Лінді Ґаборйо, спільниці в усіх битвах
Анні Стратон, яка познайомила мене
з Христиною Шведською
Ми безуспішно
намагаємося виглядати тим,
ким не є насправді.
Христина Шведська заворожує своєю сучасністю. Королева, загадкова й емансипована, прекрасний стратег, спрагла до знань жінка, яскрава і непередбачувана, вона приголомшила всю Європу в середині сімнадцятого століття!
Після смерті батька, захисника лютеранської віри, вона владарює над імперією, з якої хоче зробити найдосконалішу в Європі. Хоча вона контролює геть усе, але не може опанувати власні почуття — ті, які навіть не хоче називати, ті, які позбавляють її здорового глузду, зокрема це дивне кохання, те, яке її біографи не наважуються визнати навіть сьогодні.
У цій п’єсі я намагався дослідити питання, яке залишила по собі Христина й яке актуальне й сьогодні майже повсюдно, а надто в Україні: як зробити вибір між загальним благом і особистими прагненнями, тим, що спонукає нас до боротьби задля блага нації або задля власного?
Христина Шведська зріклася країни, яку любила понад усе, зріклася рідного батька, зріклася своєї віри. А передусім зріклася себе такої, якою була, щоб стати такою, якою вона хоче, вільно визначати себе, «використовуючи власну свободу волі», згідно з ученням свого друга філософа Рене Декарта.
Так ким вона була — героїнею, що обстоювала індивідуальні свободи, чи злочинкою — зрадницею батьківщини?
Вирішувати читачеві.
Мішель Марк Бушар
Монреаль, Канада,
Січень 2019 року