* Сквознік — дорогий сорт чаю. Первинне фамільне прізвисько городничого було Сквознік-Прочухановський. Згідно з українською приказкою, внесеною Гоголем у «Книгу всякої всячини»: «прочухана дати (висікти, проучити)».
[Тут і далі примітки з зірочкою * на початку взято із відповідних коментарів Н.О. Колосової й Н.Р. Мазепи].
* Богоугодні заклади — установи для потребуючих допомоги: старих, хворих, жебраків і калік.
* Пуговіцин, поліцейський ~ Абдулін, купець. — На сцені ці дійові особи так і не з’являються, це позасценічні персонажі.
* Вольтер’янці — вільнодумці, послідовники Вольтера.
* Один із них, приміром, отой, що має товсте обличчя… ніяк не може обійтися без того, щоб, зійшовши на кафедру, не скривитися. — Про прототип цього персонажа пише Ю.М. Лотман у статті «Городничий про освіту» (Лотман Ю.М. Городничий о просвещении… // О русской литературе. — М., 1997 — С. 690): «У мемуарах студента Московського університету початку XIX ст. Костенецького читаємо: “Сандунов Микола Миколайович, ординарний професор практичного російського судочинства. <…> великий блазень і насмішник <…> дуже добре розумів недоліки тодішнього судового устрою і законодавства <…> І тому, при читанні якого-небудь указу, він обурювався його безглуздістю <…> і висловлювався мімікою і гримасами, і як скривиться, було, при читанні указу, то ми, крім того що сміялися, але і розуміли, що тут є яка-небудь явна безглуздість”».
* …як дійшов до Александра Македонського, то я не можу вам сказати, що з ним скоїлося. — Як пише Ю.М. Лотман, цей персонаж навіяний анекдотом з «Театрального співбесідника» про уславленого англійського актора Чарла Гюлера, який повторюючи роль Александра, так сильно вдарив по кріслах палицею, що домашні меблі розсипалися з великим тріском (див.: Театральный собеседник, или Собрание весёлых й занимательных анекдотов, острых изречений, странных обычаев, касающихся до театра й проч. Изданный в пользу й удовольствие любителей театра / Пер. с нем. — М., 1804. — С. 40‒41).
* В емпіреях — у блаженстві фантазій; емпірей — в уявленні давніх греків оселя богів.
* Штандарт — флаг з гербом або полковий прапор у кавалерії. Штандарт-юнкер — носій прапора.
* …в партикулярному одязі… — Тобто у цивільному.
* Одержати нотацію — отримати повідомлення.
* Подорожна — дорожний паспорт.
* «Діяння Іоанна Масона…» — книга англійського письменника Дж. Масона (1705‒1763) «Познание самого себя, в котором естество й польза сея важныя науки, равно й средства к достижению оныя, показаны», перекладена російською мовою І. Тургенєвим і видана М. Новиковим у 1783 і 1786 рр.
* Часний пристав — поліцейський, який відповідає за частину міста.
* Габерсуп (нім.) — вівсяний суп.
* Десяцький — поліцейський служитель, обраний від мешканців, або розсильний при поліції.
* Єлистратишко — нижчий цивільний чин, колезький реєстратор.
* …підеш на Щукін… — Йдеться про один з петербурзьких ринків.
* …штоси дивовижно … зрізує. — Тобто виграє у штос (нім.) — азартну картярську гру.
* «Роберт-Диявол» — опера французького композитора Джакомо Мейербера (1831), що набула європейської популярності; уперше в Росії поставлена 1834 р. у Петербурзі.
* «Не ший мені, матінко» — романс О.Є. Варламова (1801‒1848) на слова М.Г. Циганова (1797‒1831).
* Йохим — Йоахим Іоганн-Альберт (1762‒1834) — відомий каретний майстер у Петербурзі.
* …Володимира в петлицю… — Йдеться про орден Володимира 4-го ступеня, котрий чіпляли на груди.
* Фриштик (нім.) — сніданок, закуска.
* Мадера — сорт солодкого міцного вина (за назвою острова, де виростає виноград, з якого виробляється це вино).
* Шантрет — шатен (з каштановим волоссям).
* Пальовий — блідо-жовтий з рожевим відтінком.
* Лабардан — балик із тріски.
* Випонтував — виграв у карти.
* Забастувати — картярський термін, що означає перестати збільшувати ставку.
* …гнути від трьох кутів… — Збільшувати ставку втричі (загинаючи кути карт).
Ви розумієте (фр).
* Колезький асесор — цивільний чин VIII класу.
* «Весілля Фігаро» — комедія французького драматурга Бомарше (1787).
* «Роберт-Диявол» — опера французького композитора Джакомо Мейербера (1831), що набула європейської популярності; уперше в Росії поставлена 1834 р. у Петербурзі.
* «Норма» — опера італійського композитора В. Белліні (1831).
* …за ім’ям барона Брамбеуса. — Брамбеус — псевдонім Сенковського Осипа Івановича (1809‒1858), редактора журналу «Библиотека для чтения».
* «Фрегат Надія» — повість О.О. Бестужева-Марлінського (1797‒1837); надрукована у 1833 р.
* «Московский телеграф» — журнал, який видавав М.О. Полевой (1796‒1846) протягом 1825‒1834 рр.
* Смірдін Олександр Пилипович (1793‒1857) — петербурзький книгар, видавець журналу «Библиотека для чтения».
* «Юрій Милославський» — роман М.М. Загоскіна (1789‒1852), надрукований у 1829 р.
* Суп в каструльці — просто на пароплаві приїхав з Парижа… — Порівняймо у листуванні братів Булгакових: «їли черепаховий суп, виготовлений в Ост-Індії і присланий мені Воронцовим з Лондона. Зараз дійшли до такого ступеня досконалості у відношенні їжі, що готові обіди від Роберста у Парижі посилають до Індії в якомусь бляшаному посуді нового винаходу, де вони зберігаються від усякого псування» (Російський архів. — 1903. — № 1. — С. 81).
* Анна 3-го ступеня — нижчий ступінь ордена Святої Анни, орден Володимира 4-го ступеня був значно вищий ордена Святої Анни 3-го ступеня.
* Бонтон — вишуканість поводження, світськість (від фр. «хороший тон»).
* Якобінець — вільнодумець, так називали себе революціонери Великої французької революції кінця XVIII ст., члени Якобінського клубу — політичної організації часів революції.
* Приказ громадської опіки — установа у справах благодійності, що займалася також ощадно-позиковими операціями.
* Фельд’єгер — військовий або урядовий кур’єр для доставки особливо важливих документів.
* …прогону… не платить… — Тобто не платить за проїзд.
* «О, ти, що в горі надаремне на Бога нарікаєш так!..» — початкові рядки «Оди, вибраної з Іова» М.В. Ломоносова (1711‒1765).
* …Карамзін сказав: «Закони засуджують». — Початкові рядки вірша М.М. Карамзіна (1776‒1826) у повісті «Острів Борнгольм»: «Закони засуджують предмет моєї любові…». Вірш став популярним романсом.
* Кавалерія — тут: широка орденська стрічка, яку носили через плече кавалери вищих орденів (червона — при Станіславі й Анні 1-го ступеня, блакитна — при ордені Св. Андрія Первозваного).
* Амбре (фр.) — пахощі. Можливо, також парфуми, що увійшли до побуту вищого світу з кінця XVIII ст. і стали одним з предметів модної закордонної розкоші.
* Від людини неможливо, а від Бога все можливо. — Перефразована цитата з Євангелія від Матвія (19:26), де мовиться про порятунок охоплених пристрастю до накопичування.
* Ештафета — термінова пошта.
* Жуїрувати — вести пусте, гультяйське життя.
* …на Поштамтській вулиці, в будинку під номером дев’яносто сьомим, повернути у двір, третій поверх праворуч. — Під час написання «Ревізора» сам Гоголь жив на Малій Морській, в будинку № 97, вхід із двору, на третьому поверсі.
* Репрімант — урок (від фр. «догана»).
* Гостинодворець — купець.
* …М’ясниці пропустив. — Тобто прогаяв час до і після посту, коли за християнським звичаєм можна вживати м’ясну, скоромну їжу. Саме в цей період відбувалися сватання та весілля.
* Доходний дім — приватний будинок, власник якого здавав окремі приміщення під квартири або частини будинку власникам крамниць тощо.
* Лабазник — власник крамниці.
* Купердягіна — прізвище персонажа походить від російського слова «скупердяй» — скупий.
Дайте хліба… принесіть вина (італ.).
* …всі святі по-російському говорили. — Репліку було виключено цензурою з тексту перед прем’єрою вистави.
* Мисліте — назва літери «М» у давній руській абетці, тут: робити ногами складні рухи.
* Дюр Миколай Осипович (1807‒1839) — комічний актор Александрінського театру, у «Ревізорі» грав роль Хлестакова.
* Альнаскаров — герой комедії М.І. Хмельницького (1789‒1845) «Повітряні замки» (1818) — фантазер і брехун.
Людина пристойна (як слід).
* Рязанцев Василій Іванович — комічний актор, який виступав на московській, а з 1828 р. — на петербурзькій сцені.
Під чужим ім’ям (італ.).
* Блондочка — шовкове мереживо (блонда).
* Румянцев-Задунайський Петро Олександрович (1725‒1796) — граф, полководець, командуючий російською армією в часи російсько-турецької війни (1768‒1874).
* Квартирмістр — офіцер, завідувач розміщенням військ на постій.
Маю за честь відрекомендуватися: лікар богоугодних закладів, Гібнер (нім.).
Радий, що маю честь бачити таку достойну людину, яка уповноважена владою (нім.).
Дайте (нім.).
Бачите (нім.).
Чи не викурите сигару? (нім.).
Не смію більше турбувати й забирати дорогоцінний час, призначений на державні обов’язки (нім.).
* Асмодей — демон.
Буквально (фр.).
* Це наше душевне місто… — Тлумачення «душевного міста» в «Розв’язці “Ревізора”» дослідники ставлять у паралель з твором блаженного Августина «Про Град Божий».