СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)

Загоює старі глибокі рани.

Неначе ланцюги важкі й кайдани,

З красунечки спадають чорні чари.

І все минуле, мов нічні кошмари

З приходом дня, йде в вічне небуття.

Для цього я живу своє життя.

14.11.2019, Київ

Прокинувшись, душі розплющують очі

І щастя вдихають в легені свої...

Богиня Любов... Ми — її вічний почет...

І Бог... Він є вічний коханий її...

Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.

І вічно живем ми реальність оцю,

Де кожна клітиночка наша співає,

Де кожна клітиночка наша танцює...

Суворі закони матерії з їхнім

Обмеженим, скнарим порядком речей

Керують людьми, доки жадність в них стихне,

Корисливість доки спаде з їх очей,

Допоки в них егоїстичність і хтивість

Розтане під променем сонця Любові,

Допоки в них зникне злоба та брехливість,

Допоки вони стануть духом здорові.

Вони ніби прагнуть до щастя і волі.

Але результат їхніх дій протилежний:

Не збільшення щастя, а збільшення болю.

Стають вони все більш слабкі та залежні.

Розвинення мудрості — перша потреба

Людей і суспільства. Просвітлений розум.

Мету цю поставити чітко їм треба.

Бо люди життю є найбільша загроза.

Бо їхня немудрість — це їхня в'язниця,

Кайдани, які забирають в них сили.

Між злом і добром геть не бачать різницю.

Їх зір непроглядна омана покрила...

Прокинувшись, душі розплющують очі

І щастя вдихають в легені свої...

Богиня Любов... Ми — її вічний почет...

І Бог... Він є вічний коханий її...

Богиня Любов, Бог... І ми оживаєм.

І вічно живем ми реальність оцю,

Де кожна клітиночка наша співає,

Де кожна клітиночка наша танцює...

18.11.2019, Київ

Що є життя? Це школа, це майстерня

Для духу трансформації й навчання.

І всі життєві виклики, всі терни —

Не випадковості, не кара, а завдання.

Призначення трагедій, лих і крахів —

Нас, мов коштовний камінь, шліфувати,

Звільняти нас від слабкостей і страхів,

А не ще більше їх нам додавати.

Хто відає, що він — душа безсмертна,

Що тіло — це не він, а засіб тільки,

На певний термін виданий, той вперто

Щасливий, лих хай буде скрізь хоч скільки,

Щасливий незалежно від обставин,

Щасливий через те, що щастя — просто

Його природа, та, яка не ставить

Умов, вимог життю для свого росту.

Того, хто відає, що смерть, хвороби

Є тим, що відбувається лиш з тілом,

А він є дух, все тільки сильним робить,

Бо те, що не вбиває, дарить силу,

А дух ні вбити, ані зіпсувати

Ні за яких обставин не можливо.

Він повсякчас продовжує ставати

Все більше незалежним і щасливим.

21.11.2019, Київ

Те, що добро завжди перемагає зло,

В людей звичайно викликає певний сумнів.

Бо в їхньому житті такого не було.

Було все навпаки. Я розумію сум їх.

Але лише добро насправді править всім.

Добро злу геть не поступається ніколи.

Ви не погодитеся з твердженням моїм.

Проте я бачу це правління скрізь навколо

Як мовчазний та животворний сік життя,

Як пульс любові в цім соку, незримий оком.

Такою справжня дійсність є для сприйняття,

Яке завжди пульсує в унісон з цим соком.

25.11.2019, Київ

Це світ мілких, дрібних, корисливих людей,

Які цілком достойні всі своєї долі,

Хоч лицарі шляхетні серед них будь-де

Народжуються теж у цій брудній юдолі.

Ці лицарі — відсоток дуже незначний

Населення, яке псує цей світ все більше.

Цей світ не канув в прірву тільки через них.

І тільки їм свої присвячую я вірші.

І тільки поруч з ними хочу бути я,

Бо тільки лиш вони не викликають жалю.

У цьому світі є один лиш сенс життя —

Робити тут можливе все добро і далі

В світ лицарів, обитель Бога, вічний світ,

Світ безкорисливості, чистоти й любові,

З собою взявши якості душі та звіт,

Відправитися бути завжди наготові.

Я так люблю його — наш вічний, справжній дім,

Який я бачу у хвилини одкровення,

І хочу сповнити цей світ хоч трошки їм —

Його смаком дбання, служіння і натхнення!

28.11.2019, Київ

Опікуватися красою в цьому світі,

А в світі вічної гармонії й любові

Красою бути, кращою за райські квіти,

За будь-які красоти всесвіту чудові, —

Призначення душі, її природа чиста,

Її любові й щастя сяюча природа.

Життя заради здобуття оцього змісту

Через процеси звільнення, через свободу,

Через очищення, через зв'язок прямий

Із Богом, з наддостатком щастя, з повнотою,

Тобто з усім, чого одвічно прагнем ми,

Життя, яке натхненне вищою метою

І сповнене щомиті здійсненням бажань,

Первісних мрій душі, коли одвічна спрага

Її знаходить шукане, коли межа

Між тим, на що душа законне має право

У стані чистоти, і тим, що з нею є,

Бар'єр між бажаним і дійсним геть зникає,

Коли служіння світу робим ми своє,

Бо це — наш смак природний, і коли ми маєм

Самодостатню безкорисливість, — це все

Є шуканим тим самим напрямком прогресу

Цивілізації, що мир всім принесе,

До злагоди зведе всі людські інтереси.

Саме для цього Богом створена родина.

Саме для цього Богом створена держава.

Саме для цього Богом створена людина.

Просвітлення — її обов'язок і право.

24.12.2019, Київ

Я не від світу цього геть. Я нетутешній зовсім.

І власної цікавості нема у мене тут.

У вас усе тут шкереберть, у вас безладдя й осінь.

А в вимірі, де я живу, лиш зливи щастя йдуть.

Щасливий завжди прагне там якесь добро робити,

Де бачить біди, горе, сум нещасних душ живих.

Я нетутешній, але вас не можу не любити

І не трудитись, щоб були щасливими і ви.

05.01.2020, Київ

Любов — це концентрація бажань своїх

На досяганні щастя тих, кого ми любим,

Коли мета всіх рухів серця — щастя їх.

Всі чарівні дива любов'ю роблять люди.

Життя того, хто любить, складене із див.

Воно живеться за законами любові.

Той, хто любов в своєму серці розбудив,

Став фахівцем у світу щастя побудові.

18.01.2020, Чернігів

Світ любові такий. Це властивість його.

Вічно здійснює він серця вічні бажання.

Повнота, глибина, якість щастя мого

Повсякчасно ростуть, щирі, вдячні, не жадні.

Повсякчасно дива зустрічають мене.

Повсякчасно мене відкриття зустрічають.

І неправда, що все з плином часу мине.

Ні. Минуть тільки залишки дуру й печалі.

24.02.2020, Чернігів

Шляхи, дороги, кроки духу. Рух.

Це вічна подорож. Вона цікава.

Вона неспинна, як неспинний дух.

Душа куштує. Досвід — її страва.

Душа куштує здійснення бажань.

Від здійснення одних вона страждає

І зазнає розчарування й жаль,

Сама себе на котрі наражає.

Душа куштує ті чи ті смаки,

Допоки не дістанеться цієї

Любові й волі чистої ріки,

Допоки не почне живитись з неї,

Допоки нею не стає сама.

На цьому пошук щастя закінчився.

Неповноти у серці більш нема.

Дух все знайшов. Усьому він навчився.

Він рухається в щастя повноті

З метою її з кимось розділити.

З різницею лише в смаку й меті

Рух — те, що відбувається щомиті.

02.08.2020, автобус Чернігів-Київ

Безмежне бачення безмежної краси

Реальності — в очах, що хтивості не містять.

І сприйняття буття таке, що всі часи —

В цій миті вічності, весь простір — в цьому місці,

А саме — в цьому серці, де живе любов.

Любов — це чистота, відсутність егоїзму,

Яким, мов пеленою, був закритий Бог

Від всіх чуттів. Любов цю пелену залізну,

Мов кригу, розтопила. І весна зійшла.

Чуття ожили для прямого сприйняття

Реальності життя, в якій немає зла.

Смак Бога стали відчувати всі чуття.

Солодкий смак блаженства. Кожна річ — коштовність.

Безмежна цінність кожної душі. І Бог

Життя заповнив і всередині, і зовні.

Любов і Бог. Я бачу Їх удвох обох.

11.08.2020, Чернігів

Важке життя виховує людину.

Легке — її розбещує й псує.

Тому нам Бог дає важкі години.

Тому біль, біди й горе в світі є.

Тому сувора і нещадна доля

Є шансом в нас зростити чистоту,

Любов, безстрашність, незалежність, волю.

Людське життя це має за мету.

29.08.2020, Київ

Вона — Твоя любов. А я —

Її експансія, поширення,

Кожнісінька істота як.

Зродився із Її офіри я,

Так само, як і все живе.

Любов — це жертва, це офіра.

Лиш завдяки Їй світ живе

І в ньому є ще трошки миру,

Ще трошки щастя й доброти.

Лиш завдяки Їй тут є Ти.

Як ні, то завдяки кому?

Вона — до Тебе шлях. Тому

Перед Твоїм Її ім'я

В молитві промовляю я:

«О Любове і Боже мій,

Що Дарителем Щастя є,

У служінні життю займіть

Ви це вічне іство моє —

Харе Кришна Харе Кришна

Кришна Кришна Харе Харе

Харе Рама Харе Рама

Рама Рама Харе Харе».

11.09.2020, Чернігів

Чим світ, що є для тебе вічним домом,

Від інших відрізняється світів?

Все саме так влаштоване у ньому,

Як хочеш ти.

Туди потрапити ти врешті змогу

Отримаш, коли іство твоє

Звільниться і очиститься від всього,

Чим ти не є.

11.12.2020, Чернігів

В світі, де влаштоване все так,

Як бажає кожний його житель,

Будь-якого явища мета —

Щастя, всі в якому хочуть жити.

В ньому все є здійсненням бажань

Всіх і кожного. Це — світ любові.

Ніяка жоднісінька межа

Не існує там, де всі здорові:

Де немає заздрості, злоби,

Визиску, індивідуалізму,

Де ані тирани, ні раби

Не існують. Світ без дуалізму

Є, він вічно є. Ми звідти всі.

Але ми є ті, хто занедужав

Та від світу щастя і краси

Ізольований надовго дуже

В ізоляторі, в лікарні, де

Зібралися ті, чиє бажання —

Не бажання щастя всіх людей,

Всіх істот, а власне панування.

Та духовні практики прості,

Радісні, природні та чудові

Нас лікують. Ми стаєм святі.

І вертаємось у світ любові.

12.12.2020, Чернігів

На національному рівні

І на міжнародному рівні

Якщо ми поєднуєм спроби

Та долари, євро і гривні,

Здолати всесвітню хворобу

За термін короткий можливо,

Бо бачать всі, як це важливо.

Але люди досі не бачать

Таке очевидне неначе

Найперше людське нездоров'я,

Найпершу всесвітню задачу:

Є брак доброти і любові

Тотальний у цілого людства,

Та жадність є і владолюбство.

Лише за одне покоління

Зростити здорове насіння

У кожному серці — це діло

Можливе, як є розуміння,

Що спільні увагу і сили

У нього потрібно укласти,

Щоб світ жив у мирі та щасті.

Просвітлення — щастя основа.

Просвітлення — миру умова.

Бо щастя і миру природа —

Любов і свідомість здорова.

Тож треба надати народу

Знання в цьому та допомогу

І світло зелене в дорогу.

13.12.2020, Чернігів

Добро є вічне, друже. Зло є тимчасове.

Добро Всевишнім створено, а зло — людьми.

Природа абсолютна, вища йде з любові.

Відносна, нижча — з егоїзму. Звідки ж ми?

Ми — душі. Вічні. Невмирущі. Абсолютні.

Первісна, чиста наша сутність є любов.

Та ось ми, захворівши егоїзмом лютим,

В лікарні опинились, де наш лікар — Бог.

Він не керує тут. Тут ми самі керуєм.

І все тут саме так, як влаштували ми.

Ми завжди вільні. І Він тільки тих лікує,

Хто хоче. Та і ті лікуються самі.

Бо лікування серця неможливе зовні.

Це індивідуальний, внутрішній процес.

Цей світ є ізолятор. Ми тут — як на зоні.

Але не вічне геть, а тимчасове це.

14.12.2020, Чернігів

Ми всі прагнем свого, особистого щастя.

Ця природна тенденція чиста, здорова.

Та якщо щастя хочем ми в інших украсти,

Це і є егоїзм — серця перша хвороба.

Егоїзм — не любов якась зайва до себе,

А до себе любов без любові до інших.

Як себе, полюбити щоб ближнього, треба

Нам любити себе. А інакше б не вийшло.

14.12.2020, Чернігів

А кожний справді — вічний дух, а не це смертне тіло.

Я є душа — хазяйка тіла, чиста й вічно юна,

Яка утворена з найвищої краси і сили,

З якої струмом б'є життя і радість абсолютна.

А тіло стримує політ мій та тримає тут,

Де я — не я, а цей якийсь вусатий дядько сивий.

Моя духовна практика мене звільнила з пут

Омани й забуття реальності, що так красива!

Я пам'ятаю вічність. Кожний подих, кожний рух

У тому вимірі є здійсненням мого бажання

Тобі віддати всю мою любов. Ти — Вищий Дух,

Ти — джерело мене, моє танцююче кохання!!!

16.12.2020, Чернігів

Я бачу вічність. Її бачу епіцентр.

Він захвату мого є чарівним об'єктом.

І якось увело мене в оману це:

Мені здаватись почало, що я вже є там,

Що, залишивши тіло, я порву зв'язок

Зі світом зла, невігластва і людожерства

І житиму там, де лише Любов і Бог.

Насправді ні. Бо моє серце надто черстве.

Бо нечутливий, недотепний розум мій.

А щоби жити там, потрібно, щоб усі там

Сказали: «Щоб він був тут з нами, хочем ми.

Він резонує, гармонує з нашим світом.

Він класний. І його не вистачає нам.

Із ним тут буде набагато цікавіше».

Такий, як зараз є, я не потрібен там.

Бо грубіян такий, як я, їм там навіщо?

Всі якості, які потрібні для життя

У вічній тій обителі, куди я прагну,

Здобути і розвинути повинен я

Отут — у цьому світі. Я збагнув цю правду:

Усю свою любов вкладаючи сюди,

Тут ставши тим, хто всім і кожному потрібний,

Впродовж ще багатьох життів достойно йди

По цьому світу так, він є єдиний ніби!

20.12.2020, Чернігів

В дитинстві ще Ісус мене переконав,

Що сенс і ціль життя — навчитися любити.

Але, поставивши задачу, Він не дав

Ніякої методики, як це зробити.

Мабуть, Він думав: «Коли ціль життя ясна,

То як її сягнути, люди знайдуть спосіб».

Своїм життям Він показав, яка вона —

Любов. Любов, яку не знали люди досі.

Я зрозумів задачу і шукав, шукав.

На власній практиці багато перевірив.

Розшукуваний метод працювати мав

Поза залежності від будь-якої віри,

Негайно забезпечувати результат —

Потрішки, поступово, але зараз прямо.

І я знайшов. І ця методика проста

Без жодного недоліку, без вади й плями.

Це бакті-йога: це молитва про любов

І зразу ж у житті її застосування.

Разом з любов'ю в наше серце входить Бог.

І непотрібні нам релігії й писання.

Вже тридцять років практика моя дає

Мені щодня бажаний плід. Все більше й більше.

Любов несе свободу й щастя. Це моє

Багатство вічне. Я ділюсь ним через вірші.

17.01.2021, Чернігів

Краса життя — в любові. Той, хто її має,

А також бачить в тих, у кого вона є,

Життя в усій його красі безмежній знає.

Життя об'єктом його захвату стає —

Справдешнім, а не вигаданим ідеальним.

Бо досконалість, святість — у простих речах.

Бо Царство Боже — це любов. Проста. Реальна.

Бо Царство Боже — не на небі, а в очах,

Серцях, долонях, у яких любов тепліє,

В очах, серцях, долонях, де тепліє Бог.

І той, хто тайкома про Царство Боже мріє,

Молитися повинен тільки про любов.

20.01.2021, Чернігів

Контроль над засобами поширення інформації

В сучасному світі забезпечує панування.

Величезні гроші й нечесна гра покидьків нації

Гарантує їм абсолютну владу попри всі наші старання.

І може здатися, і багатьом здається навіть

Незмінним такий порядок речей.

Та він тимчасовий, минущий. А вічністю править

Любов, що струмить із Божих очей.

Бог не втручається в цього світу життя.

Бог нікого не підносить і не карає.

Але, якщо Ним наповнити наші чуття,

Ми починаємо жити за законами рая.

І тоді більш над нами не владна законів пекла сила,

Ми більш не частина пекла, що є навкруг нас.

Чим нас більше, тим більш ця реальність красива

Керує життям. І настав той критичний час,

Коли від кожного з нас залежить країни доля,

Коли відповідальність кожному каже: «Візьми мене!»

Якщо в серцях переможуть добро, правда і воля,

Вони переможуть і зовні. І це ніколи вже не мине.

24.01.2021, Чернігів

Закон природи щастя дурням не писали.

Якщо писали, то напевно, не читали,

Якщо читали, то вони не зрозуміли,

Якщо і зрозуміли, то не так.

Ці дурні є сучасне людство, тобто ми.

Ми хитромудрі щодо різних технологій,

Які вражають нерозвинуті уми.

Куди йдуть нами побудовані дороги?

«Здолали» необхідність у фізичній праці —

І стали хворі та слабкі. І нещасливі.

Ми позабули, що мета цивілізації —

Не духу, тіла та стосунків деградація,

Не моторошна, дивна, вбивча ситуація,

Коли отруюється їжа ще на ниві

І, в виробництві більш отруюючись далі,

Неїстівною нам до столу попадає,

Коли вода, повітря, сонячне проміння

Є не корисні, а шкідливі для здоров'я,

Коли найголовніше для людини вміння —

Життя збагачувати щастям і любов'ю —

Не є предметом викладання у освіті.

Чому???!!! Невже ж природна місія людини

В чудовому, красою сповненому світі —

Роль ракової смертоносної пухлини?

Ні! Має врешті зупинитись в прірву рух.

І рух до щастя врешті розпочатись має.

Ми — сповнений любові, мудрий, вільний дух,

Що споконвіку все про все одвічно знає,

Щасливий від природи і самодостатній,

Та летаргійним сном давно заснув і снить,

Що безпорадний бідний дурень він останній.

І втілює в життя ці божевільні сни.

Це божевілля відбувається під впливом

Природи егоїзму — нижчої природи,

Що не дає розумним бути і щасливим

Нікому. В цьому стані зараз всі народи.

Потрапити під вплив природи, що є вища,

Дає реальну, гарантовану можливість

Духовна практика, що егоїзм в нас нищить.

І стаємо ми вільні, мудрі та щасливі.

Призначення людей як виду у природі,

Призначення сім'ї, громади і держави

Є рух до щастя. Тож у нашому народі

Реалізуймо ми на щастя наше право!

Духовна практика — це про любов молитва

І з тим, що на молитву в серце увійшло,

За щастя свого любого народу битва,

Служіння, що зі світу усуває зло.

Цивілізацією щастя ми повинні

Зробити це життя у цьому поколінні.

26.01.2021, Чернігів

Важлива етика. А віри зовсім не важливі.

Багато віруючих, від яких у шоці Бог.

Багато атеїстів, від яких Він є щасливий.

Його цікавить в нас не релігійність, а любов.

11.02.2021, Чернігів

Царство Боже — в серці кожної душі.

Наче сонце в небі. Але чорні хмари...

Піднімімося над хмарами мерщій

І звільнімося від пекельної кари.

Ми у пеклі. Пекло — це життя в пітьмі

Хмар, що Бога і любов від нас сховали.

Царство Боже й Бог — в нас завжди. Але ми

Маєм розгребти в своїй душі завали.

Кажуть, після смерті Бог зустріне нас.

Це неправда. Смерть нічого не міняє.

В царство Боже ми вступаємо в той час,

Коли бакті в серці хмари розганяє.

Бакті-йога — це молитва про любов

І з любов'ю, що прийшла на цю молитву,

Слугування доброті у світі, бо

З хмарами в собі так ведемо ми битву.

І вони зникають. І заходим ми

В світ, де особисто Бог, в Його обитель.

Бакті-йога — метод звільнення з пітьми,

Розкриття у серці здатності любити.

Царство Боже — диво за усі дива.

Це одне, що варте бути ціллю й змістом

Наших справ. Це дійсність. Це є не слова,

А реальне, вічне і прекрасне місце.

13.02.2021, Чернігів

Я бачу: Бог — дійсна, реальна особа,

Диявол є вигаданий персонаж,

Безбожність людську уособити спроба,

Лихий егоїзм уособити наш.

Диявол — свідомості просто хвороба.

А з Богом є вічні стосунки у всіх.

Бог — це чарівлива, цікава особа,

Що є джерелом всіх талантів твоїх.

Ти чув Його голос. То голос сумління.

Усмішка Його — в серці сплеск доброти.

Рук дотик Його... В них всі благословіння.

І той, кого Він дуже любить — це ти.

13.02.2021, Чернігів

Скромність — це серпанок, що приховує обличчя

Тих осіб, що сповнені природного величчя.

Найскромнішим поміж всіх живих істот є Бог.

Його бачать тільки очі, що в них є любов.

19.02.2021, Чернігів

Все добре. Та не всім. І не весь час.

Ніхто не здатен уникати болю.

Не спричиняти біль — ось що для нас

Є власним вибором. У цьому воля:

Творити щастя, збільшувати мир,

Любов і доброту, їх захищати.

Якщо отак навчимся жити ми,

Всім буде добре. Ось що варто знати.

19.02.2021, Чернігів

Справді в житті не існує кар

І нагород не існує теж.

Бог — не якийсь самодержець-цар.

Наша свобода не має меж.

Є тільки наслідки наших дій —

Карма. Тож межі створені нами.

Долю мою творить вчинок мій,

Сам я творю своїми ділами.

Смерть і народження різних тіл,

Мешкаю я в яких в цьому світі,

Є результатом моїх лиш діл.

Ось реальність, що слід розуміти.

19.02.2021, Чернігів

В житті-бутті є зовнішні процеси,

Що завжди вводять у оману тих,

Хто внутрішніх не зрить, Моя принцесо,

Красуне спляча. Тож в омані ти.

І в тому, що тобі в житті не видна

Підводна айсберга частина і

Ти помилки скрізь робиш, ти не винна.

Не в дійсності твій розум, а вві сні.

Ти маєш помилкове розуміння

І робиш помилкові вчинки скрізь.

Тому це чарівне Моє Творіння

Перетворила ти на катаклізм.

Ти геть не винна. Винна ця омана.

Тому просвітлення — єдиний шлях

Життя підняти до такого стану,

Що ти про нього мрієш. Від нуля.

Перед нулем хай стане одиниця —

Я, Бог, твоє одвічне джерело.

Знайди Мене у серці. Повернися

Від того, що в оману привело,

До Мене. Та не через поклоніння,

Релігію, писання та попів.

Мене ти чуєш. Я — твоє сумління,

Любові й доброти ледь чутний спів

В твоєму серці, що Мене вже знає.

Царівно спляча, звідти Я тебе

Цілую. Поцілуй Мене навзаєм.

Цілую з серця Я, а не з небес.

Цивілізація тоді не марна,

Коли в ній всі щасливі. Лиш тоді.

Цілуй мене! Як? Є для цього мантра —

Ключ до просвітлення. Його введи:

«О Любове і Боже мій,

Що Дарителем Щастя є,

У служінні життю займіть

Ви це вічне іство моє —

Харе Кришна Харе Кришна

Кришна Кришна Харе Харе

Харе Рама Харе Рама

Рама Рама Харе Харе».

21.02.2021, Чернігів

Життя солодкий, чарівливий смак —

В стосунках. Він — в любові. Він — в коханні.

Бог — епіцентр цього. І Бога брак

Усунути спроможне виховання.

Ігнорувати Бога у житті,

Заплющити свої на Нього очі

Чи їх від Нього просто відвести

З дитинства нишком нас навчити хочуть.

Якийсь гіпноз, якесь насильство це

Над психікою, що стає убога.

Релігія посилює це все,

Розповідаючи дурню про Бога,

Уводячи від Нього в храми нас

Із Храму, що ми всі руйнуєм разом.

Ми лиш марнуємо життя і час.

Життям ми маєм дорожити й часом.

«Прогрес», що замість щастя нам дає

Лиш збільшення нещасть і отупіння,

«Багаж знань», що знаннями геть не є,

«Закон», де справедливість і сумління

Замінені на те, що привело

У кут глухий усе людське суспільство, —

Це не добро, як кажуть нам, а зло,

Над нашою природою насильство.

Ми — вічні душі, сповнені всіх знань,

Які закладені в свідомість нашу.

Розкрити їх — найперше із завдань

Освіти й виховання, а не кашу

З уявлень хибних прищепити нам.

Просвітлення — ось дійсна ціль освіти.

Життя є щастя й миру вічний храм,

Якщо всією повнотою жити.

23.02.2021, Чернігів

Краса. Як в цьому світі Їй Себе явити?

Тож тут Краси є тільки дуже тьмяна тінь.

Щоб дбати про Красу, щоби Красі служити,

Потрібні чисті якості, а геть не ті,

Що зараз притаманні всім земним народам.

Жадоба, хтивість, заздрість — тобто егоїзм —

Така шкідлива нижча в людях є природа,

Що повсякчасно стягує все людство вниз.

Тому Красу, Божественну Реальність, Бога

Не бачать люди. Бо побач Його вони —

Не вийшло б зараз з цього доброго нічого.

Тож замість дійсності, вони лиш бачать сни.

У світ Реальності, Краси, Любові й Щастя,

Який від нас ховає темрява в серцях,

Природа наша вища кличе нас попасти.

І наша істинна природа — саме ця.

26.02.2021, Чернігів

Душа не потребує гроші, славу й владу.

Душа потребу має тільки в чистоті,

В служінні Богу і життю, в смаку прасаду.

Ця насолода — найсолодша у житті.

А ще потреба духу в тім, щоб танцювати

Разом із Богом танець щастя та краси.

Але коли душа потрапила за ґрати

Омани й егоїзму, настають часи

Її розлуки з Богом, з щастям і з собою,

Самотності й за виживання боротьби.

Духовне вільне тіло, сповнене любов'ю,

Втрачає форму й зміст. Тирани та раби —

Такі минущі, неприродні, штучні ролі,

Вмираючи й народжуючись знов і знов,

Дух грає, створюючи пута карми й долі,

Допоки егоїзм не змінить на любов.

Так досягається свобода. Так і тільки.

Так щастя досягається. І тільки так.

Любові в серці скільки — рівно стільки

Свободи й щастя. В ній життя природний смак.

Вона — матеріал, створив Бог із якого

У вічній формі нас. Не гаймо час! Мерщій!

В цій формі доброти й краси разом із Богом

Зустрітись в танці є потреба у душі.

28.02.2021, Київ

Любов є єдиний учитель,

Що мудрість справдешню дає,

Якій ззовні нас не навчити —

Із серця вона постає.

Єдина є мудрості школа —

Життя. І навчання процес

Цікавим все робить навколо.

Завжди пам'ятаймо про це.

02.03.2021, Київ

Душа — це дівчина. Кожнісінька душа. Первісно.

Така її природа вічна. Отака вона.

Обитель Бога — вічний дім її. Вона там, звісно, —

Краса Його життя, Його натхнення і весна.

Душа. Її первісна чистота. Первісна врода.

Бог в захваті від неї цьому всьому завдяки.

Її стосунки з Ним такі. Це її роль природна.

Ну а в стосунках може бути і конфлікт якийсь.

Між ними може виникнути непорозуміння.

Збагнути Бога — це непросто скрізь. І навіть там.

І Бог тоді дає душі Свої благословіння

Зіграти в іншу гру. Примирення — її мета.

Він створює для цього інший світ. Цей світ безбожний.

І пробує душа зайняти місце Бога тут.

Для цього б'ється, бо тут Богом хоче бути кожний —

Всі намагаються тут досягнути цю мету.

Дається безліч спроб, аби на помилках навчитись.

Але дарма. Чим далі, тим виходить гірше лиш.

Доводиться вмирати, щоб знов потім народитись.

Та завжди Бог із серця тихо каже їх: «Облиш!

Не ти є джерело. Не з тебе виникає сила,

Свобода, мудрість, щастя. Джерело цього — Я, Бог.

Знов підключись до Мене. Це так просто і красиво!

Бери із джерела безмежну волю та любов.

Життям не намагайся керувати й володіти.

Я не роблю так. Я життю та вам усім служу.

Як Я, навчися дбати безкорисливо й служити —

Лиш так ти вирвешся за тьми й ілюзії межу».

Коли душі набридне в колесі сансари битись,

Коли нарешті прийме серця вічний клик вона,

Звернеться у молитві за спроможністю любити,

Побачить все очима Бога — отоді війна

Її омани зміниться прозріння вічним миром,

Вона поводитиметься з усіма й з усім, як Бог.

І зрозуміє Бога. І себе. Це правда щира

Про Бога й душу. Це є таємниця їх обох.

19.03.2021, Чернігів

Переважна більшість людей

не здатна самостійно мислити,

а здатна лише вірувати.

Артур Шопенгауер

Моє послання не для більшості, мабуть.

Та більшості воно теж врешті допоможе,

Бо ті найкращі, хто постануть на цю путь,

Сягнуть просвітлення й подарувати зможуть

Його плоди, які шукає кожний, іншим.

Тож хай не більшість, хай лиш тільки наймудріші

Читають, вчать і розуміють мої вірші

Та з власного життя будують світ новий —

Щасливий, мирний, дружний, гарний і живий.

30.03.2021, Чернігів

Смерть — це пригода. І найцікавіша.

Смерть — дивовижне, гарне відкриття.

Я їй присвячую найкращі вірші.

Бо я захоплено люблю життя.

Смерть обіцяє кращі перспективи.

Бо сам я кращий, інший. Це вже так.

І самоототожнення щасливе

В реальність іншу рветься, наче птах.

Новий потенціал своєї прагне

Реалізації у формі тій,

В якій нове бажання серця тягне

Любити Бога в вічному житті.

Моя нова, відроджена особа

Уже живе в реальності новій.

І кожна мить цього життя є спроба

Навчитися відповідати їй.

Навчусь, закінчу заклад цей навчальний,

Яким є справді це життя моє,

Вступити щоб до іншого, звичайно.

І саме смерть тим самим вступом є.

31.03.2021, Чернігів

Відрядження в цей світ свої плоди дало:

Я краще зрозумів, що є добро, що — зло.

Зв'язок зі справжнім домом вічним в мене є

Такої якості, що він мені дає

Постійне відчуття, що я насправді там,

Де є солодка, гарна, вічна чистота,

Де моїх вічних друзів вічні голоси

Моє життя підживлюють в усі часи.

Я їх люблю безмежно. І люблю тут все,

Що їх нагадує і що в собі несе

Щось схоже на їх якості й стосунки їх.

Одного дня я знову повернусь до них.

07.04.2021, Чернігів

Не сивий, занудний, гнівливий дід,

Який карає направо й наліво

І щоб догодити якому, слід

Богобоязним бути, а дивне диво,

В очах якого веселка щаслива.

Спостерігати життя Його,

Спостерігати Його існування

І розуміти, що, як і чого

Робить Він у своєму коханні

До кожного з нас і в якому стані,

Бути об'єктом Його любові,

Його захвату, Його милування,

Маючи якості серця чудові

В чистому, вічно природному стані

Простого просвітленого існування —

З усього можливого найцікавіше,

З усього можливого найщасливіше.

09.04.2021, Чернігів

Життя — це ідеальна, досконала школа

Любові й мудрості. І все. І більш нічого.

Усі й усе, з чим ми стикаємось навколо, —

Урок, завдання, що ми маємо від Бога.

Бо в Бога є єдина роль у цьому світі:

Він є чутливий і дбайливий наш учитель.

А ми є Його любі учні, Його діти.

Він — помічник, гід, консультант, а не правитель.

І помічник, гід, консультант лише в навчанні.

Тому у тих, хто це навчання ігнорує,

Є враження, цілком природні та звичайні,

Що Бога геть нема, що Бога не існує.

17.04.2021, Чернігів

Життя — це є стосунків з Богом вічна школа.

Воно дарує досвід близькості з Творцем,

Його очей та рук. І серця, що ніколи

Не зраджує. Найголовніше — саме це.

Найголовніше те, що скрізь і повсякчасно

На Нього я покластись можу, ну і ще,

Що я також Йому потрібен дуже часто,

Що й Він опертись може на моє плече.

Тому я геть не потребую розуміння,

Поваги, схвалення, подяки від людей,

Що завжди маю все це від свого сумління,

Яке я не згублю ніколи і ніде.

Сумління — місце зустрічі душі та Бога.

Зустрітись з Богом є простіше за усе,

Якщо сумління чисте. І в житті нічого

Нема гарнішого, ніж близькість із Творцем.

18.04.2021, Чернігів

Процес просвітлення є індивідуальним.

І завжди неформальним. І цілком живим.

В процесі цьому хворий дух стає нормальним.

Якщо ви нещасливі, значить, хворі ви.

Якщо щасливими не робите ви інших,

Якщо не вільні ви і в вас любові брак,

Якщо щодня вам не все краще, а все гірше,

Якщо в вас щось спроможне викликати страх,

Це означає, що процес цей вам потрібен —

Систематичний, ефективний, та легкий,

Простий, природний, дихання в легенях ніби,

Мов травлення у шлунку або змах руки.

Процес, який розплющує в нас серця очі,

Що бачать не шматочки дійсності, а все.

Просвітлення — це те, чого всі душі хочуть,

Те, що нам наших мрій всіх здійснення несе.

Як фази дихання — це вдих, а потім видих,

Так фази практики — з реальністю зв'язок,

А потім безкорисливе служіння світу

В ролях, умовах, що нас в них поставив Бог.

Усі діла, які життя нам доручає,

Усі стосунки, ситуації усі,

Усі обов'язки, всі радості й печалі —

Уроки. Ми виконуєм завдання ці —

І стаємо щодня просвітленіші, кращі,

Щасливіші, свободніші, мудріші ми.

Для цього створені тіла і душі наші.

Для цього ми тут народилися людьми.

03.05.2021, Чернігів

Ціль життя — в насолоді життям,

В досконалому здійсненні мрій

І в блаженстві, коли всі чуття

Повні щастям любові. Ціль — в ній.

Як життя вічне, вічна і ціль:

Насолода ця вічно росте.

Але люди реальності ці

Не сприймають і роблять все те,

Що приносить страждання і біль

В їх життя, їм руйнує любов.

І хоч ясна їм нібито ціль

Підсвідомо і нібито Бог

Всіх для щастя й блаженства створив,

Та хвороба душі — егоїзм —

Їх з блаженства і щастя гори

В їхнє пекло їх стягує вниз.

Їх шкода мені й Богу шкода.

Викликають вони співчуття.

Але воля, яку Бог всім дав,

Право кожного жити життя

Так, як сам він для себе обрав,

Є найпершим з його вічних прав.

Але ж, брате, крім прав і свобод

Також відповідальність ще є.

Це природно. Не так це, що Бог

Чи карає, чи милість дає.

З'їв отруту ти — і отруївсь.

Це не Бог тебе так покарав.

Маєш ти згідно з тим, що ти з'їв.

Не кажи, що цього ти не знав.

Якщо робиш погане, то як

Буде добре? З якого рожна?

Що зробив ти — те й доля твоя.

Рук твоїх є творіння вона.

Хто тобі виний? Інші? Чи Бог?

Бог лиш радить тобі через тих,

Хто з Ним має справдешній зв'язок.

А життя своє створюєш ти.

Ціль життя — в насолоді життям,

В досконалому здійсненні мрій

І в блаженстві, коли всі чуття

Повні щастям любові. Ціль — в ній.

05.05.2021, Чернігів

Моя цілковита свобода

Від штучних бажань і потреб,

Мої подарунки від Бога,

Ніхто які не забере,

Рішучість моя і терпіння

В служінні тому, що люблю

(Красі та добру), — це насіння,

Яке я в цім світі коплю,

Неначе трофеї, мов здобич.

Я в вічність його заберу,

Де сад посаджу з нього, щоби

Віддати Красі та Добру.

26.05.2021, Чернігів

Егоїзм ваш про вас не подбає.

Він живцем вас щоденно з'їдає.

А разом з вами все скрізь навколо.

Розірвіть, браття, вбивче це коло

І здобудьте любов! І життя

Обійме вас, як любе дитя.

Егоїзм відділив вас від нього.

Він є ворог життя, вас і Бога.

Саме він є шейтан, є диявол.

Егоїзм, споживацтво — це яма,

У якій людство тупо гниє,

Це убивця, який все уб'є,

Якщо заходи скрізь термінові

Не відкриють вам простір любові.

05.06.2021, Київ

В житті є дві альтернативи:

Застосувавши інструмент

Просвітлення, зроби щасливим

Життя кожнісінький момент

Або так і лишайся в стані

Залежності і сліпоти.

Життя твоє щасливим стане,

Коли здоровим станеш ти.

Просвітлення — це стан здоров'я,

Щасливий, чистий, вічний стан

Натхнення, мудрості й любові,

Коли ти сам собі є пан

І егоїзм тебе не гнобить,

Не копає, мов м'яч, не б'є.

Моя «Свідомість щастя» зробить

Саме таким життя твоє.

Своєї вищої природи

Отримай чарівні плоди.

Любов, мир, щастя і свободу

Здобудь уповні назавжди.

14.06.2021, Чернігів

Два виміри реальності. Наш, де немає зла,

Нещирості, обману, визиску, користолюбства,

Де Бог є не об'єктом віри і де в нас зросла

Свобода і любов. Та інший вимір, вимір людства.

І хоч ми добровільно служим щастю їх обох,

Та є різниця в здатності прийняти це служіння.

В одному — надтекучий обмін. І любов. І Бог.

І абсолютне щастя. Абсолютне розуміння.

А в іншому — суцільний безум, безлад і тертя,

Між кожним і всіма існує прірва нездоланна.

Тут егоїзмом відокремлені всі від життя,

Одне від одного, від себе. Править тут омана.

Служити цьому світові лише одним є сенс:

Навчанням подолати цю егоїстичну якість.

Це є єдине, що сюди мир, щастя принесе.

І більш, крім цього, не спрацюють заходи ніякі.

15.06.2021, Київ

Чому? Чому все так? Чому така омана

Покрила людство? Як йому допомогти?

Ніяк. Бо ця омана людям Богом дана,

Щоби вони змогли до істини прийти,

Навчаючись на власних помилках, зробивши

Ці помилки, їх усвідомивши самі.

Бо не стає знанням те, що нам кажуть інші.

Знанням стає лиш те, що пережили ми.

Тож мудрий батько просто дивиться, як діти

Псують своє життя. Бо так і тільки так

Вони навчаться. Все потрібно пережити.

Знання і мудрість є усіх оман мета.

І кожен має необмежену спроб кількість

На помилки і виправлення помилок.

У кожного із вас життів в запасі стільки,

Скільки потрібно. Тож все зло є геть не зло,

А право вибору. Зло — це альтернатива.

Добро — не диктатура. Ні. Ви вільні всі.

Тому живу я так спокійно і щасливо

Посеред хаосу і безладу, бо ці

Всі ваші хаоси і безлади — ваш вибір.

Усі ви маєте на нього всі права.

В книжках своїх я написав достатньо ніби,

Щоб вам допомогти, та це лише слова

Для вас, допоки прірва є між ними й вами.

Але я знаю: неодмінно прийде час,

Коли ви цими скористаєтесь словами

І хаос з безладом скінчиться і для вас.

15.07.2021, Чернігів

А створювати рай навкруг не важче геть, ніж пекло.

І те, і те автоматично робиться людьми,

Які або спонтанно знищують життя запекло,

Або йому спонтанно служать. Тож котрі з них ми?

І саме відповідь на це питання — суть проблеми.

І знищення, й збагачення життя усіх навкруг —

Спонтанний наслідок того, у чому ми і де ми:

В любові, в егоїзмі? Де? Те йде із наших рук,

Що є в свідомості у нас, яка її є якість.

Ця якість серця є об'єкт уваги головний.

Якщо свідомість добра, є гарантія, що якось

Усе розв'яжемо, усе прекрасно зробим ми.

Любов, свідомість щастя є тим джерелом змін в світі,

Яких ми ніби прагнем всі, а робим навпаки.

Духовна практика, яка спроможна нас змінити,

Змінити може Землю всю за лічені роки.

16.07.2021, Чернігів

Ніхто не хоче у корисливому світі

З людьми вступати в безкорисливі стосунки.

Бо світ цей хижо щирить зуби нам щомиті.

І розум каже не знімати обладунки.

Це правильно. Та кожне серце хоче, мріє

Любові — тобто безкорисливих взаємин.

Шукай, знайди того, хто жити в них уміє

І через це не має жодної проблеми.

Хто це? Це Бог, і це просвітлена людина.

Вони живуть у безкорисливій любові.

Любов ця непохитна і незмінна.

Така природа їхня. Бо вони здорові.

Бо в них нічого, крім любові, не існує.

Бо в них немає ні хвороби егоїзму,

Ні наслідків її, що в світі скрізь панують

І що усіх нас привели до песимізму

Щодо любові й безкорисливих стосунків.

Будь з ними, стань їх учнем, в них навчися,

Отримай всі їх щирі, чисті подарунки,

Що твоє серце раптом від страху очистять.

І ти побачиш, що любити в цьому світі

Можливо. Бо любов — це мудрість, розуміння,

Як безкорисливо корисливих любити.

І саме в цьому — щастя вічного насіння.

І ти тоді зумієш Бога розуміти,

Бо станеш сам таким, як Він. Його очима

Побачиш світ. Побачиш: всі тут — Божі діти,

В тобі — Його любов безмежна й безпричинна.

27.07.2021, Чернігів

А рай і пекло завжди поруч,

Як поруч літо і зима,

Як день і ніч. Та кожну пору

Ми серця фібрами всіма,

Хоч в раї ми, хоч в пеклі, вічно

Слугуєм щастю всіх навкруг

І завжди плід цього побічний

Отримуємо з Божих рук —

Скарби любові та свободи,

І кришталеву чистоту

Своєї вищої природи,

І щастя вічну повноту.

02.08.2021, Чернігів