Пан Тадеуш - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Адам Міцкевич (ч. notes)

Примітки

1

Останній наїзд на Литві. «За часів Речі Посполитої (тобто польської шляхетської республіки. — М. Р.) трудно бувало здійснювати судові вироки, бо влада виконавча не мала майже ніякої підлеглої собі поліції, а великі пани мали в себе цілі надвірні полки, дехто навіть, як-от кн. Радзівілли, і військо по кілька тисяч жовнірів. Отже, позовний, одержавши судову постанову на свою користь, мусив, щоб її таки було виконано, звертатися до шляхти, якій належала фактична влада. Озброєні родичі та приятелі позовникові і взагалі всі, хто тяг його руку, взявши декрет і в супроводі возного (див. далі.— М.Р.), здобували (не раз у кривавих сутичках) присуджене йому майно. Легалізацію цього акту чинив возний. Оце здобування своїх прав оружною рукою і звалося наїзд. (Власне, по-польському гаіагсі, отже, треба б і по-нашому заїзд'я, одначе, взяв наїзд, — це мені здається яснішим. — М.Р.). За давніших часів, коли ще шановано право і наймогутніші магнати не зважувались іти проти суду, якщо й бували збройні напади, то винуватців не минала кара. З історії відомий сумний кінець справи князя Василя Сангушка та Стадніцького, прозваного Дияволом. Зіпсуття громадських звичаїв у Речі Посполитій спричинилося до того, що наїзди почали траплятися дуже часто, порушуючи спокій і лад на Литві». — Авт.

Ідеалізація старої кріпосницько-шляхетськоі Польщу «коли ще шановано право», «зіпсуття громадських звичаїв», що базувалася на жорстокому пригнобленні польських, українських і білоруських селян, — характерна для Міцкевича того часу і для багатьох польських емігрантів риса.

2

Литва — одна із складових частин давньої Речі Посполитої, батьківщина Міцкевича. Власне, Міцкевич жив на Білорусі, що в XIII–XIV ст. була захоплена литовськими князями. Маємо в цьому місці ліричний плач-тугу за рідним краєм.

3

За малих літ (під впливом матері) і в старшому вже віці (під різними впливами) Міцкевич виявляв сильну релігійність. Тільки в добу байронічних захоплень молодості він виявив був релігійний скептицизм і вільнодумність, на великий жах знайомих паній і панночок.

4

Тадеуш Костюшко (1746–1817) — проводир польського національно-визвольного повстання 1794 р., що вибухло після першого і другого розділів Польщі між Пруссією, Австрією і царською Росією; під час повстання Костюшко схилявся до соціальної позиції поміркованих елементів польської шляхти і буржуазії. Потім брав участь у війні американських колоній з Англією під проводом Вашінгтона.

5

Мова йде про присягу, що зложив Костюшко 24 березня 1794 р. на Краківському ринку. «Три збройні владарі» — це монархи держав, що поділили між собою Польщу: Австрії, Пруссії, Росії.

6

Тадеуш Рейтан збожеволів і вкоротив собі віку через кілька років по першому розділі Польщі (1780).

7

Катон Молодший, або Утицький (нар. 95 р. до н. е.), наложив на себе руки, бачивши загин Римської республіки (46 р. перед нашою ерою). «Федон»-діалог грецького філософа Платона про безсмертя.

8

Якуб Ясінський і Тадеуш Корсак — ватажки польського повстання на території Литви 1794 р.

9

Москалі — тут царські солдати. По інших місцях поеми також — царські урядовці.

10

«Войський справував колись як опікун жінок та дітей шляхетських під час війни. З давнього часу посада ця обернулася лише на титул». — Авт.

11

Пудерман — проста полотняна одежа від пилу.

12

«Підкоморій — колись урядовець шанований і поважаний, за уряду російського зійшов лише на титул. Інколи ще чинив суд у справах про польові межі та границі, але врешті і цю частину юрисдикції втратив. Часом буває за маршалка (предводителя дворянства. — М. Р.) і призначає місцевих землемірів». — Авт.

13

«Возний — урядовець, призначуваний від суду, здебільшого з-поміж дрібної шляхти, розносив позови, оголошував вироки, візував акти і т. ін.». — Авт.

14

Рефектар — їдальня, трапезна в монастирі.

15

Півкозиць — козеріг, напівцап, напівриба.

16

Веспасіан — римський імператор (царював з 69 по 79 рр. н. е.). Дорікали, що він надто ласий до грошей і казав: гроші не пахнуть.

17

Порівняй тиради проти захоплення францужчизною в комедії Грибоєдова «Лихо з розуму».

18

Відомо, що за яструбом дрібні пташки, ластівки особливо, літають цілими зграями. Звідси й прислів'я.

19

Бернардин — чернець так званого бернардинського католицького ордену.

20

Суворов — славетний російський полководець (1730–1800).

21

«Багато серед простого люду російського ходить переказів про чари Бонапарта і Суворова». — Авт. Суворов і Наполеон ніколи не стикались на бойовому полі.

22

Брабант — центральна частина Нідерландсько-Бельгійської низини, здавна славиться своїми тонко вироблюваними коронками (мереживом, кружевами).

23

«Асесори складають повітову поліцію. Часом обирають їх громадяни (шляхта. — М. Р.), часом призначає уряд; цих останніх називають «коронними». Судді апеляційні теж звуться асесорами, але тут мова не про них. Реєнти актові завідують канцеляріями, декретові — пишуть вирок, а й ті і ті призначені бувають од секретарів суду». — Авт.

24

Станіслав-Август Понятовський — останній польський король (королював з 1764 р. до 1795 р.).

25

Граф Юзеф Несьоловський — брав участь у польському повстанні на території Литви в 1794 р.

26

Юрій (Леггу) Бялопетрович — брав участь у польському повстанні на території Литви в 1794 р.

27

Лех — легендарний перший князь у Польщі.

28

«У Слуцьку славна була фабрика злотоглавів та литих поясів на цілу Польщу; удосконалена старанням Тізенгавза». — Авт.

29

«Воканда — вузенька, довга книжечка, де в порядку записувано прізвища сторін, що між собою процесувались. Кожний адвокат і возний повинен був мати таку воканду». — Авт.

30

Наполеон І Бонапарт.

31

Орли золоті — знаки французьких військ; срібні орли — знаки польських легіонів Домбровського.

Коло пірамід одержав перемогу Наполеон під час єгипетської експедиції (1798 р.).

Згадувані далі Маренго, Австерліц — теж місця перемог Наполеона.

32

Генерал Домбровський, Ян-Генрик (1755–1818) — брав участь у польському повстанні 1794 р., потім емігрував до Франції, де сформував 30-тисячний польський легіон, тобто військо із польських емігрантів, що воювали на боці Франції. Брав зокрема участь у поході Наполеона на Росію в 1812 р.

33

Генерал Князевич (1762–1842) — брав участь у ряді польських повстань і воєн, а також у Наполеоновім поході 1812 року (так, як і Домбровський).

34

Князь Яблоновський, В ладис лав — польський генерал (1769–1802), один з ватажків польських закордонних легіонів.

35

Квестарський — від слова квеста, що означає збирання подаянь на бідних чи на монастир. Квестар — збирач подаянь.

36

Мається на увазі давнє повір'я, що комети віщують війни та нещастя.

37

Стольник — титул вельможі, що мав за обов'язок прислуговувати королеві в час урочистих бенкетів.

38

Липівець — липовий мед.

39

Примас — єпископ, що стояв на чолі католицької церкви в державі.

40

Любімося — традиційний вигук на старопольських бенкетах.

41

«Чорна юшка, подана на стіл паничеві, що мав на оці одружитися з панною, означала відмову». — Авт. Пор. нашого «гарбуза».

42

«Третє мая» — польська конституція 3 травня 1791 року, складена не без впливу ідей французької буржуазної революції. Запроваджувала деякі помірковані реформи.

43

Вендета (іт.) — родова помста.

44

Такий «пивний суп» полюбляють у Польщі та на Литві.

45

Янус — бог всякого починання і війни у давніх римлян; його зображували з двома обличчями: спереду і ззаду.

46

Суд арбітрів — третейський суд, суд знавців, обома сторонами шанованих.

47

Смич, або смик — шворка на хортів (рос. свора).

48

«Кн. Домінік Радзівілл, великий аматор полювання, емігрував до князівства Варшавського (утвореного Наполеоном. — М. Р.), власним коштом виставив полк кінноти, сам у ньому взявши провід. Помер у Франції. На ньому скінчилася чоловіча лінія князів на Олиці та Несвіжу, найбільших панів у Польщі та, запевне, і в Європі». — Авт.

49

Амальтея — в грецькій міфології або коза, що вигодувала бога Зевса, або фея, що його ж таки годувала козиним молоком. Ріг Амальтеї — чарівний ріг, що дає все, чого захочеш, ріг достатку, рос. «рог изобилия».

50

Феб (Аполлон) — цього слова нема в оригіналі, але воно, на гадку перекладача, в стилі і в тоні поеми. Це — ім’я одного з найзначні- ших богів грецького Олімпу, ім’я бога сонця, поезії, добра, правосуддя, розуму й ладу. В мистецтві це ідеал чоловічої, юнацької краси.

51

Тіні єлісейські — тіні померлих праведників і героїв у Елізії чи Єлізіумі, «потойбічному царстві» (за віруванням давніх греків).

52

«Знана на Литві народна пісня про гриби, що виходять на війну за проводом боровика. В цій пісні описуються властивості їстівних грибів». — Авт.

53

Тібур — теперішнє Тіволі, місто в околиці Рима, одна з улюблених у давнині «дачних» місцевостей. Павзіліппо (Посіліппо) — славна величезним гротом скеля, недалеко від Неаполя.

54

У давніх греків серед інших богів визначався бог Вакх-Діоніс (Бахус), бог живих сил природи, радісного сп'яніння, вина, винограду. Є багато переказів про його мандрівки й пригоди в супроводі сатирів, менад тощо. Отже, передовсім менада — жінка, що йде в Вакховім почті. Звідси менада — учасниця свята на честь Діоніса, перейнята особливим сп'янінням, безумним, «вакхічним» настроєм. Звичайний атрибут менади — паличка, оповита виноградом.

55

Брейгелі (Брегелі) — ціла родина голландських художників (а не два, як каже Граф) XVI–XVII ст. Яків Ван-Рюїсдаль (1628–1682) — голландський художник, славетний пейзажист.

56

«Відомий жанровий художник, за кілька років перед смертю почав малювати пейзажі. Умер недавно в Петербурзі» — Авт. Олександр Орловський (1777–1832).

57

Карбівничий — лісник, людина, що доглядає ліс. Це слово вживає в «Катерині» Шевченко.

58

Маточник — недоступне в лісі місце.

59

Шарварок — обов'язкова для всіх селян феодальна повинність (лагодження доріг, мостів тощо).

60

«Справник, чи капітан-справник — начальник повітової поліції; стряпчий — щось як урядовий прокурор. Чиновники ці, маючи часто приводи надуживати владу, велику до себе викликають нелюбов у населення». — Авт.

61

Плебан — ксьондз, священик.

62

Святого Губерта мали мисливці за свого покровителя.

63

Вітенез (XIV ст.) і Міндова (XIII ст.) — литовські князі.

64

Бєловезька пуща — величезний ліс у Білорусії на вододілі рік Бугу, Німану і Прип’яті. Частина — на території Польської Народної Республіки. Бєловезька пуща здавна славилась багатою фауною, зокрема дикими биками — зубрами. Гори Понари — на Віленщині.

65

Гедимін — великий князь литовський (1315–1341).

66

«Є переказ, що великий князь бачив уві сні на Понарській горі залізного вовка і, за порадою вайделота (жерця) Ліздейка, зал ожив місто Вільно». — Авт.

67

Кейстут і Ольгерд — сини Гедиміна, литовські князі XIV ст.

68

Ягеллони — польсько-литовська династія від князя литовського і короля польського Ягелла (Ягайла). Останній Ягеллон — польський король Сигізмунд II Август, що помер бездітний 1572 р.

69

«В Росієнському повіті (на Ковенщині. — М. Р.), в маєтку Пашкевича, земського писаря (давня судова посада. — М. Р.), ріс дуб, відомий під іменем Бавбліса. Його колись, за язичеських часів, мали за святиню. У дуплі цього велетня Пашкевич заклав кабінет литовських старожитностей». — Авт.

70

«Недалеко від Новогрудського костьолу росли старезні липи, що багато з-поміж них вирубано 1812 р.» — Авт.

Мендог, чи Міндовг, — князь литовський XIII ст.

71

Під час перебування на Україні Міцкевич гостював у Стеблеві, над Россю, в маєтку Головінських, де й бачив описувану тут липу.

72

Ян Кохановський (1530–1584) — видатний польський поет.

73

Див. поему Гощинського «Замок Каньовський». — Авт.

Северин Гощинський (1803–1876) — один із найвидатніших представників т. зв. польсько-української школи письменників. «Хашек Капіохузкі» — поема романтичного стилю з історії гайдамацьких рухів на Правобережній Україні в XVIII ст.

74

Дріада — лісова німфа в грецькій міфології.

75

Один з епізодів — саме кульмінаційну точку роману Тадеуша з Теліменою — Міцкевич, з намови друзів, викинув — звідси деяка неясність історії з ключиком і запискою.

76

За давнім переказом, Гірам, цар Тіру в Фінікії, нібито прислав давньоєврейському царю Соломонові будівничих і матеріали для збудування храму на горі Сіон.

77

Ной — за біблійним переказом, людина, що врятувалася на ковчезі (кораблі) від всесвітнього потопу.

78

Старовинна башта в Пізі (Італія) побудована так, що складається враження, ніби вона падає.

79

Цицес — слово це невірно вжив тут Міцкевич. Мова йде про певний головний убір, надіваний релігійними євреями під час молитви.

80

Козиця, коза — музичний інструмент, рос. волинка.

81

Край авзонів — Італія. Мається на увазі відомий польський гімн.

82

шанобливе звертання до духовної особи: превелебний.

83

«Запанував схизмат» — тобто запанувала некатолицька віра.

84

Герби — символічні ознаки, рисунки фамілії (роду), міста, держави і т. д. Шляхта завжди пишалася своїми гербами, бачивши в них символ традицій і давності роду.

85

Фамільне дерево — схематичний рисунок родоводу (родослов- ної) певної фамілії (родини).

86

Неофіт — людина, що недавно прийняла віру (християнську).

87

Стрийковський — автор «Хроніки польської, литовської та жмудської» (пом. 1582).

88

Тарататка — певного пошиття чемерка (чумарка).

89

«Дзюби великих хижих птахів з віком дедалі більше закриваються і нарешті верхня частина, закарлючившись, замикає спідню, і птах мусить з голоду вмерти. Цю народну гадку поділяють декотрі орнітологи». — Авт.

90

«Справді нема прикладу, щоб знайдено скелета здохлого звіра». — Авт. Очевидно, обидві примітки головним чином маємо цінувати як авторські, під знак питання поставивши їхню наукову вартість.

91

В описі маточника деякі місця належать перу Ст. Вітвіцького, приятеля Міцкевича.

92

Віват (лат. уіуаі) — хай живе! Слава!

93

«Пташини — це рушниці малого калібру для дрібної кулі. Добрі стрільці влучають із них птаха на льоту» — Авт.

94

Гданськ — давній польський порт у гирлі р. Вісли. В роки 1454–1793 належав Польщі. Довгі часи був відірваний від Польщі, перебував головно під владою німців. Після другої світової війни Гданськ повернено новій, демократичній Польщі.

95

«У пляшках горілки гданської бувають на дні листи золота». — Авт.

96

Вергілій Марон — римський поет (70 р.-19 р. до н. е.), автор поеми «Єнеїда».

97

«Цариця Дідона (героїня «Єнеїди» Вергілія. — М. Р.) наказала порізати на паси волову шкуру і тим способом зайняла — «наскільки сягне волова шкура» — чималий шмат землі, де й збудувала місто Карфаген. Войський вичитав це не в «Єнеїді», а, певно, в коментаріях схоліастів». — Авт.

98

Капуцини — католицький чернечий орден.

99

«Властиво, князь де Нассав-Зіген, відомий свого часу войовник і авантурник. Був адміралом російським і побив турків на Лемансько- му озері, а пізніше його самого побили шведи. Якийсь час пробував у Польщі, де одержав право громадянства. Поєдинок князя де Нассав із тигром вславлювано по всіх тогочасних європейських часописах». — Авт.

Нассав-Зіген був адміралом на службі у російського уряду в 1787–1790 рр.

100

Пущик — пугачик, нічна птиця.

101

Обдукція (латин.) — занесення судової справи до протоколу. Візія (латин.) — судові оглядини вчиненої кому-небудь шкоди.

102

Корд — шабля, меч.

103

Карабеля — крива шабля.

104

Ретирада — відступ.

105

Тарговицьку конфедерацію (тобто шляхетське об’єднання) в м. Тарговиці заклала в 1792 р. частина польських магнатів, незадоволена з конституції 3 травня 1791 р., що дечим обмежувала шляхетські права і «вольності». Ця конфедерація була закладена за підтримкою Катерини II.

106

Ножик, Різочка — назви улюблених шабель, як то за звичай було в колишніх рицарів. Пор. назву меча в «Пісні про Роланда» — Дюрандаль.

107

За Тільзітською угодою (між царською Росією і Францією) 1807 р. Наполеон утворив з польських земель, що були під Пруссією, васальне Варшавське герцогство, а Литва залишилася в складі Росії.

108

Ведмідь — герб Жмуді.

109

Плебанія — а) парафія; б) дім священика, ксьондза парафіального (плебана). Тут — у другому розумінні.

110

Біньйон — французький дипломат, в 1811–1813 рр. перебував у Варшаві.

111

Князь Юзеф (Понятовський) — небіж короля Станіслава-Августа, польський генерал (1763–1813). 1794 р. брав участь у повстанні Костюшка. 1812 р. в наполеонівському поході на Росію командував 5-м корпусом, де дивізійними начальниками були Зайончек, Домбровський і Князевич. 1813 р. за участь у битві під Лейпцігом одержав французьке маршальство.

112

«По багатьох бешкетах схоплений у Мінську і за декретом трибуналу розстріляний». — Авт.

113

Ян III Собеський (1624–1696) — король польський. Посполите рушення — загальне шляхетське озброєння до походу.

114

Зигмунтівки — славні свого часу шаблі.

115

Церера — у давніх римлян богиня хліборобства і врожайності.

116

Марс — у давніх римлян бог війни.

117

Помона — у давніх римлян богиня садового плоду.

118

Флора — у давніх римлян богиня квіток, рослинності, весни.

119

Арей (у Міцкевича знову — Марс), або Арес — бог війни у давніх греків.

120

Барська конфедерація — антиросійське об'єднання частини польської шляхти — заснувалася в м. Барі на Поділлі 1768 р. Кінчилась невдачею, до якої, між іншими, спричинилась Коліївщина (селянське повстання на Правобережній Україні 1768 р.).

121

Огінські — відомий шляхетський рід, про одного з представників якого і мовиться тут.

122

Якуб Ясінський — польський генерал, один з учасників Костюшкового повстання.

123

Прага — передмістя Варшави, де відбувався суворовський штурм 1794 р.

124

Граф Олександр Поцій. Брав участь у повстанні Костюшка.

125

Фільварок на п'ять димів — фільварок (шляхетський хутір, маєток) з п'ятьма родинами кріпаків.

126

Слуцьк — місто над Случчю, відоме вироблюванням литих поясів.

127

Сплав хліба барками (великими човнами) здавна поширений на р. Німані.

128

Грабовський (граф Юзеф) — за наполеонівських воєн полковник генерального штабу польського війська.

129

Корона — Польща у властивому розумінні, корінна Польща.

130

Битва під Єною (1806 р.), де Наполеон розбив пруссаків.

131

Ландрати, гофрати — німецькі урядові титули.

132

«Ах, господи боже, нещастя!»

133

Відозва Домбровського (після поразки пруссаків) до польського громадянства, що скликала ЗО 000 війська, яке брало участь в облозі Гданська (Данціга).

134

Контракти київські — відомий віддавна річний ярмарок (назва пішла з того, що на ньому підписувано різні комерційні договори — контракти). В промові Бухмана бринять відгуки тогочасних буржуазних теорій про походження влади (Руссо, «Громадський договір»).

135

Бригада — певна бойова одиниця (в різні часи і в різних частинах війська неоднакова).

136

«Не дозволяю!» — відгук колишнього права кожного шляхтича, посла на сеймі,- скасувати, зірвати загальну постанову, скрикнувши: «Не дозволяю!»

137

В оригіналі «Меч тевтонський, з нюренберзької сталі». Тевтони — одно з давніх германських племен. Особливо відомий з історії т. зв. тевтонський, чи прусський, рицарський орден, що загрожував своєю агресією слов’янським народам у Литві. Нюренберг (Нюрнберг) — місто в Баварії, відоме з давніх часів своїми металевими виробами.

138

Берлини — барки.

139

Фактор — маклер, посередник у торгових справах.

140

Сак (зак) — мішок, переносно — тюхтій, йолоп.

141

Волоська — італійська. Паполома — попона. Тут чепрак (покривало на коня).

142

Дідона — цариця Карфагену, закохана в Єнея. Коли він покинув її, вона завдала собі смерть («Енеїда» Вергілія).

143

Озера в Кавказьких горах; мається на увазі певна легенда про закляті озера.

144

Еол — у давніх греків бог вітрів. Еолова арфа — музичний інструмент, що грає від дотику вітру.

145

Поллукс і Кастор, або Близнята — сузір’я (Поллукс і Кастор — імена з грецького міфа).

146

Терези — сузір’я (рос. Весы).

147

Сито — сузір’я.

148

Ридван Люціферів (у нас Віз) — сузір’я Велика Ведмедиця. Михайло — архангел.

149

Левіафан — у Біблії: а) небесний дракон, що призводить до затемнення сонця і місяця; б) велика морська тварина, страхіття морське.

150

«Було за звичай вішати по костьолах рештки викопаних костей давніх тварин, що простий люд має за кості велетнів». — Авт.

151

Пам'ятна комета 1811 р. З нею зв'язувано багато віщувань і пророцтв.

152

Діва Морова — легендарна зловісна істота.

153

«Ксьондз Почобут — екс-єзуїт, відомий астроном, видав дослід про зодіак у Дендерах і спостереженнями своїми поміг Лаландові вирахувати обертання місяця. Див. його життєпис пера Яна Снядецького». — Авт. (Жив від 1728 р. по 1810 р.).

154

Фундаторкою Віленської обсерваторії була Єлизавета Пузиніна (з родини Огінських).

155

Ян Снядецький (1756–1830) — польський астроном і математик, ректор Віленської академії.

156

Францішек-Ксаверій Браніцький — один із творців Тарговицької конфедерації; в Яссах відбувся 1792 р. з’їзд тарговичан (учасників конфедерації).

157

Сапеги — литовський шляхетсько-магнатський рід.

158

Ян III (Собеський) під Віднем 1683 р. здобув перемогу над турками.

159

Нунціус (нунцій) — посол від папи римського.

160

«Блискавка сходу», панегірик Войцеха Бартоховського, присвячений Янові III з приводу Віденської перемоги.

161

Князь Адам-Казімір Чарториський (1734–1823) — польський політичний діяч.

162

Родина Огінських, із якої вийшов славетний автор полонезів, кохалася в музиці.

163

Денасов — де Нассав-Зіген.

164

Одинець — дикий вепр (кабан), самітник.

165

Ксьондз-нровінціал — ксьондз, що стоїть над усіма монастирями певної провінції.

166

Тестамент — заповіт.

167

Медуза — жінка-страховище в грецькій міфології. Голова Медузи обертала в камінь усіх, хто на неї дивився чи доторкався до неї.

168

Античні хори — хори в античній (давньогрецькій) трагедії, що, власне, й зародилася з хорового співу (дифірамба) на честь бога Вакха-Діоніса.

169

Маємо кумедно златинізовані польські слова (з міркувань формальних трохи в перекладі переінакшені): з гаями, борами і всіма речами. Це — пародійний відгук на давній звичай користуватись у наукових, судових та інших поважних справах латинською мовою. Пор. в «Єнеїді» Котляревського: «Єнеус ностер магнус панус» і т. д.

170

Гуси, що врятували Капітолій. Є переказ, що коли на римський Капітолій (один із семи пагорбів, на яких стоїть Рим: там була фортеця) 390 р. до н. е. вчинили нічний напад галли, то римлян застерегли гуси, що підняли гелгіт, злякані незвичним шумом.

171

Антал — міра для питва, барильце.

172

«Жовта Книга, звана так через жовтий колір обкладинки, — книга російських воєнних законів… Відомо, що від 1812 р. аж до революції (польське повстання 1831 р. — М. Р.) вся Литва підлягала Жовтій Книзі, за виконавця якої був великий князь цісаревич». — Авт.

173

Квестарські одвідини — одвідини квестаря, ксьондза, що збирає на бідних (чи на монастир).

174

Юзеф (Йосиф) Бака — єзуїт, про якого думають, що він автор «Уваг про неминучу смерть», які з’явились у XVIII ст.

175

Зрази — м’ясна страва. Пуншик — напій.

176

Рапіра — певний вид шпаги; палаш — старовинна довга і широка шабля; мушкет — рушниця; гаківниця — важка велика рушниця.

177

Тесак — коротка шабля.

178

Єгри, або єгері (нім.), — жовніри-стрільці.

179

Один із відомих мисливських переказів.

180

«Мачуга (булава) литовська робиться так: знаходять молодого дубка і насікають од низу до верху так, щоб кору і заболонь злегка поранити. У зроблені ранки втикають гострі кремінці, що згодом вростають у дерево і утворюють тверді гулі, нарости. За язичеських часів мачуги були головною зброєю пішого війська литовського; уживаються інколи й досі — і звуться «пазіекаші». — Авт.

181

«Бували й пізніше наїзди, хоч не такі значні, але досить відомі й криваві. Коло 1817 р. громадянин І. в воєводстві Новогрудському побив у наїзді цілий Новогрудський гарнізон і полонив його начальників». — Авт.

182

Для загального (громадського) добра.

183

Ян Тенчинський (пом. 1562 р.), бувши послом у Швеції, закохався в дочку Густава І, Цецілію, і добився її взаємності. Мав бути шлюб, але Тенчинського ув’язнено, і він помер у тюрмі.

184

Шпіцрутени — прути, що ними за минулих часів карано винуватців при військовій службі, проганяючи між двома лавами солдатів, тими прутами озброєних: кожен мав ударити винуватця по спині.

185

Поетична вільність: насправді бусол, маючи білий тулуб і шию, крила має чорні. — М.Р.

186

Валюш — вальдшнеп, лісовий кулик. Міцкевич дає також народну, місцеву форму слова: зіопка, а не зіошка.

187

Король Вестфалїї, Ієронім (Жером). Вестфалія — провінція в Німеччині. 1807 р. Наполеон заснував був Вестфальське королівство, на короля призначивши брата свого Ієроніма. Існувало королівство недовго: до 1813 р. Військо вестфальське брало участь у Наполеоновім поході на Росію.

188

Князь Юзеф Понятовський (1763–1813) — позніше маршал французької служби, один із учасників наполеонівських кампаній 1809, 1812 і 1813 рр.

189

Домбровський, Грабовський, Князевич, Малаховськцй, Гедройц — привідці польських легіонів у Наполеоновій армії.

190

«Книга ця тепер являє великий раритет; понад сто років тому її видав Станіслав Чернецький». — Авт.

191

«Багато разів описувано і мальовано те посольство в Римі. Див. «Довершений Кухар», передмова: «Посольство, викликаючи у всього західного панства великий подив, на честь папи урядило таку препишну учту (не можу віддати архаїзмів оригіналу. — М. Р.), що один із князів римських сказав: «Тепер Рим щасливий, що має такого посла». — Авт.

192

Магнат, польський державний діяч. Тут мовиться про його посольство до Рима 1633 р.

193

Карл-Станіслав Радзівілл (1734–1790), магнат, прозваний «Пане-Коханку», бо таке було його улюблене прислів'я.

194

Такого свята календар не знає. Це — вигадка Міцкевича для збільшення урочистості.

195

Вальний сейм — загальний, генеральний сейм.

196

Під Гогенлінденом польський корпус під проводом генерала Князевича остаточно вирішив перемогу.

197

Вотум (лат. уоішп) — обіцяний дар, жертва.

198

Польська королева Ядвіга, яка вступила в шлюб з великим князем литовським Ягайлом, що став польським королем. Так виникла династична унія Литви з Польщею (1386 р.).

199

Домінікани, чи домініканці,- католицький чернечий орден.

200

Короніаші- корінні поляки (від Корона — Польща).

201

Польське прислів’я:- «гідний Пац палаца, а палац Паца», тобто: один одного варті.

202

Потебеньки — частина сідла; чепрак — покривало на коня.

203

Маршалок — тут: розпорядник бенкету.

204

Сервіз — тут: великий столовий прибор.

205

Миколай-Криштоф Радзівілл — магнат (пом. 1614 р.).

206

Афірматива (латин.) — потвердження, згода (так); негатива (латин.) — заперечення, незгода (ні).

207

Пріор — один із найстарших у монастирі ченців, власне, перший по абатові-настоятелеві.

208

Констаб — зіпсоване англійське констебль (поліціант).

209

Інгредієнції — складові речовини.

210

Назви старовинних страв.

211

«В XVI і на початку XVII ст. учти не раз уряджувано під керівництвом художників, артистів, що сповнювали їх символами та театральними сценами. На учті, урядженій в Римі для папи Льва X, був сервіз, що одну за другою показував чотири пори року; він, певно, й був за взірець для радзівіллівського. Звичаї столові змінилися в Європі коло половини XVIII ст.; в Польщі вони тривали найдовше». — Авт.

212

Пінетті — відомий фокусник.

213

Дімур’єр- власне Дюмур’є (1739–1833), французький генерал, що брав участь у Барській конфедерації.

214

Пяст — князь, що заснував польську династію того самого імені (з IX в.).

215

«Історія суперечки Рейтана з князем де Нассав в оповіданні Войського не скінчена; відома з традиції. Вміщуємо тут для цікавого читача її кінець. Рейтан, розпалений похвалками кн. де Нассав, стояв. у лісі поруч із ним. Величезний кабан, що його вже роздратували постріли і пси, мчав туди, де вони стояли. Рейтан вириває рушницю з князевих рук, свою кидає об землю, хапає рогатину, другу подає німцеві і каже: «Тепер побачимо, хто краще володіє списом». Уже кабан готовий був кинутись, коли войський Гречеха, що стояв здалеки, влучним пострілом повалив звіра. Пани спочатку розгнівались, потім помирились і щедро нагородили Гречеху». — Авт.