Капітани піску

_{КОРОТКА БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА}

_{Жоржі Амаду (народився 10.VIII.1912 р. в м. Ільєсці, штат Баїя) — відомий бразільський письменник, член Комуністичної партії Бразілії, член Всесвітньої Ради Миру, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1951 р.).}

_{Перший роман Ж. Амаду — «Країна карнавалу» (1931). У ньому сатирично зображено життя столичних інтелігентів та дрібних буржуа. Згодом вийшли романи «Какао» (1933) і «Піт» (1934) з життя робітників і люмпен-пролетарів. У 1936 році надруковано роман «Жубіаба» про життя негрів у Бразілії. Цей твір позначений виразним впливом фольклору, як і наступні романи «Мертве море» (1937) і «Капітани піску» (1937).}

_{У 1942 році Жоржі Амаду видав біографію керівника бразільських комуністів Престеса «Життя Луїса Карлоса Престеса, лицаря Надії» і почав писати серію творів із життя бразільського народу в різні періоди його історії, в яких змальовував соціальну боротьбу трудящих Бразілії. Це такі романи, як «Безкраї землі» (1943), «Земля золотих плодів» (1944), «Червоні паростки» (1946), «Підпілля свободи» (1952), «Старі моряки» (1961), «Пастухи ночі» (1968), «Тереза Батіста досить навоювалась» (1974).}

_{У 1948 році Жоржі Амаду відвідав Радянський Союз, де написав поему «Пісня про Радянський Союз», палко вітаючи в. ній батьківщину трудящих — оплот миру.}

_{Українською мовою виходили романи Жоржі Амаду «Червоні паростки» (1958), «Габрієла» (1965), «Тереза Батіста досить навоювалась» (1975).}