Час Змін. Свобода

16. Українська мова та культура

Після короткої паузи Журналіст почав інтерв’ю:

– Почнемо мабуть з духовної складової українського народу – мови. Ви активно пропагуєте українську мову ціною подавлення російської. Це є демократично на Вашу думку?

– Українську мову століттями намагалися знищити як росіяни, так і поляки, так і інші народи. Влада РФ до цих пір фінансує це. Тому книжкові магазини завалені російською літературою, в той час як української книги довгий час майже не було. Настав час змінити це становище. Тепер відповім, це демократично: ми не забороняємо мову РФ, ми лише розвиваємо українські джерела інформації, щоб можна було конкурувати з іншими мовами. Наприклад, раніше багато українців використовували російськомовну вікіпедію, так як в україномовній більшість статей були недописані або взагалі були відсутні. Ми вирішили це питання, створили онлайн бібліотеку з базою перекладеної літератури різних народів світу, статтей, наукових матеріалів, багато студентів активно бере участь в перекладі україномовної вікіпедії.

– Але нова влада бере додатковий відсоток податку з малого та середнього бізнесу, якщо вивіски та документація російськомовна, або якщо працівники розмовляють не державною мовою...

– Не за те, що російська мова використовується, а за те що не українська. Якщо вивіска буде англійською, з таких установ також буде братись додатковий відсоток. Це є справедливо, адже якщо в компанії використовується іноземна мова, значить вона також є іноземною і працювати тут на рівних умовах не може, так як ми захищаємо вітчизняного виробника. До того ж, якщо підприємство продає товар в Україні, на ньому обов’язково повинна бути інструкція українською мовою.

– А якщо працівник не може перейти на українську мову, але потрібно щоб компанія не платила додатковий податок, його можуть звільнити. Що можете про це сказати?

– Це все враховано. Якщо людині більше сорока років, вона може розмовляти тою мовою, якою звикла. Вона ж не винна, що вже не здатна перевчитись через похилий вік. Але я не вірю, що молодша людина не здатна перейти на українську, тим паче якщо довкола на роботі спілкуються українською.

– Ну з дитинства розмовляє російською мовою і не хоче змінювати звички...

– Ну якщо не хоче, то це інша справа. Значить перед нею буде вибір, або робота або звички. Але Ви ж знаєте, що цей закон не стосується східних та південних регіонів. Там проводиться політика поступового переходу. Наголошу, що наша компанія не є благодійною організацією. Однією з її цілей є розвиток української мови. Це і фінансування української музики, і української літератури, це також і заохочення населення переходити на українську. Розмовляєш українською – маєш певні привілеї і пріоритети. Не розмовляєш – працюєш як середньостатистичний робітник.

– Тобто в майбутньому не можна буде спілкуватись російською в Україні?

– Чому? Хоч російською, хоч болгарською, але з певними обмеженнями.

– Якому діалекту ви надаєте перевагу?

– Звісно ж києво-полтавському, хоча львівський мені рідніший.