Від диктатури до демократії

1

Термін уперше вжив в аналогічному контексті Роберт Хелві. «Політичний спротив» — це ненасильницька боротьба (протест, втручання або відмова від співпраці), яка ведеться демонстративно, відверто й активно для досягнення політичних цілей. Термін виник у відповідь на плутанину і неправильне трактування понять, що призводили до ототожнення ненасильницької боротьби з пацифізмом та моральною чи релігійною терпимістю. «Спротив» означає зважений виклик органам влади через непокору, що виключає будь-яке підпорядкування. «Політичний спротив» окреслює середовище, в якому відбуваються певні дії (політичне середовище), а також його мету (політична влада). Переважно термін вживається для позначення відповідних дій населення, спрямованих на те, щоб перейняти контроль над урядовими інституціями шляхом безперервного тиску на їхні джерела влади та зваженого застосування стратегічного планування і необхідних для цього операцій. У цій публікації терміни «політичний спротив», «ненасильницький опір» та «ненасильницька боротьба» вживатимуться почергово, хоча два останні стосуються боротьби з ширшим колом цілей (соціальних, економічних, психологічних тощо).

2

Freedom House, Freedom in the World 2003: An Annual Survey of Political Rights and Civil Liberties (Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2003), p. 9. See pp. 692–696 for a description of Freedom House’s categories of «Free,» «Partly Free,» and «Not Free». Там само. С. 8.

3

Krishnalal Shridharani, War Without Violence: A Study of Gandhi's Method and Its Accomplishments (New York: Harcourt, Brace, 1939, and reprint New York and London: Garland Publishing, 1972), p. 260.

4

Aristotle, The Politics, transl. by T. A. Sinclair (Harmondsworth, Middlesex, England and Baltimore, Maryland: Penguin Books 1976 [1962]), Book V, Chapter 12, pp. 231 and 232.

5

Цю історію, відому під назвою «Правління за допомогою хитрощів», взято з книги Лао Цзи (1311–1375). Ю Ліцзи — псевдонім Лао Цзи. У перекладі Сіднея Тай зі збереженням усіх прав її вперше було опубліковано в книзі Nonviolent Sanctions: News from the Albert Einstein Institution (Cambridge, Mass.), Vol. IV, No. 3 (Winter 1992–1993),

p. 3.

6

Karl W. Deutsch, "Cracks in the Monolith," in Carl J. Friedrich, ed., Totalitarianism (Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1954), pp. 313–314.

7

John Austin, Lectures on Jurisprudence or the Philosophy of Positive Law (Fifth edition, revised and edited by Robert Campbell, 2 vol., London: John Murray, 1911 [1861]), Vol. I, p. 296.

8

Niccolo Machiavelli, "The Discourses on the First Ten Books of Livy," in The Discourses

of Niccolo Machiavelli (London: Routledge and Kegan Paul, 1950), Vol. I, p. 254.

9

Див. Gene Sharp, The Politics of Nonviolent Action (Boston: Porter Sargent, 1973), p. 75 і

далі — про інші історичні приклади.

10

Роберт Халві, особисте спілкування, 15 серпня 1993.

11

Рекомендовані повномасштабні дослідження Gene Sharp, The Politics of Nonviolent Action (Boston, MA: Porter Sargent, 1973) і Peter Ackerman and Christopher Kruegler, Strategic Nonviolent Conflict (Westport, Connecticut: Praeger, 1994). Див. також: Gene Sharp, Waging Nonviolent Struggle: Twentieth Century Practice and Twenty-First Century Potential.

12

Aristotle, The Politics, Book V, Chapter 12, p. 233.

13

Детальніше про засоби опору проти переворотів див.: Gene Sharp, The Anti-Coup (Boston, MA: The Albert Einstein Institution, 2003).

14

Цей перелік разом з визначеннями та історичними прикладами взято з книги: Gene Sharp, The Politics of Nonviolent Action, Part Two, The Methods of Nonviolent Action (Boston, MA: Porter Sargent, 1973).

15

Лісістрата — героїня однойменної комедії античного письменника Аристофана, яка підбила жінок відмовити чоловікам у виконанні подружніх обов’язків, допоки ті не припинять воювати.