Хіліасти (від гр. hilias — тисяча) — представники низки єретичних рухів, які на підставі тлумачення пророцтв Апокаліпсису сповідували віру в «тисячолітнє царство» Бога», після якого мав настати Кінець світу. — Тут і далі примітки без позначень, — від перекладача. Примітки автора починаються з [Примітка автора].
10 лютого за григоріанським календарем.
quinque civitates — П'ять міст (лат.).
«Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!» (лат.) — Книга пророка Ісаї, 22; 13.
mors nigra — «Чорна смерть», чума (лат.).
apellatus — На прізвисько (лат.).
episcopus vroclaviensis — Вроцлавський єпископ (лат.).
[Примітка автора] «… донацію в шістсот гривень» — гривня (внеслов'янських країнах її називали маркою) була платіжною одиницею, а не монетарною. Вона означала масу півфунта чистого срібла, з якої мали бути викарбувані 60 штук монет, тобто копа празьких грошів. Так було ще близько 1300 року, потім з фунта почали карбувати дедалі більше грошів, через що гріш, який містив усе менше дорогоцінного металу, знецінювався. Скільки грошів насправді карбувалося з гривні, залежало від того, наскільки володар хотів надути своїх підданих. Як бачимо, від тих часів мало що в цьому сенсі змінилося.
Орден францисканців, Fratrum Minorum («брати менші», лат.).
Любінський герцог (лат.).
Званий (лат.).
Inquisitio haereticaepravitatis, Sanctum Officium (лат.) — інквізиція.
Без гніву та безпристрасно (лат.).
11 квітня.
День Богоявлення, в католицькій традиції — 6 січня, який завершував цикл зимових свят, що починався на Різдво, 25 грудня.
У католицькій традиції — 25 березня.
Сьомий день у березні, травні, липні та жовтні, в інші місяці — п'ятий.
11 жовтня 1424 року.
Мистецтво кохання (лат.) — за назвою поеми Овідія.
Молитва, яку читають приблизно ополудні, через шість годин після сходу сонця.
Deus in auditorium meum intende, Domine ad adiuvandum me festina — «Поспіши, Боже, збавити мене. Господи, поспіши на допомогу мені» (лат.) — католицька молитва.
[Примітка автора] Memento, salutis Auctor… — традиційний гімн з молитовника:
Пам'ятай, о Творець всесвіту,
Що ти прийняв колись форму тіла
Нашого, коли тебе на світ
Пресвята Діва породила.
Любов моя (фр.).
Досвіди (з лат.).
[Примітка автора] Ad te levavi oculos meos… — ченці співають по черзі псалми 122,123,124. Нумерація псалмів у всій книзі прийнята за нумерацією «Вульгати» в латинському перекладі святого Ієроніма. «Біблія тисячоліття», з якої походять усі біблійні цитати в книзі, була перекладена з оригінальних мов, через що з'явилася різниця (на один) у нумерації псалмів. Псалом «Ad te levavi oculos meos» («Свої очі я зводжу до тебе…») у «Біблії Тисячоліття» має номер 123, а не 122. [ «Біблія тисячоліття» — польське видання Біблії до тисячоліття прийняття Польщею християнства (1966p.), стандартне джерело цитат.]
Французька форма імені Егідій — Жіль.
Тут майже дослівно переказано 14 вірш 4-ї глави «Пісні Пісень» Соломона.
Мій чарівник (фр.).
Повернися (лат.).
Прекраснозада (гр.).
«Пісня Пісень», 1; 13.
«Пісня Пісень», 1; 8.
«Пісня Пісень», 4; 4.
Чарівник! Дия… (фр.)
Во ім'я Отця, і Сина…(лат.).
Зарозумілий (лат.). Інокентій — невинний (лат.).
Мир! З вами! Ближнього свого! Як самого себе! (лат.).
Хоч-не-хоч (лат.).
Купці та дрібні торговці (лат.).
Тут — погоджуючись. Credo — вірити, вважати (лат.).
Правопорушники, злочинці (з лат. delinquens).
Розслідування про правила віри (лат.).
Книга, яку переслідувала католицька церква, своєрідний «маніфест» єретиків — лолардів та вікліфістів.
Пасквілі, памфлети, тут — будь-які тексти антикатолицького спрямування.
Суфраган — єпископ без єпархії.
Сарепта — Оскільки це місто у Фініки, на землях у долині р. Тигр, після загибелі держави хрестоносців було відвойоване мусульманами, звання єпископа Сарепти було хоч і почесним, але суто номінальним.
Прелат, який має право одягати митру.
Королівська династія в середньовічній Польщі.
Черниці ордену святої Клариси.
Колегія каноніків.
Костел, при якому діє капітул.
Священик, який керував кафедральною школою.
Імена, прізвиська (лат.).
Член чернечого ордену, а відповідно — і спільноти, який не складає обітниці.
У деяких католицьких орденах — «світський чернець», особа, що постійно перебуває в монастирі, виконуючи роботу на потреби монастирської общини, прийняла деякі обітниці, але не прийняла чернечого сану.
Святорухівці — ченці ордену святого Духа, які займалися в основному опікою над хворими.
Дефенестрація (лат. defenestratio — викидання через вікно) — початок збройного етапу гуситського руху; викидання 30 липня 1419 року через вікно з празького магістрату на підставлені піки і мечі сімох радників.
Дух витає, де бажає (лат.).
Загальна згода (лат.).
Одноголосно (лат.).
Птах родини пищух (Tichodroma muraria).
З гр. — «Господи, помилуй» (Kyrie eleeson).
Об'єднання лицарів конкретної місцевості, метою якого є підтримування порядку та безпеки.
Диявольське і прокляте святкування (лат.).
Замки хрестоносців, які споруджувалися в Сирії, на Святій Землі.
Ми тут (лат.).
Призначений єпископом голова духовного суду в католицькій церкві.
Пріор ордену Проповідників (інша назва ордену домініканців).
Пречиста Діва (лат.).
А також (лат.).
Студент Празької академії, бакалавр наук (лат.).
Давня польська і сучасна чеська назви Австрії.
«Хай святиться ім'я Ісуса» (лат.).
Завіша Чорний із Гарбова, гербу Сулима — польський лицар, взірець лицарських чеснот, справедливість, мужність і сила якого стали легендарними. Він був свого часу широко відомий у всій Європі завдяки перемогам у лицарських турнірах. Учасник багатьох походів, герой Грюнвальдської битви (1410). Усе своє життя був на службі у Сигізмунда Люксембурзького. Під час походу на турків у 1428 році Завішу Чорного взяли в полон і замордували.
Гарнець — давньослов'янська міра об'єму, близько чотирьох літрів.
Популярне старопольське визначення часу, потрібного, щоби змовити «Отче наш…».
Сулима — польський лицарський герб; як і інші найдавніші польські герби, він належав не одному шляхетному роду.
Почесна фігура — зображення у верхній частині поділеного навпіл щита. Мобілії — геральдичні символи в нижній частині, що походять з давніх племінних знаків. Для польської геральдики поділ поля щита на частини був нетиповим.
День Грюнвальдської битви, 15 липня.
Втікаєш у кущі (лат. макаронізм).
Любов усе переможе (лат.).
Лицарі-розбійники, грабіжники (нім. Raubritter).
«У моїй чаші» (лат.).
Пожонь (а також Преславбург, Пресбург, Браславград, Поссен, Прешпорк та ін.) — нинішня Братислава.
Період зимових свят, починаючи від Різдва.
на Трьох Царів — 6 січня.
Гуфниця (нім. Haufnitz) — гармата для стрільби навісом (з великим кутом підйому ствола), тобто на ворога, схованого за муром чи валами; відповідає нинішнім гаубицям. Бомбарда — коротка гармата дуже великого калібру, якою розбивали мури, відповідає пізнішим мортирам.
Герої (нім.).
«Істина переможе» (лат.).
Мається на увазі «Nec Hercules contra plures» (лат.) — «І Геркулес не дасть собі ради з багатьма».
Це рішення, абсолютно несправедливе стосовно Польщі, оголосив у 1420 році у Вроцлаві король римський, чеський і німецький Сигізмунд Люксембурзький, обраний посередником у суперечці між Польщею та орденом хрестоносців.
Йдеться про місто Голубац над Дунаєм (нині це територія Сербії, недалеко від Белграда). Завіша Чорний в 1428 році справді був узятий в полон турками і вбитий під цим «Голубиним Градом».
«Меча залізного чоловік» є доволі впізнаваною цитатою із незакінченої драматичної поеми Юліуша Словацького «Завіша Чорний».
Болеслав III Кривоустий відбив вторгнення в Шльонськ німецького імператора Генріха V та завдав йому поразки у 1109 р. в битві під Глоговом (нім. Гундсфельд (Псяче Поле)), недалеко від Вроцлава (нім. Бреслау) на ріці Одра (нім. Одер). Після цієї битви, згідно з легендою, вбитих німців не встигали хоронити по-християнськи, і собаки пожирали мертві тіла. Про це пише, наприклад, Генрик Сенкевич у «Хрестоносцях» (II том, XXXV), і можна вважати, що саме Сенкевич є автором цієї інтерпретації. Зараз Гундсфельд знаходиться на території Польщі і називається Псє Полє.
За стародавніми народними віруваннями — духи у вигляді високих і дуже худих жінок, загорнутих у білі полотна.
У німецькій міфології — ласі до золота підземні істоти, подібні до гномів.
3 нім. Irrlicht — блукаючий болотяний вогник.
[Примітка автора] «…не далі, ніж за милю від міста…» — у всій книзі слово «миля» означає старопольську милю, що її вживають, наприклад, Длугош і Янек з Чарнова, і яка дорівнює приблизно теперішнім семи кілометрам з невеликим гаком.
Молочай, кмин, зубчатку зв'яжи разом (нім.).
«Вони покрутили свої стежки» (Книга пророка Ісаї, 59;8).
Страва із пряженої житньої або гречаної муки, запареної окропом і засмаченої солониною.
Різновид простого обладунку у вигляді грубої шкіряної куртки, густо вкритої пластинами металу.
З Послання до Євреїв, 2; 2, в перекладі Ієроніма Блаженного (Біблія Вульгата).
[Примітка автора] «Мій Алькасине, якого переслідують за кохання» — Aucassin et Nicolette («Пісня про Алькасина і Ніколетту»), популярна в середньовіччя, виникла в XIII ст. анонімна французька поема для співу і декламації (так звана chantefable), що оповідає про перипетії двох закоханих.
… І компанія (лат.).
У тогочасній Європі (до XVIII ст.) існувала система торговельних привілеїв, за якою деякі міста отримували право затримувати в себе упродовж певного часу та частково або повністю реалізовувати товари, що їх провозили купці. Непродані товари могли бути вивезені з міста лише після закінчення визначеного терміну.
Скоєць — дрібна польська монета вартістю два срібні гроші.
Князь вроцлавський, краківський, а в 1238 році — великопольський (1191–1238).
Верхній одяг з відкритою горловиною.
Популярний у середньовіччі головний убір, переважно у формі тюрбана. Як правило, мав довгого «хвоста» — ліріпіпу.
Власноручно підписане письмове зобов'язання (заст.).
Дорожня скриня, яку, щоби зробити їі легшою, іноді сплітали із лози, як кошик.
Друге послання апостола Павла до Тимофія, 4; 3, 4.
[Примітка автора] [6] «…що магістр Йоганн Нідер у своєму «Формікаріусі» написав» — «Formicarius» Нідера, звичайно, анахронізм, цей сумнозвісний домініканський твір виник лише в 1437 році.
Божественність (лат.).
Вальденси (ліонські бідняки) — послідовники ліонського купця Петра Вальда, який у 1173 р. роздав своє майно, навернувся до життя в апостольській бідності та закликав своїх послідовників проповідувати Писання, перекладене народною мовою. Лоларди — народні проповідники, учасники антикатолицького селянсько-плебейського руху в Англії й інших країнах Зах. Європи (вперше з'явилися в Антверпені на поч. XIV ст.). Арнольдисти — послідовники Арнольда з Брешії. Присцилліани — прихильники Присцилліана, єпископа Аквілеї. вважали земний світ творінням Сатани. Петробрузіани — прихильники Петра з Брюї. Поплікани — інша назва павликіян. Патарени — інша назва катарів. Той, хто зацікавиться цим докладніше, може довідатися про решту єретичних рухів у відповідних джерелах.
«У голові та членах» (лат.) — тобто «Зверху — і донизу», тобто як у середовищі церковної верхівки, так і серед простих віруючих. Один із ключових лозунгів Реформації.
«Падіння найкращого є найгіршим падінням» (лат.). Інакше кажучи, найстрашнішим є падіння найдоброчесніших, їхня деморалізація.
Історична область у Малій Азії. Нині — на території Туреччини.
Один з найвідоміших і найбільш кривавих інквізиторів середньовіччя,
автор «підручника» для інквізиторів. Діяв у Лангедоці (Франція).
[Примітка автора] «холерних доморослих інквізиторів» — спеціально для мовних пуристів та інших одержимих, які люблять повторювати, що «тоді так не говорили», пояснюю: слово «холера» як назву хвороби вживав ще Гіппократ, стосовно паскудних шлункових недуг. А оскільки люди у всі часи лаялися «хворобливо», отже, вже від часів Гіппократа слово «холера» могло вживатися як лайка. Брак доказів, що так було, зовсім не означає, що так не було.
Знамення часу (лат.).
Поклоніння дияволу.
[Примітка автора] «Конрадсвальдау належить Хаугвіцам. У Янковіцах сидять Бішофсгейми…» — у питанні назв місцевостей я дотримуюся історичних джерел, а згідно з ними теперішнє Пшилєсє біля Бжега в XV столітті називалося Конрадсвальдау, теперішній Скарбімєж — Гермсдорф, а теперішня Крушина — Шенау. Натомість назва Янковіце для того самого періоду є історично правильнішою, ніж онімечене (пізніше) Єнквіц. У подальшому тексті подекуди — дбаючи про читача, щоб зовсім не заплутався, — я все-таки вживаю сучасні назви, навіть якщо з невеликою шкодою для історичної істини. Дуже, зрештою, відносної.
Салад (sallet) — півкруглий шолом з вузькими оглядовими щілинами, злегка загнутими крисами і витягнутим «хвостом» ззаду.
Старший із каноніків капітулу.
Накидка на латах у вигляді туніки, переважно із вишитим на ній гербом.
Різновид довгого плаща, підбитого хутром.
Капалін — піхотний шоломом напівсферичної форми, що мав криси з прорізами для очей.
Найпростіша, нічим не оздоблена біла полотняна сорочка. Такі сорочки використовувалися як одяг для засуджених на страту.
Гуситські помилки. Єретична віра (лат.).
Злочин (лат.).
За традицією, пілігрими у Святу Землю, зокрема до неймовірно популярної серед паломників могили святого Якова, а також до інших святинь, запускали бороду і вбиралися у специфічний одяг: коричневий чи сірий плащ та капелюх з дуже широкими крисами, які зазвичай розшивали мушлями. Мушля вважалася символом паломництва. Іноді пілігрими нашивали не власне равликів, а їхнє символічне зображення у формі спіралі.
В обох видах (лат.).
Помірковані гусити, які хотіли безкровної соціальної та політичної реформи церковного життя в Чехії.
Найгірші і затяті єретики (лат.).
«Вічний спочинок даруй їм…» — початкові слова католицької заупокійної молитви (лат.).
Фетровий головний убір, який щільно прилягав до скронь (лат.).
Легке сухе червоне вино.
Перші два слова першої фрази булли папи Мартіна V, яка вимагала більш пильно стежити за діями гуситів.
Туніка з гербом, яку одягали поверх обладунків (нім.).
Муж рідкісної прозірливості (лат.).
Священики, які усупереч прийнятій за догму тезі про безгрішність папи та абсолютність його авторитету утверджували верховенство соборів.
«Рим сказав своє слово, справу закінчено»(лат.), тобто Курія ухвалила своє рішення.
Переважно безграмотні та дурні (лат.).
Справа закінчена (лат.).
Комплета — вечірня молитва (близько 18.00). Прима — молитва перед світанком (близько 6.00). Тобто ксьондз Ґранцішек мав би пролежати перед вівтарем не менше 12 годин.
Притчі (лат.).
Соломонові притчі, 5; 3,4.
Соломонові притчі, 5; 8.
Тобто братів кармелітів.
Довірений слуга (з лат. fac totum — роби все).
Геральдичні кольори.
Насправді шафран і крокус — одна і та сама рослина.
Пан (голл.).
«І Слово сталося тілом…» (голл.). (Євангеліє від Івана, 1; 14).
«Від посягань і полуденного демона спаси нас. Господи» (лат.).
Кому вигідно (лат.).
Wirfe saltze — кидаю сіль (нім.). Non timebis a timore nocturno — не будеш боятися страху нічного (Псалом 90; 5, Біблія Вульгата).
Велика Мати (лат.).
Потік найбрудніший, дракон злочинний (лат.) — з молитви до святого Архангела Михаїла, екзорцизм папи Лева XIII.
Загалом (лат.).
До більшої слави Божої (лат.).
«Золота легенда» («Legenda aurea») — знамените зібрання житій святих, написане Яковом Ворагінським (Jacobus de Voragine) близько 1266 року.
Слава во вишніх Богу (лат.).
І на землі мир людям доброї волі (лат.).
«Хвалимо Тебе, благословляємо Тебе, поклоняємося Тобі, славимо Тебе, дякуємо Тобі» (лат.).
«Агнець Божий, Син Отця, Ти, що приймаєш гріхи світу, помилуй нас. Ти, що приймаєш гріхи світу, вислухай молитви наші» (лат.).
«І кожному, хто в тебе просить, подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай» (Євангеліє від св. Луки, 6; 30).
Демерит — священик, якого церковна влада покарала ізоляцією, і якому призначено відбути покаяння за вчинки, несумісні зі священицьким саном.
Ні за що, даремно (лат.).
Ніякого злочину (лат.).
Більше пиття, ніж молитви (лат.).
Жінка — знаряддя диявола (лат.).
Євангеліє від св. Матвія, 7:1.
«Срібла й золота в мене нема» (лат.), Дії святих апостолів 3; 6.
Такі, що складаються з двох рівних частин (фр.), у даному випадку двох однотонних контрастних ногавиць.
«Вірую в Бога-Отця, Вседержителя…» (лат.).
«Чотири сини Емона» («Les quarte fils Aymon») — популярний французький шансон XII–XIII ст.
Протиотрута (лат.).
Мається на увазі відомий шекспірівський сюжет: бароном (таном) Гламіса був Макбет.
Четверта неділя перед Великоднем. Тут йдеться про дату обрання папи Євгенія IV (1431 p.).
Я є той, хто є (лат.).
В українському перекладі відповідне місце Святого Письма звучить так: «І сказав йому Ангел Господній: «Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне» (Книга суддів, 13; 18).
Там же, 14; 14.
у Книзі пророка Ісаї: «І будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!» (24; 22).
Пор.: «Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні, — впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!..» (Псалом 90; 5–7).
Алюзія на Шекспіра: «Макбет»,4,1.
Похований в Латтворті, його останки викопано та викинуто (англ.).
Palefrois (фр.) — кінь для парадних виїздів. Кожен порядний лицар повинен був мати щонайменше двох коней: палефруа для параду і дестр'є (dextrier) для битви.
[Примітка автора] Res nullius cedit occupanti — юридична паремія, що означає: «Нічийна річ припадає тому, хто нею заволодів».
Дешеві коні для слуг.
Старші конюхи, що наглядали за прислугою, кіньми та упряжжю.
[Примітка автора] Tacitisque senescimus annis — «Старіємо з тихим плином літ» (Овідій).
Молитви: matutinum — близько третьої години ранку; лаудеси — близько п'ятої години ранку; прима — перед сходом сонця; терція — близько 9 години ранку; секста — приблизно ополудні, себто через 6 годин після сходу сонця; нона — близько 15 години дня, через 9 годин після сходу сонця; вечірня — о 16 год. 30 хв.; collationes — читання «Співставлень» (Collationes patrum) Йоанна Кассіана; комплета — близько 18 год. вечора. «На Барнабу» — стосувалося тих братів, яких приваблювали принади брата Барнаби, «вродливого і пухкенького, як дівчинка».
3 дому (лат.).
Один із найдавніших і найшляхетніших польських гербів, окремі роди якого до XV ст. остаточно зубожіли.
Скромний воїн (лат.).
Торговець (лат.).
Збирач, з лат. collector.
Рейнмар фон Хагенау — німецький поет XII ст.
[Примітка автора] Bemardus valles, montes Benedictus amabat — «Бернард долини полюбив, Бенедикт — гори, Франциск — міста, Домінік — людні метрополії». Популярна приказка. Анонімна, як і більшість популярних приказок.
Infirmerie (фр., з лат. infirmus — хворий) — приміщення для хворих в армії, а також у монастирі та при школі.
«Великою хворобою» (фр. grand mal) у давнину називали епілепсію.
«Тваринна», тобто «тілесна» душа — античний і середньовічний медичний термін.
Первісний хаос (Буття 1; 2).
Преподобний отець (лат.).
Розлад шлунка, пронос.
Сніданок (лат.).
Збірник формул благословення.
«Святий Господь, Отець-Вседержитель», католицька молитва.
[Примітка автора] «Offer nostras preces in conspectu Altissimi» — молитва до святого Михаїла Архангела, Oratio ad Sanctum Michael, частина ритуалу екзорцизму в римському обряді, авторства, як вважають, папи Лева XIII. У перекладі (моєму) виглядає так: «Молитви наші зносимо перед обличчя Всевишнього, щоб зійшла на нас милість Господня, щоб був упійманий дракон, змій стародавній, який зветься диявол і сатана, щоб був зв'язаний і скинутий у безодню, щоб не зводив більше народів. Тож здані на Твій захист ми, священики, даною нам владою беремося відігнати підступні зазіхання диявольського шахрайства в Ім'я Христа Господа нашого…»
«Піднеси молитви наші перед погляд Всевишнього, хай швидко постигне нас милосердя Господнє і хай приборкаєш ти дракона, змія древнього, котрий є диявол і сатана, і хай скинеш його скованого у безодню, щоб не спокушав більше народи. Звідси й ми, упевнившись у твоєму за хисті і заступництві, владою священного нашого служіння дерзаємо вигнати заразу обману диявольського іменем Бога і Господа нашого Icyса Христа» (Шарлей починає від звичайного на ті часи «Екзорцизму папи Лева XIII», однак далі вносить деякі, часом суттєві, зміни).
Господи, почуй молитву мою (лат.).
І волання моє хай дійде до Тебе (лат.).
Княже преславний небесного воїнства, святий Архангеле Михаїле, захисти нас у бою і в борні. Сатано! Ось Хрест Господній, утікайте, ворожі сили! Відійди! Відійди! Відійди! (лат.).
Євангеліє від св. Матвія, 17; 18–20.
Пресвята Діво, молися за нас (лат.).
Від підступів диявола визволи нас… (лат.).
Катаміт — хлопчик, якого в античності тримали для заспокоєння статевих збочень. Лат. catamitus походить від спотвореного давньогр. Ganymedes — Ганімед, юний прислужник Зевса.
Речовина з дуже неприємним запахом, яку отримують із камеді.
«Спалити печінку риби, і дим вижене демона» (Книга Товита, 6; 10).
У Євангелії від Марка: «Ісус же йому заказав: «Замовчи і вийди з нього!». І затряс дух нечистий того, і скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього» (1; 25–26).
Духу німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього! Наказує тобі Господь ангелом і левом! Богом живим! Справедливість Його вовіки віків! (лат.).
[Примітка автора] «Ego te exorciso…» — фрагменти ритуалів і заклинань екзорцистів, почерпнуті мною із найрізноманітніших джерел. З певною, визнаю, дещицею безладності. Але запланованої.
Я тебе виганяю літерою і словом святим! Наказую тобі ключем Соломоновим та великим іменем Тетраграмматона! (лат.).
«Виганяю тебе, потік найнечистіший, дракон злочинний, дух обману!» (Лат.).
Та ви всі (лат.).
Через Самого, і з Самим, і в Самому! (Лат.; формула з канонічної меси).
І з Духом Твоїм (лат.).
Жанрова сценка (фр.).
«Настало для нас Царство Боже!» (З Євангелія від св. Матвія, 28; 12).
Загалом (лат.).
Нескінченна кількість (лат.).
Добре (лат.).
На вічне ув'язнення (лат.).
Умиротворення («в мирі», лат.).
…І його компанія. За наказом… (лат.).
Нарешті (лат.).
У цьому випадку (лат.).
Недостатньо (лат.).
Труп (лат.).
«Кому це вигідно?» (Лат.).
Моя провина (лат.).
Без гріха (лат.).
Сказане — правда (фр.).
«Слухайте, річ ось у чому, коротко й відверто мовлячи. Ви сказали достатньо багато». — Процитовано уривок із Джефрі Чосера (1340?-1400), автора «Кентерберійських оповідань». Тобто це явний анахронізм, бо перше видання «Кентерберійськихоповідань» датоване 1478 або 1479 роком, а інші тексти Чосера побачили світ аж у 1532 році.
Перше послання св. ап. Павла до коринтян, 13; 1.
Жорстока необхідність (лат.).
Присягаюся на власний прутень (старофр.).
Слова та вирази, які використовуються тільки в невимушеній, вільній розмовній мові.
Безсумнівно (лат.).
«Слав, Сіоне, Спасителя» (лат.), гімн.
Перше соборне послання св. апостола Івана, 4; 1.
Первинна матерія (лат.).
Форма тілесна (лат.).
[Примітка автора] Io non so ben ridir com'i' v'intrai… — Данте Аліг'єрі, «Божественна комедія», Пісня І. У перекладі це звучить так: Не знаю, як прийшов під темні віти, бо ж був я наче сонний під ту пору, коли припало путь прямий згубити.
Ртуть.
Ім'я моє, що є дивним (лат.). Книга суддів Ізраілевих, 13; 18.
З Хрестом і Зіркою (лат.).
Давня міра рідких і сипких тіл (чверть гарнця), зазвичай трохи більша за літр.
Білі шати католицьких священиків.
Священицька риза.
Двадцять першого липня (лат.).
Від апостольського престолу (лат.).
Спеціальний посол-інквізитор папського престолу (лат.).
Переживання (застар.).
Битва 28 вересня 1396 року між 200-тисячним турецьким військом і 60-70-тисячним військом хрестоносців на чолі з королем Сигізмундом під містом Нікополем (нині — Болгарія). Хрестоносці зазнали нищівної поразки, близько 10 тисяч полонених лицарів були вбиті турками.
Якщо хочеш миру, готуйся до війни (лат.).
Нерозумний той, хто нетерплячий (лат.).
Костел, при якому діє капітул.
Псалом 90; 5: «…Стріла, що вдень пролітає» (лат.).
Псалом 90; 6.
Найбільшою єрессю є не вірити у діяння демонів (лат.).
Підозру в єресі (лат.).
Диба (іт.).
Книга Повторення Закону, 28; 67.
Злочин, завдана шкода (лат.).
Насправді: Urim і Thummim, тобто «Світло і Досконалість» (євр.) — див., наприклад. Книгу Вихід, 28; 30. Два предмети (або два знаки) невідомої форми в облаченні первосвящеників (на грудях), через які давалося сокровенне знання Божої волі. Вважається, що ними здійснювалося, зокрема, ворожіння (один із них означав схвалення Бога, другий — несхвалення), вони давали силу і владу. Були втрачені під час Вавилонського полону. У магічній традиції, в окультизмі вважаються амулетами з мало вивченими, однак надзвичайно сильними властивостями.
Суперечність в означенні (лат.), від логічної помилки.
Тузи, королі, дами та валети (застар.). Піки (листки) — зелені; трефи (жолуді) — червоно-зелені.
Задня кімната — наприклад, остання в анфіладі кімнат; приміщення в глибині дому (з нім.).
Ефеби — у Стародавній Греції повнолітні юнаки, що навчалися військового мистецтва і відвідували школи риторів та філософів. Тут — юнак з гармонійно розвиненим, красивим тілом.
Дорожні скрині, часто — плетені з лози, переважно із кількома внутрішніми відділеннями.
Добре, добре, дуже добре, маестро (італ.).
Дивний чоловік (лат.).
«Благословляйте, народи, нашого Бога» (лат.). Псалом 65; 8.
«Уся земле, покликуйте Богові, виспівуйте честь Його йменню» (лат.), Псалом 65; 1–2.
Тут — Книга Святого Письма (буквально: pagina — «текст, записаний у стовпчик, сторінка книжки» (лат.)).
Жанр середньовічної західноєвропейської релігійно-повчальної віршованої драми (фр. miracle від лат. miraculum — диво) про чудеса із життя святих і мучеників.
Тут — релігійна вистава на тему мук (страстей) Христових у вигляді драматичної містерії; від лат. passio — страждання.
Поширені у Середньовіччі величальні пісні релігійного змісту; від лат. laudare — вихваляти, славити.
Фр. haqueton, пол. przeszywanica — стьобана куртка з рукавами або без, яку одягали під обладунок у XIII та XIV ст., на відміну від вапенрока, який носили на латах, і лентнера, який лицарі зазвичай носили тоді, коли не одягали обладунку.
у XV–XVI ст. — каптан із довгими рукавами, який можна було носити, не встромляючи рук у рукави, поверх обладунку (рукави при цьому могли підв'язуватися ззаду).
Та іже з ним (лат.).
Вічний двигун (лат.).
Перстень з печаткою.
«Настала радісна година», «Любов править всім», «Коли ми сидимо в корчмі» (лат.) — перші рядки пісень вагантів і голіардів.
Обкуте металевими пластинами взуття лицарів.
Піхотна зброя XIV–XV ст.: сулиця — короткий спис із гострим металевим наконечником, зазубреним з одного боку; глевія — різновид списа, піки, що складається із залізного вістря у формі стрілки, насадженого на довге ратище.
Частини обладунку.
Важкий і довгий меч.
Підборідник, який часто був з'єднаний із частиною шолома, яка закривала обличчя.
Залізний молот (фр.).
Aventail (фр.) — бармиця, кольчужна пелерина, що захищала шию і нижню частину обличчя. Зазвичай кріпилася до низу шолома, часом вдягалася як капюшон на голову під шолом.
Тут — військове мистецтво; exerceo (лат.) — вправлятися, розвивати.
Приятелі (середньов. лат., з лат. comitivus — придворний, член свити).
Для загального добра (лат.).
[Примітка автора] Pange lingua gloriosi… — євхаристичний гімн авторства Томи Аквінського, перша строфа. Нижче переклад: Слав, язику, таємницю Тіла і найдорожчої Крові, яку, як милостей криницю, пролив у час земних днів той, хто матір'ю мав Діву, Цар народів гідний шани.
[Примітка автора] So die bluomen üz dem grase dringent — Вальтер фон дер Фогельвайде. У перекладі:
Як коли квіти з трав виникають
Мовби сміються до сонця ясного
Раннього ранку дня майового,
Як коли пташки маленькі співають
Щоб найкрасніші, що вміють, співи
Які з цим можна розкоші зрівняти?
[Примітка автора] Verbum caro… — той самий гімн, що й вище. Четверта строфа. У перекладі: Тож словом втілене тіло Хліб перетворює в тіло своє, Вино є Кров'ю Ісусовою, Марно око це бачити хоче, Тільки віра, Божа мова Переконує в цьому серця.
[Примітка автора] Nü wol dan — знову Вальтер. Переклад
Тож дивімось, де правда стане!
Ходімо на токи, які май нам приніс,
Коли об'явився у всій силі.
На нього погляньмо і на вродливих жінок,
І котра краща з обох цих речей,
І чи не кращу частку мені даровано.
[Примітка автора] Rerum tanta novitas… — знову Вальтер фон дер Фогельвайде, але латиною. Переклад мій: Усі речі відроджуються У весняному святі А влада весни Наказує нам тішитися.
[Примітка автора] Genitori, Genitoque… — знову Тома Аквінський, той самий гімн «Pange Lingua», останні строфи якого, однак, виділяють як т. зв. «Tantum ergo». Переклад наведеного уривка: Богу-Отцю і Сину несімо шану повсякдень. Хай подає вік віку гімн тріумфу, дяки, шани.
[Примітка автора] «Чинбарі-курвярі» — запозичено у Людвіка Стомми зі «Словника польських лайок, інвектив і пейоративних висловів» (Slownik polskich wyzwisk, inwektyw і okreslen pejoratywnych, Oficyna Wydawnicza Graf-Punkt, Warszawa 2000). Це начебто гуральська приспівка з району Сухої Бескидської. Гарна, треба визнати. І зворушлива.
Рада (зі старосканд.).
Militia (лат.) — військова служба; воїнство.
Види перехрещених загострених жердин, які використовувалися як додатковий засіб захисту у вразливих, погано захищених місцях фортифікаційних споруд.
Відхоже місце, виходок.
Зброєносець (з фр.).
Народний чотириструнний смичковий інструмент, схожий на віолончель.
Різновид бойових ціпів, так звана «ранкова зоря», — прикріплена до держална коротким ланцюгом залізна куля, всіяна гострими шипами.
Короткий меч із гребенеподібним зубчастим клинком. Зловлений межи зубцями меч ворога можна було за допомогою мечолома або зламати, або вибити з рук.
Ароматна квіткова вода із запахом лаванди чи розмарину.
Учений майстер (лат.).
«Це Божа воля!» (фр.) — гасло учасників перших хрестових походів.
Гомулка — круглий гуральський сир.
Ладрований — захищений панцирем.
Коштовний обладунок із міланської сталі, яка славилася своєю міцністю і була відносно легкою. Такі обладунки могли собі дозволити тільки найбагатші лицарі.
«Ручна гармата» (нім.).
Розпорядження про арешт (лат.).
«Зараза, що в темряві ходить», Псалом 90: 6.
Розумному досить (лат.).
Ми тут! Bo ім'я Твоє! (лат.).
Син повії (італ.) — брудна лайка.
Світлотіні (італ.).
Шарлей цитує хрестоматійний вірш «Молитва» (зі збірки «Польські квіти») польського поета XX століття Юліана Тувіма:
«Niech prawo zawsze prawo znaczy,
A sprawiedliwosc — sprawiedliwosc.»
Місяць вересень (лат.).
Різновид прапора (італ. gonfalon) у формі прямокутника, який підвішувався горизонтально, коротшою стороною, причому протилежна сторона була зрізана у формі трикутника.
Турнір на списах (лат.).
Прийшов, побачив, переміг (лат.). Юлій Цезар.
З честю, панове лицарі та зброєносці (фр.).
Просторий каптан із гербом феодала, який носили герольди та деякі інші слуги.
Тут: Починайте! (фр.).
«Король герольдів» (фр.).
Інша назва герольда.
Турнір на списах (фр.).
Опора на обладунку для списа.
Різновид камзола, від justaucorps (фр.) — обтислий одяг.
Різновид вільного довгого плаща, часто із великим хутряним коміром.
Смарагдово-зелений колір (фр.).
Почуття (застар.).
Королева краси і кохання (фр.).
Наклепник (фр.).
Негідник (фр.).
Тонка світла хустка, переважно із шовку або іншої коштовної тканини або принаймні з найтоншого полотна, звичайно напівпрозора, яка щільно охоплювала щоки і підборіддя.
Жіночий головний убір з полотна, сукна або фетру, високий, прямий, без крисів.
Милосердя дами, на яке міг розраховувати лицар, що якось провинився під час турніру (фр.).
З лат. gravo — «обтяжувати», тіпає — «погрози»; тут — звинувачення.
Бій (переважно спеціально затупленою зброєю) двох великих груп лицарів, наближений до справжньої битви.
Середньовічний жіночий головний убір у формі сильно видовженого конуса (фр.).
Коханка, утриманка (заст., з фр.).
Комір (від фр. gorge — горло).
Колюча зброя, різновид важкого довгого меча — канцера.
Кінець — справі вінець (лат.).
Великий мисливський ніж.
Доброго здоров'я (лат.).
Васал васала (лат.).
Книга пророка Ісаї, 10; 1–2.
«Цісарські попове» — кантилена, тобто «Пісня про Вікліфа» Єнджея Галки, була написана, звичайно, набагато пізніше, імовірно, близько 1440 року. Галка, як я підрахував, був приблизно ровесником Рейневана. Вважають, однак (див. Pawel Kras, Husyci w pietnastowiecznej Polsce, Towarzystwo Naukowe KUL, Lublin 1998), що це була переробка якоїсь гуситської пісні. То, може, складеної моїм голіардом? Або яку він десь почув?
Книги існують на те, щоби їх читати, а не палити (лат.).
«Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів» (лат.). Євангеліє від Матвія, 10; 9.
«Про Град Божий» (лат.).
Мир Божий (лат.).
Суперечність, суперечка (лат.).
Книга Екклезіаста, 3; 1–8.
«Ніч приносить пораду» (італ.), тобто: «Завтра буде видніше».
Грангія — у цистерціанців господарський центр, влаштований на взірець монастиря, але населений не ченцями, а конверсами.
[Примітка автора] «Конрад, уже вісім років єпископ у Вроцлаві, дивував своєю істинно лицарською поставою» — описуючи особу Конрада, п'ястівського князя з олесницької лінії, я суворо дотримувався — якщо йдеться про його характер, — хронікера, особливо вподобання єпископа до трунків і протилежної статі, про які Длугош говорить прямо. Однак я дозволив собі деякі вільності в описі самої постаті, її фізичних ознак. По-перше, опис постаті в Длугоша («…орнявий злюка… невисокого зросту, грубого тіла… очі мав гнійні… у мові заїка і недоріка…» абсолютно не вкладався мені у фабулу і не пасував. По-друге, Бог його знає, хто має рацію: Длугош міг паскудно і не зовсім достовірно змальовувати людей, які йому не сподобались або які йому чимось наразилися. А те, що до вроцлавського єпископа хронікер симпатії не почував, це точно.
Воістину (іт.).
[Примітка автора] «Іскра — річ невелика» — «проповідь» славнозвісного згодом Миколая з Кузи (який у 1425 році налічував лише двадцять чотири весни життя) я сконструював на підставі значно пізніших, контрреформаційних одкровень Петра Скарги, єзуїта, що містяться у його «Житіях Святих Старого і Нового Завіту».
Під двома видами (лат.).
Євангеліє від св. Матвія, 6; 11.
Євангеліє від св. Луки, 22; 19.
Миколай Кузанський дещо замовчує: див. Євангеліє від св. Луки, 22; 17.
Міфічний правитель і священик, який, за легендою, правив десь в Азії чи на Аравійському півострові у XII ст.
Динарій святого Петра — данина на користь папи римського, запроваджена спочатку в Англії у VIII ст., а потім і в інших католицьких країнах; у Польщі — від кінця X або лише від початку XII ст. Від 1318 і до 1556 року — як подушне.
Форпост християнства (лат.).
Німецька назва Братислави (Словаччина).
У місті Городло (нині село в Польщі на кордоні з Україною) в 1413 р. било укладено союз Польщі та Литви.
Рогоносець (іт.).
Безпідставні чутки (лат.).
30 березня 1423 р. у м. Кежмарок (Словаччина) було укладено угоду між Сигізмундом Люксембурзьким і Владиславом Ягеллом, за якою Ягелло офіційно відмовився підтримувати гуситів.
Едикт короля Ягелла проти гуситів, виданий 9 квітня 1424 року в м. Велюнь. Теребовлянський едикт — очевидно, виданий під час шлюбної подорожі Ягелла по галицьких землях.
Закони чіткі (лат.).
Захисники єретиків (лат.).
Послання апостола Павла до римлян, 6; 23.
Послання апостола Павла до римлян, 11; 9.
Помилка на слові, обмовка (лат.).
Приятелі (середньов. лат.; від лат. comitivus — придворний, член свити).
Частина монастиря, закрита для сторонніх осіб.
Приємність, радість (лат.).
Мене не стосується (лат.).
Колебка — парадний екіпаж для жінок, підвішений для більшої комфортності на ланцюгах або ременях, використовувався у Польщі в XIV–XVI ст.
Скарбничок — невеликий багажний повіз, збитий з дощок і оббитий шкірою, відомий у Польщі у XVI–XVIII ст.
Перекати, пороги.
«Поки юність цвіте» (лат.).
Частина обладунку, що захищала руку.
Hundsgugel (нім. «собача морда») — шолом з витягнутим конічним заборолом.
3 голови до ніг (іт.).
Капалін — піхотний шолом напівсферичної форми, що мав криси з прорізами для очей.
Шолом, який кріпився на горжет і давав більшу свободу рухів.
Вузька, довга, прилягаюча верхня жіноча сукня.
Обставина (лат.).
На всі вітри (лат.).
[Примітка автора] Nel mezzo del cammin di nostra vita… — Данте, «Божественна комедія», Пісня І. У перекладі (тому самому, що й вище) звучить так:
Здолавши півшляху життя земного,
я раптом опинився в темній хащі,
бо втратив правоту путі прямого.
Середньовічна університетська гра, одна із форм навчання, яка полягала в тому, що викладач і студенти обмінювалися непростими запитаннями.
Вотчина, володіння, які успадковувалися по чоловічій лінії (лат.).
Сюрко (фр. surcote) — середньовічний одяг, який одягали на костюм-котто (чоловіки) або сукню-котто (жінки). Довге жіноче сюрко шилося з найдорожчих тканин (у тому числі — бархату і парчі), переважно без рукавів, з глибокими овальними проймами, через які, власне, і було видно нижній облягаючий одяг.
Тут — від лат. mater (мати), на основі patrimonium. Насправді термін matrimonium у римському праві означав подружжя.
Усе своє ношу з собою (лат.).
Вишнева наливка, вишнівка (нім. Kirschtrank).
Від гебрайського ha-tannut (піч) — алхімічна піч.
[Примітка автора] «Necronomicon» Абдула Альхазреда… — зрозуміло, уклін у бік Г. П. Лавкрафта.
[Примітка автора] «Liber Yog Sothotis» — вигадав. За зразком Лавкрафта, маестро з Провіденс.
Основні твори (лат.).
[Примітка автора] «De vermis mysteriis» — хоча використовується в кількох оповіданнях Лавкрафта і становить «бібліографічний канон» міфу Ктульху, «De vermis…» — віддаймо належне — була вигадана Робертом Блоком.
[Примітка автора] Exsiccatum est faenum… — «Трава засихає, а квітка зів'яне» (Ісая 40;7).
Нарешті (лат.).
Тут — «наша спільна альма-матер» (лат.).
[Примітка автора] Amantes amentes — «Закохані — як безумці» (Плавт).
Рецепт (лат.).
Solanum dulcamara — паслін солодкий; solanum niger — паслін чорний.
Соняшник в Європу було привезено з Америки, тобто не раніше XVI ст.
[Примітка автора] Grau, teurer Freund, ist alle Theorie — «Фауст», частина І, сцена з учнем, слова Мефістофеля. Очевидний анахронізм, у тому числі в лінгвістичному сенсі: у XV столітті верхньонімецька мова Гете ще не існувала. Але хтозна, може, диявол завжди говорив верхньонімецькою?
Мазь (лат.).
Papaver somniferum — снотворний мак.
Дві книги Бернарда Сильвестра, назви яких: «Мегакосмос» і «Мікрокосмос» (лат.).
Джон Вікліф (Wycliffe, Wiclif, бл. 1330–1384) — англійський релігійний мислитель, попередник Реформації, вимагав секуляризації церковних земель, відкидав необхідність папства, а також низки обрядів і таїнств.
Викрадення дівчини (мається на увазі — як нареченої, лат.).
До 1669 року в Польщі скартабелами (від лат. scartabellatus) називали дрібних лицарів і дрібнопомісних шляхтичів.
Я є (лат.).
«Бібер» німецькою — бобер.
Нуптурієнт (лат. nupturient, від nuptiae — весілля) — особа, що бажає одружитися.
Meum est propositum… — Вальтер Мап (за іншими даними — Архіпоет). Переклад уривка:
Моя доля — померти в корчмі
Підсунь ближче келих, налий вина,
Щоб заспівали ангельські хори:
«Дай, Боже, цьому пиякові райський відпочинок».
[Примітка автора] Bibit hera, bibit herus… — анонім, Carmina Burana, зі збірки під назвою Carmina potoria. Переклад мій:
П'є пані, п'є пан,
п'є лицар, п'є священик,
п'є той, п'є ця,
п'є слуга зі служницею,
п'є швидкий, п'є повільний,
п'є білий, п'є чорний…
[Примітка автора] Гей, віват, віват, той файний кілочок — «Ложеспів» Францішека Ксаверія Войни, камергера у короля Стася.
До завтра (лат.).
Втіха, радість, приємність (лат.).
Лакей зі служницею (лат.).
[Примітка автора] Fik z okna… — я збагатив льотне заклинання цим потішним, «рихтик шльонським» двовіршем, взятим з казки Станіслава Василевського під такою ж назвою. («Fik z окпа», в: Stanislaw Wasylewski, Basnie polskie, Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza 1968). У дослівному перекладі:
Беркиць з вікна,
Нічого не торкнувшись.
У поетичному:
Гоп — з карнизу.
Раз — і донизу.
Добрі жінки (лат.), тут — добродійки (ірон.).
Льотна мазь (спотв. нім.).
З лат. — пані, господиня, володарка.
Joioza (діал. італ. gioiosa) — радісна; bachelor (діал. італ.) — кавалер, неодружений чоловік.
Анкг (анх, анк, ключ Нілу, ключ життя, ключ знання), лат. Crux ansata — хрест із верхнім променем у формі петлі, так званий Єгипетський хрест, символ вічного життя і сокровенного знання, який об'єднав хрест як символ життя і коло як символ вічності (разом — символ безсмертя, єднання жіночого й чоловічого начал, Озіріса та Ізиди, земного і небесного). За єгипетськими уявленнями, так виглядав ключ, яким можна було відчинити ворота смерті. Crux ansata в усі часи використовувався в ритуалах, при ворожбі, у лікуванні тощо.
«Для всього свій час і година своя кожній справі під небом» (Екклезіаст, 3:1).
[Примітка автора] Veni, veni, venias… — анонім, Carmina Burana, зі збірки під назвою Carmina amatoria. Переклад мій:
Прийди, прийди, о, прийди,
Не дай мені вмерти,
Гирца, гирца
Назаза,
Тріллірівос…
Прекрасні твої щоки,
Очі твої блискучі,
Волосся твоє в косі.
О, яка ти прекрасна істота,
Червоніша від ружі,
Біліша від лілії,
Від усіх вродливіша,
Слава, слава тобі повік.
Нижня сорочка.
Шеміза (chemise) — від лат. «каміза» (camisia) — нижня сорочка тунікоподібного крою, власне, її англійський різновид. Вузькі довгі рукави шемізи було видно в широких рукавах верхнього одягу, плісирований поділ шемізи також визирав з-під подолу, наприклад, тої ж таки котарді.
Цнотлива нагота (лат.).
[Примітка автора] «Він міг — і хотів — сказати їй, що вона…» — Рейневан звертається у компліментах по черзі до «Пісні пісень», «Енеїди», пісень провансальських трубадурів, пісень зі збірки Carmina Burana, Вальтера фон дер Фогельвайде і «Божественної комедії» Данте.
Елемент спускового механізму арбалета.
Парафіяльний костел.
Ultima Thule (лат.) — край землі, міфічний острів на краю світу (з Вергілія).
Пси Господні (лат.) — загальноприйнята у Середньовіччі формула стосовно ордену домініканців, хоча назва ордену походить від імені св. Домініка.
Ім'я — знамення (лат.), тобто ім'я, яке можна розуміти буквально. Транквілій (лат. tranquillus) — тихий, спокійний.
«Неруш моїх кіл» (лат.) — слова, які приписують Архімеду.
Молитви: «Отче наш», «Богородице Діво», «Вірую», «Слава Тобі, Господи», «Господи, помилуй».
Набуте слабоумство (на противагу вродженому) або кретинізм.
Спокутування (лат.).
Місцевість, що дала назву чернечому ордену камедулів, які давали обітницю мовчання.
Визволи нас, Боже наш (лат.).
Вільний муляр — франкмасон. Насправді масонство зародилося на початку XVIII ст., тобто тут це вказівка і на професію персонажа (вільний — себто не член цеху), і на його вільнодумство.
Людина, яка вірить у тисячолітнє Царство Боже на землі, інакше кажучи — хіліаст.
Букв. «Без гніву й упередження», тобто цілком об'єктивно (Тацит).
Компутація (від лат. computare — рахувати) — підрахунок.
Восьмого дня після дня апостолів Петра і Павла.
Книга Ісуса Навина, 10; 12.
Підзорна труба винайдена в Голландії в 1608 p., на її основі Галілей в 1609 р. розробив телескоп.
Книга пророка Ісаї, 40; 22.
Eppur si muove (іт. «А все-таки вона рухається») — слова, які начебто були виголошені Галілео Галілеєм після завершення його процесу в 1633 р.
Відомий нам Миколай Копернік, творець геліоцентричної теорії (і за фахом священик), народився в 1473 році.
Книга пророка Ісаї, 5; 24.
Книга пророка Ісаї, 24; 22.
Ніколи (нім.).
Воїн Христовий, захисник (лат.).
Відступник (пізньолат. apostata з давньогр. apostates).
Зі срібно-червоними смугами (фр.).
Кунктатор — млява, нерішуча людина; від cunctatio (лат.) — зволікання, тяганина.
Молитва: «Вірую в Бога-Отця, Вседержителя…» (лат.).
Диба (іт.).
«Прийди, Духу Святий» (лат.).
Учитель Євангелія понад усіх євангелістів (лат.).
«Ото полюбив єси правду в глибинах і в таємних речах виявляєш премудрість мені. Очисти ісопом мене — і буду я чистий…» (лат.). Псалом 50; 8–9.
«…обмий мене…» (лат.). Псалом 50; 9.
«…Обмий мене — і стану я біліший від снігу. Дай почути мені втіху і радість…» (лат.). Псалом 50; 9-10.
Перебувають у темряві (лат.).
2 листопада.
21 жовтня.
«Habemus papam» (лат. «Маємо папу») — традиційна формула, якою оголошують про обрання конклавом нового папи.
Санта-Марія-ін-Космедін — церква Святої Марії Уквітчаної, Рим.
Книга пророка Ісаї, 35; 6.
Дурень дурневі говорить (лат.).
Латинське слово lupa означає і «вовчиця», і «проститутка».
Римська курія (лат.).
Сан-Педро-ад-Вінкула — церква Святого Петра в оковах, Мадрид. Папа Мартін V зробив Хуана де Сервантеса кардиналом цієї церкви лише в 1426 році.
Медіолан — середньовічна латинська назва Мілана.
Кардинал, у віданні якого перебувають фінанси і поліція.
Рагуза — інша назва м. Дубровник у Хорватії.
Ключ Соломона (лат.).
Свічадо спасіння (лат.).
Буквально — «Наша мати-годувальниця» (лат.); альма-матер — старовинна студентська назва університету як такого, що живить духовно, дає поживу розуму.
Правда Господня (лат.).
Залишається навіки (лат.).
Звичайно, звичайно (лат.).
Єретик, що повторно впав у єресь (лат.); relapsus — повторення помилки.
Чаклунство (лат.), розділ магії, який займається викликанням духів.
Тут — святиня, від occultus — потаємний, прихований (лат.).
Отже (лат.).
Що й треба було довести (лат.). Евклід.
Астрологічні терміни.
Виродження і псування (лат.).
Матерія (лат.).
Випадковість (лат.).
«Зараза, що в темряві ходить». Псалом 90; 6.
Світло на віки вічні (лат.).
З грецької — переповнення кров'ю.
Спазм (лат.) — з гр. spasma.
Легенева артерія (лат.).
Букв. «Без гніву й упередження», тобто цілком об'єктивно (Тацит). «Справа закінчена» (лат.).
На другий день після дня св. Лаврентія-мученика; тобто 12 серпня.
[Примітка автора] De mortuis aut bene aut nihil — «Про мертвих (говорити) або добре, або нічого» (Плутарх).
Підтримка, допомога (лат.).
Захисник і світоч католицької віри (лат.).
Питання віри (лат.).
Постила (середньов. лат. postilla від post ilia [verba textus] — «після цих [слів тексту]») — зібрання коментарів до Біблії та Євангелія.
Перелюб (лат.).
Транссубстанціація (середньов. лат. transsubstantiatio) — перетворення хліба і вина під час причастя на тіло і кров Христа.
Розкаяння (лат.)
[Примітка автора] Do, ut des — «Даю, щоб ти дав»; тут парафраза: «…ut facias» — «..щоб ти зробив».
Конфесата (від лат. confessio — зізнання) — зізнання під тортурами.
Дольчіно (р. н. невід. — 1307), вождь селянсько-плебейського повстання 1304–1307 pp. у північно-західній Італії, спрямованого проти феодальних повинностей і церковної влади.
Чомпі (італ. ciompi) — чесальники вовни й інші наймані робітники мануфактур Флоренції, які підняли повстання у 1378 році. Пікарти (назва дана католицькими силами від Пікардії — вогнища єретичних рухів у середньовіччі) — найрадикальніша ліва течія таборитів у Чехії І пол. XV ст. Розвивали ідеї хіліазму, встановили зрівняльний розподіл у Таборі. Навесні 1421 розгромлені помірними таборитами на чолі з Я. Жижкою.
Джон Болл — ідеолог лолардів, один з керівників повстання Уота Тайлера 1381 року в Англії.
Кола ді Ріенцо (спр. ім'я Нікола ді Лоренцо Ґабріні, 1313–1354), вождь повсталих пополанів (від popolo — народ) у Римі 1347 р. і глава Римської республіки, встановленої в травні 1347 р. (існувала до грудня 1347 р.) і серпні 1354 р.
Петро з Брюї був першим відомим єретиком, спаленим за свої переконання (в 1124 році). Вимагав скасування церковної ієрархії. Вацлав Коранда (бл. 1390 — бл. 1453) — один з ідеологів пікартів. Послідовник Мартіна Гуски, прихильник збройної боротьби. Помер у в'язниці.
Ян Желівський (р. н. нев. — 1422) — чеський священик-гусит, вождь празьких радикальних гуситів, очолив повстання 30 липня 1419 р. Вбитий або страчений поміркованими гуситами.
Локвіс (Красномовець) — Мартін Гуска (р. н. нев. — 1421) — священик з Моравії, ідеолог пікартів, спалений поміркованими таборитами. Вимагав ліквідації станової і майнової нерівності, скасування культу і релігійних таїнств, які називав забобонами.
Євангеліє від св. Луки, 11; 23 або св. Матвія, 12; 30.
Тобі поклоняюся і тебе закликаю (лат.).
Прийди, Мерсільде (лат.).
Kněz (чеськ.) — священик.
«Туди, де вже немає світла». Данте Аліґ'єрі, «Божественна комедія». ч. 4. Переклад М. Стріхи.
Шкіра, дублена в киплячому маслі.
Гізарма — зброя у вигляді гакоподібного ножа з гострим внутрішнім краєм, насадженого на ратище.
Картина (фр.).
Друзі пізнаються в біді (чеськ.).
Об'явлення св. Івана Богослова, 14; 9-10.
Тут — пенсіонер; від лат. emerere — заслужити (лат.).
Прийняті в 1420 р. т. зв. «Чотири празькі статті», які об'єднували всі течії гуситів: вільна проповідь слова Божого, причастя з чаші для всіх віруючих, позбавлення церкви права володіти майном (секуляризація церковної власності), публічні покарання за гріхи проти моральності не тільки для мирян, а й для духовенства.
Див. Євангеліє від св. Матвія, 13; 38,40–42.
Народне правосуддя (лат.).
У голові та в членах (лат.), тобто згори до низу, від верхівки до рядових учасників.
Об'явлення св. Івана Богослова. 6; 9 — 10.
Об'явлення св. Івана Богослова, 19; 17–19.
Книга пророка Молахії, 4; 1.
Гир — у чеській мові (і в українських діалектах) є відповідником спонукального вигуку «ату».
«Отче наш, іже єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє…» (чеськ.).
«Нехай прийде царствіє Твоє… Нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі…» (чеськ.).
«..Ллє визволи нас від лукавого…» (чеськ.).
Вперед, Божі воїни! (чеськ.).
Слово «тарасниця» походить від «тарасу» (тераси) — підвищення, збитого з дощок, на якому нерухомо змонтовані лафет і ствол. Гусити застосовували легкі тарасниці (2 м завдовжки, калібром бл. 25–30 мм), розміщуючи їх не на стінах укріплень, а на своїх возах, і отримуючи в такий спосіб пересувну артилерію. Тарасниці стріляли на віддаль бл. 300 м свинцевими кулями.
Гаківниці — важкі рушниці, важили до 10 кг і мали велику силу віддачі, отже, щоби вистрелити. Їх треба було на щось сперти; під дулом біля верхнього кінця містився гак, яким зброю спирали на мур, звідси й назва. Гусити спирали гаківниці на вози.
Бограч-гуляш (угор. bogracsgulyas — «гуляш із казанка», від gulyas — пастух) — популярний угорський м'ясний суп з паприкою; перша, а не друга страва.
Бог пан наш (чеськ.), тобто Бог наш Господь.
«Облиште всяку надію» (італ.) — частина напису на воротах Пекла у «Божественній комедії» Данте Аліґ'єрі. Повністю речення звучить так: «Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — «Облиште всяку надію ті, хто входить сюди».
3 нами Бог (нім.).
[Примітка автора] «…туди, де жаль…» — Данте, «Божественна комедія», пісня четверта, переклад як вище. В оригіналі: Fuor de la queta, ne I'aura che trema. E vegno in parte ove non e che luca. (Данте Аліґ'єрі, «Божественна комедія», ч. 4. Переклад М. Стріхи.)
Розмитість контурів, імла.