Чотовий — командир чоти (взводу). Тут і далі вказуються функційні ранги (звання), чинні в Українській повстанській армії станом на 1944 рік. (Тут і далі прим. автора.)
Козак — рядовий в УПА, назва рангу більше поширена у відділах на Волині, інший відповідний ранг — стрілець.
Рій — відділення в УПА.
Служба безпеки ОУН, спеціальний підрозділ, створений 1940 року. Серед завдань — виявлення ворожої агентури, диверсійна робота. Відділи на місцях мали значну автономію.
Бійці винищувальних батальйонів. Від російського «ястребки» — вільний переспів назви «истребительный батальон». Походить від російського аналога «ястребки», або ж «ястребы» — назва льотчиків-винищувачів (истребителей) у Червоній армії. Українці на повторно окупованих радянською владою територіях Західної України називали учасників таких батальйонів «яструбками», або ж «стрибками». Їх переважно набирали з місцевого населення.
Telefunken Gesellschaft fu..r drahtlose Telegraphie m.b.H — німецька промислова компанія, в роки Другої світової — провідний виробник засобів зв’язку, радіолокаційного обладнання, бездротових приладів тощо.
Studebaker US6 — тривісна вантажівка фірми Studebaker Corporation (США), випускався з 1941 до 1945 року. Вирізнявся більшою, ніж радянський аналог, вантажністю та підвищеною прохідністю. Поставлявся в СРСР по ленд-лізу.
Булавний — старший сержант.
ППС — кулемет за конструкцією Олексія Судаєва, розроблений 1942 року. Був на озброєнні в Червоній армії та військах НКВС, як трофей був популярним серед бійців УПА.
Дефензива (пол. Defenzywa) — охоронне відділення й охоронна поліція Польщі між двома світовими війнами.
Мужва — рядові (словац.). Термін іноді вживався в УПА для позначення рядового складу.
Вулиця Короленка — тогочасна назва вулиці Володимирської в Києві, де розміщувалося управління НКВС-МДБ-КДБ УРСР.
Презирлива назва жінок, котрі в роки Другої світової війни під часи окупації мали стосунки, не обов’язково інтимні, з німецькими солдатами та офіцерами.
Наказ № 9 наркома держбезпеки УРСР від 2.07.1944 за підписом заступника наркома, полковника Єсипенка.
Саморобна запальничка часів Другої світової війни, корпус якої виготовлявся з гільз переважно крупнокаліберних патронів. Популярна передусім серед солдатів, сержантів та молодших офіцерів Червоної армії.
Воєнна округа УПА «Турів» охоплювала територію тодішньої Волинської області УРСР, частини Берестейської та Пінської областей БРСР.
Монтелюпих (пол. Wiе, zienie Montelupich) — в’язниця в Кракові, розташована на однойменній вулиці. У згаданий період — тюрма гестапо. Серед в’язнів перебував Степан Бандера. Від 1945 року — тюрма НКВС, потім Міністерства внутрішньої безпеки соціалістичної Польщі.
Найвідоміший псевдонім Дмитра Клячківського (1911–1945), організатора і першого керівника УПА на Волині, командира УПА-Північ, члена Генерального штабу УПА.
Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) — понадпартійний орган для керівництва визвольним рухом, створений у липні 1944 року з ініціативи командування УПА. Потреба в такому органі виникла через те, що на згаданий момент повстанський рух в Україні згуртував довкола себе різні політичні й не лише політичні сили. Одна з цілей УГВР — об’єднатися проти радянської окупації та комуністичної диктатури єдиним фронтом, незалежно від політичних та релігійних поглядів і національної належності. Також УГВР одним з основних своїх завдань визначила репрезентацію визвольного руху за кордоном, передусім на Заході. Головою секретаріату УГВР обрано Романа Шухевича. Після війни діяльність та цілі УГВР критикувало найвище керівництво Закордонних частин ОУН(б) через перевагу інтернаціонального над національним в українському визвольному русі.
Бій біля урочища Гурби (південь Здолбунівського району) між військами НКВС і УПА з 21 до 25 квітня 1944 року. Бій відбувся під час переходу частин УПА через німецько-радянські фронти. Розбиті німецькі війська вже не загрожували частинам УПА, тому найбільшу небезпеку для українських повстанців становили відділи НКВС. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та виходом з оточення українських повстанців. Кількість загиблих військових і цивільних осіб точно не встановлена.
Марафет — кокаїн (жарг.). Марафетчик — той, хто нюхає кокаїн, наркозалежний.
Кочумай — одне зі значень: замовкни; стули писок (жарг.).
Рабоче-крестьянская Красная Армия (РККА) — назва Радянської армії до 1946 року.
Струк Ілько Тимофійович (1896–1969) — український військовий діяч, з лютого 1918 до 1921 року — командувач Першої повстанчої армії УНР.
Радянське інформаційне бюро (Совинформбюро) — інформаційно-пропагандистське відомство, створене в СРСР 24 червня 1941 року. Політику мовлення визначав безпосередньо ЦК ВКП(б). Переважно складало зведення для радіо та преси, інформувало про становище на фронтах та в тилу. Функціонувало до 1961 року включно.
Актування — звільнення з місць позбавлення волі в СРСР, якщо засуджений хворий і його перебування в таборі критичне, бо він не може працювати. У таких випадках лікарі складають акт, на підставі якого його амністують.
Савченко Сергій Романович (1904–1966) — комісар держбезпеки 3-го рангу, в 1944-му — нарком держбезпеки Української РСР.
«Помилка інженера Кочина» — фільм Олександра Мачерета, знятий 1939 року за п’єсою Льва Шейніна «Очна ставка». Розповідає про боротьбу органів НКВС із іноземними агентами, котрі займаються в СРСР економічним шпигунством. Шейнін Лев Романович (1906–1967) — радянський юрист, брав участь у політичних репресіях, фальсифікував кримінальні справи проти «ворогів народу». Також відомий як прозаїк, драматург, кіносценарист, автор творів про будні радянської міліції та органів НКВС-НКДБ-МБД. Відзначений Сталінською премією.
«Богдан Хмельницький» — фільм Київської студії за сценарієм Олександра Корнійчука в постановці Ігоря Савченка, на екрани вийшов у березні 1941 року.
«Музична історія» — фільм Ленінградської студії у постановці Олександра Івановського і Герберта Раппопорта. На екрани вийшов 1940 року. Відзначений Сталінською премією. В головній ролі співучого таксиста знявся російський оперний співак Сергій Лемешев.
Назва Контрактової площі, перейменованої на Красну (Червону) 1919 року.
Мається на увазі МG 42, розроблений німецькими зброярами в 1942 році, єдиний (універсальний, багатофункціональний) кулемет, популярний в армії вермахту через простоту в експлуатації, надійність та високу скорострільність.
ЗІС-101 — радянський семимісний легковий автомобіль представницького класу з кузовом «лімузин». Випускався на заводі імені Сталіна в Москві у 1936–1941 рр.