Час Змін. Свобода

26. Податкова система

– Розкажіть про податкову систему Свободи.

– Після приходу нової влади, державний податок для населення був скасований, лишився податок лише для бізнесу. Люди роблять свій вклад в розмірі до сорока відсотків на розвиток Свободи, за що отримують повний соціальний пакет Свободи.

– А хіба це не є обкраданням людей? Так вони б платили 15% податку і все, а тут платять цілих 40%, майже половину заробітної плати.

– Податок є обкраданням людей, так як він є обов’язковим для всіх. Наш збір в 40% не є обов’язковим, людина може відмовитись від нього і сплачувати лише 5% до пенсійного фонду, або, якщо хтось працює на себе – може вносити 400 визначених одиниць та отримати повний соціальний пакет, або просто існувати без нього. Повний соціальний пакет Свободи в себе включає:

– Можете детальніше пояснити систему?

– Уявімо, що мінімальна заробітна плата складає 1000 визначених одиниць. 40% ще вираховується в фонд Свободи, але не більше 500 визначених одиниць. Наприклад, лікарі в нас отримують від 2000 до 4200 визначених одиниць, але сплачують лише 500 визначених одиниць. Тобто, людина може підробляти після роботи, або створювати якийсь товар, наприклад, в нас є одна жіночка, яка дуже гарно вишиває рушнички і продає... І це вже її законний дохід, який не буде оподатковуватися. Але ми намагаємось робити так, щоб 600 визначених одиниць з мінімальної заробітної плати, які залишаються після внеску в розвиток селища, по собівартості приблизно були рівні середній заробітній платі по Україні в гривнях, до того ж за кожну народжену дитину є дотації в розмірі 100 визначених одиниць до повноліття дитини. Все спрямовано на те, щоб зменшити витрати жителів Свободи.

– Тобто сума в 500 визначених одиниць є спільною для всіх?

– Так, але лише для жителів Свободи. За нашими підрахунками, якби аналогічну систему було введено в Кіровограді, ця сума складала б 400 визначених одиниць, а з мінімальної заробітної плати в 1000 визначених одиниць бралося б 32%. Для кожного населеного пункту сума буде індивідуальна, так як на це впливає безліч факторів.

– А якщо людина не може дозволити собі повний соціальний пакет?

– Ну як це не може? В Свободі є мінімальна заробітна плата в 1000 визначених одиниць, менше платити не можна.

– Ну наприклад людина безробітна або похила і живе на одну пенсію?

– Безробітних у нас немає, хто хоче працювати – для того ми підберемо роботу. За похилих людей повинні відповідати їхні діти, або на крайній випадок вони можуть купувати мінімальний соціальний пакет, який складає всього 100 визначених одиниць.

– А якщо немає дітей і немає взагалі пенсії?

– Для таких є дім пристарілих, хоча я не розумію, як так може бути. Кожна людина повинна розуміти, що старості не уникнути... Треба було хоча б одну дитину народити, щоб було кому доглядати потім... Та і що потрібно було все життя робити, щоб не отримувати пенсію? Зовсім не працювати? Адже ті, хто працюють на себе, сплачували податки приватного підприємця, а ті хто уникали податків знали що пенсія їм не світить.

– А як щодо недієздатних чи інвалідів?

– Таких у нас не багато, за них в основному піклуються їхні діти або інші родичі. Якщо ж родичів немає, їм допомагають діти з інтернату.

– Для розвитку Свободи, інфраструктури та на інші потреби Компанія виділяє кошти?

– Ні, інакше б це втратило весь сенс. Кожне селище за рахунок громадян має повністю себе забезпечувати.

– А не легше було б просто зменшити всім людям заробітну плату на ці 40%?

– Ні, інакше це було б крадіжкою. Ми даємо людям вибір, або купувати повний соціальний пакет, або мінімальний, або ж отримувати більше коштів.

– А не завелика ціна внеску 40%?

– Ні. Наприклад, кожен має право відмовитись від цього, але таких майже немає.

– Чому?

– Тому, що це не вигідно. Наприклад, яку частину заробітної плати середній українець витрачає на одяг, якісну їжу, комунальні послуги?

– Ну від 30 до 70 відсотків, в залежності від заробітної плати.

– Давай по іншому, яка частина заробітної плати у Вас йде на це?

– Ну... – поринув в роздуми журналіст – десь 10-15%, в залежності від кількості замовлень.

– Добре, ще 15% йде на податок від прибутку, так?

– Звичайно.

– Продовжимо, скільки у вас йде коштів на пересування публічним транспортом?

– Ну тут не багато, до 5%.

– В нас, як ви вже помітили, є тролейбуси і вони безкоштовні. – зауважив Богдан – Рухаються вони на автопілоті по маршрутам від 6 ранку до 12 ночі. До того ж, широко користуються популярністю велосипедні доріжки, які з’явились разом з новим покриттям доріг. А якість покриття тротуарів дає змогу молоді користуватись роликами.

– Нехай так, але на це все в мене йде лише 30-35% прибутку, все одно б мені не вигідно купувати повний соціальний пакет.

– Але ж Ви отримуєте більше середньої заробітної плати?

– Ну звісно, в рази...

– Тепер найголовніше, це безкоштовний дитсадок для дітей, школа з якісною програмою освіти, я вже мовчу про безкоштовну якісну медицину, якій надається найвищий пріоритет. – Богдан налив склянку яблучного соку, змочив горло і продовжив – Далі безкоштовний дах над головою для дітей після їх весілля або влаштування на роботу. За скільки Ви зі своїм прибутком назбирали на власне помешкання?

– Я знімаю квартиру – опустивши очі, тихо промовив журналіст.

– От от, це при тому, що ви заробляєте на порядок більше за середнього українця. В Україні не будуються будинки тому, що в нас немає середнього класу. Є або занадто бідні, які не можуть собі дозволити купити квартиру, або занадто багаті, які і самі собі будують що хочуть. Мабуть, у Вас лише одна дитина і більше не плануєте, бо фінансово не зможете це потягнути?

– Так – ще похмуріше сказав журналіст.

– Ну і тепер скажіть, вигідно віддавати 40% доходу, маючи стільки переваг? Люди заради цього відмовились від хабарів та значної частини прибутку. Краще жити правильно і знати, що діти отримають якісну освіту, роботу і дах над головою.

– Важко з Вами не погодитись, а як щодо вищої освіти? Свобода фінансує це?

– Ні. Ми випускаємо розумних дітей після школи, які при бажанні можуть добре здати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) і поступити на державну форму навчання.

– А якщо немає державних місць в певній професії?

– Тоді, або батьки оплачують навчання, або є змога взяти безвідсотковий кредит, але цього ще жодного разу не траплялося. В нас більшість школярів починаючи з 7 класу підробляють, а так як їжа, одяг і транспорт безкоштовний – то є можливість збирати кошти.

– А як щодо армії? Хто її повинен фінансувати? Чи планує Держава переводити всіх призовників на контрактну службу?

– Кожний громадянин платить з доходу (входить в 40%) частину коштів на підтримку армії (танкові, ракетні, морські, сухопутні війська). Призив буде по бажанню, але без контрактів, на пів року. За цей час юнаки мають навчитись стріляти, керувати військовою технікою, вивчити базу тактики та основи цивільної оборони. Дівчата ще в школі можуть пройти курс невідкладної медичної допомоги.

– Чи планує Україна увійти в НАТО?

– Ні, єдиний союз, який допускається, союз з Білорусією та РФ, але лише, якщо в РФ зміниться влада. А поки Україна притримується нейтралітету.

– Можете прокоментувати реформи влади щодо податкової системи?

– Ще три роки назад більшість бізнесу знаходилось в тіні, всі уникали сплати податків. Особливо це стосується великого та малого бізнесу, великого так як стара влада і була великим бізнесом, малого, так як він складав і складає основну частину підприємств. Було встановлено податок для малого та середнього бізнесу в розмірі 10%, та 40% для великого бізнесу. Стратегічні компанії, такі як “Укртелеком”, “КриворіжСталь” та інші було націоналізовано. Також майже подолано корупцію серед податкової, пожежної та інших інспекцій, що значно полегшило життя бізнесу. Проведено значні поліпшення для ІТ-компаній, що призвело масове відкриття філіалі закордонних компанії, таких як Google, Yandex, RedHat, Valve та інших.

– А не завеликий податок для великого бізнесу?

– Великий бізнес має також великий вплив на ринок та значні прибутки, а це може швидко призвести до монополії. Держава не може допустити цього, тому вона купує 40% акцій за ринковою ціною всіх великих компаній та контролює їх дії. Це допомагає уникнути надмірних завищень цін чи нечесної конкуренції з малим бізнесом.

– Як Ви ставитеся на скарги РФ щодо викачки інтелектуального ресурсу?

– Коли наші спеціалісти масово виїздили в Європу та США, всім було начхати, а коли Україна створила хороші умови для бізнесу і сюди почали приїжджати розумні люди, так відразу крики... Це здорова конкуренція, що їм заважає замість того, щоб плакати тут, почати поліпшувати людям життя?

– Як скоро планується ввести аналогічну систему оподаткування з тою, що діє у Свободі?

– Важко сказати, для масштабного переходу потрібно отримати добро від країн Європи, адже ми туди прямуємо. А Європа, як відомо, є дуже консервативною і не схильна до таких кардинальних змін. Буде відбуватись поступовий перехід селищ по всій Україні по бажанню жителів, міста залишаться на останок.