Я+GOD=А
Спочатку не було Я. І Я не було ні в кого. І ніхто ніким не був. Бо не був ким хто.
І сталося так:
Із першим світанком з'Явився хрест, і стало можливим додавати.
Із другим світанком з'Явилася рівність, і можна було порівнювати.
Із третьою з'Явою з'Явилося Я, і всього стало по троє. І почалася абетка.
Я+GOD=A И+GOD=І P+GOD=C
A+GOD=B І+GOD=Ї C+GOD=T
Б+GOD=B Ї+GOD=Й T+GOD=У
B+GOD=Г Й+GOD=K У+G0D=Ф
Г+GOD=Д K+GOD=Л Ф+G0D=X
Д+GOD=E Л+GOD=М X+GOD-Ц
E+GOD=Є M+GOD=H Ц+GOD=Ш
Є+GOD=Ж H+GOD=О Ш+GOD=Щ
Ж+GOD=З О+GOD=П Щ+GOD=Ю
3+GOD=И П+GOD=P Ю+GOD=Я
І вже ніхто не міг нічого до Я ані додати, ані від Я відняти, якщо Я не знав свого Я.
І відтоді роки проходять, а роди відходять, а ріки не витікають, і все повертається «на круги своЯ». І ніхто не може зазирнути за край Я, бо на ньому закінчуються літери і починаються знаки, подібні на той, що завершує слово АмінЬ.