Україна у революційну добу. Рік 1918

23

Довідка: Шаповал Микита Юхимович (псевдоніми: М.Сріблянський, М.Бутенко, 26 травня (7 червня) 1882 р., с. Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губ. — 25 лютого 1936 р., м. Ржевниці, Чехословаччина) — громадсько-політичний діяч, поет, публіцист, учений-соціолог.

Походив із селянської родини. Освіту здобував у Комишуватській двохкласній Новоглухівській лісній школах, Чугуєвському юнкерському училищі. Навчався й на історико-філологічному факультеті Харківського універсиптету, однак за браком коштів залишив вуз. Через революційні події не зміг завершити освіти і в Київському комерційному інституті, до якого вступив 1917 р.

З 1901 р. — член РУП. З 1903 р. був на військовій службі. За революційну пропаганду серед солдатів був заарештований, однак виправданий судом і все ж звільнений із війська.

В 1908–1910 рр. в Києві займався літературною працею, з 1909 р. разом з П.Богацьким видавав журнал „Українська Хата”. З 1911 до 1917 р. працював лісничим у маєтках М.Терещенка, друкував літературно-публіцистичні й наукові твори.

З часу організаційного оформлення УПСР у квітні 1917 р. війшов до її активу, з літа став членом ЦК, був обраний до Центральної Ради та її комітету (Малої Ради). Брав участь у діяльності багатьох адміністративних установ та громадських організацій, обирався членом Всеросійських та Українських Установчих зборів, розвинув активну публіцистично-публікаторсську діяльність: випускав збірки своїх поезій, оповідань, статей, політичних брошур тощо. З 2 грудня 1917 р. до 16 січня 1918 р. був генеральним секретарем пошт та телеграфів українського уряду.

На початку 1918 р. М.Шаповал еволюціонував з автономістсько-федералістських позицій на самотсійницькі, став одним із співавторів IV Універсалу Центральної Ради. Він негативно поставився до закликання німців в Україну, виступив рішучим противником гетьманського режиму. Висунувшись на провідні позиції в Українському національному союзі, став одним з ініціаторів антигетьманського повстання.

Після створення Директорії став на чолі УНС. З 26 грудня 1918 р. до лютого 1919 р. М.Шаповал був міністром земельних справ УНР, далі — перебував на дипломатичній роботі. У 1924 р. заснував Український соціологічний інститут — найавторитернішу наукову установу українських емігрантів, багато зробив для постановки гуманітарних досліджень, став піонером вітчизняної соціології, зробив у неї чи не найвагоміший внесок. Загальний спадок М.Шаповала перевищує 400 друкованих праць.