Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

1

20 січня 1961 року Джон Фіцджеральд Кеннеді прийняв присягу і вступив на посаду президента США. У своїй інавгураційній промові новий президент звернувся до Радянського Союзу: «Давайте разом досліджувати космос...»

У цей час Радянський Союз уже запустив перший у світі штучний супутник Землі, першим доставив на Місяць вимпел з гербом Радянського Союзу, першим здійснив обліт Місяця і доставив на Землю знімки її невидимого зворотного боку. Радянський Союз готував запуск першої у світі людини в космічний простір.

Про ці слова нового президента США негайно доповіли Хрущову. Той тільки криво посміхнувся. Зрозуміло, заклик залишився без відповіді.

2

23 березня 1961 року під час тренування загинув космонавт Валентин Бондаренко. Хлопцеві було лише 23 роки. Про це, зрозуміло, преса не повідомляла. В цей час був призначений остаточний термін першого польоту людини в космос - квітень 1961 року.

3

Юрія Олексійовича упакували в скафандр. Шолом білий, космічний комбез помаранчевий, черевики чорні. Краса.

На твір мистецтва після його завершення завжди збоку глянути треба. А раптом в останній момент помітиш якийсь недолік.

Оглянули людину: красень! Ну, все. Готовий. Лети!

- Стій! - Кричить головний конструктор Корольов. - Стій.

- Що не так, Сергію Павловичу?

- Не можна в такому вигляді людину в космос відправляти!

- Чому не можна?

- Та ви на нього помилуйтеся! На кого схожий?

- Як на кого? На першого космонавта планети Земля!

- Дзузьки! Року не минуло, як наші славні зенітники першою ракетою збили американський розвідувальний літак U-2. Пілота-шпигуна Паверса спіймали, судили й посадили. Так от, нашого першого у світі космонавта в його помаранчевому вбранні від американського пілота-шпигуна не відрізниш. Приземлиться на парашуті, а п'яні селяни в патріотичному екстазі його на вила піднімуть.

- Ох ти. І справді. Треба терміново зірку червону на шолом присобачити.

«На кого схожий? На американського пілота-шпигуна! Терміново намалювати зірку на шоломі!»

- Як ти її присобачиш?

- Намалювати!

- Художника! Художника сюди!

Ну де ви на космодромі перед польотом людини в космос, перед найпершим польотом у світі, просто перед стартом, коли все вже готове, художника знайдете? Немає там місця художникам!

Але у нас уміють. Коли захочуть.

Тут же художника трохи не за волосся притягли: ось він, поганець, у комірчині грівся!

Окинув Сергій Павлович художника оцінювальним поглядом: миршавий якийсь. Ну, вже хай. Який є.

- Фарби де?

- Ось вони!

- Пензлі?

- З собою.

- От і давай, просто на шоломі, просто зараз намалюй зірку! Та скоріше, людині до зірок летіти пора.

- Не буду.

- Чого «не буду»?

- Малювати не буду.

- Я тобі дам: не буду! Я тобі покажу Кузькіну мать! Чому не будеш?

- Людина в космос летить. Найперша! Фотографією його століттями й тисячоліттями нащадки на всіх континентах милуватися будуть. І на його скафандрі - крива зірка! Не може художник ось так без трафарету просто на шоломі, який вже на людину надягнений і тому ворушиться, чітко зірку намалювати. Не може!

- Так. Справи.

- А якщо написати Се-Се-Сер?

- Пиши!

Зірку зобразити не вийшло, написали «СРСР» - тепер можна летіти.

Гагарін, Маршал Радянського Союзу Москаленко, головний конструктор «Чудової сімки» Корольов на космодромі Байконур 12 квітня 1961 року перед стартом.

4

Тому, хто страждає на клаустрофобію, в космонавти краще не записуватися. Старшого лейтенанта Гагаріна сповили в катапультованому сидінні, немов мумію дохлого фараона. Ув'язнили, немов у в'язницю, в міцну кулю, замкнули, - не вибратися. В цьому стані чекати, поки завершиться підготовка до пуску. Якщо гримне - то все. А гримнути дуже навіть може. Ще не минуло й півроку з того моменту, як просто тут поруч, на 41-му майданчику, 24 жовтня 1960 року за 13 хвилин до першого старту згорів наш новітній міжконтинентальний балістичний Виріб 8К64.

Є про що подумати старшому лейтенанту. Головний конструктор Корольов уже запустив у космос сім влучних таких куль, але без людини на борту.

Перший корабель виконав програму польоту, але замість спуску на землю пішов угору - на більш високу орбіту. Якщо це станеться сьогодні, то смерть у крижаній порожнечі буде довгою і болісною. На цей випадок у Гагаріна - ПМ, пістолет Макарова.

Другий корабель, з двома собаками замість однієї людини, гримнув на зльоті. На 41-й секунді польоту. Це найкращий варіант. Тут миттєва смерть без мук.

Третій злітав у космос і щасливо повернувся. Пасажири - дві собаки. Білка і Стрілка.

Четвертий з двома собаками вибухнув на 115-й секунді польоту.

П'ятий злетів майже в космос, але на орбіту не вийшов. Приземлився зовсім не там, де треба. Катапульта не спрацювала. Собаки перенесли жахливі навантаження і жорстке приземлення. Але дивом залишилися живі. Людина при таких навантаженнях і при такому приземленні вижити не змогла би.

Шостий з манекеном на ім'я Іван Іванович та собакою Чорнушкою прилетів без проблем. Іван Іванович був катапультований на заданій висоті. Парашут завис на дереві, налякавши три сусідні села: знову американського шпигуна збили, на дереві висить, не тріпається! А конструкторам ясно, що був би Іванович живим, а не тирсою напханим, то зманеврував би в повітрі, на дереві не повис би, і все було б добре.

Сьомий корабель з таким же Іваном і собакою Зірочкою теж щасливо повернувся з космосу.

А восьмим замість собаки і належить летіти старшому лейтенанту Гагаріну. Собача робота в прямому сенсі.

Знаючи про те, що варіанти можуть бути найрізноманітнішими, керівники Радянського Союзу заготували відразу три різні заяви.

Перша - тріумф: ура, людина в космосі!

Друга - звернення радянського уряду до урядів усіх країн з проханням про надання допомоги та сприяння в пошуках і порятунку першого у світі космонавта.

Третя - траурна: при спробі першого польоту в космос... громадянин Союзу Радянських Соціалістичних Республік старший лейтенант Гагарін Юрій Олексійович... Світла пам'ять назавжди збережеться в наших серцях.

І самому Гагаріну за два дні до старту... Це щоб не в останній момент: напиши-но, брате, листа своїй дружині Валентині... Якщо занапастишся, це буде останньою звісточкою від тебе. І матері напиши.

Не забуті й дублери. Одночасно з Гагаріном в точно такий же помаранчевий комбез убрали й Германа Титова. Йому теж у терміновому порядку на шоломі написали «СРСР». Його в тому ж автобусі до старту везли. Він буде сидіти в бункері до самого зльоту ракети. Якщо в останній момент щось трапиться з Гагаріном, до польоту негайно готовий Титов. Тому і йому теж за два дні до старту була надана можливість написати прощальний лист дружині й матері.

Не забуті й дублери. Одночасно з Гагаріним в такий же помаранчевий комбез вирядили і Германа Титова (на знімку - сидить праворуч, за Гагаріном). На його шоломі теж терміново написали «СРСР».

Другий дублер Григорій Нелюбов у комбез не упакований. Але він теж тут. Якщо щось трапиться і з Гагаріном, і з Титовом, то старт відкладуть на 6 годин. І першим у космос полетить Нелюбов. Тому й він заздалегідь заочно попрощався з рідними і близькими. Всі три конверти були запечатані й замкнені в сейфі генерал-полковника авіації Каманіна, заступника Головнокомандувача ВПС із космонавтики.

І ось Гагарін замкнений у спусковому апараті. Підготовка до старту триває. Цокає годинник. Чекає старший лейтенант Гагарін. А він цокає. Час від часу з ним говорить головний конструктор Корольов Сергій Павлович:

- «Кедр», я - «Зоря один». Як самопочуття?

- «Зоря», я - «Кедр». Відчуваю себе добре.

Знову тиша і мовчання. Але ж може і гримнути. І в будь-який момент. Важенна кулька ляпне на землю з величезної висоти в ревуче полум'я ракетного палива.

І, відганяючи дурні хвилювання, старший лейтенант муркоче модну пісеньку:

Потім переходить на народний варіант:

Кожен подих космонавта фіксується. Це безцінний матеріал, який потім буде оброблятися цілими науковими інститутами. І планета Земля нагадує про це своєму синові:

- «Кедр», я - «Зоря один». Чую вас добре.

Ох, так. Запис же йде.

- «Зоря», я - «Кедр». Вас зрозумів.

І знову нудне виснажливе очікування можливої катастрофи: за 13 хвилин до старту або на 41-й секунді польоту. Офіційна, експериментально визначена надійність системи трохи нижче 43%.

Потім було безсмертне гагарінське «Поїхали...».

А народну пісню «Заберемось в комиші» радянські космонавти виконували перед кожним стартом.

5

Хрущов міністру оборони Маршалу Радянського Союзу Малиновському в слухавку:

- Родіоне Яковичу, ти мене чуєш?

- Чую, Микито Сергійовичу, здорові будьте!

- Родіоне Яковичу, хлопець-же летить!

- Летить, Микито Сергійовичу!

- А чому старший лейтенант?

- А ким же йому бути?

- Та ти подумай! Перший! У космосі!

- Ну, так я йому капітана присвою!

- Який на хрін капітан!

- Добре. Нехай буде майором. Наказ зараз підпишу.

- Ну і жлоб же ти, Родіоне Яковичу.

А в ефірі Левітан:

- Говорить Москва. Говорить Москва. Працюють усі радіостанції Радянського Союзу! Московський час 10 година 2 хвилини. Передаємо повідомлення про перший у світі політ людини в космічний простір. 12 квітня 1961 року в Радянському Союзі виведено на орбіту навколо Землі перший у світі космічний корабель-супутник «Восток» з людиною на борту. Пілотом-космонавтом космічного корабля-супутника «Восток» є громадянин Союзу Радянських Соціалістичних Республік пілот майор Гагарін Юрій Олексійович...

І йому на орбіту о 10 годині 18 хвилин капітан В.І. Хорошилов відкритим текстом:

- «Кедр», я - «Весна». Товаришу майоре, як самопочуття?

Відповіді не було. На цьому зв'язок з космічним кораблем обірвався.

6

Головний конструктор ракетно-космічних систем Корольов Сергій Павлович сидить за столом, опустивши голову. Спустошення повне й абсолютне. Корабель повинен був вийти на орбіту на висоті 230 кілометрів, його винесло на 327. Це не катастрофа. Це щось близьке до неї. Зрозуміло, що приземлиться він не в розрахунковій точці. Це не страшно. Знайдемо. Тільки б під час гальмування понесло б його до землі, а не у зворотний бік. Тільки б не у зворотний. І щоб потім приземлився. Щоб тільки приземлився. Океан хвилювань позаду. Океани попереду.

7

Понесло кульку крутити відразу у всіх площинах. Крутить майора, немов у американській пральній машині на виставці в Сокольниках. Налилися руки і ноги не свинцевою, але уранової вагою, потьмяніло світло в очах, голова ледве не тону важить, як кам'яне ядро від Цар-гармати. То й дивись відірветься.

Раптом полегшало. Раптом свист та полум'я бордове за шторкою ілюмінатора. Шторка закрита, але бордовий відсвіт все одно по краях проступає. Летить кулька, немов зірочка, що з неба зірвалася. Збоку, напевно, гарно виглядає. Вибили заряди кришку люка, гримнула катапульта, вилетів майор з космічного корабля, немов корок з пляшки шампанського. З шурхотом розгорнувся над ним помаранчевий, як і він сам, купол, ляснув, повітрям наповнившись, трусонув майора.

І відчинила планета свої обійми.