Хто Бога не бачить, вигадує кожний своє.


І вигадкам власним підтвердження різні знаходить.


Бо замість очей, що нечисті й сліпі, в нього є


Фантазія, що її ум, наче марево, родить.



Фантазія каже комусь: Бога зовсім нема.


Комусь: Він такий, як написано в цьому писанні.


Але це не робить вас зрячими. Отже дарма


Життя живете ви в фантазій всіляких омані.



Лише чистота повертає душі її зір.


Лише чистота відкриває душі її очі.


І, бачачи Бога, ви маєте щастя і мир.


І кожна душа, кожне серце цього тільки й хоче.



18.04.2017, Київ




Народ можливо на раба перетворити.


Це легко, бо для того треба лиш одне:


Допомогти йому ослабти й подуріти,


І бачення душі згубити провідне.



Бо зруйнувати легше, ніж побудувати.


Та скільки ж треба безкорисливих зусиль,


Народ звільнити щоб, з невігластва підняти!


Але яка це гідна і прекрасна ціль!



22.04.2017, Чернігів




Є гарна притча про маленьку пташку,


Що океан змив її яйця геть.


Здолати океан — не просто важко,


Його частиночку ми бачим ледь.


Прохала пташка яйця повернути.


Та океан уваги не звертав.


І ось вона у розпачі і люті


Зробила крок, що легендарним став.


Вона була отак рішуча дуже,


Що океан черпати почала,


Неначе то була якась калюжа,


Неначе миска то води була.


Вона носила дзьобиком краплини


Так відчайдушно, як це може лиш


Робити мати, щоб спасти дитину,


Хоч всі навкруг казали їй: «Облиш!»


Це надихнуло їй допомагати


Усіх птахів, що бачили її.


Злетівся весь народ туди, де мати


Боролася за діточок своїх.


Пташки краплинки в дзьобиках носили.


Та океан не відчував цього.


Бо в дійсності нікому не по силі


Примусити зробити щось його.


Але мільйонна ця пташина зграя


Завзяттям спільним привернула тим


Увагу Бога, що завжди все знає,


Та самостійність залишає всім


І через те втручатися не хоче


Без надзвичайних отаких причин


В життя птахів. І Він на власні очі


Дививсь на цей небачений почин.


Дивився й думав: «Хто відповідальність


Свою так самовіддано несе,


Той неможливе втілює в реальність.


І Я йому даю для цього все:


Благословіння, захист, допомогу.


І Я втручаюсь Сам у хід подій».


І океан почув наказ від Бога:


«Віддай, о океане, яйця їй!


Віддай негайно, або буде гірше!»


І цей наказ немарно пролунав.


Хто має вуха, чуйте! В цьому вірші


Є все, що треба для звитяги нам.



28.04.2017, Київ




Безпека, і захист, і воля, і щастя, і спокій,


І здійснення мрій та бажань, забаганок та примх —


Ось маю від Нього я що. Це мій досвід глибокий


Життя як цікавої, гарної, доброї гри.


Життя — це є гра і пригода. В ній кожна задача —


Це виклик. А кожний в ній крок — у глухий ніби кут.


Але не боюся, бо я відчуваю і бачу:


Він, мій чарівник, завжди поруч зі мною. Він тут.


Тому є в глухому куті завжди вихід таємний,


Який Він покаже, відкриє в потрібний момент.


Є задум Його. І я — просто Його невід'ємна


Маленька частиночка. Я є Його інструмент —


Його інструмент, що свободно свій здійснює вибір,


Що має з Ним близькі сердечні стосунки, мов друг.


О люди! Хіба не могли так от жити і ви би? —


Я думаю, дивлячись в ваші обличчя навкруг.


Від Нього ви так відокремлені, що вам не видно,


Не чутно Його. Він для вас просто вигадка є.


Загублено, втрачено вами природне і рідне.


І проблематичним для вас все навколо стає.


Все проблематичним стає, бо ви робите штучно


Проблеми, бо штучним без Нього стає все в житті.


Бо втрачена суть. І тому вам непросто й незручно.


Бо явища всі тільки з Ним є природні й прості.


Ми в нормі не атеїстичні і не релігійні.


Бо Бог — це реальність, що поза ідей та доктрин.


В житті неможливі злочинність, корупція, війни,


Коли простір, ціль і основа життя в нас є Він.



11.05.2017, Київ




Дійсність бачать лиш очі любові,


А не матеріальні чуття,


Що сприймають позверхні, часткові


І безладні фрагменти життя.



19.05.2017, Київ




Моє життя — це щастя цілковите,


Суцільне щастя і нічого більш.


Любов'ю та блаженством я повитий.


Моє життя — чудовий, гарний вірш.



21.05.2017, Чернігів




Пісня серця мого увімкнула мені те життя,


Що прихованим є для людей в цьому світі звичайно.


Пісня ця є душі вічно любляче серцебиття.


Пісня ця — найтаємніша в цілому всесвіті тайна.



Не почути її просто за допомогою вух.


Не почути її без найвищого благословення.


Чарівний цей, духовний і сповнений величі звук


Перетворює все на чудове, живе одкровення.



31.05.2017, Чернігів




Проблеми Бога, труднощі Його,


Його діла, потреби та бажання —


Це вічна тема, вічний зміст того,


Які в житті вирішую питання.



А щодо справ, проблем, потреб моїх —


Займатись ними часу я не маю.


На Себе Бог узяв дбання про них


І досконало, дивовижно дбає.



18.06.2017, Чернігів




Чудові ранки! Дивовижні дні!


Казкові вечори! Солодкі ночі!


Смачна чорниця! Наче Ти мені


Усе можливе щастя дати хочеш.


І неможливе також. І даєш.


Даруєш недоступні смертним миті.


Чому Ти захотів життя моє


Зробити найщасливішим у світі?


Чому мене Ти вибрав зпоміж всіх?


Чому здійснив усі мої бажання


Так досконало, як я б сам не зміг


Собі намріяти, і дав таке кохання?!


Даруючи дари, Ти входиш в смак.


Від щедрості Своєї насолоду


Таку Ти маєш, Господи мій, як


Я маю від любові і свободи,


Від вдячності Тобі за всі дива,


Від впевненості, що мене Ти любиш,


Від того, що даєш мені слова,


Якими надихатимуться люди


Тепер і у майбутньому на те,


Свої серця з'єднати щоб з Тобою.


Життя — щасливе, гарне і просте,


Коли воно наповнене любов'ю,


Коли всі почуття і всі думки —


Мов вірші, мов пісні, прекрасні й чисті,


Коли джерела внутрішні й струмки


На сто відсотків повні. Ні, на двісті!


Бо одночасно сто відсотків я


Духовного блаженства відчуваю,


І доля разом з тим земна моя


В житті стовідсотковий успіх має.


Сказати просто «дякую» за це —


Це не зробити справді геть нічого.


Моя подяка в тому, що я все,


Чим є я, що у мене є мойого,


Віддав Тобі. Ти, Господи, є зміст,


Призначення, мета і сенс усього


Мого єства. В Твоїй я кроні лист —


Душа, що не відірвана від Бога.



19.06.2017, Чернігів




В життя Твого прозорій чистоті


Безслідно розчиняється все зло.


Добро і справедливість — це є Ти.


Ти — нашої звитяги джерело.



І згинуть наші порошенки, як


Роса на сонці, врешті, хай їм грець,


Бо це Твій план, бо воля це Твоя,


Бо наша сила — в чистоті сердець.



Береться ця прозора чистота


Із зустрічі з Тобою віч на віч


В молитві. Тож молитва є проста,


Та наймогутніша у світі річ.



17.07.2017, Чернігів




Просвітлення — це є природний стан


Душі, яка очистилась від бруду,


Це та прозора, гарна чистота,


Що я оспівувати вічно буду,


Це бакті, самовіддана любов,


Це доброта й присвяченість навічно


Реальності, в якій є тільки Бог,


Його прекрасний сміх, Його обличчя,


Це стан, де всі любимі, не чужі,


Не зайві і ніяк не заважають


Щасливій, вільній, радісній душі,


Бо всі істоти в серці Бога мають.



18.07.2017, Київ




Що є любов? Це почуття до Бога.


І іншої любові не буває.


Любов тече до нас лише від Нього.


І з нею наше серце оживає.



Любов — це смак взаємин зі Всевишнім,


Який наповнює клітинку кожну,


Природно відбиваючись на інших.


Любов — це є найвища милість Божа.



28.07.2017, Київ




Хтивість — ворог людини, підступний, гріховний і лютий.


Тож з'ясуймо, брати, що є хтивість насправді таке.


Бо так часто не те розуміють під хтивістю люди,


Називаючи словом цим явище в тілі палке,


Що насправді є просто ознака здоров'я і сили,


Що тримає у тонусі нас, щоб достойно його


На великі досягнення творчі ми перетворили,


Джерелом що енергії є, що горить, як вогонь.


Хто не має цього, потребує, мабуть, лікування.


Отже геть не поганим є в дійсності явище це.


Але хтивість справдешня псує людям їх існування


І руйнує стосунки, життя, успіх, щастя, все-все.


Хтивість — це є хвороба свідомості, що нас терзає


І нас змушує думати: «О! Цей жаданий об'єкт


Має бути моїм — і тоді кайф я дійсний зазнаю.


Користатись людьми — це призначення справжнє моє.


А призначення інших — давати мені насолоду».


Це породжує скрізь всі можливі нещастя і зло.


Хтивість робить нас дурнями і відбирає свободу,


Відбирає потрібне і добре все, що в нас було.


А здорова свідомість цілком безкорислива й чиста.


І ознака її є не хтивість, а мудрість, любов.


Хтивість є невід'ємним симптомом матеріаліста,


А відсутність її — серця, що в ньому мешкає Бог.


І ця нерелігійна, нештучна, природна властивість


Є критерієм розвитку духу, метою життя,


Бо наскільки людина в собі вбила, знищила хтивість,


Рівно стільки ж любові розвинулось в ній почуття.



09.08.2017, Київ




Хмари на небі суцільні і сірі.


Настрій у мене веселий і гарний.


Серце моє в цілковитому мирі.


В ньому погода ніколи не хмарна.



02.09.2017, Чернігів




Скільки щастя серце вмістити здатне?


Отже треба великим його зробити,


Щоб усе, що Бог тобі хоче дати,


Ти б зумів прийняти й в собі вмістити.



Бо все щастя знаходиться тільки в серці.


Не в гаманці, не на рахунку в банку.


Океан безмежного щастя ллється,


Щосекунди збільшуючись безустанку.



Треба серце своє з серцем Бога з'єднати.


Його щастям наповнись і ним живи.


Мудрецем є той, хто це зміг зазнати.


З цим безмежним щастям непоборний він.



Непоборний, могутній і незалежний.


Цей чистий стан щастя є станом свободи.


Справжня свобода, як і справжнє щастя, безмежна.


Стань непоборним і вільним, о мій народе!



Це так природно — мати нормальний, здоровий зір,


Який Бога безпосередньо бачить.


Бач і чуй Його, а не в Нього вір.


Ти маєш законне право на цю удачу.



Бо це просто нормальний, здоровий стан.


Бути здоровим — твоє право природне.


Духовною практикою займись і стань


Щасливим, могутнім і мудрим, о мій народе!



16.09.2017, Чернігів




Де ховається щастя? У чистоті.


Чистота надає нам любов і мудрість.


Якщо це ми здобули, тоді в житті


Ми — мов риба в воді. Бо його це сутність.



08.10.2017, Чернігів




Релігія і Бог — дві зовсім різні теми.


Бог — це реальність, а релігія — обман.


Бог — світло, а релігія — безбожна темінь,


Яка веде людей в неадекватний стан.


Бог відкриває нам Себе у одкровеннях.


Спроможність бачити Його Він нам дає.


І в нас ознаками Його благословення


Здоровий глузд, любов, сумління, мудрість є,


Які все збільшуються гарно і природно.


Знімає Він полуду сліпоти з очей.


І чистим зором бачим ми, як одне з одним


У світі зв'язане все, бачим суть речей.


Безпосереднє сприйняття Особи Бога,


Безпосередній і постійний з Ним зв'язок


Дає лиш тільки практика, лиш тільки йога.


Нам всім потрібна не релігія, а Бог.



14.11.2017, Київ




Є Бог. І Він за нас. А ми за Нього.


Всі інші фактори вторинні. І тому


Я знаю: нас чекає перемога.


Вона належить завжди лиш Йому.



Ми просто робимо усе можливе.


Рішуче та безстрашно. До кінця.


Для тих, хто так живе, Бог робить диво.


Секрет звитяги — істина оця.



Я знаю, кого любить перемога.


Я знаю: в неї бездоганний смак.


Вона чекає тільки лиш на того,


Хто йде до неї відчайдушно так.



09.12.2017, Київ




Тільки ті, не бояться хто смерті, в'язниці і болю,


Від жадоби, від заздрості, від марнолюбства хто вільні,


Для народу спроможні здобути рятунок і волю,


Здатні перемогти в боротьбі цій за щастя країни.



Інші всі продалися, зламались. Ось волі їх межі.


Бо є кнопки у них, на які може тиснути ворог,


Бо вони не належать собі, а тим кнопкам належать.


Некорисні вони. В їх серцях порожнеча і морок.



Та є спосіб звільнити себе від тих кнопок ворожих.


Сам від них я успішно звільнився колись через нього.


Лиш щасливі та вільні країну змінити спроможні.


А щасливими й вільними робить людей бакті-йога.



Кожний хлопець методику цю має практикувати,


Щоб розкрити свою повну величі вічну природу


І таку чистоту й повноту в серці й розумі мати,


Щоб не бути баластом, щоб бути корисним народу.



01.01.2018, Чернігів




Я торкаюсь Його потаємного світу


Через мантри Його чарівний, чистий звук.


І любов Його, спокій, могутність і світло


Входять в серце і розум мої з Його рук.



Цей природний процес геть не є релігійним


І сектантським. Це просто зв'язок з джерелом


Сили, розуму й щастя, який робить вільним,


Нездоланним мене та відводить все зло.



28.01.2018, Чернігів




Ми бачимо і знаємо лиш стільки,


Всевишній скільки нам відкрив, не більш.


Від Нього маєм доблесть ми і стійкість,


Коли йдемо за праведність у бій.



Ми маємо підтримку всіх законів


Усесвіту, коли в нас є зв'язок


Із Богом і коли несуть нас коні,


Якими править особисто Бог.



06.02.2018, Київ




Це є потребою душі хоч будь-якої,


Це першим, головним її бажанням є —


Постійно відчувати: «Бог завжди зі мною.


І не байдуже геть Йому життя моє».



Його любов усім потрібно відчувати.


І ця любов є ниточка зв'язку із Ним.


Тому представники Його — це батько й мати.


Його любов транслюють перші нам вони.



Так само й чоловік для жінки бути має


Любові ланкою у ланцюзі зв'язку


Із Богом. Цей зв'язок так тільки й виникає —


Через парампару любові отаку.



11.02.2018, Київ




Сам Бог надихає любити. Сам Бог


Свою особисту любов надає.


Життям і світами керує любов.


Лиш їй завдяки є все те, що в нас є.



Яка ж безпорадна істота дитя!


Нічого не може. Лежить і кричить.


Та Бог його мамі дає почуття


Любові. І мама дитину ростить.



Всі милістю Бога та інших живуть.


Життя є любові й дбання механізм.


Не думай про себе, мій брате, а будь


Ти милістю іншим! Кинь свій егоїзм!



12.02.2018, Київ




Іди за почуттям любові! Ця дорога


Із стежки переходить в швидкісне шосе,


Що неминуче нас веде в обитель Бога.


Іди за почуттям любові! Ось і все.



12.02.2018, Київ




«Я люблю, як ніколи нікого ніхто не любив», —


Часто кажуть закохані й пишуть у віршах цю фразу.


Я подібних заяв у своєму житті не робив.


І у мене це твердження сміх викликає відразу.


Тільки Бог, тільки Той, хто є Сам чиста й вічна любов,


Міг сказати б таке. Ну а я в серці лиш відчуваю


Тиху, неопоганену ніжність. Ця ніжність є Бог.


Він зі мною. Він тут. І це все, що насправді я маю.


Вчора в мене спитали, яким я молюся богам.


Тільки той, хто не має зв'язку з Богом, міг так спитати,


Так питання поставити. Це означає — він сам


Так і не удостоївся в серці любов відчувати.


Бо інакше він знав би, що іншого Бога нема.


А коли я сказав, що Бог тільки один, він не став би,


Із якої релігії Бог мій, питати дарма.


Бог релігії жодній ніяк не належить насправді.


Хіба сонце належить якомусь ученню? Воно —


Об'єктивна реальність, яку ми чуттями сприймаєм.


Так і Бог — об'єктивна реальність. Тому все одно —


Релігійні чи ні ми, ми Бога тоді близько знаєм,


Якщо чисті серця наші, чисте сумління і зір.


Зір душі — здатність бачити істину, бачити Бога.


Але зору не має той, в серці у кого не мир,


Доброта і любов, а корисливість в серці у кого.


Цю корисливість, цей егоїзм називай хоч би як:


Люцифером, дияволом, майєю, бісом, шейтаном.


Та це дещо не зовні. Це власна хвороба твоя.


Ця хвороба і є сліпоти та невігластва станом.


А сліпому здається, звичайно, що Бога нема,


Що Він плодом релігії є. І тому він питає


Про релігію в мене. Облиш, брате, все це дарма.


Бо здорова душа Бога безпосередньо сприймає.



17.02.2018, Київ




Всім, хто з Богом тримає зв'язок, Він дає одкровення,


А також розум, щоб зрозуміти обов'язок свій,


Щоби місію мати в житті і на неї натхнення,


Щоб служити Йому в струмі справжніх, реальних подій.



Одкровення у кожного власне, своє у деталях.


Та в цілому усі одкровення є завжди одне.


Розмаїття у єдності — явище, що і надалі,


У духовному світі, у вічності, геть не мине.



Розмаїття у баченні, у одкровеннях — природна,


Характерна ознака того, що зв'язок з Богом є.


А сліпий і тупий догматизм щодо чого завгодно —


Фанатичне сектантство, що розум людині псує.



Зі своїм одкровенням хай кожний живе в цьому світі


В безкорисливій, чистій любові, в знанні, в доброті.


Тільки той у житті може справді щось гідне здійснити,


Хто за покликом серця й любові уміє іти.



17.02.2018, Київ




Людей усі лише корисливі мотиви,


Лише корисливі спонуки вам відомі,


Бо тільки це і є досліджень ваших нива.


Корисливість людини — ваша аксіома.



На аксіомі цій виховуються діти


У створеному вами світі споживацтва —


У хворому, у штучно створеному світі.


Тому нема у ньому справжнього багатства.



Тому нема у ньому щастя і свободи.


Тому любові замість в ньому є лиш хтивість.


Тому тут ненадійні друзі та угоди,


Стосунки, слово і оправдана брехливість.



Тому на правду «безапеляційність» кажуть,


Тому її не поважають і не люблять.


Тому нема у цього світу шансів майже.


Але це «майже» і дає надію людям.



Корисливість — не норма, а важка хвороба.


Від неї є практичний метод лікування,


Який людину безкорисливою робить,


Звільняючи її від експлуатування.



Бо безкорисливу людину неможливо


Визискувати. Нею маніпулювати


Немає як. Вона свободна і щаслива.


Її не підкупити і не залякати.



У безкорисливому серці розквітає


Любов і доброта, порядність і шляхетність.


В такому серці рай. І людство може й має


Знайти у безкорисливості щастя й єдність.



19.02.2018, Київ




Насправді Бог не править світом.


Він грає музику краси.


І з чарівних, прекрасних квітів


Куштує крапельки роси.



Жартує з друзями й сміється.


І любить. І Його любов,


Неначе злива щастя, ллється


На всіх нас. Отакий є Бог.



А світом правимо ми — люди.


І щоб робити добре це,


Наповнити ми маєм груди


Його душею. Ось і все.



13.03.2018, Київ




В людини у серці є все, що насправді їй треба:


Безпека, любов, спокій, щастя і вічна краса,


Могутність, знання і нічим необмежене небо,


І крила, щоб вільно літати у цих небесах.



У серця є очі, що дійсність, як є вона, бачать.


У серця є безліч коштовних, чудових скарбів.


У серця є мудрість, яка гарантує удачу


Усього, що Бог доручив тут здійснити тобі.



Тут, в серці, завжди справжня, вічна реальність присутня.


Тут мешкає Бог. І якщо познайомитись з Ним


Ти хочеш і прагнеш збагнути життя свого сутність,


Заходь у скарбниці душі. Які гарні вони!



Заходь і живи собі тут. Це твій дім, любий брате.


У ньому єдиний господар, володар є ти.


Його неможливо нічим і ніяк зруйнувати.


І бакті — це метод, як все це у серці знайти.



20.03.2018, Київ




Намісник Бога на Землі —


Не Папа Римський і не цар,


А кожен з нас, збагне коли:


Намісник — це не володар.



Намісник Бога — захисник,


Слуга і опікун, як Бог,


Землі й народу. Він у них


Вкладає серце і любов.



Це місія людини тут,


Мета, що Бог призначив їй.


І здійснювати цю мету


Повинні всі ми, брате мій.



01.04.2018, Чернігів




У розуму й серця смиренному стані,


Без жодних претензій до когось в житті,


О душе, ти непереможною станеш


Й кроками звитяг будеш вічністю йти.



06.04.2018, Київ




Махамантра — молитва про справжню любов,


Безкорисливу, чисту, прекрасну і вічну.


І коли ти звертаєшся з нею, то Бог


Подивитись приходить тобі у обличчя.



Бо бажання любові цікавить Його


Так, як більше Його не цікавить нічого.


З-за лаштунків виходить Він серця твого.


І тоді ти віч-на-віч стрічаєшся з Богом.



09.04.2018, Чернігів




Серцю щасливо. Серцю солодко. Серцю цікаво.


В серці спокійно, мирно і чисто. В серці — любов.


І особистість Бога, добра, прекрасна, ласкава,


Близько так, що проникла в кожну клітиночку, в кров.



Скрізь неймовірна краса. Очі душі її бачать.


Вічність. Безсмертя. Блаженство. Мудрість, природна й проста.


І цілковита свобода. І повнота, неначе


Всі скарби світу — мої. Це є життя мого стан.



12.04.2018, Київ




Кожна дівчина має з народження все


В повноті. Це потрібно лише зберігати.


А хлопак, чоловіком щоб стати, несе


Зобов'язання з Богом зв'язок розвивати.



Чоловік має перемогти у бою


З егоїзмом своїм. Він є воїн духовний,


Нижчу, грязну природу здолавший свою,


Безкорисливий, самодостатній і повний.



Кожен хлопець повинен здобути цей дар —


Чоловічу (а значить — духовну) природу.


А як ні, це не є чоловік, це — тягар


І собі, і родині своїй, і народу.



14.04.2018, Чернігів




Я мрійник. Ще той. Мої мрії не мають обмежень.


Вони неймовірні, сміливі. І всі з мрій моїх


Збуваються. Здійснені мрії мої — наче вежі


Палацу життя, де хай вистачить щастя для всіх.



17.04.2018, Київ




Любов — це не просто в душі чарівне почуття.


Любов — якість розуму й серця, це їхнє здоров'я.


Любов — це є бачення світу і спосіб життя.


І перемагає лиш той, хто натхненний любов'ю.



18.04.2018, Київ




Хто не розкуштував любові смак,


Йде за смаками грошей, влади, сексу,


Аби компенсувати щастя брак.


Та в дійсності це все не має сенсу.


Бо чорної діри в серцях у них


Не закидати штучними речами,


Якщо природний зміст — любов — з них зник.


І тих смаків стають вони рабами.


В них є мільярди — та їм мало це.


Є влада — вони хочуть абсолютну.


І потребує злочинів це все.


І розвивається нелюдськість люта.


Їх жадність, невдоволеність росте.


Вони навколо себе все руйнують


Заради хибних тих речей. Ось те,


Що ті смаки людині пропонують.


Та без смаку життя не є життям,


Бо без смаку життя — пусте й нещасне.


Людина потребує почуття


Блаженства й щастя в серці повсякчасно,


Смаку любові, доброти смаку.


Як їх нема — їх треба зажадати


І йогу собі вибрати таку,


Що їх у серці здатна розвивати.


Моєї практики чудовий плід —


Любов, що мій характер поміняла


І погляд мій на це життя і світ


На справжній рівень мудрості підняла.


І я живу в безмежній повноті,


У безкорисливості та свободі


І маю стільки щастя у житті,


Його існує скільки у природі.



18.04.2018, Київ




Навкруг краса. Краса — це є любов.


Щоб бачити красу, любов потрібна.


Любові мова — найгарніша з мов,


Це мова Бога, що Йому подібна.



Бог розмовляє мовою краси.


Сприймається ця мова не очима —


Любов'ю. Отже про любов проси.


Любов — це щастя джерело й причина.



Любов — єдиний орган сприйняття,


Що бачить суть речей, реальність дійсну.


Реальність — Бога чарівне життя.


Небачення її на тебе тисне.



Небачення її — це стрес і тиск


На психіку. Так тисне голод, спрага.


Реальністю бажаєш жити ти,


Та не живеш, на жаль. Ось в чому справа.



Так, як потрібні їжа та вода,


Тобі потрібна здатність жити з Богом.


І щоб її здобути, лиш додай


В свій денний розпорядок бакті-йогу.



19.04.2018, Київ




Релігія — прихована безбожність,


А атеїзм — відверта. І вони


Руйнують в людях бачення спроможність,


Занурюють в ілюзію і сни.



Сліпі сліпим казки розповідають.


А людям треба практика, яка


Лікує очі, зір їм повертає,


Зручна, проста, природна і легка.



І практика така — це бакті-йога,


Що розвиває мудрість і любов,


І сприйняття реальності і Бога.


Це так практично — бачити: ось Бог.



Безпосередня з Ним взаємодія,


Сердечна близькість з Ним — це джерело


Всіх успіхів і сили тих, хто вміє


Добро робити і долати зло.



27.04.2018, Київ




О люди, відрізняти в вас убили здатність


Брехню від правди, а також добро від зла.


Тому злу і брехні ви вимушені здатись.


Тому доба зла і брехні до вас прийшла.



Мине, як все минуще, ця доба. І скоро.


Зло і брехня панують тільки певний час.


Але за час цей сталось стільки бід та горя!


З цих бід найбільша — те, що дух убили в вас.



Добро завжди перемагає. Та для цього


Себе вам треба присвятити боротьбі


Насамперед за необхідну перемогу


Добра над злом не десь, а у самих собі.



Бо чистота сердець — це є обов'язковим


Для того, врешті щоб добро перемогло.


Для успіху і перемоги є умова:


Самим вам треба перестати бути злом.



Це правда, що добро завжди перемагає.


Тож бути цим добром — все, що потрібно вам.


Добром, від зла відмінним, кожен стати має.


Прийміть серйозно, браття, ці мої слова.



30.04.2018, Чернігів




Серце — несхибний орган чуття,


Правильних рішень всіх прийняття,


Сповнений вічного змісту —


В разі, коли воно чисте.



05.05.2018, Київ




Молюсь. Я молюсь про любов і смирення.


Лише про дві речі: смирення й любов.


Я прагну жаданого благословення —


Цього стану серця, коли в ньому Бог


Так близько, тотально і повно присутній.


Цей стан є природний, здоровий мій стан,


Стан вічності, де все минуле й майбутнє


Є зараз і тут, де свідомість проста


І чиста, як люстро, незаздрісна, вільна,


Цілком безкорислива, світла, як день,


Спокійна, безстрашна, щаслива і сильна,


Є бачення справжньої дійсності де.


Щодня дві години молюсь відчайдушно.


І маю щодня чарівний результат.


Ця практика йоги очищує душу.


Її результат є душі чистота.



18.05.2018, Київ




Духовна практика — духовна і практична.


Вона дає можливість зараз, прямо тут


Здобути повноту життя на віки вічні.


І бакті-йога досягає цю мету.


Духовна практика розширює свободу,


Відповідальність, самостійність і любов.


Свобода і відповідальність — це природа


Душі. А ще таку ж природу має Бог.


Ми з Ним однакові — природа наша спільна.


Збагнути Бога і себе — одне і те ж.


Тому душа, яка себе збагнула, вільна


Цілком, і її щастю не існує меж.


Любов не може виникнути у неволі.


Свобода для любові — головна з умов.


Не практикують бакті-йогу геть ніколи


В неволі. Йога ця є подорож в любов —


Природна, радісна, захоплююча, гарна.


Вона несе на кожнім кроці відкриття.


Тобі потрібна бакті-йога, щоб не марно,


Мій любий брате, ти прожив своє життя.



23.05.2018, Київ




Я — ашик. Я — закоханий дервіш. Закоханий в Бога,


В вічну, чисту, прекрасну реальність любові й добра,


У народ свій, у друзів, у жінку, у вічну дорогу


Безкорисливості і служіння. Це радісна гра.



Це цікава, чудова і геть нескінченна пригода.


Це війна за звитягу, це праведна, чесна війна


За поширення щастя. Бо щастя — життя це природа.


Я — закоханий дервіш. І це є моя таїна.



23.05.2018, Київ




Для чого спадок нам Григорія Сковороди?


Щоби його було напам'ять вивчити потрібно


І здати іспит? Ні! Для того щоби назавжди


На практиці змінити спосіб мислення свій хибний.



Бо він писав усе це не для красного слівця,


А щоб рецептом щастя, вічним і універсальним,


Ми скористались у житті, очистивши серця,


І мали в цьому успіх свій — конкретний, персональний.



Він нам інструкцію надав, робочу і живу,


Просту, практичну, як свої здійснити нам бажання.


Я все зробив, як він писав, і ось тепер живу


У щасті та передаю від нього вам вітання.



24.05.2018, Київ




В житті я прагну тільки чистоти.


Бо чистота — до щастя ключ єдиний.


Де її брати? В Тебе. Тільки Ти


Очищуєш від нечистот людину.



Лише зв'язок з Тобою цю мету


Досяжною й досягнутою робить.


У Тебе я черпаю чистоту —


Свободу від гордині та жадоби.



А щира вдячність за дари Твої


Стає любов'ю. Далі все спонтанно:


Життя живеться як потік її.


Я прагну тільки лиш оцього стану.



25.05.2018, Київ




Духовний світ — світ лицарів любові,


Світ чистих душ із Богом на чолі.


Це не якісь там казочки чудові,


Відірвані від дійсності Землі,


Це є реальність, у якій природно


Завжди живе душа, яка не спить.


Первісно кожен з вас є звідси родом.


Вас зв'язує з цим нерозривна нить.


Щоб цей зв'язок свідомим став, потрібно


Концепції про себе і життя


Відкинути та йти на чисте, рідне,


Живе, святе любові почуття,


Щодня молитися про успіх в цьому,


Про те, щоб марень світ вас відпустив,


Про те, щоб ви потрапили Додому,


В житті шукаючи сюди мости


Із темряви ілюзії сліпої,


В якій ви безпорадні, хворі й злі.


Чекає вас світ лицарів любові,


Світ чистих душ із Богом на чолі.



02.06.2018, Київ




Неприродно бути невільним і бідним.


Бог нам волю всім дав і безліч скарбів,


Дав любов, щоб ближній був ближньому рідним.


Не створив Всевишній панів та рабів.



03.06.2018, Київ




Душа не просто вічна — вона вічно гарна


І вічно чиста, любляча, цнотлива.


Це є реальність. Інше — маячня примарна.


Тому нема причин, щоб бути нещасливим.



Є сон і дійсність. Ти їх, брате, переплутав:


Реальність сном, а сон реальністю вважаєш.


Ти в путах. Але все це — ілюзорні пута.


Ти справді необмежену свободу маєш.



Не ототожнюйся зі сном. Бо він кошмарний.


Він змушує тебе погані ролі грати.


Та вічна роль твоя вже бездоганно гарна:


Ти — Божий янгол. Але ти забув це, брате.



09.06.2018, Київ




Ти не маєш смаку до обману


Та до грошей, а є в тебе смак


Рятувати людей від омани.


І ти робиш це геть недарма.


Хоч не правді — брехні люди вірять,


Хоч шалений ти б успіх тут мав,


Як брехав би, як ті он повії,


Та до іншого маєш ти смак.


Чистий смак цей любові й служіння,


Справедливості і доброти


Кличе серце твоє, розум, вміння.


Озивайся на нього завжди.


Не турбуйся занадто, чи буде


Результат цих трудів та зусиль,


А життя за життям, вічно, всюди


Віддавай свої здібності всі


У служінні Мені й щастю інших.


Бо це вічна природа твоя.


Прийде час — і колись твої вірші


Змінять світ. Бо у віршах цих Я.



11.06.2018, Київ




Безмежне щастя. Безмежна вдячність


За неймовірні Твої дари.


Я — укоханець Твій і удачі.


У цьому світі я поза гри.


Бо в цьому світі нема нічого,


Що порівнятись спроможне з тим,


Чим я багатий. Моя дорога


Шлях наддостатку і повноти.


І я нічого тут не шукаю,


Не заздрю жодній живій душі.


Більш, ніж можливо, я просто маю,


Більш, ніж розкажуть мої вірші.



17.06.2018, Чернігів




Сонце ж не з сектою сонцепоклонців


Асоціюєте ви, а з життям.


Ви просто бачите: сонце є сонце,


Дійсність, реальність, доступна чуттям.



Отже і Бог є природна реальність,


Не релігійна, не книжна. Його


Чиста, прекрасна індивідуальність —


Любий об'єкт милування мого.



29.06.2018, Київ




Духовний означає зв'язаний з життям.


А бездуховний — відокремлений від нього


Своїм егоїстичним світосприйняттям.


А зв'язаний з життям є зв'язаним із Богом.



10.07.2018, Київ




Вічний танець любові. Вічний танець краси.


Це — життя. Хто не в цьому, ті є хворі чи мертві.


В кожній миті є завжди всі найкращі часи.


Шлях свободи і щастя — шлях служіння і жертви.



18.07.2018, автобус Київ-Балта




Якщо ілюзія не застилає очі,


А егоїзм якщо не застилає серце,


Якщо користолюбства черв тебе не точить,


Крім щастя, у житті ніщо не має сенсу.



Бо ти — душа, недоторканна, невразлива.


Ти вічна. Смерть — це тільки ще одна пригода.


Любов є зміст життя. Тому воно щасливе.


Тому свобода і краса — його природа.



Народження і смерть — не зло. Зло в егоїзмі.


А егоїзм є виліковним. Ця хвороба


Та її наслідки, її симптоми різні


Відсутні у житті, коли душа здорова.



Я — пацієнт, що лікувався і зцілився.


На досвіді я знаю, як працює метод


І як він не працює. Цим я поділився


У віршах. Отже вчіть цю спадщину поета.



24.07.2018, Київ




Духовне вчительство — це є не надання


Інструкцій, проповідей, настанов, напучень,


Це власний приклад, безкорисливе дбання.


А головне — духовний вчитель сам є учень.



Духовний вчитель — це не титул і не сан.


Духовний вчитель — той, хто розуміє й любить.


Щасливий, вільний і самодостатній сам,


Він хоче, щоб були такими ж інші люди.



27.07.2018, Чернігів




Ті мріють про багатство, владу й славу,


Кому не пощастило у житті


У серці мати доброту ласкаву


І ніжність, хто безживні і пусті,



Чудовий смак для кого невідомий


Дбання про інших — тих, хто є навкруг.


Вони нещасні й прагнуть підсвідомо


Заповнити цей брак, оцю діру,



Але не знають, чим. Їх розум радить


Їм дещо хибне. Щастя не знайти


Ніколи у багатстві, славі й владі.


Це те, що непотрібне у житті.



Хоч дехто з них є мультимільярдери,


Хоч дехто з них при владі, мало їм.


Вони — патологічні ненажери,


Що хочуть статки збільшити свої



Ціною злочинів, шахрайства, крові.


Їх ненажерливість лише росте.


Бо без дбання про нарід, без любові


Життя їх залишається пусте.



08.08.2018, Київ




Коли настане час


І я покину вас,


Будь ласка, не журіться.


Я плитиму по річці


Сяйливого проміння


Його благословіння.


А тіло вам лишу.


Спаліть його, прошу.


Я скину біль і втому


І повернусь додому.


Насправді я прибулець.


Я — не з тутешніх вулиць,


Галактик і світів.


Сторіччя — мить в житті


Душі, яка є вічна.


Смерть тіла не трагічна.



26.08.2018, Київ




Найважливіше у світі знання,


Найефективніший розвитку метод,


Чиста, незламна духовна броня,


Двері в найвищу красу для естета —



Практика, дуже природна й проста.


З нею звела мене в юності доля.


Гарний, солодкий процес, що мета


В нього — любов, щастя, гідність і воля.



Назва його — бакті-йога. Його


Я практикую вже двадцять п'ять років.


І чарівні результати цього


Маю вражаюче сильні й глибокі.



Дуже дивуюсь, як люди змогли


З нього створити релігії, секти.


Як це все сталось? Чому? І коли?


Отже тепер релігійні адепти



Асоціюються з ним у людей,


Організації, що їхнім змістом


Є лиш самі вони тільки і де


Людям розумним не знайдеться місця,



Створенні що не з реалій, а з догм,


З маніпуляцій та вірувань штучних,


Де між всім їхнім і іншим — кордон,


Де чути правду нікому не зручно,



Що «підриває в адептах хитку,


Ще неокріплу, слабеньку їх віру».


Та я в труні бачив віру таку!


Отже ці секти усі — чорні діри.



А бакті-йога є зовсім не це.


В мене про неї багато є віршів.


Як я люблю цей чудовий процес,


Що мене робить щодня щасливішим!!!



27.08.2018, Київ




Ми всі — особи. Це наш вічний атрибут:


Окрема й унікальна індивідуальність.


Ми створені такими. Це наш статус тут


І там, панує де божественна реальність.



Це значить те, що особистого життя


Солодка повнота — природне право наше,


Що в звільненому стані наші почуття


Не перетворюються в щось сухе, монаше,



А навпаки: перелік особистих мрій,


Що ми плекали в обумовленому стані,


Стає переліком сюрпризів і подій


У чистому, просвітленому існуванні.



01.09.2018, Чернігів




Смаки життя солодкі та чудові!


Служіння смак! Смак дружби! Смак батьківства!


Прекрасний смак подружньої любові!


Смак в серці відчуття, що совість чиста!



Обов'язку, що виконав я, смак!


Душа цим дихає, це їсть і п'є!


Як можна жити без смаків цих? Як?!


Життя без них нестерпним пеклом є.



03.09.2018, Київ




У мене немає бажань,


Крім людям всім щастя бажання.


Не тьмарить ні туга, ні жаль


Щасливе моє існування.



Нема в нього краю і меж —


Ніщо не обмежує. Просто


Крокую собі поміж веж


Любові і мудрості зросту.



Діяльність моя у житті


Обов'язку є виконання.


Як гарно шляхом цим іти!


Сам Бог мені ставить завдання,



Для успіху всі надає


Можливості, розум і сили.


Все-все у житті в мене є.


Тому воно дуже красиве.



Свободи оця повнота


Насправді і є та єдина


Проста і прекрасна мета


Народження в тілі людини.



12.09.2018, Київ




У культах майже всіх немає сенсу.


І тільки культ свободи та любові


Природно рідний будь-якому серцю,


Бо це закладено в його основі.



Свобода та любов — це шлях до Бога.


І кожний крок на ньому є пригода.


Це крокування зветься бакті-йога —


Любові йога, щастя і свободи.



12.09.2018, Київ




Корисливість і безкорисливе служіння —


Дві різні речі й різний мають результат.


В собі розвинути природне людське вміння


Любити й дбати — це і є життя мета.



Благословенне вміння це дає народу


Спроможність назавжди звільнитися від пут


І мати абсолютне щастя і свободу.


До щастя і свободи це єдина путь.



12.09.2018, Київ




Краса матеріального творіння


Є тьмяна тінь духовної краси,


Яка не знає смерті і старіння,


Яка є юною в усі часи.



Духовне тіло — це духовна форма,


Цілком що відрізняється від всіх


Матеріальних форм. Для духу норма —


Краса, що поза вимірів оцих.



Як тінь подібна до оригіналу,


Отак матеріальне тіло теж


Є схожим на духовне, але мало.


Ледь схоже, трохи, але схоже все ж.



Подібні так і явища духовні


До всіх матеріальних явищ лиш


Позверхніми ознаками, лиш зовні.


І ми у світ цих явищ увійшли.



Світ явищ цих не територіальний.


Світ явищ цих є чисте сприйняття


Звичайних, повсякденних всіх реалій.


Він тут і зараз. Наше це життя.



У ньому Бог — не символ і не слово,


А видимий очима близький друг.


Душевна чистота — його основа.


А ключ до нього — це духовний звук.



Цей звук — молитва про любов, це мантра


Любові, чистоти і доброти.


Дбання і безкорисливості ватра


Горить при вході в вічні ці світи.



Оце і все, що треба знати людям,


Що щиро прагнуть у духовний світ.


Молитва про любов ключем їм буде.


А наші вірші будуть їм як звіт



Тих, хто в духовний світ уже потрапив


І досвід свій детально описав.


Хай пройдуть шукачі свої етапи.


Хай кожний з них побачить все це сам.



14.09.2018, Київ


Петро Рух і Альона Рух




Любов — це не чуттєва насолода.


Любов — це слугування і дбання.


Лиш в цьому стані настає свобода,


Приходить щастя, мудрість і знання.



У цьому стані серце дуже чисте.


Живе у ньому Бог. Там завжди Він.


У цьому стані все — священнодійство


І кожне слово є священний гімн.



20.09.2018, Київ




Коли ніщо у мене не болить,


Коли не мучить холод, голод, спрага,


Я, вдячний Богові за кожну мить,


Роблю мені доручену Ним справу.



Коли болить і мучить, все одно


Я вдячний і роблю, бо в серці маю


Любов. Любов є щастям, що воно


Тотально розповсюдитись бажає.



21.09.2018, Київ




Хтивість подолати неможливо.


Хтивість можна лиш перетворити


На любов. Зроби це! Це важливо


Й необхідно, щоб у щасті жити.



26.09.2018, Київ




Життя в людському тілі є коротка мить.


Ця мить призначена не для розваг — для справи.


Здійснити місію свою повинні ми.


І не здійснити ми її не маєм права.



Призначення людини — захищати світ,


Його любити і про нього добре дбати.


Обов'язок природний кожний має свій.


І кожний його має досконало знати.



Хто знає і виконує його, той є


Частиною життя, яку життя приймає.


Хто ні, той світу і життю чужим стає.


Він зайвий у житті. І щастя він не має.



Бо він життю і світу чужорідне щось.


Він організму всесвіту не є частина.


Він — паразит. Він — вірус. Він — бацила. Ось


Чому життя таке для нього негостинне.



Вписатися у вічну цілісність життя,


Зайняти в ній своє первісне, вічне місце,


А не лишитись викинутим у сміття —


Обов'язкова кожної людини місія.



02.10.2018, Київ




Бог один. І іншого нема.


Всемогутній і Всевишній, Він —


Вічний Володар над усіма.


Але цей один є не один.



Не один, бо з Ним Його Любов.


І Вона прекрасніша за Нього.


Отже двоє Їх: Богиня й Бог.


Це — плід усвідомлення мойого.



І молитва про любов — це є


В першу чергу звернення до Неї.


І Вона на звернення моє


Ділиться реальністю Своєю.



07.10.2018, Чернігів




Медитація на почуття любові —


Спільна риса методів, які ведуть


В стан свободи й щастя на простій основі


Чистоти, яка і є любові суть.



Існування Бога — не питання віри


Та релігій. Це нічого не дає.


Здатність бачити Його — єдина міра


Достовірності, що Бог і справді є.



Чисте серце, чисті очі завжди бачать


Бога — чистоти й любові джерело.


Тож очищувати серце треба, значить,


Від речей, з яких народжується зло,



Медитуючи на почуття любові,


Що є найчистішим в світі почуттям,


Через мантру, що у кожнім слові


Містить всю красу і повноту життя.



11.10.2018




Молитва ніколи не є монологом.


Молитва — завжди спілкування, розмова,


Це обмін любов'ю між нами і Богом.


І відповідає Він не через слово,


А щиро з довірою нам даючи


Від серця Свого потаємні ключі.



21.10.2018, автобус Чернігів-Київ




Усі мої бажання Він здійснив.


Усе, що має Він, я також маю.


Збулися мрії всі мої і сни.


Причини особистої немає


У мене більше залишатись тут.


Є тільки деякі Його завдання.


Цей світ, його оманливість і бруд


Не зв'язують мене. Я тут востаннє.



02.11.2018, Київ




Бог. Це про що? Про церкву, про релігію, про віру?


Та ні. Бог і все це є протилежні полюси життя.


Бог — це реальність, повна щастя, доброти і миру,


Доступна для очей душі прямого сприйняття.



06.11.2018, Київ




Смак вічності — любові почуття.


Цей смак є найсмачніший смак життя.


Цей смак чистіший за усі смаки.


Цей смак глибокий, ніжний і тонкий.


Цей смак є провідник, маяк, дорога.


Цей аромат веде в обитель Бога,


Його нагадує, до Нього кличе,


Дає побачити Його обличчя,


Почути серця стук Його і подих.


Бог — Дух. Ми однієї з Ним природи.


Усе пронизує Його любов.


Мене питають часто: «Де є Бог?»


Не в небесах, не в книзі і не в храмі.


Він, мов повітря, скрізь і завжди з нами.


Лише очисти серце, стань чутливим


Та безкорисливим — і будь щасливим


Тут і тепер, і вічно. Ця свобода


Від егоїзму — наша суть, природа.


Ми в нормі є не хворі, а здорові.


Ця норма, це здоров'я — у любові.



06.11.2018, Київ




Всі способи одужання душі від тих хвороб,


Що роблять нас рабами й деспотами в цьому світі,


Насправді є одним. І це — мій камінь у город


Тих, хто говорить: «Тільки ми!» Не треба нас дурити.



Вчень сотні. Та з адептів їх одужали лиш ті,


Хто про любов як вищу ціль Всевишньому молився,


Сумлінно й чесно живучи в душевній чистоті.


І кожний, хто отак робив, просвітлення добився.



07.11.2018, Київ




Життя для щастя нам дало усе прекрасне.


А хто його псує? Людина. Тобто ми.


Отож життя — це Бог. Це очевидно. Ясно.


А ось диявол — це брудні людські уми.



Життя є чисте. Звідки ж бруд? Із егоїзму.


Диявол — він. Людину відділяє він


Від чистого життя, від щастя і в залізну


Тісну жадоби кліть ув'язнює навік.



Навік, якщо не лікуватися від нього —


Від відокремленості серця від життя,


Від відокремленості розуму від Бога,


Від відокремленого світосприйняття.



09.11.2018, Київ




Налаштування серця на любов


Є мантра-медитація моя.


Любов відгукується на мій зов


Відразу і завжди, лиш щойно я


Стаю смиренним, пил дорожній мов,


І тихо промовляю знов і знов


Краси, свободи й щастя чистий звук,


Наповнюючи серце з Божих рук.



13.11.2018, Київ




Не лайте Бога за цей світ. Цей світ є ізолятор


Для небезпечних, для таких, що є душевно хворі.


Тож Бог не винний, винна ця хвороба наша клята,


Що зветься егоїзмом і приносить стільки горя.



Бог видалив нас із світів любові, щастя й волі,


Щоб ми ковбасилися тут і не псували їх.


Проблема наша в тому лиш, що ми душевно хворі.


Нам треба видужати і вернутись до своїх.



13.11.2018, Київ




Оцей солодкий, цей кайфовий стан


Мойого серця, розуму і тіла,


Це внутрішнє блаженство й чистота,


Гармонія, свобода, щастя, сила,



Що відчуваю я, — стандарт життя,


Природний стан душевного здоров'я,


Коли усі клітинки, всі чуття,


Усі думки наповненні любов'ю.



15.11.2018, Київ




Зло скрізь навколо. Особливо там,


Де ми його ніколи не чекаєм.


І це не привід гніватися нам,


Засмучуватись, якщо в серці маєм


Любов і Бога, щастя, розум, мир,


Сумління чисте і безкраїй простір.


Тоді для зла недоторканні ми.


Тоді для зла ми невразливі просто.


І що ми робимо? Ми робим те,


Що збільшує добро й спиняє лихо


У цьому світі. Отаке просте


Наше життя. Це кайф наш, наша втіха.


Ця безкорисливість природна нам.


Така природа духу — наша вища


Природна чиста сутність. І вона


Непереможна, радісна і вічна.


Вона пробуджується завдяки


Не релігійності і не моралі,


А лиш духовним практикам, які


Нас з нашою природою зв'язали.



16.11.2018, Київ




Людська природа в будь-які епохи —


Це заздрість, це жадоба, егоїзм,


Брехливість, страх, підступність, мстивість, похіть.


Ось висновок тих, хто вивчав її.


Але вони вивчали лиш хвороби.


Це є природа хворості лише.


Панове, вивчіть-но людей здорових.


Вони навколо теж існують же.


Наприклад, дослідіть Саакашвілі.


Або ще краще — дослідіть мене.


Бо він — з дитинства від хвороб цих вільний,


А я в собі мав все оце брудне.


Я був таким, як більшість, гіршим навіть.


Жадоба, заздрість, страх та егоїзм,


Все те, що більшістю у світі править,


Були «природні» якості мої.


Але я відчував, що це хвороба,


Я відчував: «Ні, норма не така.


Гармонія з життям — ось річ здорова.


Життя є чиста, як сльоза, ріка,


А я у цій ріці — якась отрута.


І через це не маю щастя я.


У чогось неприродного я в путах.


Якась душевна хворість це моя».


І отже я досліджував цю тему.


І з'ясував, що дві природи є.


Брудна природа, нижча — це є темінь,


Що покриває все єство моє.


І я дізнавсь, що є природний спосіб


Звільнитися від нижчого цього,


Розкрити суть свою, була що досі


Прихована від сприйняття мого.


Цей спосіб поза вірувань, концепцій,


Релігій, філософій і культур.


Дух як реальність об'єктивну в серці


Він розкриває нам тепер і тут.


Проста молитва, щира і щоденна,


Про чисту безкорисливу любов —


Цей спосіб, що дає нам достеменно


Упевнитися, що існує Бог,


Що Він є джерелом краси і щастя,


Шляхетності, любові, доброти,


Та не уяву щодо цього скласти,


А завдяки зростанню чистоти


Очей душі це бачити. Цей досвід —


Не релігійний, а природний весь.


І якість духу, нам незнану досі,


Що ми про неї тільки чули десь,


Пробуджує він в нас. І всю свідомість,


Усі думки, бажання, почуття


Від бруду звільнює в нас. І натомість


Дарує нам всю повноту життя.


Вже майже тридцять років кожний день я


Незмінно дві години віддаю


Цій практиці. І всі благословення


Приходять в душу радісну мою.


Щодня я все чистіше відмиваю


Лампаду серця і щодня мені


Вільніше і простіше жити. Й маю


Постійно я все більш щасливі дні.


Цю практику я раджу починати


В дитинстві, щоб у двадцять п'ять уже


Просвітленими всі могли ставати.


Потрібно нам молитися лише


Про безкорисливу любов. І далі


Любов цю застосовувати там,


Де треба. Всі, хто це практикували,


Пізнали, як прекрасна чистота,


Пізнали її мудрість та могутність.


Цей світ підтримує лише вона.


Ця чистота — життя природна сутність.


І з двох природ є вічною вона.



21.11.2018, Київ




Не пустельник, в якого затишна нора,


Стає мешканцем вічним в духовному світі,


А той, хто робить все для звитяги добра.


Це найперший із висновків «Баґавад-ґіти».



26.11.2018, Київ




«Баґават» — «Бога», «ґіта — «гімн». В цій книзі


Не гімн насправді, а секрет уміння,


Як залишатись чистим в щасті й кризі,


Не підпадаючи під зла правління,


Ніколи і нічого не боятись,


Не бути жертвою чийогось впливу,


Суть бачити усього й залишатись


Свободним, безкорисливим, щасливим.


В цій книзі — релігійного нічого.


В ній все — практичне і раціональне,


Сьогодні актуальне, як і вчора,


Праукраїнське, пранаціональне.


Що є життя і що є ми у ньому,


Що зв'язує з життям нас і єднає —


Знання, яке в випадку будь-якому


Допомагає тим, його хто має.


І хоч його в своєму розумінні


Здебільшого спрофанували люди,


Воно саме могутнім і незмінним


Було одвічно, є і завжди буде.


Воно доступне й безкоштовне завжди


Настільки ж, як доступне нам повітря,


Як все, що є природне, що є справжнє,


Не має що потреби в нашій вірі.


Бо у повітря вірити не треба,


Ти просто дихай ним на повні груди.


Не треба вірити у сонце й небо.


Навіщо поутворювали люди


Навколо знань цих секти й культи штучні?


Той, хто здоровий глузд і розум має,


Хай практикує так, йому як зручно,


І гарним, добрим щастям розквітає.



26.11.2018, Київ




Є реальність. І є міркування про неї —


Світ концепцій, заумних абстрактних ідей.


Але справжнє життя не запхати в ідеї.


Ними тільки обманюють завжди людей.



Ми реальність, яка вона є, серцем бачим —


Чистим, мудрим, чутливим, без шор із доктрин.


Отже нам, щоб не бути в ілюзії, значить,


Не потрібне ніщо, серця чистого крім.



29.11.2018, Київ




Занурте серце у духовну дійсність,


Брати, безпосередньо, напряму.


Теорією мозок свій не тисніть —


Ви тим лише нашкодите йому.


Повітря як легеням необхідне,


Душі так само необхідний дух.


Не розказні про дух душі потрібні,


А з ним прямий контакт, реальний рух


Духовної енергії, любові


У серці, цей безпосередній смак,


Невигаданий, чистий і чудовий.


Духовну практику ми робим так.


Та дихання не є життям, це тільки


Умова для здорового життя.


Духовна практика — теж. І наскільки


Ми застосовуєм свої чуття


Постійно у служінні щастю інших


У межах здібностей природних, сил,


Відповідальності, настільки більше


Щастиві ми у будь-які часи.



29.11.2018, Київ




Коли мені важко (а важко завжди),


Єдиний, мене хто підтримує, — Ти.


Мене хтось обожнює, хтось зневажає,


Хтось навіть боїться, та жоден не знає,


Крім Тебе. Один, хто мене розуміє,


Рятує, втручається в кожну подію


Мойого життя так чутливо й доречно,


Хто робить моє існування безпечним,


Надійним і впевненим, гарним, щасливим,


Хто робить усе неможливе можливим,


Хто завжди зі мною постійно й повсюди, —


Це Ти, Боже. Вічно було так, є й буде.



30.11.2018, Київ




Я весь — неописанна вдячність


Творцю за щастя океан,


Що я у ньому риба наче.


Мого буття це вічний стан.


Це щастя — Божий подарунок.


Строк гідності його — не час,


А вічність. І його ґатунок —


Найвищий. І найвищий клас.


Цей подарунок кожний має


Одвічно. Але нас, на жаль,


Від нього муром відділяє


Наш егоїзм, що, мов пожар,


Нас смажить і пече у пеклі


Жадоби, заздрості, злоби.


Від хтивості і страху спеки


Страждають деспоти й раби.


У цьому пеклі, за цим муром


Триває наша боротьба


За дуже хибні речі здуру.


У кожного є ця доба.


Допоки ми не розбираєм


Цей мур, допоки океан


Не гасить жар, вона триває,


І ми не бачим, де обман,


Де правда, Бога ми не бачим,


Не чуєм, ми сліпі й глухі.


Та вічне щастя і удача


На зміну прийде діб лихих


Через просвітлення, що ціллю


Є людського життя. Його


Сягнути може людство ціле,


Якщо захоче лиш цього.



01.12.2018, Чернігів




Злий Бог, який карає, не існує.


Людей карають наслідки їх дій.


Бог є любов, яка в серцях панує


Тих, самовіддано хто служить їй.



Бог — справедливість, чесність і сумління.


Бог — нескінченний щастя океан,


Особа, що її благословіння


Дарує нам свободи вічний стан.



02.12.2018, Чернігів




Смак мрії. Не ілюзії смак. Ні. Смак мрії.


Смак дійсності поза обмежень і часів.


Це є не просто чимось, що серця нам гріє.


Прекрасні, чисті мрії здійснюються всі.



Вони не зможуть не здійснитись, як не зможе


Не встати вранці сонце, як не зможе зло


Колись перемогти Тебе, мій любий Боже,


Бо Ти — прекрасних, чистих мрій всіх джерело.



03.12.2018, Київ




У цьому світі всі страждають справедливо.


Бо кожний автором своїх страждань є сам.


Бо постраждати випадково неможливо.


Життя будують наслідки дій наших нам.



Погане роблячи, як можна сподіватись


На те, що з нами буде добре щось? Ну як?


Якщо ти скоїв це і хочеш десь сховатись,


Цього не вийде. Це вже доля є твоя.



З тобою буде те лиш, що зробив ти іншим.


Тому боятись варто людям лиш себе.


Бо тільки те і так, не краще і не гірше,


Ти матимеш. Ніщо не звалиться з небес.



Тобі не допоможуть ні свічки, ні мантри


Уникнути страждань, які ти сам створив.


Дбання про щастя інших — спосіб щастя мати.


Зроби у нескінченне щастя цей прорив.



10.12.2018, Київ




Повсякчас я готовий до смерті.


Може статися це кожний день.


І моя ненаглядна померти


Може в будь-яку мить і будь-де.


Це стосується кожного. Кожен


Раптом змушений буде піти,


А коли саме, знати не може.


Будьте завжди готові, брати.


Смерть приходить зненацька, сьогодні.


Ще ніхто завтра не помирав.


Ця реальність звичайна й природна.


Кожний день може бути пора.


Повсякчас я готовий в дорогу.


Мій багаж — чиста совість моя.


Це одне, з чим пускають до Бога.


Мене пустять. Упевнений я.


Чиста совість — коли все можливе


У служінні життю я зробив


Безкорисливо, чесно, сміливо.


Чисту совість не мають раби


Заздрості, егоїзму, жадоби.


Чиста совість — свобода від них.


Щоб сягнув я цієї свободи,


Були знищені в серці вони.


Щастя — це чистота й вільна воля,


Вічна подорож в Божих світах.


Вічність — це наше право і доля.


А свідомість така — це мета.



16.12.2018, Чернігів




Всі вірування в Бога так далекі


Від досвіду прямих стосунків з Ним,


Як віра, що дітей дають лелеки,


Від того, як в нас родяться вони.



Але очима серця, де немає


Пихи, жадоби, заздрості, злоби,


Ми бачим Бога. І Він нас приймає


У Себе. Він для того нас зробив.



Коли смирення, чисте і невинне,


Приводить в серце волю та любов,


Які там вічно жити і повинні,


Нашим очам стає доступним Бог.



20.12.2018, Київ




Що ти робитимеш в четвер,


якщо помреш у середу?


Петро Мамонов



Я знаю, що робитиму в четвер,


Якщо помру у середу, в деталях.


Хоч як би, хоч коли б я тут помер,


Я точно знаю, ким я буду далі:


Тим, ким я як душа вже вічно є


Там, де все так, як я люблю і хочу,


Природне вічне діло де моє.


Ми — душі. Всі ми — вічний Божий почет.



Цей світ — лікарня для душевнохворих.


І доки ми не видужаєм тут,


Ми тут народжуємось. І як скоро


Звільняємось ми від хвороби пут,


Відразу ми виходимо на волю


І, живучи своє життя останнє


В цій неприродній для душі юдолі,


Вже маємо свободне існування.



І світ свободи, наш одвічний дім,


Нам відкриває двері та впускає


В свою реальність. І себе ми з ним


Природно ототожнюєм, єднаєм.


Ми стаємо не часткою лікарні,


А часткою того, ми вічно де


Були і будем, де ніщо не марне,


Де надтекуче все життя іде.



Ця надтекучість створена любов'ю.


Де егоїзм відсутній, там тертя


Нема. І це душевним є здоров'ям,


Здоровим, вічно радісним життям,


Де в нас є місце вічне і природне,


Де вічні ми стосунки з Богом маєм,


Де вічні в нас стосунки одне з одним,


Де не старієм ми і не вмираєм.



22.12.2018, Київ




Так багато щастя серце не вміщає.


Стільки ніжного, солодкого смаку.


Навіть всього всесвіту не вистачає,


Щоб вмістити переповненість таку



Почуттям блаженства, почуттям любові —


Чистим і тотальним вічним почуттям.


Це прасад. Це милість. Дане це Тобою


Як властивість, якість вічного життя.



Боже, Ти — безмежне джерело й основа


Щастя та любові, здійснення всіх мрій.


Ти мені є ближчим за мене самого.


Я є хвиля щастя в Твоїй вічній грі.



02.01.2019, Чернігів




Я потрапив у рай, в райський вимір буття


І давно так живу вже у ньому,


Що до райських смаків прив'язались чуття.


Та я хочу вернутись додому.


Те, я звідки, є поза цих райських світів,


Що мені не замінять ніколи


Мого вічного місця у вічнім житті.


Хочу я розірвати це коло


Чарівних насолод у чужій стороні.


Маю я зовсім іншу природу.


Неприв'язаність до цих смаків хай мені


Дасть від них остаточну свободу.



04.01.2019, Київ




Бог, мов повітря, доступний завжди.


Бог є найближча реальність природна.


Але нам кажуть: «Приходьте сюди!


Доступ до Бога в нас тільки, народе.


Продаємо офіційний зв'язок


З Ним, Ним затверджений авторитетно.


В нас ліцензійний і якісний Бог.


І це доведено дуже ретельно».


Автокефальний наш патріархат


Так же самісінько, як і ворожий —


Бізнес-програма шахрайська й лиха


З продажу всього, що, кажуть нам, Боже.


Будь-яка церква — це є розводняк.


З Богом зв'язок нам ніхто не встановить,


Крім нас самих, в нашім серці щодня


На безкоштовній природній основі


Статусу Божих коханих створінь,


Найголовнішого нашого права.


Не потребує традицій, корінь,


Томосів і ритуалів ця справа.


Щира щоденна молитва — це шлях


До особистих стосунків із Богом,


Що не купити ні в кого ніяк.


Більше ніщо не потрібне для цього.



05.01.2019, Київ




Цей світ обов'язково зрадить.


Бо в тому є його природа.


Та все одно віддай заради


Свободи любого народу,


Заради його щастя все.


Життя дається нам на це.



Тобі не принесе це слави.


Її привласнять шахраї.


Але хіба є кращі справи,


Застосувати щоб свої


Любов, наснагу, розум, сили


Шляхетно, гідно і красиво?



Не розчаровуйся, не бійсь,


Якщо не бачиш результату,


Супроти зла вступивши в бій.


На стороні добра будь, брате.


І це уже є перемога,


Бо це дає зв'язок із Богом.



У цім зв'язку є щастя вічне.


Відчуй його, живи ним, дихай


Завжди, незмінно, вільно й звично,


Для інших непомітно й тихо.


І безкорисливу любов


Твою оцінить тільки Бог.



08.01.2019, Київ




Смирення — стан любові, мудрості і сили,


Стан вічності, щасливий, чистий і красивий,


Стан доброти, спокійний і непереможний,


Що ним наповнені чуття і подих кожний.



Смирення — це легкий і надтекучий стан,


Стає в якому і здійсненна, і проста


Складна і нездійсненна будь-яка задача,


Бо серце в цьому стані Бога чує й бачить.



Цей світ має вічні закони і правила гри.


Вони об'єктивні й прості. І вони невблаганні.


Вони не залежать від писаних кимось доктрин.


Їх можна побачити тільки в смиренному стані.



30.01.2019, Київ




Свобода — стан душевного здоров'я.


Лиш той буває відданим та вірним


І непохитним у своїй любові,


Хто став свободним, цілковито вільним.


Свобода — це міцний зв'язок із Богом.


Бо Бог є джерело й гарант свободи.


До неї сповнена пригод дорога


Є розкриттям духовної природи


Свойого Я, себе, своєї суті


І вічного становища свойого.


Лиш тільки той свободним може бути,


Хто має у житті стосунки з Богом.



14.02.2019, Київ




Я маю більше, ніж можливо побажати,


Намріяти чи уявити у житті.


І я не хочу тут нікому заважати.


Я радий із діри цієї геть піти.



І я піду. Ніхто не мешкає тут вічно.


І тіло з м'яса, мозку, ліверу й кісток


Не є приємною якоюсь дуже річчю.


Це просто мертвої матерії шматок.



Тому мені у ньому незатишно дуже.


У ньому неприродним є моє життя.


Бо я собою представляю вічну душу.


Це тіло — джерело лиш болю почуття.



Триматися за нього і за місце в світі,


Який не є мій вічний, мій природний дім, —


Безглуздя, як і спроби всі його змінити.


Тоді навіщо я опікуюся ним?



Опікуватись ним — обов'язок людини


Перед його Творцем, допоки вона тут.


І дбати про народ. І дбати про родину.


Бог кожному з нас дав цю місію просту.



І радісно в свій час відправитись додому,


Всім показавши шлях туди і приклад свій.


Це все, що прагну я робити в світі цьому.


Щасливим бути щоб, так само, брате, дій.



15.02.2019, Чернігів




Реальність прекрасна. Реальність така:


Життя — це любов, це добро абсолютне.


Життя — нескінченного щастя ріка.


То що ж таке горе, нестерпне і люте?



Це замкненість в чорній дірі сліпоти.


Це стан відокремленості від цієї


Ріки щастя, мудрості та чистоти


Коростою злої хвороби твоєї.



Як ти захворів і потрапив сюди,


На Землю цю, в цей ізолятор для хворих,


Тепер неважливо. Спрямовуй труди


Свої, щоб здолати в свідомості морок



Відсутності Бога у ньому — Того,


Хто є тим добром абсолютним, рікою


Безмежного щастя й знання, бо Його


Життя ти частинкою є чарівною.



Лікуйся — в щоденний додай розклад свій


Цю медитативну молитву тривалу,


Яка б твоє серце, твій дух, розум твій


З реальністю знову навіки з'єднала:



«О Любове і Боже мій,


Що Дарителем Щастя є,


У служінні життю займіть


Ви це вічне іство моє —



Харе Кришна Харе Кришна


Кришна Кришна Харе Харе


Харе Рама Харе Рама


Рама Рама Харе Харе».



24.02.2019, Київ




Не потрібно знавцем писань,


Релігійних догматів бути.


Через практику просто стань


Тим, що є всіх релігій суттю:


Стань свободою, щастям стань,


Стань безстрашністю, стань любов'ю.


Це є втрачена ціль писань.


Ти — душа. Отже стань собою.



24.02.2019, Київ




Душа і тіло — ці поняття не антонімічні.


Питання тільки в тому, що з них чий є інструмент.


Якщо душі слугує тіло, то воно величне


Так само, як душа, хоч і помре в якийсь момент.



Матерія — теж дух, це прояв духу тимчасовий.


І бачення цього — питання серця чистоти.


Дух — це любов. Якщо бракує чистоти й любові


Пане професоре, його геть не побачиш ти.



Від будь-якої філософії це так далеко!


Це — об'єктивна дійсність, дана в сприйняття чуттям,


Що чисті й сповнені любові. Це гранично легко.


Це є природним і звичайним явищем життя.



24.02.2019, Київ




«Не бачиш Бога? Що ж, таке життя.


Це норма для людського сприйняття.


Але Його описано в писаннях.


З них це — найправильніше і останнє


(Або: єдине істинне — оце).


Вивчай його, дотримуйся, і все.


Якщо так зробиш, то потрапиш в рай.


Якщо ні — в пекло. Отже обирай.


Це буде після смерті, не раніше.


Хай все життя тебе ця віра тішить.


Так це чи ні, ніхто не перевірить.


Але це так. Блаженний той, хто вірить», —


Це є релігія. Ось атеїзм:


«Оце і є життя. Не парся, пліз.


Ти бачиш все. І більш нема нічого.


Тому не заморочуйся про Бога.


Помреш — тебе не стане. Бо ти — тіло.


Бог — втіха тих, кому не пощастило».


А є духовна практика. І це —


Природний інструмент, що нам несе


Одуження очей від сліпоти,


Можливість жити в щастя повноті,


Зв'язок із Богом, дійсний і практичний,


Що вимір часу змінює на вічний,


Витягує нас з чорної діри


Обмеженості, наче із нори.


Релігія і атеїзм — це секти.


Доки сліпі ми, ми є їх адепти.


Доки у нас незцілені чуття,


Ми поза щастя, дійсності й життя.


Тому я бакті-йогу практикую


Двадцять шість років. І вона працює.


Як саме? І що це мені дало?


Моє життя до повноти зросло.


Від чорної діри, з нуля, з нічого


До ста відсотків — до взаємин з Богом.


Зцілило це мій зір: дало йому


Сприймати Бога завжди напряму.



25.02.2019, Київ




Раби й тирани схильності свої


Приписують всім. В першу чергу — Богу.


Бог — деспот, Бог — тиран, здається їм.


Вони не знають іншої дороги


В стосунках. Дві позиції у них:


Раби й тирани. А любов, свобода —


Це просто етикетки, що вони


На опіум, який дають народу,


Наклеюють. Бо воля і любов


Людей інтуїтивно привертає.


Бо Бог не хоче, щоб ти був рабом,


І кожен це інтуїтивно знає.


Його інтуїтивно люблять всі,


Інтуїтивно тягнуться до Нього.


Але релігії усіх часів


Малюють зовсім інший образ Бога.


В них Богом називається тиран,


Яким раби самі б хотіли бути.


Бог не такий. Неправда. Це — обман.


І кожний в серці може це відчути.


Його шукають всі. Він — джерело


Свободи, щастя, мудрості і сили.


Тієї сили, що долає зло.


Він добрий, справедливий і красивий.



04.03.2019, Київ




Непереможним бути — це не диво.


Якщо не здався я — це перемога.


Якщо я знов зробив усе можливе


В служінні совісті, любові й Богу,


Я — переможець. Навіть хай я мушу


Заради цього залишити тіло,


Не втрата це. Бо ми є вічні душі.


І чистота є наша вічна сила.


Це наше вічне щастя і удача.


Це те, чого ніхто в нас не відніме.


Звичайно, що сліпі цього не бачать.


Хай. Ми не сперечатимемось з ними.


Не маєм ми претензій ні до кого.


Робити те, що хоче, може кожний.


Та тільки совісті, любові й Богу


Служіння — вічне і непереможне.



07.03.2019, Чернігів




Повітря ми сприймаєм не очима.


Легенями. Збагни тепер причину


Того, що Бога, брате, не сприймаєш


Ти у житті. Ти дихати Ним маєш.


Ця здібність є в самій людській природі.


Тож скористайся нею. Це приводить


Життя із стану ступору до руху.


Молитва — це є дихання для духу.


Молитва — це стан серця: стан любові,


Стан щастя, безкорисливості й волі,


Стан повної безстрашності. Чому?


Бо серце віддає себе Йому


І опиняється у Нього в серці.


У цьому стані, де немає смерті,


Стає доступним Він для сприйняття.


Молитва — це стан вічного життя.



15.03.2019, Київ




Хтось шукає в житті насолоди.


Чиєсь кредо — жорсткий аскетизм.


Тим і тим наша нижча природа


Лиш занурює нас в егоїзм —


Від життя повноти і від Бога


В ізольованість, в чорну діру,


В духу онкологічну хворобу,


В гарантовано програшну гру.



Що життя головне із призначень?


Що життя є природна мета?


Душу, наче красунечку сплячу,


Розбудити. Її чистота


Містить скарб найдорожчий у світі —


Безкорисливу вічну любов.


Духу чиста природа — любити.


Вклав у вищу природу цю Бог


Насолоди найбільші з можливих,


Найжорсткіші з можливих аскез.


Ця любов щастя є для щасливих,


Для нещасних — до щастя експрес.



Та до тих насолод, що приносить


Ця любов, не прив'язуйся, брате.


Прив'яжись до любові, і досить.


І ніколи не знатимеш втрати.



24.03.2019, Чернігів




Мої мрії — це цілі, яких я завжди досягаю.


Як? Роблю все можливе. А решту довершує Бог.


Молячись про любов, я в любов своє серце вкладаю.


І на практиці бачу, наскільки могутня любов,


Як любов все долає? Без виклику, тихо, природно.


Так долає все час. А любов ще сильніша за час.


Лиш любов, що від влади обставин і часу свободна,


Є єдиною вічно звитяжною силою в нас.



28.03.2019, Київ




Любов і безкорисливе служіння —


Природа Бога. Він — слуга істот усіх.


Але, на жаль, людей численним поколінням


Впродовж історії відомих нам часів


Вбивали в голову, що Бог є рабовласник,


А ми всі є Ним створені Його раби,


І що рабом потрібно бути першокласним:


Покірливо Йому служи, Його люби!


А ні — то вічне пекло. Але неможливо


Так полюбити. Все це — жалюгідний фарс.


Бог хоче, щоб були ми вільні та щасливі,


І все. Він поважає й дуже любить нас.


Його геть не цікавлять наші ритуали


І релігійність та обізнаність в Письмі.


Він хоче, щоб ми безкорисливими стали,


Бо тільки так щасливі можем бути ми.


Бо безкорисливість — те, через що ми вільні,


Те, завдяки чому ми є такі ж, як Бог:


Самодостатні, необмежені і сильні.


Бо «безкорисливість» — синонім до «любов».


Бо безкорисливість і є обитель Божа,


Яка очам любові дана в сприйняття.


Ми тільки в стані безкорисливості можем


Учасниками бути Божого життя,


З Ним повсякчас безпосередньо спілкуватись,


Як із найближчим другом бути в зв'язці з Ним.


Призначення життя — у цьому розвиватись.


Призначення життя — іти шляхом весни


До розквіту його у повноті безмежній.


Молімось про любов! Керуймось почуттям


Любові! Безкорисливість і незалежність


Зробім практичним кредо нашого життя!



30.03.2019




Краса. Танцююча. Співоча. Несказанна.


Нев'януча і невмируща. Зміст бажань


І їхнє здійснення. Омріяна. Кохана.


Кристально чиста. Всемогутня. І межа


Між нею, цим її життям, її цим співом,


Її цим танцем і моїм життям тонка,


Як аромат легкий, як ніжний смак, як диво.


Вона в моєму серці. Я — її слуга,


Її спостерігач, закоханий у неї,


Жадаючий їй щастя. Її щастя є


Предметом, ціллю думки кожної моєї.


Вона — багатство необмежене моє.



Це справжній опис Бога. Викиньте уяви,


Нав'язані вам чимось. І зустріньтесь з Ним


В невигаданій дійсності — в живій, яскравій,


Щасливій, чистій, гарній серця площині!



03.04.2019, Київ




Що є справжнє життя? Це і сльози, і сміх


На безмежному фоні свободи від них,


Незалежність від світу й служіння йому,


Безкорисливе, чисте. Навіщо? Чому?


Просто людського духу природі здоровій


Притаманно служити добру і любові.



24.04.2019, Київ




Вівекананда так казав: «У протиріччі


Між розумом і серцем серце обирай».


А я кажу: «У двадцять першому сторіччі


На цій землі щоб ми змогли створити рай,


Повинен розум наш у серці бути саме.


Бо в серці — Бог. Отож хай Він керує нами».



Але це правди тільки друга половина.


А є ще перша: в серці нашому є бруд.


Тому людина серце чистити повинна.


І це — природний, гарний, дуже вдячний труд.


Стан чистоти — стан щастя — наше перше право.


І серце чистити — найцікавіша справа.



25.04.2019, Київ




Я ніколи не народжувався і не вмру,


Як і ви, мої брати, як і будь-хто, як кожен.


І тому лиш слугування Богу і добру


Є єдиним, що в житті цікавити нас може.


В боротьбі за існування сенсу геть нема.


В боротьбі за першість — теж, бо всі ми вічно рівні.


Рівні ми як і з комашечками усіма,


Так і з Богом. Тож живіть собі на цьому рівні


Вічного служіння й щастя. Бог слугує нам.


Він — слуга народу всіх світів безкраїх.


Все життя — любові й безкорисливості храм,


Якщо ми у цьому храмі жити обираєм.


Та якщо ми обираєм егоїзму тьму,


Ми будуємо в свідомості в'язничні мури


Відокремленості від життя. І ось чому


Стаємо ми хтиві, жадні, заздрісні й похмурі.


І тоді вмикається той самий механізм,


Називається який словами «зло», «диявол».


Зло, диявол — це лише звичайний егоїзм,


Це наш вибір жити проти щастя й миру правил,


Проти правил чистоти, любові і добра.


І ми вже не бачимо цьому альтернативи.


Нам здається, що історія вся — це пора,


Коли людство було завжди заздрісним і хтивим.


Стало це світоглядом. Так кажуть вчителі.


Саме так написано в підручниках і книгах.


Саме так навчають всі релігії землі.


Так душі природу чисту покриває крига.


Та звільнитись від цієї криги просто, як


Від кошмарних довгих снів прокинутись людині.


У весну просвітлення ввійти скоріше я


Зичу любій і великострадній Україні.



29.04.2019, Чернігів




Одним із найчудовіших смаків життя


Є смак учнівства. Я смакую кожний крок.


Навчання смак — смак дива. Дива відкриття.


І кожний рух душі — вражаючий урок.


Я вчусь інакше діяти — і кольори


Життя, його глибини, виміри та грані


Стають природно відповідними до гри


Душі і Бога в вічності й свободи стані.


Свобода й вічність — стан. Проте любов — процес.


Процес учнівства. Обрії його безкраї.


Я наново зродивсь, коли дізнавсь про це


Через свій досвід. І з усього, що я знаю,


Це серця найціннішим одкровенням є.


Я знов почав навчатися з цієї миті.


Учнівством, а не вчительством життя моє


Мені на радість знову стало в цьому світі.



06.05.2019, Київ




...на любовь своё сердце настрою,


А иначе зачем на земле этой вечной живу?


Булат Окуджава



На любов налаштовую серце своє я щоденно,


З цього будь-яку справу завжди починаю нову,


Щоб любов повсякчасно струмила із серця по венах.


А інакше навіщо на вічній землі цій живу?



А інакше ми всі небезпечні, нещасні і хворі,


А інакше в нас, наче отрута, вкрадається зло


Поступово, потрошку. І врешті ми лиха і горя


Для людей і для себе тоді стаємо джерелом.



Для життя необхідні не тільки повітря та їжа.


Для життя, в першу чергу, нам всім необхідна любов.


А інакше ми жадібні, хтиві, брехливі і хижі.


А інакше хімрозчин у венах у нас, а не кров.



На любов налаштовую серце своє я щоденно,


З цього будь-яку справу завжди починаю нову,


Щоб любов повсякчасно струмила із серця по венах.


А інакше навіщо на вічній землі цій живу?



12.05.2019, Київ




Якщо минущий сенс життя у нас,


То і життя у нас також минуще.


Його футболить, наче м'ячик, час.


Його час, мов мішок насіння, лущить.


Вдихати вічність щоб, щоб просто йти


Шляхом, який не має тут зупинки,


Природно, так, як вічно, як завжди,


Спрямовуючи в вічність свої вчинки,


Свої думки, бажання й почуття,


Свої таланти, здібності, наснагу,


Потрібен неминущий сенс життя,


Потрібна нам до Бога вічна спрага.



13.05.2019, Київ




Кінець квітучої весни.


З моїх бажань, мов справжній Тато,


У цьому світі Ти здійснив


Усе, що світ цей здатен дати.



Але потреб, бажань і мрій


У мене — океан безкраїй.


Та всі вони, о Друже мій,


Тут нездійсненні. Я це знаю.



Тому що їх об'єкт є Ти.


Тому що не Твоя обитель


Егоїстичності світи.


І я навчаюся любити.



Бо світ любові — це мій дім,


Який я зрадив і покинув


Колись давним-давно. Та втім


Мене, як будь-яку людину,



Він кличе й манить. Бо ніяк


Немає повноти без нього.


Обитель повноти — Твоя


Особа, особистість Бога.



Я мрію, щоб мої чуття


Красою сповнились Твоєю.


Я — часточка Твого життя.


Я — часточка краси цієї.



Я маю вічну роль у ній.


І жити без цієї ролі,


Найближчий, Вічний Друже мій,


Мені — мов жити у неволі,



В розлуці із життям самим,


В розлуці з тим, що є по праву


Моїм усім, в розлуці з тим,


Де всі мої бажання й справи.



17.05.2019, Чернігів




Історія вічності зшита з історій


Любові. В ній більше немає нічого.


На тлі драматичному радостей, горя


Історія вічності списана з Бога.



Його особистість пов'язана з нами,


Як дихання зв'язане з серцебиттям.


І навіть якщо ми Його не впізнали,


Ми любим Його впродовж всього життя.



Бог — сповнені ніжністю мамині очі.


Бог — все найдорожче, в житті що було.


Бог — все те прекрасне, чого кожний хоче.


Все інше — лише декорації, тло.



18.05.2019, Чернігів




«Божий геній створив прекресне.


А жахливе створили ми.


Зло — продукція наша власна.


Бог — творець світла. Ми — пітьми», —


Зрозумів я. І став щасливим,


Бо немає в зла опертя


І єдине, що є важливим, —


З Богом жити своє життя.


Бог створив на лиці усмішку.


Бог повсюди красу створив.


Бог створив моїх віршів книжку.


Добре все йде до нас згори.


Добре все йде до нас від Бога.


Від безбожності — зле все йде.


Отже вічний притулок в Нього


Я приймаю, а не в людей.


До людей я іду не брати,


А ділитись із повноти,


Слугувати, допомагати.


Це ось щастям і є, брати.



22.05.2019, Київ




Ніжна і любляча сило,


Люта й нещадна до зла,


Чиста, чутлива, красива,


Та, що одвічно була,


Є і ніколи не зникне,


Що живить все в цьому світі,


Шкода, що люди вже звикли


Хибно Тебе розуміти,


Що Тебе люди не бачать


Або не можуть впізнати.


Але вся наша удача


В тому лише, що Ти з нами.


Ти з нами скрізь і постійно


Як опікун, друг і радник,


Що нам дає самостійно


Кожний наш крок обирати,


Не посягає на волю


Жодного з нас і що далі


Хоче, щоб, творячи долю,


Ми були відповідальні.



23.05.2019, Київ




Ти скаржишся: життя таке погане!


Хоча, як справжній оптиміст, чекаєш,


Коли воно нарешті добрим стане.


Але ти зрозуміти дещо маєш.



Життя — це дівчина. Прекрасна і тендітна.


Тому про неї, хлопче, ми повинні дбати.


Адже дорослі ми. Адже ми геть не діти,


Які спроможні тільки брати й споживати.



Життя — об'єкт дбання, не споживацтва,


Об'єкт любові, а не ґвалтування,


Не визиску. Це усвідом з юнацтва.


Тоді в житті не буде більш страждання.



Життя — це дівчина. Прекрасна, чарівлива.


І це твоє призначення у світі цьому:


Зроби її щасливою. Нехай щасливе


Життя через твої зусилля стане в ньому.



24.05.2019, Чернігів




Відношення до віри праведність не має.


Не має святість в релігійності потреби.


Лише любов і безкорисливість єднає


З Тобою, з щастям і з життям. Це шлях до Тебе.


Тоді людина демоном гріховним зветься,


Коли жива істота кожна і світ цілий


Об'єктом визиску, ресурсом їй здається


Для здійснення її егоїстичних цілей.


Убити демона цього в собі — єдине,


Для чого потребуєм ми знання й освіту.


Освіта справжня так виховує людину,


Щоби вона могла служити цьому світу,


Його любити, а не експлуатувати.


Бо щастя здатні ми лише в такому стані


Свідомості, з такою етикою мати.


В цей спосіб кожний на землі щасливим стане.



27.05.2019, Київ




А сенс життя такий простий!


Такий солодкий і чудовий!


Усі існуючі світи


І ми всі створені з любові.


І джерело та епіцентр


Цього усього існування —


Бог і Його життя. І це


Спрямовує усі бажання


Природно в серця глибину —


В обитель Бога і любові,


Де потрапляють у рясну


Та нескінченну щастя повінь


Усі клітиночки буття.


Ось саме з повноти цієї


І живиться людське життя.


Любов. Ми є первісно нею.


Ми нею маєм стати знов


Навічно. Сенс життя — любов.



28.05.2019, Київ




Коли чуття тілесні — чисті і невинні,


Вони з духовними чуттями є одне,


Вони від них ніяк, ні трохи не відмінні,


Вони сприймають вічність, те, що не мине,


Єдиний їхній досвід є смаки любові,


Смаки блаженства в різних виглядах, і все.


Коли в матеріальнім тілі з плоті й крові


Дух чистий, то духовне також тіло це.


Це нам духовна практика подарувала,


Нас повернувши в наш первісний вічний стан,


Очистивши свідомість нашу від завалу


Егоїстичності. Й наш світ духовним став.



04.06.2019, Київ




Хто я у вічному світі Любові?


Доторк води? Подих? Повів повітря?


Або ніяк не означене в слові


Щось непомітне, просте і нехитре?



Вічного танцю Любові і Бога


Я є яка невід'ємна частина?


Чистий, природний процес — бакті-йога —


Входом є в цю таємницю первинну.



05.06.2019, Київ




Як не зробити хибний рух?


Добро. Зло. Відрізнити як?


На запах. Серце має нюх.


І нюх цей знає вірний шлях.



Є запах бруду й чистоти.


Є запах правди і брехні.


Нюх серця, Боже, — це є Ти.


Ти — мудрість в мудрих, нюх в мені.



09.06.2019, Київ




Йоґа стах куру кармані —


будь у стані йоги і служи народові


«Баґавад-ґіта»



Лише один рік участі в війні


І три роки бодань з олігархатом


Подарували цілий віз мені


Випробувань і розуму палату.


Я — будді-йог. Я — мудрості шукач.


Я не шукач здобутків тимчасових.


Я свого серця власного орач


І сіятель там волі і любові,


А також радості і щастя жнець.


Служіння нації у стані йоги


Є шлях всім мати чистоту сердець


І вічні, абсолютні перемоги.



11.06.2019, Київ




Танцююча Краса — життя оригінал,


Життя первісний прототип, життя прообраз


І щастя епіцентр, в який я поринав


І поринаю все частіше. Чиста й добра.



Танцююча Краса привідкриває свій


Покрив таємний і мене в свій світ впускає.


Безпосередньо вічно слугувати Їй


Я все шаленіше, нестерпніше жадаю.



Безпосередньо. Це не примха, а це те,


Протиприродним є моє життя без чого.


Бажання це є правомірне і просте.


Усе, що маю, я вкладаю тільки в нього.



Це необхідне і достатнє для життя.


Точно так само, як повітря для легенів.


Ніяких інших прагнень не плекаю я.


Мене штовхають ввись мої духовні гени.



Гидкому каченяткові лише кортить


Злетіти в його вічної природи небо.


Танцююча Краса. Служити кожну мить


Безпосередньо Їй — ось все, мені що треба.



16.06.2019, Київ




Звільнитись від обов'язків усіх,


Які у цьому світі нас тримають,


Можливо, тільки виконавши їх,


А не від них утікши. Мудрі знають


Про це і роблять якнайкраще все,


Шукаючи не вигоду — свободу.


Просвітлення і звільнення несе


Служіння безкорисливе народу


З любов'ю, самовідданим дбанням,


Служіння друзям, близьким і коханим.


Про Абсолютну Істину знання —


Це не концепції, а серця стани,


В яких реальність поступово нам


Свої найглибші рівні відкриває.


За справжнє справжня платиться ціна.


Халяви у цій справі не буває.



16.06.2019, Київ




Народження в цім світі —


Невигідна угода.


Бо не продешевити,


Продаючи свободу,


Любов і щастя вічне


За те, щоби натомість


Оцю егоїстичну


Отримати свідомість,


Звичайно неможливо.


Життю у світі цьому


В нас є альтернатива:


Вернутися додому,


В первісний світ любові,


Просвітлення сягнувши,


І на його основі


Звільнивши наші душі


Із гри в тиранів-жертви,


Яка є віртуальна,


Її як вірус стерти,


Відкривши, що реально


Любов нам притаманна,


Свобода й щастя вічне


І що веде в оману


Усе егоїстичне.



19.06.2019, Чернігів




Піднесені думки і почуття,


Просте, хоча і нелегке, життя,


Що вічне, що нема кінця у нього,


І молитви, що зв'язують із Богом,


Приносять вдячне, непохитне щастя,


Яке ніхто ніяк нездатний вкрасти.



11.07.2019, Київ




Твої дива цілком закономірні,


Невигадані, справжні, непримарні,


Та разом з цим настільки неймовірні,


Настільки чарівні, настільки гарні,


Настільки дивовижні і чудові,


Наскільки серце сповнене любові!



07.10.2019, Київ




Бог геть нікого і ніколи не судив.


Неправду кажуть, ніби Він карає нас.


Бог без претензій любить кожного завжди.


А судить і карає винних вічний час.



07.10.2019, Київ




Смирення — ключ до перемоги.


Воно долає всі дороги.


Смирення — це могутня сила,


Фундаментальна і красива.


Воно будує все. З нічого.


Воно дає зв'язок із Богом


І доступ до Його скарбів.


І перетворює рабів


В людей просвітлених та вільних,


Щасливих, мудрих, добрих, сильних.



17.10.2019, Київ




Це відчуття себе смиренним, мов трава,


Яка росте на стежці під ногами


І на яку ступає дітвора,


Тварини та якісь дядьки і дами,


Не має що претензій геть до них,


А підіймається з-під ніг їх знову й знову,


На них не бачачи ніякої вини,


Є необхідний стан, є та основа,


Духовна практика вся наша без якої


Не дасть плодів, а буде просто грою.



17.10.2019, Київ




Безсонна ніч з осмисленням життя.


Нові, незнані досі відкриття.


Любов заповнила в житті усі місця.


І бачу Бога я в усіх серцях,


Потенціал всіх душ під мертвим шаром,


Що сплять вони, піддавшись чорним чарам,


Добро під шаром зла, красу під брудом


В усіх живих істотах, скрізь і всюди.


Під шаром тьми я бачу ясне світло,


Прекрасні квіти, що ще не розквітли,


Що поки навіть ще не проросли.


Їх летаргійний сон та їхні сни —


Стан кожної душі і України


В цю переламну, значущу годину.


Дивлюсь в майбутнє, чисте і прозоре:


Красуню сплячу, сховану від зору


Під шаром амнезії, забуття,


Цілує вічний принц її життя,


Її коханий і спаситель, Бог.


І п'є вона легенями любов,


Повітря чисте і живлюще мов.


Вся темрява, неначе крига, тане.


Те щастя, духу що одвічно дане,

ТЕЛЕГРАМ

Канал с обзорами, анонсами новинок и книжными подборками

Книжный Вестник

Бот для удобного поиска книг (если не нашлось на сайте)

Поиск книг

Свежие любовные романы в удобных форматах

Любовные романы

О психологии, саморазвитии и личностном росте

Саморазвитие

Детективы и триллеры, все новинки

Детективы

Фантастика и фэнтези, все новинки

Фантастика

Отборные классические книги

Классика
ВКОНТАКТЕ

Цитаты, афоризмы, стихи, книжные подборки, обсуждения и многое другое

Книжный Вестник
БИБЛИОТЕКИ

Библиотека с любовными романами, которая наверняка придётся по вкусу женской части аудитории

Любовные романы

Библиотека с фантастикой и фэнтези, а также смежных жанров

Фантастика

Самые популярные книги в формате фб2

Топ фб2 книги