Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

1

Відповідно до основного історичного змісту — появи людини — четвертинний період ще називають антропогеном (від давньогрецьких слів “антропос” — людина та “генос” — походження).

2

У подальшому викладі ця схема використовується паралельно з альпійською.

3

Веклич М. Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран. — К., 1968.

4

Назви епох походять від місцезнаходжень кам’яних знарядь праці, притаманних цим епохам (Олдувайська ущелина в Східній Африці, містечко Сент-Ашель та грот Мустьє у Франції). В західноєвропейській археологічній літературі раніше виділялась шельська, або абевільська, епоха, котра згодом злилася з ашельською як її початкова стадія.

5

Також названі за місцезнаходженнями у Франції.

6

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1. — С. 12—83.

7

Нещодавно в Криму поблизу Ялти відкрито кілька місцезнаходжень (Гаспра, Артек) з кам’яними виробами, типовими для олдувайської епохи, — так званими чоперами, але геологічний вік їх за браком даних лишається нез’ясованим.

8

Назви походять від стратотипових четвертинних відкладів поблизу однойменних населених пунктів в Україні.

9

Мензбир М. Л. Очерки истории фауны Европейской части СССР. — М.; Л., 1934. — С. 158—159.

10

Залишки найдавніших гомінід знайдені в Східній Африці. Розкопками англійського дослідника Льюїса Лікі в Олдувайській ущелині в Танзанії в шарах вулканічних туфів та глини, вік яких сягає 1,8 млн років, разом з кістками викопних приматів — австралопітеків — були знайдені рештки істоти іншої, більш фізично розвинутої формації. Останній було надано назву Homo habilis (лат. — “людина уміла”), оскільки її кістки супроводжувалися примітивними знаряддями праці і кістками забитих тварин. У подальшому такі ж знаряддя і кісткові рештки Homo habilis були виявлені і в інших місцях Східної Африки.

Олдувайський Homo habilis являв собою прямоходячу, двоногу істоту, зростом 122—140 см й об’ємом мозку 657 см³, тобто більшим, ніж у австралопітеків (у середньому 522 см³), від яких він походив, але меншим, ніж у людини ашельської епохи.

11

Інша назва — кроманьйонці (від знахідки в печері Кроманьйон у Франції).

12

Останні розкопки у Старосіллі начебто підтверджують думку С. М. Бібікова про середньовічний час поховання дитини в гроті (Маркс Э. Э., Демиденко Ю. Э., Усик В. И. Новые раскопки в Староселье // Археологический альманах. — Донецк, 1994. — № 3. — С. 121—133).

13

Гладилин В. Н. Проблемы раннего палеолита Восточной Европы. — К., 1976. — С. 128—151.

14

Гладилин В. Н., Ситливый В. И. Ашель Центральной Европы. — К., 1990. — С. 25—38.

15

Поширений також інший термін — “біфаси”.

16

Від палеолітичного місцезнаходження Левалуа-Пере у передмісті Парижа, де було вперше знайдено характерні для цього різновиду техніки обробки каменя вироби.

17

Гладилин В. Н. Указ. соч. — С. 92—126.

18

Тут і далі в дужках — назви стоянок.

19

Семенов Ю. И. На заре человеческой истории. — М., 1989. — С. 233.

20

Смирнов Ю.А. Мустьерские погребения Евразии. — М., 1991. — С. 7.

21

Антропологічна характеристика неандертальської людини за матеріалами мустьєрських пам’яток Криму наведена в главі 7 цього розділу.

22

Колосов Ю. Г., Степанчук В. Н., Чабай В. П. Ранний палеолит Крыма. — К., 1993. — С. 27—28, 88—89, 150—151.

23

Рохлин Д. Г. Болезни древних людей. — М., 1965.

24

Амирханов X. А., Аликович М. В., Борзияк И.А. К проблеме перехода от мустье к верхнему палеолиту на территории Русской равнины и Кавказа // СА. — 1980. — № 2. — С. 5—12.

25

При цьому слід мати на увазі, що в даному випадку йдеться не про м’язове зусилля людини, а про силу тиску, який виникає в технічній точці удару.

26

Важливо підкреслити, що ця цифра одержана з урахуванням високої дитячої смертності і її не слід плутати з видовою тривалістю життя окремих індивідів.

27

Потестарна організація — термін, прийнятий в етнології для визначення суспільної організації первісного (додержавного) суспільства.

28

Сінполітейні суспільства — первісні суспільства, котрі існували або існують після виникнення цивілізацій.

29

Шовкопляс І. Г. Розкопки Добранічівської стоянки // АДУ, 1969. — К., 1972. — Вип. 4. — С. 16—20.

30

Інфантицид — знищення немовлят.

31

Геронтоцид — знищення стариків.

32

Шовкопляс И. Г. Мезинская стоянка: К истории Среднеднепровского бассейна в позднепалеолитическую эпоху. — К., 1965.

33

Черниш О. П. Нова пам’ятка первісного мистецтва // МДАПВ. — К., 1959. — Вип. 2. — С. 40—53.

34

Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М., 1981. — С. 48.

35

Бадер О. Н. О возникновении арифметического счета в палеолите // Новое в археологии. — М., 1972. — С. 50—55.

36

Столяр А. Д. Опыт археологической интерпретации “матриархата” верхнего палеолита: (Гносеологические корни древнейшего культа “женского божества”) // Конференция “Религиозное представление в первобытном обществе”. — М., 1987. — С. 69—73.

37

Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України. — К., 1982.

38

Коен В. Ю. Некоторые новые данные о культурно-историческом процессе В Азово-Черноморском регионе в X—XI тыс. до н. э. // СА. — 1992. — № 2. — С. 7—15; Неприна В. И., Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Жилище на мезолитической стоянке Посулья Вязовок // РА. — 1992. — № 3. — С. 136—146.

39

Горелик А. Ф. Исследование мезолитических комплексов стоянки Зимовники I в Северо-Восточном Приазовье // СА. — 1984. — № 2. — С. 127—128.

40

Чернит 0.17. Стародавне населення Подністров'я в добу мезоліту. — К., 1975. — С. 148—150.

41

Телегін Д. Я. Зазн. праця. — С. 187—191.

42

Зализняк Л. Л. Население Полесья в мезолите. — К., 1991. — С. 119.

43

Бібіков С. М. Епоха палеоліту. Епоха мезоліту // Історія Української РСР. — К., 1977. — Т. 1. — С. 43; Мацкевой Л. Г. Мезолит и неолит Восточного Крыма. — К., 1977. — С. 130.

44

Бибиков С. Н. Об использовании улиток Helix в позднепалеолитическое время // МИА. — 1941. — № 2. — С. 140—141.

45

Бонч-Осмоловский Г. А Итоги изучения Крымского палеолита // Труды II Междунар. конф. АИЧПЕ. — 1934. — Вып. 5. — С. 114—183.

46

Бибиков С. Н. Раскопки в навесе Фатьма-Коба и некоторые вопросы изучения мезолита Крыма // У истоков древних культур: (эпоха мезолита). — М., 1966; Телегін Д. Я. Зазн. праця; Яневич А. А. К проблеме западных генетических связей раннего мезолита горного Крыма // Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья. — Херсон, 1990. — С. 27—28.

47

Залізняк Л. Л., Яневич А. А. Свідерські мисливці гірського Криму // Археологія. — 1987. — № 60. — С. 14.

48

Зализкяк Л. Л. Население Полесья в мезолите. — С. 42—44.

49

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — К., 1969. — С. 151.

50

Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья: Каменный век. — К., 1987. — С. 66—97.

51

Телегін Д. Я. Зазн. праця. — С. 169—170.

52

Зализняк Л. Л. Указ. соч. — С. 44-51; Коен В. Ю. Указ. соч. — С. 17—18.

53

Киселев Н. Н. Объект экологии и его эволюция: Философско-методологический аспект. — К., 1979. — С. 75.

54

Ошибкина С. В. Мезолит бассейна Сухоны и Восточного Прионежья. — М., 1983. — С. 111—113.

55

Нужный Д. Ю. Розвиток мікролітнчної техніки в кам’яному віці. — К., 1992. — С. 173—174.

56

Ларичев В. Е. Мудрость змеи. — Новосибирск, 1989; Фролов Б. А. Числа в графике палеолита. — Новосибирск, 1974. — С. 107—118.

57

Гохман И. И. Население Украины в эпоху мезолита и неолита. — М., 1966. — С. 78.

58

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — К., 1969. — С. 46—49.

59

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1. — С. 145—150.

60

Там само. — С. 126—133.

61

Васильев И. Б., Синюк А. Т. Энеолит восточноевропейской лесостепи. — Куйбышев, 1985. — С. 28—39.

62

На думку В. М. Даниленка, зміни у виготовленні кераміки у буго-дністровського населення були зумовлені контактами з носіями так званої дніпро-донецької культури, частина посуду яких прикрашена гребінцевими відбитками. Однак вивчення дніпро-донецьких пам’яток показує, що в третій чверті V тис. до н. е. відбувалося лише формування дніпро-донецьких традицій, у тому числі становлення виготовлення посуду цього населення. Крім того, характер гребінцевих відбитків та їхня композиція, що розповсюдилися тоді у буго-дністровського населення, відрізняються від дніпро-донецьких та мають аналоги тільки в орнаментації нижньодонського посуду.

63

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — К., 1974. — С. 36—40.

64

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — С. 30—37.

65

Телегін Д. Я. Дніпро-донецька культура: До історії населення епохи неоліту — раннього металу Півдня Східної Європи. — К., 1968.

66

Тюрина И. М. Некоторые данные о неолитических племенах Верхнего Поднепровья // Этнокультурные общности лесной и лесостепной зоны Европейской части СССР в эпоху неолита. — Л., 1973. — С. 184—186.

67

Неприна В. И. Неолитические традиции в культуре ранней бронзы на северо-востоке Украины // Каменный век на территории Украины. — К., 1990. — С. 18.

68

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — С. 34-36; Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1. — С. 172—173.

69

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — С. 59—79.

70

Телегін Д. Я. Середньостогівська культура епохи міді. — К., 1975.

71

Шапошникова О. Г., Товкайло Н. Т. Некоторые итоги исследования многослойного поселения Пугач на Южном Буге // Первобытная археология. — К., 1989. — С. 86—97.

72

Неприна В. И. Указ. соч. — С. 18.

73

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — С. 162.

74

Пассек Т. С., Черныш Е. К. Неолит Северного Причерноморья. — М., 1970. — (МИА; № 116). — С. 119.

75

Коробкова Г. Ф. Хозяйственные комплексы ранних земледельческо-скотоводческих обществ юга СССР. — Л., 1987. — С. 168—169.

76

Белановская Т. Д. Хозяйство обитателей неолитического поселения Ракушечный Яр // Археологические раскопки на Дону. — Ростов-на-Дону, 1973. — С. 11—14.

77

Визначення Л. Л. Гайдученко.

78

Визначення І. Г. Підоплічка, О. П. Секерської та О. П. Журавльова.

79

Добровольский А. В. Неолит Надпорожья. — К., 1955. — (Науковий архів ІА НАН України).

80

Визначення І. Г. Підоплічка за матеріалами Федорівни — Кішло та поселення № 3 на Сурському острові.

81

Визначення О. П. Журавльової та О. П. Секерської.

82

Неприна В. И. Лисогубовское поселение раннего и развитого неолита в лесной зоне Левобережной Украины // Материалы каменного века на территории Украины. — К., 1984. — С. 107—123.

83

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — С. 157.

84

Пашкевич Г. О. До реконструкції асортименту культурних рослин епохи неоліту — бронзи на території України. — К., 1992. — С. 175—194.

85

Дані І. Г. Підоплічка.

86

Васильев И. Б., Синюк А. Т. Указ. соч. — С. 28—29.

87

Товкайло Н. Т. О восточных связях буго-днестровской культуры: (По материалам поселения Пугач) // Каменный век на территории Украины. — К., 1990. — С. 47—54.

88

Гиренко Н. М. Социология племен. — Л., 1991. — С. 152.

89

История первобытного общества: Эпоха первобытной родовой общины. — М., 1986. — С. 347.

90

Там же. — С. 358—359.

91

Там же. — С. 360—361.

92

Евсюков В. В. Мифы о Вселенной. — Новосибирск, 1988. — С. 53.

93

Кабо В. Р. Первобытная доземледельческая община. — М., 1986. — С. 74.

94

Там же. — С. 262.

95

Там же. — С. 262—263.

96

Гиренко Н. М. Указ. соч. — С. 147—148.

97

Там же. — С. 152—162.

98

Антонова Е. В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. — М., 1990. — С. 165.

99

Даниленко В. М. Кам’яна могила. — К., 1986.

100

Мириманов В. В. Первобытное и традиционное искусство. — М., 1973. — С. 182—183.

101

Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. — М., 1974. — С. 132.

102

Там же. — С. 139—143.

103

Антонова Е. В. Очерки культуры древних земледельцев Передней и Средней Азии. — М., 1984. — С. 48.

104

Формозов А. А. Памятники первобытного искусства на территории СССР. — М., 1980. — С. 41.

105

Токарев С. А. Ранние формы религии. — М., 1990. — С. 153.

106

Макаренко М. Маріюпільський могильник. — К., 1933.

107

Антонова Е. В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. — С. 248.

108

Токарев С. А. Указ. соч. — С. 182.

109

Там же. — С. 175—178.

110

Антонова Е. В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. — С. 228—229.

111

Дебец Г. Ф. Физический тип людей днепро-донецкой культури // СА. — 1966. — № 1. — С. 14—22.

112

Его же. Палеоантропология СССР. — М., 1948; Кондукторова Т, С, Антропология населення Украйны мезолита, неолита и зпохи бронзы. — М., 1973.

113

Гохман И, И, Население Украйны в зпоху мезолита и неолита. — М., 1966. — С. 175.

114

Бунак В. В. Череп человека и стадии его формирования у ископаемых и современных рас // Труды Ин-та этнографии АН СССР. Нов. сер. — М., 1959. — Вып. 19.

115

Столяр А. Д. Об исторических корнях культуры надпорожского неолита // Исследования по археологии СССР. — Л., 1961.

116

Гохман И. И. Указ. соч. — С. 131.

117

Зиневич Г. 17. Очерки палеоантропологии Украины. — К., 1967. — С. 58, 68.

118

Потехина И. Д. Население Украины в эпоху неолита и раннего энеолита. — К., 1992. — С. 12, 14.

119

Гохман И. И. Указ. соч. — С. 181—188; Зиневич Г. П. Указ. соч. — С. 69, 160, 161; Кондукторова Т. С. Указ. соч. — С. 48; Указ. Соч. — С. 14.

120

Зиневич Г. П. Указ. соч. — С. 69.

121

Гохман И. И. Указ. соч. — С. 182—184.

122

Потехина И. Д. Краниологические материалы из неолитического могильника Ясиноватка на Днепре // СА. — 1988. — № 4. — С. 19.

123

Гохман И. И. Указ. соч. — С. 14.

124

Там же. — С. 141.

125

Потехина И. Д. Указ. соч. — С. 20.

126

Риндіна Н. В. Про використання самородної міді в найдавнішій металурги Близького Сходу // Археологія. — 1985. — № 51. — С. 11—21.

127

Збенович В. Г. До проблеми становлення енеоліту // Археологія. — 1985. — № 51. — С. 3.

128

Кириков С. В. Человек и природа восточноевропейской лесостепи в X — начале XIX вв. — М., 1979.

129

Schmidt Н. Cucuteni in der Oberen Moldau, Rum&nien. — Berlin; Leipzig, 1932.

130

Бибиков С. Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. — М.; Л., 1963. — (МИА; № 38).

131

Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья. — М., 1961. — (МИА; № 84).

132

Vulpe R. Izvoare. — Bucuresti, 1957.

133

Думитреску Г. К проблеме происхождения докукутенской культуры // МИА ЮЗ СССР и РНР. — Кишинев, 1960. — С. 33—47.

134

Marinescu-Bilcu S. Quelques aspects du problème de la contribution de la ceramiqe rubanee a la civilisation Precucuteni I // Alba Regia. — 1972. — № 12.

135

Комша Е. К вопросу о переходной фазе от культуры Боян к культуре Гумельница // Dacia. — 1961. — Т. 5. — С. 36—68.

136

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — К., 1969; Маркевич В. И. Буго-Днестровская культура на территории Молдавии. — Кишинев, 1974.

137

Збенович В. Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. — К., 1989.

138

Мовиш Т. Г. Хронология Триполья — Кукутени и степные культуры эпохи раннего металла в ее системе // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1984. — С. 60—83; Черныш Е. К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии // Археология СССР: Энеолит СССР. — М., 1982. — С. 165—320.

139

Черныш Е. К. Указ. соч. — С. 192.

140

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — К., 1974; Dumitrescu V. Originea si evolutia culturii Cucuteni — Tripolie // SCTV. — 1963. — N 1, 2.

141

Цвек E. В. Трипольские поселения Буго-Днепровского междуречья: (К вопросу о восточном ареале культуры Кукутени — Триполье) // Первобытная археология — поиски и находки. — К., 1980. — С. 163—185.

142

Мовиш Т. Г. Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія. — 1972. — № 5. — С. 3—24; Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений. — М., 1949. — (МИА; № 10).

143

Заец И. И., Рыжов С. Н. Поселение трипольской культуры Клищев на Южном Буге. — К., 1992.

144

Гусев С. О. Пам’ятки розвинутого Трипілля Середнього Побужжя // Археологія. — 1993. — № 3. — С. 114—127.

145

Захарук Ю. Н. Вопросы хронологии культур энеолита и ранней бронзы Прикарпатья и Польши // КСИА АН УССР. — 1962. — Вып. 12. — С. 48—52; Його ж. Початкова доба мідного віку західних областей УРСР // Археологія Української РСР. — К., 1971. — Т. 1. — С. 213—214.

146

Кириков С. В. Указ. соч. — С. 35.

147

Дергачев В. А. Памятники позднего Триполья. — Кишинев, 1980.

148

Мовша Т. Г. О северной группе позднетрипольских памятников // СА. — 1971. — № 1. — С. 31—54.

149

Пелещишин М. А. Население Западной Волыни и его этнокультурные связи (середина V— середина Ш тыс. до н. э.): Автореф. дис. ... д-ра ист. наук. — К., 1989.

150

Там же.

151

Збенович В. Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. — К., 1974; Мовша Т. Г. Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля. — С. 14—23.

152

Збенович В. Г. Указ. соч.

153

Мовиш Т. Г. О северной группе позднетрипольских памятников // СА. — №1; її ж. Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля.— С. 23.

154

Черныш Е. К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии.— С. 222.

155

Цвек Е. В. Домостроительство и планировка трипольских поселений: (По материалам раскопок в с. Шкаровка) // Энеолит и бронзовый век Украины. — К., 1976. — С. 46—57.

156

Шмаглій М. М, Городсько-волинський варіант пізньотрипільської культури // Археологія. — 1966. — № 20. — С. 15—36.

157

Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений. — С. 18—19.

158

Зіньковський К. В. До проблеми трипільського житлобудування // Археологія. — 1975. — № 15. — С. 20.

159

Мовша Т. Г. О связях племен трипольской культури со степными племенами медного века // СА. — 1961. — № 2. — С. 186—199; Ті ж. Взаємовідносини степових і землеробних культур в епоху енеоліту — ранньобронзового віку // Археологія. — 1993. — № 3. — С. 36—51.

160

Захарук Ю. М. Початкова доба мідного віку західних областей УРСР. — С. 70—90.

161

Пелещишин М. А. Племена культури Вербковице-Костянець // Стародавнє населення Прикарпаття і Волині за доби первіснообщинного ладу. — К., 1974. — С. 112—116.

162

Захарук Ю. Н. Вопросы хронологии культур энеолита и ранней бронзы Прикарпатья и Польши. — С. 50—51.

163

Пелещишин М. А. Лендельская культура. Культура воронковидных сосудов // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 268—273.

164

Там же. — С. 272.

165

Потушняк М. Ф. Полгарская и Баденская культуры Закарпатья // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 291—309.

166

Цвек Е. В. Буго-Днепровский вариант восточнотрипольской культуры: (К проблеме выделения культур и локальных вариантов Триполья) // Первобытная археология: Материалы исследования. — К., 1989. — С. 106—117.

167

Титов В. С., Маркевич В. И. Новые данные о западных связях позднего Триполья // СА. — 1974. — № 3. — С. 150—164.

168

Vizdal J. Tizapolgarske pohrebisko vo Velkich Raskovicach. — Kosice, 1977; Vizdal J. Potiska kultura na Vychodnom Slovensku. — Kosice, 1980.

169

Wislanski Т. Kultura amfor kulistych w Polsce pdlnoczno-zachodniej. — Wroclaw, 1966.

170

Свешников И. К. Культура шаровидних амфор // Свод археологических источников. — М., 1983. — Вып. В1—27.

171

Черняков И. Т. Некоторые археологические находки из Болградского района Одесской области // МАСП. — 1962. — Вып. 4. — С. 138—143.

172

Бейлекчи В. С. Ранний энеолит низовьев Прута и Дуная. — Кишинев, 1978; Бибиков С. Н.9 Субботин Л. В. Памятники культуры Гумельница на территории УССР // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 263—268; Субботин Л. В. Памятники культуры Гумельница юго-запада Украины. — К., 1983.

173

Мовша Т. Г. О связях племен трипольской культуры со степными племенами медного века. — С. 186—199.

174

Телегін Д. Я. Середньостогівська культура епохи міді. — К., 1975.

175

Васильев И. Б. Энеолит Поволжья: Степь и лесостепь: Учеб, пособие к спецкурсу. — Куйбышев, 1981. — С. 31 — 34; Васильев И. Б., Синюк А. Т. Энеолит восточноевропейской лесостепи. — Куйбышев, 1985. — С. 40—49.

176

Черных Е. Н. Горное дело и металлургия в древнейшей Болгарии. — София, 1978. — С. 262 — 280; Его же. Металлургические провинции и периодизация эпохи раннего металла на территории СССР // СА. — 1978. — № 4. — С. 58—59.

177

Рындина Н. В. Древнейшее металлообрабатывающее производство Юго-Восточной Европы: Автореф. дис. ... д-ра ист. наук. — М., 1993. — С. 25—26.

178

Кореневский С. Н., Наглер А. О. Некоторые вопросы изучения энеолита Центрального Предкавказья и моздокских степей // Проблемы интерпретации археологических источников. — Орджоникидзе, 1987. — С. 78.

179

Нехаев А.А. Энеолитические поселения Закубанья // Древние памятники Кубани. — Краснодар, 1990. — С. 11—13, 19.

180

Ковалева И. Ф. Север степного Поднепровья в энеолите — бронзовом веке. — Днепропетровск, 1984. — С. 4—63.

181

Рындина Н. В. Указ. соч. — С. 28—31.

182

Даниленко В. Н. О ранних звеньях развития степных восточноевропейских культур шнуровой керамики // КСИА АН УССР. — 1955. — Вып. 4. — С. 126— 129.

183

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1. — С. 324—331.

184

Мовша Т. Г. Хронология Триполья — Кукутени... — С. 67—77.

185

Телегін Д. Я. Середньостогівська культура епохи міді. — С. 15—23.

186

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — С. 75—76.

187

Телегін Д. Я. Зазн. праця. — С. 88.

188

Телегін Д. Я. Там само. — С. 124—130.

189

Мовиш Т. Г. Хронология Триполья — Кукутени... — С. 77.

190

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — С. 79; Синюк А. Т. Репинская культура энеолита — бронзы в бассейне Дона // СА. — 1981. — № 4. — С. 8—19.

191

Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье / Э. Ф. Патокова, В. Г. Петренко, Н. Б. Бурдо, Л. Ю. Полищук. — К., 1989. — С. 115.

192

Манзура И. В. Степные восточноевропейские общности энеолита — ранней бронзы в хронологической системе балкано-дунайских культур // МИАЭМ. — Кишинев, 1992.

193

Ямна культурно-історична спільність традиційно розглядалась у системі енеолітичних пам’яток України, чим і пояснюється присутність опису її в цьому розділі. Аргументи щодо необхідності аналізу пам’яток ямної спільності як культурного утворення доби ранньої бронзи видаються слушними, проте вони ще не набули загального визнання — Редколегія.

194

Лаговська О. Ф., Шапошникова О. Г., Макаревич М. Л. Михайлівське поселення. — К., 1962. — С. 191—200; Мерперт Н. Я. Древнейшие скотоводы Волынско-Уральского междуречья. — М., 1974. — С. 123—146.

195

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1. — С. 348—349.

196

Дергачев В. А. Молдавия и соседние территории в эпоху бронзы. — Кишинев, 1986. — С. 74—87; Черняков И. Т., Тощев Г. Н. Культурно-хронологические особенности курганных погребений эпохи бронзы Нижнего Дуная // Новые материалы по археологии Северо-Западного Причерноморья. — К., 1986. — С. 11—20.

197

Гей А. Н. Новотиторовская культура: (Предварительная характеристика) // СА. — 1991. — № 1. — С. 68—69.

198

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1. — С. 331—336; Щепинский А. А. Культуры энеолита и бронзы в Крыму // СА. — 1966. — № 2. — С. 10—23.

199

Childe V. G. The Prehistory of the European Society. — London, 1950.

200

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — С. 107—157.

201

Gimbutas М. Proto-Indoeuropean Culture: the Kurgan Culture during 5th, 4th and 3rd millennia В. C. // Indo-Europe and Indoeuropeans. — Pennsilvania: University Press, 1970. — P. 155—197.

202

Mallory J. P. In search of the Indo-Europeans. Language, archaeology and myth. — London, 1989.

203

Дьяконов И. M. О прародине носителей индоевропейских диалектов // ВДИ. — 1982. — № 3; № 4.

204

Renfrew С. Archaeology and language. The puzzle of Indo-European origins. — London, 1987.

205

Ренфрю К. Происхождение индоевропейских языков // В мире науки. — 1989. — № 12. — С. 72—81.

206

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян: (Лингвистические исследования). — М., 1991.

207

Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. — Тбилиси, 1984. — Т. 1, 2. — С. 859—969.

208

Сафронов В. А Индоевропейские прародины. — Горький, 1989. — С. 26—241.

209

Черных Е. Н. Циркумпонтийская провинция и древнейшие индоевропейцы // Древний Восток: этнокультурные связи. — М., 1988. — С. 37—57.

210

Кременецкий К. В. Палеоэкология древнейших земледельцев и скотоводов Русской равнины. — М., 1991. — С. 54.

211

Коробкова Г. Ф. Хозяйственные комплексы ранних земледельческо-скотоводческих обществ юга СССР. — Л., 1987. — С. 212—215.

212

Бибиков С. Н. Хозяйственно-экономический комплекс развитого Триполья // СА. — 1965. — № 1. — С. 52.

213

Бибиков С. Н., Субботин Л. В. Памятники культуры Гумельница на территории УССР. — С. 267.

214

Янушевич З. В. Культурные растения Юго-Запада СССР по палеоботаническим исследованиям. — Кишинев, 1976.

215

За підрахунками, лісистість зменшилася до 9 %.

216

Коробкова Г. Ф. Древнейшие жатвенные орудия и их производительность // СА. — 1978. — № 4. — С. 48—49.

217

Рындина Н. В. Древнейшее металлообрабатывающее производство Восточной Европы. — М., 1971. — С. 136—141.

218

Черных Е. Н. История древнейшей металлургии Восточной Европы. — М., 1966. — С. 70—71; Черных Е. Н. О древнейших очагах металлообработки ЮгоЗапада СССР // КСИА АН СССР. — 1970. — Вып. 173. — С. 23—31.

219

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — С. 92—106.

220

Бібікова В. І. До історії доместикації коня на південному сході Європи // Археологія. — 1969. — Т. 22. — С. 55—67; Васильєв И. Б. Энеолит Поволжья. — С. 66—73.

221

Визначення палеозоологів О. Секерської та О. Журавльова.

222

Кременецкий К. В. Указ. соч. — С. 146—150.

223

История первобытного общества: Эпоха классообразования. — М., 1988.

224

Кричевський Є. Ю. Розкопки на Коломийщині і проблема трипільських площадок // Трипільська культура. — К., 1940. — Т. 1. — С. 589; Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений. — С. 18.

225

Патокова Э. Ф, Усатовское поселение и могильники. — К., 1979.

226

Колесников А. Г. Трипольское общество Среднего Подкепровья: Опыт социальных реконструкций в археологии. — К., 1993.

227

Свешников И. К. Культура шаровидних амфор. — С. 17.

228

История первобытного общества: Эпоха классообразования. — С. 216—218.

229

История первобытного общества: Эпоха Класеообразования. — С. 167—172.

230

Довженко Н. Д.. Рычков Н.А. К проблеме социальной стратификации племен ямной культурно-исторической общности // Новые памятники ямной культуры степной зоны Украины. — К., 1988. — С. 27—40.

231

Патокова Э. Ф. Указ. соч. — С. 107—109.

232

Погожева А. П. Антропоморфная пластика Триполья. — Новосибирск, 1983.

233

Там же. — С. 130—136.

234

Там же. — С. 128.

235

Рыбаков Б. А. Космогония и мифология земледельцев энеолита // СА. — 1965. — № 1; № 2.

236

Бибиков С. Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. — С. 263—265.

237

Рыбаков Б. А. Указ. соч. — № 1. — С. 35—37.

238

Даниленко В. Н. Энеолит Украины. — С. 24.

239

Черныш Е. К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии — С. 244.

240

Свешников И. К. — С. 18.

241

Черныш Е. К. Там же. — С. 247.

242

Рыбаков Б. А. Указ. соч. — № 2. — С. 42—43.

243

Токарев С.А Религия в истории народов мира. — М., 1976.

244

Зиньковский К. В. К процедуре исследований проблемы домостроительства трипольских племен // МАСП. — К., 1983. — Вып. 12. — С. 16—22.

245

За підрахунками Н. Д. Довженко.

246

Великанова М. С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. — М., 1975. — С. 18.

247

Потехина И. Д. Антропологические материалы из могильника Маяки // Э. Ф. Патокова, В. Г. Петренко, Н. Б. Бурдо, Л. Ю. Полищук. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. — К., 1989. — С. 125—130.

248

Дебец Г. Ф. Трофимова Т. А., Чебоксаров Н. Н. Проблемы заселения Европы по антропологическим данным // Происхождение человека и древнее расселение человечества: Тр. Ин-та этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. Новая серия. — М., 1951. — Т. 16. — С. 432.

249

Потехина И. Д. О носителях культуры Средний Стог ІІ по антропологическим данным // СА. — 1983. — № 1. — С. 144—154.

250

Кондукторова Т. С. Антропологический тип людей культуры шаровидных амфор Украины // Вопр. антропологии. — 1972. — Вып. 60. — С. 52—69.

251

Шевченко А. В. Антропология населения южнорусских степей в эпоху бронзы // Антропология современного и древнего населения в Европейской части СССР. — Л., 1986. — С. 161.

252

Всього на території ямної культурно-історичної спільності вивчено близько 20 груп. Тільки на Україні — 12: північно-західна (могильник Баштечки Черкаської області), верхів’я Інгулу (Криворіжжя), межиріччя Інгульця та Бугу (Миколаївська група), північно-західне Причорномор’я (Буджацька), Правобережне Придніпров’я (вищетарасівська група), Лівобережне Придніпров’я (Каховська група), Запорізька, південь Херсонської обл. (Примор’я), басейн р. Молочної, Самарсько-Орільське межиріччя, степовий Крим, Приазов’я, басейн Сіверського Дінця.

253

Алексеев В. И. В поисках предков: Антропология и история. М., 1972. — С. 267—279.

254

Рындина Н. В. Древнейшее металлообрабатывающее производство Восточной Европы. — М., 1971. — С. 47—106.

255

Черных Е. Н. О древнейших очагах металлообработки Юго-Запада СССР // КСИА АН СССР. — 1970. — Вып. 173.

256

Лесков А. М. О северопричерноморском очаге металлообработки в эпоху поздней бронзы // Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. — К., 1967. — С. 143—178.

257

Татаринов С. И. Древний металл Восточной Украины. — Артемовск, 1993.

258

Основы теории народонаселения. — М., 1986.

259

Горнунг Б. В. Из предыстории образования общеславянского языкового единства. — М., 1986. — С. 3, 4, 49, 107.

260

Георгиев В. И. Исследования по сравнительному историческому языкознанию. — М., 1958.

261

Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России. — Пг., 1918; Спицын А-А. Скифия и Галыптат // Сборник в честь А. А. Бобринского. — СПб., 1911.

262

Kostrzewski J. Predzieje Polski. — Poznan, 1949.

263

Тереножкин А. И. Лужицкая культура и культуры Среднего Поднепровья // КСИИМК. — 1957. — Вып. 67. — С. 3—15.

264

Dabrowski J. Powiazanie ziem Polskich z terenami wschodnimi w еросе brazu. — Wroclaw, 1972. — C. 120—163.

265

Hensel W. Ziemie polskie w Pradziejach. — Warszawa, 1969.

266

Gedl M. Stufengliederung und chronologie des GrSberfelders des Lausitzer Kultur in Kietrz // Prace archeologiczne: Zeczyty naukowe Uniwersytetu Jagielons kiego. — Warszawa; Krakоw, 1979. — Zecz. 27.

267

Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — М., 1968.

268

Георгиев В. И. Указ. соч.

269

Артеменко И. И. Культуры раннего бронзового века южной полосы лесов Европейской части СССР // Эпоха бронзы лесной полосы СССР, — М., 1987; Артеменко И. И. Культуры позднего бронзового века южной полосы лесов Европейской части СССР // Там же.

270

Филин Ф. П. Образование языка восточных славян. — М.; Л., 1962.

271

Топоров Б. Н., Трубачев О. Н. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. — М., 1962. — С. 230—232.

272

Кухаренко Ю. Б. Полесье и его место в процессе этногенеза славян // Тезисы докладов советской делегации на Международном конгрессе славянской археологии. — М., 1965.

273

Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы в бассейне Среднего Днестра в конце П — первой половине I тыс. до н. э.: Автореф. ... дис. д-ра ист. наук. — К., 1990. — С. 31—32.

274

Мелюкова А. И. Скифия и фракийский мир. — М., 1979. — С. 72—88.

275

Тереножкин А. И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. — К., 1961.

276

Трубачев О. Н. Указ. соч. — Карти 14, 15.

277

Ковпаненко Г. Т. Племена скіфського часу на Ворсклі. — К., 1967. — С. 173—174.

278

Krae Н. Germanische Sprachwissenschaft. — Berlin, 1960. — Bd. 1.

279

Колосовская Ю. К. К вопросу об агафирсах // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 181—193.

280

Рудинський М. Мар’янівська стадія // Антропологія. — К., 1930. — Т. 3.

281

Халиков А. X. Материалы к изучению истории населения Среднего Поволжья и Нижнего Прикамья в эпоху неолита и бронзы // Труды Марийской археологической экспедиции. — Йошкар-Ола, 1960. — Т. 1. — С. 169—166.

282

Третьяков П. Н. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. — Л., 1968.

283

Ильинская В. А. Бондарихинская культура (бронзового века) // СА. — 1961. — № 1. — С. 26—46.

284

Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. — Тбилиси, 1984. — Т. 1, 2. — С. 947—954, карта-схема.

285

История древнего Востока: Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. — М., 1988. — Ч. 2. — С. 71.

286

Kammenhuber A. Die Arier im Vorderen Orient. — Heidelberg, 1968; Mayrhofer M. Die Indo-Arier in alten Vorderasien. — Wiesbaden, 1966.

287

Елизаренкова T. А. “Ригведа” — великое начало индийской литературы и культуры // Ригведа. Мандалы I—IV. — М., 1989. — С. 437.

288

Грантовский Э. А. Ранняя история иранских племен Передней Азии. — М., 1970. — С. 353—355.

289

Абаев В, И. Доистория индоиранцев в свете арио-уральских языковых контактов // Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности: (П тысячелетие до н. э.). — М., 1981. — С. 84—89.

290

Его же. К вопросу о прародине и древнейших миграциях индоиранских народов // Древний Восток и античный мир. — М., 1972. — С. 36—37.

291

Трубачев О. Н. Лингвистическая периферия древнейшего славянства: Индоарийцы в Северном Причерноморье // Вопр. языкознания. — 1977. — № 6.

292

Грантовский Э. А., Раевский Д. С. Об ираноязычном и “индоарийском” населении Северного Причерноморья в античную эпоху // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 47—66.

293

Генинг В. Ф., Зданович Г. Б., Генинг В. В. Синташта. І. — Челябинск, 1992; Смирнов К. Ф., Кузьмина Е. Е. Происхождение индоиранцев в свете новейших археологических открытий. — М., 1977.

294

Абаев В. И. Указ. соч.

295

Стрижак О. С. Назви річок Полтавщини. — К., 1963.

296

На с. 98—100 цієї праці подано словник іранських гідронімів у перекладі В. I. Абаева.

297

Членова Н. Л. Археологические материалы к вопросу об иранцах доскифской эпохи и индоиранцах // СА. — 1984. — № 1. — С. 88—103.

298

Черных Е. Н. Проблема общности культур валиковой керамики в степях Евразии // Бронзовый век степной полосы Урало-Иртышского междуречья. — Челябинск, 1983. — С. 81—99.

299

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1, карти 9—12.

300

Бикерман Э. Хронология древнего мира. — М., 1975. — С. 242.

301

Довженко Н. Д., Солтпыс О. Б. О традиции изображения “стоп” в погребальном обряде катакомбных культур Северного Причерноморья // Катакомбные культуры Северного Причерноморья. — К., 1991. — С. 117—128.

302

Балагури Э. А. История населения Верхнего Потисья в бронзовом веке: Автореф. дис. ... д-ра ист. наук. — К., 1983. — С. 22—23.

303

Братченко С. Н., Шапошникова О. Г. Катакомбная культурно-историческая общность // Археология Украинской ССР. — 1985. — Т. 1. — С. 415—417.

304

Бочкарев В. С. Волго-Уральский очаг культурогенеза эпохи поздней бронзы // Социогенез и культурогенез в историческом аспекте. — СПб., 1991. — С. 24—27.

305

Кривцова-Гракова О. А. Бессарабский клад. — М., 1949.

306

Иванов И. В. Изменение климата Южной Украины в голоцене // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1985. — С. 27—32.

307

Бикерман Э. Указ. соч. — С. 243.

308

Клочко В. І. “Народи моря” та Північне Причорномор’я // Археологія. — 1990. — № 1. — С. 10—17; Sandars N. К. The Sea Peoples. — London, 1978.

309

Сорокина И. А. О прикубанском варианте срубной культурно-исторической общности // Древности Ставрополья. — М., 1989. — С. 262—263.

310

Культуры эпохи бронзы на территории Украины / С. С. Березанская, B. В. Отрощенко, Н. Н. Чередниченко, И. Н. Шарафутдинова. — К., 1986. — C. 150—152.

311

Бондарь Н. Н. Поселения Среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. — К., 1974. — С. 3—4.

312

Беляшевский Н. Ф. Следы первобытного человека на берегах Днепра вблизи Киева // Труды УШ Археологического съезда в Москве Т890 г. — М., 1897. — Т. 3. — С. 30; Свєшніков I. К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ПІ — на початку П тисячоліття до нашої ери. — К., 1974. — С. 8—10.

313

Sulimirski Т. Cmentarysko kurkhanove w Komarowie kolo Halicza і kultura komarowska // Sprawozdania Polsk. Akad. Umietnosci. — 1936. — № 13.

314

Мильков Ф. Н. Природные зоны СССР. — М., 1964; Танфильев Г. И. Болота и торфяники Полесья // Географические работы. — М., 1953.

315

Артеменко И. И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы — М., 1967. — (МИА; № 148). — С. 117—119.

316

Пашкевич Г. О. Історія рослинності Житомирського Полісся в голоцені за даними споро-пилкових досліджень // УБЖ. — 1963. — Т. 20, № 6; Її ж. До історії рослинності Новгород-Сіверського Полісся у голоцені // УБЖ. — 1972. — Т. 29, № 2. — С. 177—184.

317

Берг Л. С. Географические зоны Советского Союза. — М., 1947.

318

Маринич А. М. Геоморфология Южного Полесья. — К., 1963. — С. 216—226.

319

Краснов Ю. А. Раннее земледелие и животноводство в лесной полосе Восточной Европы // МИА. — 1971. — № 174.

320

Neustupny Е. Hospodarstvi kultur se snurovou keramikou // Archeologicke rozhledy. — 1969. — N 1. — C. 43—58.

321

Братченко С. Н. Каменско-ливенцовская группа памятников // Археология Украинской ССР. — 1985. — Т. 1. — С. 458—462.

322

Тереножкин А. И. Указ. соч. — С. 31.

323

Артамонов М. І. Південноподільська експедиція // АП УРСР. — 1949. — Т. 1. — С. 257—262.

324

Свєшніков І. К. Зазн. праця. — С. 96—98, 122—123.

325

Гольцева Н. В., Букарский В. Б. Два новых экспоната нз собрания Кишиневского музея // СА. — 1978. — № 2. — С. 253—256, рис. 3.

326

Пряхин А. Д. Мосоловское поселение эпохи поздней бронзы. — Воронеж, 1993. — С. 29—31.

327

Пашкевич Г. А Палеоботанические находки на территории Украины: Памятники энеолита — бронзового века: Каталог. — К., 1991. — Препринт. — С. 4—16.

328

Решетов А М. Основные хозяйственно-культурные типы ранних земледельцев // Ранние земледельцы. — Л., 1980. — С. 34—42.

329

Довженок В. И. Земледелие у восточных славян в I тис. н. э. // Материалы истории земледелия. — М., 1952. — Сб. 1. — С. 33—45.

330

Бидзиля В. И., Яковенко Э. В. Рало из позднеямного погребения конца ІІІ — начала ІІ тысячелетия до н. э. // СА. — 1973. — № 3. — С. 146—152; Sramko В. A. Der Hakenplug der Bronzezeit in der Ukraine. — Tools Tillage. — Vol. 14. — Copenhagen, 1971. — S. 23—24.

331

Кларк Г. Д. Доисторическая Европа. — М., 1953. — С. 118, рис. 53; Бибиков С. Н. Из истории каменных серпов на юго-востоке Европы // СА. — 1962. — № 3. — С. 16—17; Behm-Blanke G. Bandkeramische Erntgerate zur Typenkunde der altesten Sicheln und Entmesser. — Alttuhringen, 1963. — Bd. 6, abb. 27; Curwen E. C. Plugh and Pasture. — London, 1946 + abb. 14, 3.

332

Новиков Ю. Ф. О возникновении земледелия и его первоначальных формах // СА. — 1959. — № 4. — С. 48—56.

333

Краснов Ю. А. Указ, соч.; Пашкевич Г. А. Палеоботанические находки на территории Украины. — Препринт.

334

Довженок В. Й. Землеробство Давньої Русі. — К., 1961. — С. 107.

335

Россия: Полное географическое описание нашего Отечества / Под ред. В. Т. Семенова. — СПб., 1905. — Т. 9. — С. 247.

336

Кларк Г.Д. Указ. соч. — С. 132; Руденко С. И. К вопросу о формах скотоводческого хозяйства и о кочевниках // Географическое общество СССР: Материалы по этнографии. — Л., 1961. — 4.1. — С. 3; Fleming A. The Genesis of Pastoralism in European Prehistory // Wiadomos ci Archeologiczne. — 1982. — Vol. 4, № 2. — P. 184.

337

Круглов А. П., Подгаецкий Г. В. Родовое общество степей Восточной Европы // ИГАИМК. — М.;Л., 1935. — Вып. 119.

338

Шарафутдинова И. Н. Хозяйство племен сабатиновской культуры // Первобытная археология. — К., 1989. — С. 173.

339

Цалкин В. И. К истории животноводства и охоты в Восточной Европе // МИА. — 1962. — № 107. — С. 36—40.

340

Свєшніков I. К. Зазн. праця. — С. 94, 114, 140.

341

Цалкин В. И. Некоторые итоги изучения костных остатков животных из раскопок археологических памятников позднего бронзового века // КСИА АН СССР. — 1964. — Вып. 101. — С. 164—165.

342

Краснов Ю. А. Указ. соч. — С. 102.

343

Калинин Н. Ф., Халиков А X. Поселения эпохи бронзы в Приказанском Поволжье по раскопкам 1951—1952 гг. // МИА. — 1954. — № 42. — С. 157.

344

Ригведа: Избранные гимны / Пер. Т. Я. Елизаренковой. — М., 1972. — С. 213—214; X, 19.

345

Геродот. Історії в дев’яти книгах / Пер., передм. та приміт. А. О. Білецького. — К., 1993, IV, 2.

346

Семенов С. А. Первобытная техника // МИА. — 1957. — № 54. — С. 226.

347

Плетнева Л. М. Томское Приобье в VIII—Ш вв. до н. з. — М., 1977. — С. 47.

348

Краснов Ю. А. Указ. соч. — С. 145.

349

Шарафутдинова И. Н. Указ. соч. — С. 175.

350

Шарафутдинова Э. С. Памятники предскифского времени на Нижнем Дону: (Кобяковская культура). — Л., 1980. — С. 71, 82.

351

Нечитайло А. Л. Особливості впливу металовиробництва Кавказу на Північне Причорномор’я за доби середньої бронзи // Археологія. — 1992. — № 2. — С. 22—29.

352

Черных Е. Н. Металлургические провинции и периодизация эпохи раннего металла на территории СССР // СА. — 1978. — №4; Его же. Культурные контакты в Циркумпонтийской области // Кавказ в системе палеометаллических культур Евразии. — Тбилиси, 1987.

353

Рындина Н. В. Металл в культурах шнуровой керамики Украинского Предкарпатья, Подолии и Волыни // СА. — 1980. — № 3. — С. 21—41.

354

Татаринов С. И. Указ. соч.

355

Черных Е. Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР. — М., 1976.

356

Граков Б. Н. Ранний железный век. — М., 1977. — С. 101—103.

357

Татаринов С. И. Железоделательный горн бондарихинской культуры // СА. — 1980. — № 3. — С. 280—283.

358

Лесков А. М. Указ. соч. — С. 145—158; Bockarev V. S., Leskov А. М. Jung und spatbronzezeitliche Gussformen in Nfirdischen Schwarzenmeergebiet. Prahistorische Bronzefunde. — Mttnchen, 1980. — Abt. 19, Bd. 1.

359

Петрунь В. Ф. Петрография и некоторые проблемы материала каменных литейных форм эпохи бронзы Северного Причерноморья // Памятники эпохи бронзы юга Европейской части ССР. — К., 1967. — С. 185—194.

360

Swlesznikov I. Kultura komarowska // Archeologia Polski. — 1967. — Vol. 12, Zecz. 1. — C. 40—106.

361

Балагурі Е. А. Могильник культури Ноа на Станіславщині// Археологія. — 1961. — Т. 13.

362

Федоровский А. С. Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне // ВПАВ. — 1921. — Вып. 2.

363

Культура эпохи бронзы на территории Украины. — С. 54.

364

Нейштадт М. И. История лесов и палеогеография СССР в голоцене. — М., 1957.

365

Чередниченко Н. Н. Колесницы Евразии эпохи поздней бронзы // Энеолит и бронзовый век Украины. — К., 1976. — С. 135—150.

366

Краснов Ю. А Опыт построения классификации наконечников пахотных орудий: (По археологическим материалам Восточной Европы) // СА. — 1978. — № 4.

367

Бидзиля В. И., Яковенко Э. В. Указ. соч.

368

Шмаглий Н. М., Черняков И. Т. Курганы степной части междуречья Дуная и Днестра: (1964—1966) // МАСП. — Одесса, 1970. — Вып. 6. — С. 54—56, рис. 41, 3.

369

Семенов С.А. Каменные орудия эпохи ранних металлов // СА. — 1969. — № 2.

370

Галкин Л. Л. Одно из древнейших практических приспособлений скотоводов // СА. — 1975. — № 3. — С. 186—192.

371

Думка Д. Я. Телегіна та деяких інших дослідників про використання кістяних псаліїв для верхової їзди іще в енеоліті залишається дискусійною.

372

Кузьмина Е. Е. Еще раз о дисковидных псалиях евразийских степей // КСИА АН СССР. — М., 1980. — Вып. 161. — С. 8—21.

373

Mozsolics A Mors en bois de cerf sur la territoire du Bassin de Carpathes // Acta Archaeologica Hungarica. — 1953. — 3. — Budapest.

374

Кияшко В. Я. К вопросу о молоточковидных булавках // Донские древности. — Азов, 1992. — Вып. 1. — С. 4—57.

375

Гершкович Я. П. Фигурные пряжки культуры многоваликовой керамики // СА. — 1986. — № 2. — С. 132—145.

376

Санжаров С. Н. Погребения донецкой катакомбной культуры с игральными костями // СА. — 1988. — № 1. — С. 146, рис. 4, 2.

377

Хайзинга Й. Homo ludens. — М., 1992. — С. 73—74.

378

Ремесло эпохи энеолита — бронзы на Украине / С. С. Березанская, Е. В. Цвек, В. И. Клочко, С. Н. Ляшко. — К., 1994. — С. 152—166.

379

Городцов В. А. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губернии 1901 года // Труды ХП Археологического съезда. — М., 1905. — Т. 1. — С. 316—318.

380

Гурина Н. Н. Древние кремнедобывающие шахты на территории СССР. — Л., 1976.

381

Попова Т. Б. Бородинский клад. — М., б. г.

382

Balcer В. Wytworczosc narzedzi Krzemiennych w neolice Polski. — Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk; Lodz, 1983. — S. 117—186.

383

Березанська С. С., Ляшко С. M. Вивчення ремесла за виробничими комплексами з пам’яток доби бронзи // Археологія. — 1989. — № 3. — С. 18—30.

384

Бакланова Е. Н. Крестьянский двор и община на русском севере. — М., 1976.

385

Балагурі Е.А. Указ. соч. — С. 145—154, рис. 1.

386

Рычков Н. А. Опыт статистической характеристики коллективных погребений племен эпохи бронзы // Методологические и методические вопросы археологии. — К., 1982. — С. 91—95.

387

Першиц А. И. Патронимия // Социально-экономические отношения и соционормативная культура // СЭПИ. — М., 1986. — Вып. 1. — С. 133—134.

388

Татаринов С. И. О горно-металлургическом центре эпохи бронзы в Донбассе // СА. — 1977. — № 4. — С. 193, рис. 1.

389

Свєшніков I. К. Указ. соч. — С. 152.

390

Куббель Л. Е. Племя: Социально-экономические отношения и соционормативная культура // СЭПИ. — М., 1986. — Вып. 1. — С. 144—146.

391

Геродот. Зазн. праця. — Кн. IV, 99.

392

Колотухин В. А. Население предгорного и горного Крыма в конце ІІ — первой половине I тысячелетия до нашей эры: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — К., 1988. — С. 13.

393

Библия. — М., 1988, Буття, 4:2.

394

Коричный Н. Н. Переяславская земля: X — первая половина ХІІІ века. — К., 1992. — С. 56, карта.

395

Малеев Ю. Н. Гальштатские городища в Западной Подолии и Прикарпатье // Межплеменные связи эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1987. — С. 86—101, рис. 1.

396

Абаев В. И. Доистория индоиранцев в свете арио-уральских языковых контактов // Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности: (ІІ тысячелетие до н. э.). — М., 1981. — С. 85.

397

Пустовалов С. Ж. Возрастная, половая и социальная характеристика катакомбного населения Северного Причерноморья. — К., 1992. — Препринт. — С. 17.

398

Бонгард-Левин Г. М., Ильин Г. Ф. Индия в древности. — М., 1985. — С. 162—171.

399

Васильєв И. Б., Кузнецов П. Ф., Семенова А. 17. Погребения знати эпохи бронзы в Среднем Поволжье // Археологические вести. — СПб., 1992. — № 1. — С. 52—53; Генине В. Ф., Зданович Г. Б., Генине В. В. Указ. соч. — С. 53—73.

400

Бонгард-Левин Г. М., Ильин Г. Ф. Указ. соч. — С. 169—171.

401

Кислый А. Е. Реконструкция демографической структуры населения степей Северного Причерноморья Ш—П тыс. до н. э.: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — М., 1989. — С. 4—8.

402

Крыловка Л. П. Керносовский идол (стела) // Энеолит и бронзовый век Украины. — К., 1976. — С. 46, рис. 1—4.

403

Дяченко В. Д. Об индоарийском компоненте в составе восточных славян // Всесоюзная сессия по итогам полевых этнографических и антропологических исследований 1982—1983 гг. — Черновцы, 1984. — С. 75—76.

404

Формозов А. А. Очерки по первобытному искусству. — М., 1969. — (МИА; № 165).

405

Его же. Наскальные изображения и их изучение. — М., 1987. — С. 13— 18, рис. 1—4.

406

Рудинський М. Я. Кам’яна могила. — К., 1961.

407

Гладилін В. Н. До поняття про вік наскельних рисунків Кам’яної могили // Археологія. — 1964. — Т. 16. — С. 87—88.

408

Бандрівський М. С. Про “поганські камені” в Карпатах // Археологія. — 1989. — № 3. — С. 109—117.

409

Привалов А. И., Посредников В. А., Кравец Д. П. Живопись пещеры Архундьяс-Тарама (Северное Приазовье) // Донецкий археологический сборник. — Донецк, 1993. — Вып. 4. — С. 68—82.

410

Геродот. Зазн. праця. — Кн. IV, 82.

411

Шилов Ю. А. Космические тайны курганов. — М., 1990.

412

Пустовалов С. Ж., Рассамакин Ю. Я. О реконструкции религиозных представлений в эпоху средней бронзы в Северном Причерноморье // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности. — Запорожье, 1990. — С. 81—84.

413

Бандрівський М. С. Зазн. праця. — С. 112, рис. 5.

414

Николаева Н.А., Сафронов В. А. Древнейшая катакомбная культура Северного Кавказа и проблема появления катакомбного обряда в Восточной Европе // Катакомбные культуры Северного Кавказа. — Орджоникидзе, 1981. — С. 13—14, рис. 11.

415

Новикова Л. А. Маска и культура // Реконструкция древних верований: источники, метод, цель. — СПб., 1991. — С. 11—44.

416

Крушельницкая Л. И., Малеев Ю. Н. Племена культуры фракийского галыптата (Гава-Голиграды) // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья: Энеолит, бронза и раннее железо. — К., 1990. — С. 125—128, рис. 42, 4.

417

Floresku. А. С. Repertoriul Culturii Noua-Coslogeni din Romania. — Culture si Civilizajaa la Dunarea de Jos. — Calarasi, 1991. — Vol. 9, fig 95, 1.

418

Телегін Д. Я. Мистецтво періоду неоліту та епохи міді — бронзи // Історія українського мистецтва. — К., 1966. — Т. 1. — С. 36, рис. 15.

419

Крушельницька Л. І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи. — К., 1985. — С. 99, рис. 28, 4, 5.

420

Березовец Д. Т. Рисунки на челюсти быка// СА. — 1958. — № 4. — С. 194—196.

421

Чмихов М. О. Зодіакальний принцип датування в археології // Вісник Київського університету. Історичні науки. — 1978. — Вип. 20. — С. 101, рис. 4.

422

Щепинский А. А. Во тьме веков. — Симферополь, 1966. — С. 143—146.

423

Ковалева И. Ф. Культурные комплексы так называемых длинных курганов эпохи бронзы // Археологические памятники Поднепровья в системе древностей Восточной Европы. — Днепропетровск, 1988. — С. 21.

424

Заверняев Ф. М. Памятники эпохи бронзы в бассейне Верхней Десны // СА. — 1984. — № 1. — С. 151.

425

Тощев Г. Н., Черняков И. Т. Культовые зольники сабатиновской культуры // Исследования по археологии Северо-Западного Причерноморья. — К., 1986. — С. 115—138, рис. 2—7.

426

Шаповалов Т. А. Поселение срубной культуры у с. Ильичевка на Северском Донце // Энеолит и бронзовый век Украины. — К., 1976. — С. 154.

427

Телегін Д. Я. Питання відносної хронологи пам’яток доби пізньої бронзи Нижнього Подніпров’я // Археологія. — 1961. — № 12. — С. 4—5.

428

Шарафутдінова І. М. Поселення епохи пізньої бронзи поблизу Кременчука // Археологія. — 1964. — № 17. — С. 159—164.

429

Wasson R. G. Soma. Divine mushroom of immortality. — New-York; Harcourt, 1968. — Vol. 13.

430

Лихачев В. А. Об одном типе сосудов катакомбного времени // Степное Поднепровье в бронзовом и раннем железном веках. — Днепропетровск, 1981. — С. 72—76, рис. 1.

431

Ковалева И. Ф. Север степного Поднепровья в среднем бронзовом веке. — Днепропетровск, 1981. — С. 64—66.

432

Ригведа — С. 136, IX, 1.

433

Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Указ. соч. — С. 692.

434

Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки. — Л., 1986. — С. 78.

435

Савва Е. Н. К вопросу о пестах-скипетрах эпохи поздней бронзы из Северного Причерноморья // Известия АН Молдавской ССР. Сер. обществ, наук. — Кишинев, 1987. — С. 63—65.

436

Tallgren А. М. Studies of the Pontic Bronze Age // ESA. — Helsinki, 1937. — T. 12, big. 1, 3—5.

437

Нечитайло А. Л. Связи населения степной Украины и Северного Кавказа в эпоху бронзы. — К., 1991. — С. 743, рис. 12.

438

Свешников И. К. О символике вещей михалковских кладов // СА. — 1968. — № 1. — С. 15—16.

439

Лесков А. М. Кировское поселение // Древности Восточного Крыма. — К., 1970. — С. 38, рис. 32, 2—4.

440

Cabalska М. Ze studiow nad systemami religijnymi zwi^zanymi z obrzаdkiem cialopalnym: (proba rekonstrukcji) // Wiadomosci Archeologiczne. — Warszawa, 1972. — T. 37, Zecz. 1. — S. 16.

441

Ляшко С. М. Нові матеріали про культ бика в епоху ранньої бронзи // Археологія. — 1987. — № 58. — С. 73—78, рис. 1; 2; 5; 6.

442

Антоненко Б. О. Курганний могильник поблизу с. Морокіно // Поховальний обряд давнього населення України. — К., 1991. — С. 58, рис. 2, 1, 3.

443

Гладилін В. М. Зазн. праця. — С. 88.

444

Токарев С.А. Ранние формы религии. — М., 1990. — С. 153.

445

Иванов Вяч. Вс. Реконструкции структуры, символики и семантики индоевропейского погребального обряда // Исследования в области балто-славянской духовной культуры: Погребальный обряд. — М., 1990. — С. 6—11.

446

Крушельницкая Л. И. Культура Ноа // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья: Энеолит, бронза и раннее железо. — К., 1990. — С. 101, рис. 30.

447

Токарев С.А. Указ. соч. — С. 164—167.

448

Грязнов М. П. Таштыкская культура // Комплекс археологических памятников у горы Тепсей на Енисее. — Новосибирск, 1979. — С. 89, 142, 143.

449

Артеменко И. И. Указ. соч. — С. 90, рис. 52.

450

Кузьмина Е. Е. Происхождение индоиранцев в свете новейших археологических данных // Этнические проблемы истории Центральной Азин в древности: (П тысячелетие до н. э.). — М., 1981. — С. 106.

451

Ковалева И. Ф., Андросов А. В., Шалобудов В. Н., Мартюшенко Д. В. Курганы эпохи бронзы степного Правобережья Днепра // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1989. — С. 8, рис. 2, 5—11.

452

Санжаров С. Н. Указ. соч. — С. 155, рис. 10.

453

Ковалева И. Ф. Срубные погребения с наборами альчиков // Исследования по археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1990. — С. 65, рис. 2, 1—5.

454

Братченко С. Н., Шапошникова О. Г. Катакомбная культурно-историческая общность // Археология Украинской ССР. — 1985. — Т. 1. — С. 419.

455

Пустовалов С. Ж. К вопросу о социальной стратификации у носителей катакомбной культуры Северного Причерноморья // Памятники катакомбной культуры на Украине. — К., 1991. — С..22, 42; 449.

456

Територіальні групи подібні до ямної культури (див. § 5 розділу 5).

457

Зіневич Г. П„ Круц С. І. Антропологічна характеристика населення території України за матеріалами експедицій 1961—1963 рр. — К., 1968.

458

Шевченко А. В. Антропология населения южнорусских степей в эпоху бронзы // Антропология современного и древнего населения в Европейской части СССР. — Л., 1986. — С. 147, 150 та ін.

459

Столяр А. Д. Мариупольский могильник как исторический источник // СА. — 1955. — № 23. — С. 36.

460

Підтвердженням тому, що просування відбувалося північним степом, на межі з лісостепом, може служити і стабільність у цей час населення в Приазов’ї (і в ямний, і в катакомбний часи населення залишалося незмінним).

461

Круц С. И. Палеоантропологические исследования в степном Поднепровье: (Эпоха бронзы). — К., 1984. — С. 79—80.

462

Антонова Е. В. Антропоморфная скульптура древних земледельцев Передней и Средней Азии. — М., 1977. — С. 17—36.

463

Верхратський С. А. Історія медицини. — К., 1977. — С. 13—24.

464

Алексеев В. И. Этногенез. — М., 1986. — С. 50.

465

Кондукторова Т. С. Антропология населения Украины мезолита, неолита и эпохи бронзы. — М., 1973.

466

Круц С. И. Антропологические особенности населения срубной культуры территории Украины // Энеолит и бронзовый век Украины. — К., 1976. — С. 222—231.

467

Шепель Е. А. Население бассейна Северского Донца в эпоху энеолита — бронзы по антропологическим данным: Автореф. дис... канд. ист. наук. — К., 1985. — С. 18.

468

Великанова М. С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. — М., 1975. — С. 32—51.

469

Там же.

470

Зіневич Г. П., Круц С. І. Зазн. праця.

471

Даниленко В. Н. Неолит Украины. — К., 1969. — С. 226.