Касцюшкі-Сяхновіцкія. Гісторыя старадаўняга роду

КРЫНІЦЫ

1. Гл. падрабязней: Емяльянчык У. Паланез для касінераў (З падзей паўстання 1794 г. пад кіраўніцтвам Т. Касцюшкі на Беларусі). — Мн., 1994. — С.36-138; Majewski W. Litwa 1794 działania wojenne kwecień — sierpień // Powstanie 1794 roku. Dzieje i tradycja. (Studia i szkice w dwustulecie) / Red. H. Szwankowska. — W-wa, 1996. — S.70-86; Powstanie kościszkowskie 1794. Dzieje militarne / Pod red. T. Rawskiego. — T.2. — W-wa, 1996. — S.26-103, 166-181, 223-235.

2. Herbst S. Działania dywizji Sierakowskiego // Z dziejów wojskowych powstania kościuszkowskiego 1794. — W-wa, 1983. — S.357-382.

3. Korzon T. Kościuszko. Biografia z dokumentów wуsnuta. — Kr., 1894. — S.206; Szyndler B. Tadeusz Kościuszko 1746 — 1817. — W-wa, 1991. — S.112; Юхо Я.А. За вольнасць нашу і вашу: Тадэвуш Касцюшка. — Мн., 1990. — С.20.

4. Цыт. паводле: Саламевіч Я. Хроніка нацыянальна-вызваленчага паўстання 1794 г. // Роднае слова. — 1991. — № 1. — С.75.

5. Okolski S. Orbis Polonus... in quo antiqua Sarmatarum gentilia, pervetustae nobilitatis polonae insignia. — Cracoviae, 1641. — T.2. S.620.

6. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego / Pod red. J.N. Bobrowicza. — Lipsk, 1840. — T.5. S.283-284.

7. Wasilewski Z., Źeromski S. Rzyt oka na dzieje Muzeum Narodowego w Rapperswilu i Katalog Zbiorów Kościuszkowskich w temże Muzeum przechowywanych // Album Muzeum Narodowego w Rapperswilu. — Kr. — 1894. — T.4. — S.114.

8. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.19.

9. „Kościuszko. 1893 — 1896” / Pod red. T.B. Ostrębskiego. Wydanie nowe uzupełnione. — Kr., 1994. — S.228.

10. Rodowód Kościuszki // Czas. — 1852. — N 202.

11. Chodźko L. Usque ad finem. Żywoty narodowe z ostatnich lat stu. — Paryż, 1859. — S.5.

12. Święcki T. Historyczne pamiątniki znamenitych rodzin i osób dawnej Polski. — W-wa, 1858. — T.1. S.338; Wójcicki K.W. Kościuszko // Encyklopedya powszechna. — W-wa, 1864. — T.15. S.623-624.

13. Энциклопедический словарь / Изд. Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1895. — Т.16. С.420.

14. Гл. падрабязней: Komaszyński M., Południak K. Kościuszko jako wódz na łamach prasy polskiej podczas obchodów setnej rocznicy insurekcji // 200 rocznica powstania kościuszkowskego / Pod red. H. Kocója. — Katowice, 1994. — S.193-206.

15. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.228.

16. У 1906 годзе манаграфія вытрымала другое, дапоўненае выданне: Korzon T. Kościuszko. Biografia z dokumentów wysnuta. Dopelnienia przy wydaniu drugiem. — W-wa, Kr., b.r.

17. Левандоўскі Я. Касцюшка ў Швейцарыі. Культ героя ў ХІХ і ХХ стст. // Белар. гістарычны часопіс. — 1994. — № 1. — С.59-60.

18. Гарбачова В. Раперсвільскі музей // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі (далей — ЭГБ). — Мн., 2003. — Т.6. Кн.ІІ. — С.429.

19. Пералік папераў гл.: Wasilewski Z., Źeromski S. Rzyt oka... — S.112-125.

20. Korzon T. Kościuszko. — S.548, przyp.1.

21. Tygodnik illustrowany. — 1881. — N 286. — S.392-393.

22. Гл. таксама рэпрадукцыі: Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.22-23; Емяльянчык У. Наш Касцюшка // Пачатковая школа. — 1994. — № 4. — С.26-27; Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Жабінк. р-на / Рэд.-укл. Р.Я. Смірнова. — Мн., 1999. — С.71; Чаропка В. Мерачоўшчына — Сяхновічы // Белар. гістарычны часопіс. — 2004. — № 12. — С.35; Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — Мн., 2004. — С.143.

23. Korzon T. Kim i czem był Kościuszko. — W-wa, 1907. — S.8; Tegoż. Do rodowodu Kościuszków // Prawda. Księga zbiorowa. — Lwów, Petersburg, 1899.

24. Гл. напр.: Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.21; матэрыялы Мемарыяльнага пакою Т. Касцюшкі ў Малых Сяхновічах і ягонага музея ў Мерачоўшчыне.

25. Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — С.143.

26. Касьцюшка, сын Беларусі // Спадчына. — 1994. — № 1. — С.16-22.

27. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — М., 1996. — Вып.4. — С.130-134.

28. Кіпель В. Беларусы ў ЗША. — Мн., 1993. — С.43.

29. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.130.

30. Бензярук А. Радавод Сяхновіцкіх Касцюшкаў // Сельская праўда (Жабінка). — 1992. — 25 ліп., 29 ліп., 1 жн.; Яго ж. “Сялянка” Тадэвуша Касцюшкі // Сельская праўда. — 1995. — 19 жн.; Яго ж. Тры Касцюшкі // Сельская праўда. — 1995. — 9 вер., 16 вер.; Яго ж. Жанчына з даўняга партрэта // Сельская праўда. — 1996. — 23 сак.; Яго ж. Пачаткі роду Касцюшкаў-Сяхновіцкіх // Радавод (Брэст). — 1998. — № 4. — С.22-30; Яго ж. Касцюшкавы Сяхновічы // Бярозка (Мінск). — 2001. — № 10. — С.14-16.

31. „Ciеniom Kościuszki” — надпіс на памятным камяні, змешчаным у Залессі, былым маёнтку паплечніка генерала Т. Касцюшкі — М.К. Агінскага (Ляўкоў Э.А. Маўклівыя сведкі мінуўшчыны. — Мн., 1992. — С.192-194).

32. Гл.: Русская историческая библиотека (далее — РИБ). Литовская Метрика. Отдел 1, 4, 3: Книги публичных дел. Переписи войска Литовского / Подготовлены к печати С.Л. Пташицким. — Петроград, 1915. — Т.33. Стб.303, 1190, 1192; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 44: Кніга запісаў 44 (1559 — 1566) / Падрыхт. А.І. Груша. — Мн., 2001. — С.109; Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. — Кніга 523. Кніга публічных спраў / Падрыхт. А.І. Груша, М.Ф. Спірыдонаў, М.А. Вайтовіч. — Мн., 2003. — С.99.

33. РИБ. — СПб., 1903. — Т.20. Стб.687-689.

34. Boniecki A. Poczet rodów w Wielkiem księstwie Litewskiem w XV — XVI wieku. — W-wa, 1887. — S.149; Korzon T. Kościuszko. — S.549, przyp.11.

35. Вольф Ю. Князі на абшарах Вялікага княства Літоўскага ад канца ХІV ст. // Спадчына. — 1993. — № 4. — С.80-81; Насевіч В.Л. Гальшанскія // ЭГБ. — Мн., 1994. — Т.2. С.462; Чаропка В. Імя ў летапісе. — Мн., 1994. — С.482.

36. Юхо І.А., Насевіч В.Л. Астрожскія // ЭГБ. — Мн., 1993. — Т.1. С.223; Genealogia / Tablice opracował Wł. Dworzaczek. — W-wa, 1959. — Tab.165.

37. Wójcicki K.W. Kościuszko // Encyklopedya powszechna. — T.15. S.623-624; Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowianskich. — W-wa, 1889. — T.10. S.489.

38. Korzon T. Kościuszko. — S.2. Т. Корзан, карыстаючыся дадзенымі Ю. Вольфа, запазычанымі з Літоўскай метрыкі, беспаспяхова спрабаваў між дзякамі канцылярыі ВКЛ адшукаць Фёдара, які мог бы быць прашчурам Касцюшкаў (гл.: Wollf J. Senatorowie i dygnitarze WKL 1386 — 1795. — Kr., 1885. — S.255, 256, 258, 265).

39. РИБ. — Т.20. Стб.689.

40 Белоруссия в эпоху феодализма. — Мн., 1959 — Т.1. С.112; Тихомиров М.Н. Список русских городов дальних и ближних // Русское летописание. — М., 1972. — С.83-137.

41. Korzon T. Kościuszko. — S.548-549, przyp.12.

42. Гарадная // ЭГБ. — Т.2. С.476-477; Лабынцев Ю.А. В глубинном Полесье (Турово-Пинская земля). — Мн., 1989. — С.85; ; Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Столінскага р-на. — Мн., 2003. — С.67-68, 609.

43. Korzon T. Kościuszko. — S.551-552, przyp.13. Т. Корзан першым змясціў фотакопію гэтага дакумента, якую пазней перадрукаваў часопіс “Спадчына” (1994 год), ёсць копія і ў сучасным Мемарыяльным пакоі Т. Касцюшкі ў Малых Сяхновічах (2002 год).

44. Гарадная // ЭГБ. — Т.2. С.476.

45. Памяць... Жабінк. р-на. — С.501.

46. Okolski S. Orbis Polonus.... — T.2. S.620; Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — T.5. S.283-284; Тамсама. — T.8. S.119-120.

47. Wójcicki K.W. Kościuszko // Encyklopedya powszechna. — T.15. S.623.

48. Słownik geograficzny... — T.10. S.489.

49. Гл.: Грыцкевіч А.П. Касцюшкі // Беларуская савецкая энцыклапедыя. — Мн., 1972. — Т.5. С.506; Юхо Я.А. За вольнасць нашу і вашу. — С.8; Тарасаў К. Памяць пра легенды. — Мн., 1990. — С.199; Лойка П.А. Гісторыя Беларусі: Вучэб. дапам. для 7-га кл. — Мн., 1993. — С.137.

50. Korzon T. Kościuszko. — S.549-550, przyp.12.

51. Памяць... Жабінк. р-на. — С.57.

52. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko. Życie, czyny, duch. — Wyd.2. — Poznań, 1922. — S.18.

53. Boniecki A. Poczet rodów... — S.248.

54. Herbarz Polski. Cz.I. / Ułożył i wydał A.Boniecki. — W-wa, 1907. — T.11. S.232.

55. Wollf J. Senatorowie i dygnitarze... — S.8-12; Boniecki A. Poczet rodów... — S.XXVI-XXVII.

56. Осцікавічы // ЭГБ. — Мн., 1999. — Т.5. С.360.

57. Dzięgiewski J. Pociej Adam // Polski słownik biograficzny (dalej — PSB). — Wrocław, W-wa, etc., 1982. — T.XXVII/1. Zeszyt 112. — S.28.

58. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — T.5. S.284.

59. Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі ў Мінску (далей — НГАБ у Мінску), ф.1741, воп.1, спр.37, арк. 155-159; Korzon T. Kościuszko. — S.549, przyp.11; Wawrzyńczyk A. Rozwój wielkiej własności na Podlasiu w XV i XVI wieku. — Wrocław, 1951. — S.266.

60. Станкевіч Я. Хрышчоныя ймёны вялікалітоўскія (беларускія) // Спадчына. — 1992. — № 6. — С.99-101; Бірыла М.В. Беларуская антрапанімія: Уласныя імёны, імёны-мянушкі, імёны па бацьку, прозвішчы. — Мн., 1966. — С.101.

61.Гл. напр.: Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20-21; Konieczny F. Tadeusz Kościuszko. — S.18, 23; Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — С.143; Тарасаў К. Памяць пра легенды. — С.199.

62. Бірыла М.В. Беларуская антрапанімія: Структура ўласных мужчынскіх імён. — Мн, 1982. — С.78-79; РИБ. — Т.20. Стб.688-689; Konieczny F. Tadeusz Kościuszko. — S.20; Korzon T. Kościuszko. — S.550, przyp.13.

63. РИБ. — Т.20. Стб.207-208.

64. Korzon T. Kościuszko. — S.9; Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. — С.99.

65. Boniecki A. Poczet rodów... — S.149.

66. Цыт. паводле: Алексанровіч Н. Пісьмовыя сведчанні аб паляванні на Беларусі ў сярэднія вякі // З глыбіні вякоў. Наш край: Гісторыка-культуралагічны зборнік. — Мн., 1992. — С.151.

67. Boniecki A. Poczet rodów... — S.37, 149.

68. Korzon T. Kim i czem był Kościuszko. — S.3.

69. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — T.5. S.284; Документы Московского архива Министерства юстиции / Вступ. ст. М. Довнар-Запольского (далее — ДМАМЮ). — М., 1897. — Т.1. С.263.

70. РИБ. — Петроград, 1915. — Т.33. Стб.1192.

71. Przydomek — мянушка (Стыпула Р., Ковалева Г.В. Польско-русский словарь. — 6-е изд., стер. — М., Варшава, 1989. — С.497). «Придомок — прихоромок, флигель, жилые покои под особой кровлей, отставленное сбоку жилье» (Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — М., 1990. — С.411). Такім чынам, этымалогія слова празрыстая: мянушка, якая прылучаецца да асноўнага прозвішча.

72. Булгарын Ф. Выбранае. — С.166.

73. Вяроўкін-Шалюта У. Прыдомак // ЭГБ. — Т.5. С.582.

74. Акты, издаваемые Виленскаю археографическою комиссиею (далее — АВАК). — Т.6. — Вильна, 1872. — С.35-36; Korzon T. Kościuszko. — S.556, przyp.29.

75. АВАК. — Т.4. — Вильна, 1870 — С.107, 243.

76. Korzon T. Kościuszko. — S.589-590, przyp.227; АВАК. — Т.2. — Вильна, 1867. — С.191.

77. Харкевич Ф. Розыски на Суворовских полях сражений // Варшавский военный журнал. — 1900. — № 4. — С.351; Емяльянчык У. Касцюшкі // ЭГБ. — Мн., 1997. — Т.4. С.146.

78. Памяць... Жабінк. р-на. — С.55.

79. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — Lipsk, 1841 — T.8. S.113-119; Лакиер А.Б. Русская геральдика. — М., 1990. — С.284.

80. Chodźko L. Usque ad finem. Żywoty narodowe z ostatnich lat stu. — S.5.

81. Урбан П. У святле гістарычных фактаў. (У сувязі з брашурай Л.С. Абэ-цэдарскага). — Мюнхэн, Нью Ёрк, 1972. — С.50; Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle roku 1413 // Lituano-slavica postaniensia. Studia historica. — T.III. — Poznań, 1989. — S.7-139.

82. Okolski S. Orbis Polonus. — T.2. S.620; Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20, 373, przyp.12.

83. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — Lipsk, 1841. — T.8. S.119-120.

84. Тамсама. — T.8. S.148.

85. Лакиер А.Б. Русская геральдика. — С.284; Korzon T. Kościuszko. — S.4.

86. Chołonewski A. Tadeusz Kościuszko. — Lwów, 1902. — S.8; Twardowski B. Tadeusz Kościuszko jego żуwot i czyny. — Poznań, 1894. — S.57-58; Wachowicz B. „Nazwę Cię — Kościuszko!” Szlakem bitewnym Naczalnika w Ameryce. — W-wa, 2000. — S.26.

87. ЭГБ.— Т.4. С.146; Спадчына. — 1995. — № 6. — С.3 вокладкі.

88. Korzon T. Kościuszko. — S.369-370; Twardowski B. Tadeusz Kościuszko — S.57-58.

89. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.254.

90. Статут Вялікага княства Літоўскага 1588: Тэксты. Давед. Камент. — Мн., 1989. — С.519-520.

91. Korzon T. Kościuszko. — S.551-552, przyp.13.

92. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20, 373, przyp.11.

93. Genealogia / Tablice opracował Wł. Dworzaczek. — Tab. 4, 13, 15, 16, 87, 165.

94. Вольф Ю. Князі на абшарах... // Спадчына. — 1993. — № 4. — С.81, 88.

95. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.373, przyp.11. Т. Корзан не называе, з якой галіны Гальшанскіх магла паходзіць жонка Касцюшкі. Б. Шындлер прымае ягоную версію, але выказвае пэўныя сумненні ў яе дакладнасці.

96. Вольф Ю. Князі на абшарах... // Спадчына. — 1993. — № 4. — С.86-88.

97. Гл.: Касьцюшка, сын Беларусі // Спадчына. — 1994. — № 1. — С.16-18.

98. Skałkowski A.M. Kościuszko w świetle nowszych badań. — Poznań, 1924. — S.5.

99. Semkowicz M. Gasztold Marcin // PSB. — T.8. S.209. А.М. Нарбут сцвярджаў, што абедзьве жонкі Марціна былі з князёўнаў Гальшанскіх і “прынеслі яму Грабы каля Гальшан і частку Глускай воласці з Глускам і Дубровіцай, Задзвеі і Катлавы” (Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — М., 1994. — Вып.2. — С.142-143).

100. Вольф Ю. Князі на абшарах... // Спадчына. — 1993. — № 4. — С.81.

101. Грыцкевіч А.П. Касцюшкі // Беларуская савецкая энцыклапедыя. — Т.5. С.506; Dumin S., Górzyński S. Spis szlachty wylegitowaniej w guberniach Grodzeńskiej, Mińskiej, Mohilewskiej, Smoleńskiej i Witebskiej. — W-wa, 1992. — S.90.

102. Беларускі дзяржаўны гістарычны архіў у Гродне (далей — БДГА), ф.1, воп.2, спр.946.

103. Пра пачатак валоданняў Косцяў над Збірогамі і Старым Сялом падрабязней гл.: Wawrzyńczyk A. Rozwój wlasności na Podlasiu w XV i XVI wieku. — Wrocław, 1951. — S.102.

104. Źychliński T. Złota Księga szlachty Polskiej. — R.XXIX. — Poznań, 1906. — S.50.

105. На гэты конт У.А. Ніканаў прыводзіць шмат яскравых прыкладаў. Напрыклад, сцвярджае: “Рэкорд, відаць, пабіла сям’я ў Польшчы позняга сярэднявечча, вядомая па біяграфіі кракаўскага каноніка Яна Длугаша, які меў аднолькавае імя са сваімі дзесяццю братамі, яно лічылася шчаслівым. Пры ўсёй рэдкасці гэтага выпадку ў ім толькі атрымала самае яркае выяўленне распаўсюджаная бытавая з’ява” (Никонов В.А. Имя и общество. — М., 1974. — С.13). Гл. таксама: Семенов И.С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник. — М., 2002. — С.401-420.

106. Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 44. — C.109.

107. Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. — Выпуск 10: Акты Брестского гродского суда за 1575 — 1715 гг. (далее — ОД ВЦА). — Вильна, 1913. — Стб.53.

108. АВАК. — Т.6. С. 36; РИБ. — Т.33. Стб.1192.

109. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.28.

110. Памяць... Жабінк. р-на. — С.501.

111. Okolski S. Orbis Polonus. — T.2. S.620; Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego.— T.5. S.284.

112. Korzon T. Kościuszko. — S.2.

113. Спрогис И.Я. Географический указатель выборных документов из актовых книг Виленского центрального архива. — Вильна, 1913. — Ч.1. С.406.

114. Бобровский П.О. Гродненская губерния. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. — СПб., 1863. — Ч.2. С.1057; Siechnowicze // Encyklopedyja powszechna. — W-wa, 1866. — T.23. S.398.

115. ОД ВЦА.— Стб.89, 93; РИБ. — Т.33. Стб.1190, 1192.

116. Korzon T. Kościuszko. — S.9.

117. АВАК. — Т.6. С. 35.

118. Korzon T. Kościuszko. — S.10, 555, przyp.27. Тэкст размежавання захаваўся ў копіі 1777 года.

119. РИБ. — Т.33. Стб.303, 1190, 1192; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 44 — С.109; Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. — С.99.

120. Грицкевич А.П. Распределение магнатских и шляхетских владений в Белоруссии по их величине и экономической принадлежности владельцев (XVI век) // Вопросы истории: Межведомственный сборник. — Мн., 1978. — С.96-97; Спиридонов М.Ф. Закрепощение крестьянства в Беларуси (ХV — XVI вв.). — Мн., 1999. — С.31; Менжинский В.С. Структура феодального землевладения в Великом княжестве Литовском. (По материалам переписи войска 1528 г.) // История СССР. — 1987. — № 3. — С.170-172.

121. РИБ. — Т.33. Стб.303.

122. Гэтую абставіну не ўлічыў А.П. Грыцкевіч, які сцвярджаў, што ў 1567 годзе на “попіс” з’явіўся толькі Фёдар Касцюшкавіч (Грыцкевіч А.П. Паўстанне 1794 г.: перадумовы, ход і вынікі // Белар. гістарычны часопіс. — 1994. — № 1. — С.41).

123. РИБ. — Т.33. Стб.1190, 1192.

124. Радаман А. Сойм // ЭГБ. — Мн., 2001.— Т.6.Кн.І. С.380.

125. ДМАМЮ. — Т.1. С.468; РИБ. — Юрьев, 1914. — Т.30. Стб.451.

126. Korzon T. Kościuszko. — S.556, przyp.28.

127. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20.

128. Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — С.13; Волгин И. “Родиться в России...”: Достоевский и современники: жизнь в документах. — М., 1991. — С.8-105.

129. Гл., напр., справу з зямянінам В. Крыпскім “о грабежи, бои и презыски”

(ОД ВЦА.— Стб.42, 44, 68).

130. Тамсама.— Стб.1-2, 51.

131. Тамсама. — Стб.89, 93.

132. Памяць... Жабінк. р-на. — С.55; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 44. — С.109.

133. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko. — S.23.

134. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.51-55.

135. Korzon T. Kościuszko. — S.556, przyp.28.

136. АВАК. — Т.6. № 25, 27; Тамсама. — Вильна, 1891. — Т.18. № 81; ОД ВЦА.— Стб.71, 73, 101.

137. АВАК. — Вильна, 1899. — Т.26.С.91, 117.

138. Памяць... Жабінк. р-на. — С.501-502.

139. Lietuvos teisés paminklai III. Lietuvos viriausiojo tribunolo sprendimai 1583 — 1655 / Parengé V. Raudeliūnas ir A. Baliulis. — Vilnius, 1988. — P.183, 248, 317.

140. ОД ВЦА.— Стб.212-213.

141. Цэлая падборка дакументаў па гэтай справе была апублікаваная ў ХІХ стагоддзі Віленскай археаграфічнай камісіяй: АВАК. — Т.6. С.34-38, 41-42; Тамсама. — Т.18. С.63-64.

142. Тамсама. — Т.6. С.36.

143. Касьцюшка, сын Беларусі // Спадчына. — 1994. — № 1. — С.16-17.

144. АВАК. — Т.6. С.37.

145. Тамсама. — Т.6. С.35.

146. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20.

147. Бензярук А. Вытокі: хроніка вёсак // Сельская праўда. — 1993. — 19 мая, 9 чэрв., 15, 22 верас., 13 ліст.

148. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — Lipsk, 1839. — T.4. S.22, 58, 489; Tegoż. — T.5. S.268, 459; Tegoż. — Lipsk, 1841. — T.6. S.556-557; Tegoż. — Lipsk, 1841. — T.7. S.140; Tegoż. — Lipsk, 1842. — T.9. S.70; Tegoż. — Lipsk, 1845. — T.10. S.142.

149. ОД ВЦА.— Стб.99, 102, 103, 105-107, 127, 139.

150. НГАБ у Мінску, ф.1741, воп.1, спр.49, арк.1193-1197.

151. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.2, спр.98, арк.37; Korzon T. Kościuszko. — S.7.

152. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — T.8. S.260.

153. НГАБ у Мінску, ф.1741, воп.1, спр.38, арк.913-967.

154. Штыхов Г.В. Археологическая карта Белоруссии. — Выпуск 2. — Мн., 1971. — С.18; Поболь Л.Ф. Археологическая памятники Белоруссии: Железный век. — Мн., 1983. — С.101, 102, 106, 108; Ткачоў М.А. Абарончыя збудаванні заходніх зямель Беларусі ХІІІ — ХVІІІ стст. — Мн., 1978. — С.92; Покровский Ф.В. Археологическая карта Гродненской губернии. — Вильна, 1895. — С.86; Топографические сведения о городищах и курганах Гродненской губернии / Вступит. ст. А. Штритера. — Гродна, 1889. — С.23, доп.18; Słownik geograficzny... — T.10. S.489; БДГА у Гродне, ф.14, воп.1, спр.74, арк.172 адв.

155. Памяць... Жабінк. р-на. — С.495.

156. Baliński M., Lipiński T. Staroźytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym. — W-wa, 1846. — T.3. S.756; Любавский М.К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания I-го Литовского статута: Органы общего управления в областях и их правительственные округа. — М., 1892. — С.191.

157. Пичета В.И. Белоруссия и Литва в ХV — XVI вв.: Иссследования по истории социально-экономического, политического и культурного развития. — М., 1961. — С.15-20; Великая аграрная реформа XVI в. // Спадчына. — 1993. — № 4. — С.63-78; Pułaski K. Gospodarka królowej Bony na kresach. Szkice i poszukiwania historyczne. — Kr., 1887.

158. Ochmański E. Położenie spoleczno-gospodarcze i walka klasowa chłopów w Ekonomii Kobryńskiej // Rocznik dziejów społecznych i gospodarczych. — Poznań, 1958. — S.46-49; Ревизия Кобринской экономии, составленная в 1563 г. королевским ревизором Дмитрием Сапегою, с присовокуплением Актов Браславского земского суда, относящихся к Кобринской архимандрии (далее — РКЭ). — Вильна, 1876. — С.86-88, 109-119; АВАК. — Вильна, 1887. — Т.14. С.574-579.

159. Гл. табл. у кн.: Korzon T. Kościuszko. — S.57.

160. ДМАМЮ. — Т.1. С.205-327.

161. Kościałkowski S. Ze studijów nad dziejami ekonomij królewskich na Litwie. — Wilno, 1914. — S.4, 71-72.

162. Гл.: Прыбытка Г.В. Барацьба магнацкіх груповак у Вялікім княстве Літоўскім у сярэдзіне ХVІІ ст. (1655 — 1668 гг.): Аўтарэф. дыс... канд. гіст. навук. — Мн., 2000; Яго ж. Барацьба магнацкіх груповак ў другой палове ХVІІ — пачатку ХVІІІ стст. // Спадчына. — 1995. — № 5. — С.32-90; Яго ж. Барацьба магнацкіх груповак у ХVІІІ ст. // Спадчына. — 1996. — № 1. — С.80-151; Сагановіч Г. Невядомая вайна. 1654 — 1667. — Мн., 1995.

163. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20.

164. Грыцкевіч А.П. Касцюшкі // Беларуская савецкая энцыклапедыя. — Т.5. С.506.

165. Siechnowicze // Encyklopedyja powszechna.— T.23. S.398.

166. Borucki M. Jak w dawniej Polsce królów obierano. — W-wa, 1978. — S.116-124.

167. Korzon T. Kościuszko. — S.558, przyp.41; АВАК. — Вильна, 1870. — Т.4. С.187-188.

168. АВАК. — Вильна, 1902. — Т.29. С.188-190.

169. РКЭ. — С.349-350.

170. Гл. падрабязней: Борисов Ю.В. Дипломатия Людовика ХIV. — М., 1991. — С.348-351.

171. АВАК. — Т.4. С.233, 235, 239-240, 243, 246.

172. Тамсама. — С.366, 418, 424-428, 450-451.

173. Падлічана па: Тамсама. — С.260-265.

174. Тамсама. — С.260-263.

175. НГАБ у Мінску, ф.1705, воп.1, спр.60, арк.279-280; АВАК. — Вильна, 1870. — Т.3. С.161-162; Słownik geograficzny... — T.10. S.488-489; „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.233-234.

176. Zieliński R. Polska na francuskim tronie. — W-wa, 1978. — S.5-20; Грыцкевіч А. Станіслаў Ляшчынскі // ЭГБ..— Т.6. Кн.І. С.402-403.

177. АВАК. — Т.4. С.465, 470, 477, 491, 492, 504.

178. Słownik geograficzny... — T.10. S. 489.

179. Korzon T. Kościuszko. — S.7.

180. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.2, спр.98, арк.36 адв.

181. Касьцюшка, сын Беларусі // Спадчына. — 1994. — № 1. — С.16.

182. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.133.

183. Ильин А. Тадеуш Костюшко и Александр Суворов в Национальном историческом архиве Республики Беларусь (Гродно) // Гістарычная брама. — 2004. — № 1. — С.17.

184. Несцярчук Л.М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны. — Мн., 2002. — С.188.

185. Харкевич Ф. Розыски на Суворовских полях сражений // Варшавский военный журнал. — 1900. — № 4. — С.351-352.

186. Сущук А. История на памятниках могил // Кобрынскі веснік. — 1997. — 16 крас.; Lewkowska A., Lewkowski J., Walczak W. Zabytkowe cmentarze na Kresach Wschodnich Drugiej Rzeczypospolitej. Województwo Poleskie. — W-wa, 2000. — S.81, 86.

187. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.132, 137, 145.

188. Гл. падрабязней: Бензярук А. На скрыжаванні лёсаў // Белар. мінўшчына. — 1996. — № 6. — С.61-62; Сущук А. Ромуальд Траугутт — великий сын Полесья // Радавод. — 1998. — № 3. — С.49-63.

189. Клейн Б. Найдено в архиве. — Мн., 1968. — С.103.

190. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.141.

191. Korzon T. Kościuszko. — S.558, przyp.38.

192. ОД ВЦА.— Стб.176.

193. РИБ. — Юрьев, 1914. — Т.30. Стб.298.

194. АВАК. — Т.18. С.422-423.

195. ОД ВЦА.— Стб.195.

196. АВАК. — Т.3. С.391-392.

197. ОД ВЦА.— Стб.44.

198. Спрогис И. Предисловие // АВАК. — Т.18. С.ХХIV-XXVI.

199. НГАБ у Мінску, ф.1741, воп.1, спр.49, арк.1194; АВАК. — Т.6. С.35; Тамсама. — Т.18. С.63-64, 255-257.

200. АВАК. — Т.18. С.325.

201. Тамсама. — С.71.

202. Тамсама. — С.71, 496.

203. Тамсама. — С.35, 61-62.

204. Тамсама. — Т.6. С.36.

205. АВАК. — Т.18. С.297-299.

206. Тамсама. — С.496-497.

207. Korzon T. Kościuszko. — S.16.

208. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.20-22.

209. Спрогис И.Я. Географический указатель... — Ч.1. С.491.

210. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.31.

211. Korzon T. Kościuszko. — S.16.

212. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.32.

213. Ростаў А. “Русін племені беларусаў” // Белар. мінуўшчына. — 1994. — № 1. — С.18.

214. Заява міністра Р. Сікорскага пра беларускае паходжанне Т. Касцюшкі выклікала ў 1992 годзе хваравітую рэакцыю з боку польскага ўрада, які паспешліва запэўніў грамадскасць у безумоўнай “польскасці” кіраўніка паўстання 1794 года. У беластоцкім “Часопісе” (№ 5 за 1992 год) Алег Латышонак гэтую ўрадаваю заяву пракаментаваў наступным чынам: “Але што ж з таго, дастаткова рушыць камень, каб пасыпалася лавіна” (Латышонак А. Польскі пантэон развальваецца ў руіны // Літаратура і мастацтва. — 1993. — 30 ліп.). Сёння, калі прайшло ўжо больш за дзесяць гадоў, польскі бок ужо не настойвае на выключнай прыналежнасці Т. Касцюшкі да польскай гістарычнай і культурнай традыцыі. Гэта стала магчымым, галоўным чынам

з-за актыўнасці беларусаў, якія зрабілі шмат дзеля вяртання на сваю зямлю памяці пра генерала, якога часам нават называюць “адным з найбольш вядомых у свеце беларусаў”.

215. Korzon T. Kościuszko. — S.557, przyp.36.

216. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego.— T.5. S.284.

217. Бобровский П.О. Гродненская губерния...— Ч.2. С.1057.

218. НГАБ у Гродне, ф.1143, воп.1, спр.111, арк.1-10; Podręczna encyklopedya kościolna. — W-wa, 1910. — T.19-20. S.341.; Бензярук А. Крупчыцкі кляштар кармелітаў // ЭГБ. — Т. 4. С.266.

219. Korzon T. Kościuszko. — S.12.

220. Тамсама. — S.16.

221. Бензярук А.Р. Аляксандр Ян Касцюшка (1629 — 1711) // Памяць... Жабінк. р-на. — С.69.

222. Korzon T. Kościuszko. — S.15.

223. Тамсама. — S.14.

224. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 22.

225. Korzon T. Kościuszko. — S.17, 19, 559, przyp.46, 49.

226. АВАК. — Т.4. С.235, 237, 254, 255, 290.

227. Matuszewicz M. Pamiętniki... kasztelana brzesko-litewskiego 1714 — 1765 / Wyd. A. Pawiński. — W-wa, 1876. — T.2. S.26, 40-41.

228. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.226-227; Korzon T. Kościuszko. — S.19-21.

229. Głoger Z. Kaplica Kościuszków w Siechnowiczach // Kłosy. — 1888. — N 1182. — T.46. S.117-118.

230. Korzon T. Kościuszko. — S.21-22.

231. Słownik geograficzny... — T.10. S.489.

232. Korzon T. Kościuszko. — S.23.

233. АВАК. — Т.4. С.324, 351, 357-358, 362.

234. Энциклопедический словарь. Брокгауз и Ефрон. Биографии. — М., 1991. — Т.1. С.55-56; Jasienica P. Rzeczpospolita Obojga Narodów. Cz.III. Dzieje agonii. — W-wa, 1990. — S.114.

235. АВАК. — Т.4. C.362, 373-375; Тамсама.— Т.6. С.508, 517.

236. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.34.

237. АВАК. — Т.4. C.369, 402, 405, 407, 412-413, 423, 426, 428.

238. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 24.

239. АВАК. — Т.6. C.426, 428.

240. Matuszewicz M. Pamiętniki... — W-wa, 1876. — T.1. S.20.

241. Korzon T. Kościuszko. — S.24.

242. Тамсама. — S.24, 560-561, przyp.66.

243. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 24.

244. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.34; Korzon T. Kościuszko. — S.32; Ростаў А. “Русін племені беларусаў” // Белар. мінуўшчына. — 1994. — № 1. — С.18.

245. АВАК. — Т.4. C.470, 477.

246. Korzon T. Kościuszko. — S.34; Бензярук А. Жанчына з даўняга партрэта // Сельская праўда. — 1996. — 23 сак.

247. Kraszewski K. Kościuszkowie. Wiadomości z archiwów własnych w Romanowie // Kłosy. — 1881. — T.32. S.15.

248. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.41.

249. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 26.

250. Chodźko L. Usque ad finem. Żywoty narodowe z ostatnich lat stu.— S.6.

251. Korzon T. Kościuszko. — S.46.

252. Костомаров Н.И. Последние годы Речи Посполитой. — СПб., 1886. — С.423; М(якотин В.А.). Костюшко Фаддей // Энциклопедический словарь / Изд. Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1895. — Т.16. С.420.

253. Міцковіч М. Ці дараваў Касцюшка сяхновіцкім сялянам?.. // Сельская праўда. — 2005. — 25 мая.

254. Korzon T. Kościuszko. — S.46, 569-570, przyp.130.

255. Тамсама. — S.IV-V, przyp.176 dop.; „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.270-271.

256. Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.41; Бензярук А. Жанчына з даўняга партрэта // Сельская праўда. — 1996. — 23 сак.

257. Намі ў друку таксама некалькі разоў уздымалася гэтая праблема. Гл.: Бензярук А. Дзе нарадзіўся Касцюшка? Спрэчка, якая доўжыцца 180 гадоў // Сельская праўда. — 1996. — 3 лют.; Яго ж. Нараджэнне Т. Касцюшкі: Традыцыі і версіі // Сельская праўда. — 1997. — 29 кастр., 1 ліст., 6 ліст.; Яго ж. Загадка Тадэвуша Касцюшкі // Белар. мінуўшчына. — 1998. — № 1. С.33-36; Яго ж. Нараджэнне Касцюшкі: традыцыйны погляд і версіі // Памяць... Жабінк. р-на. — С.63-69.

258. Глинка Ф. Черты из жизни Тадеуша Костюшки, плененного российским генералом Ферзеном. — СПб., 1815. — С.3, 51.

259. Яго ж. Письма русского офицера. — М., 1990. — С.242-245.

260. Korzon T. Kościuszko. — S.I, przyp.169 dop.; Л. Еніке згадвае, што ў 1880-ыя гады медаль знаходзіўся ў нумізматычным зборы Варшаўскага універсітэта. Гл.: Bentkowski F. Spis medalów polskich. — W-wa, 1830. — N 853.

261. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 8-9.

262. Falkenstein K. Thaddaűs Kosciuszko dar gestellt von... — Leipzig, 1827. — S.11.

263. Б. Шындлер у 1991 годзе меў магчымасць карыстацца толькі 2-м, “падчышчыным” выданнем кнігі К. Фалькенштэйна (Falkenstein K. Tadeusz Kościuszko to jest biografia tego bogatera. — Wyd.2. — Wrocław, 1831), таму слынны гісторык і лічыў згадку пра Сяхновічы памылковаю.

264. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.209.

265. Несцярчук Л.М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны. — С.90, 155-157.

266. Напрыклад, П. Вяземскі пісаў: “Чэсным арандатарам быў каля 20 гадоў маршал (маршалак Слонімскага павета — А.Б.) Пуслоўскі, добры лімонавыціскальнік. Ён крывёю сялян нажыў мільёны”. Ф. Булгарын дадаваў: “Князь Любецки в связях родственных и дружеских с известным Пусловским, и они, под чужими именами, спекулируют на откупах казенных имений”. Гл. падрабязней: Булгарын Ф. Выбранае / Уклад., прадм., камент А. Фядуты. — Мн., 2003. — С.429; Чаропка В. Мерачоўшчына — Сяхновічы // Белар. гістарычны часопіс. — 2004. — № 12. — С.33; Popowska M. Rys dziejów kartuzji Bereskiej w latach 1648 — 1831. — S.151-153.

267. Baliński M., Lipiński T. Staroźytna Polska. — T.3. S.695.

268. Jenike L. Jeszcze o mejscu urodzenia Tadeusza Kościuszki // Tygodnik illustrowany. — 1881. — N 262. — T.11. S.6.

269. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.270.

270. Muzeum Wojska Polskiego w Warszawe, rkps. 12 H-5.

271. Korzon T. Kościuszko. — S.564, przyp.84; Pisma Tadeusza Kościuszki / Wybrał, objasnił i wstępem poprzedził H. Mościcki. — W-wa, 1947. — S.251; Пархута Я. На земле отцов наших // Неман. — 1989. — № 5. — С.138.

272. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Wrocław, W-wa, Kr. — T.2. S.257.

273. Несцярчук Л.М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны. — С. 155.

274. Бензярук А. Загадка Тадэвуша Касцюшкі // Белар. мінуўшчына. — 1998. — № 1. С.33; Mała encyklopedya polska / Pod red. Platera. — Lesznie, 1841. — T.1. S.407; Dykcyonarz biograficzny powszechny. — W-wa, 1851. — S.626; Grand Dictionnaire universel du XIXe siécle / Par P.Larousse. — Paris. — V.9. P.1253; Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — T.10. S.236.

275. Baliński M., Lipiński T. Staroźytna Polska... — T.3. S.695; Jenike L. Jeszcze o mejscu urodzenia Tadeusza Kościuszki // Tygodnik illustrowany. — 1881. — N 262. — T.11. S.7; Kurchanowicz J. Mejsce wrodzenia Kościuszki // Tygodnik illustrowany. — 1861.— N 4; Wójcicki K.W. Kościuszko // Encyklopedya powszechna. — T.15. S.624.

276. Tygodnik illustrowany. — 1880. — N 246. — S.167. Разам з “Тыгоднікам ілюстраваным” спрэчка распаўсюдзілася ў гэты час і на “Клосы”. Гл.: Czy jest już pewność, że Kościuszko urodził się w Siechnowiczach // Kłosy. — 1880.

277. List M.Wisłockiej // Tygodnik illustrowany. — 1880. — N 247. — S.190.

278. Jenike L. Jeszcze o mejscu urodzenia Tadeusza Kościuszki // Tygodnik illustrowany. — 1881. — N 262. — T.11. S.6-7.

279. Живописная Россия: Отечество наше и его зем., ист., плем., экон. и быт. значении: Литов. и Бел. Полесье / Репринт. воспроизведение изд. 1882 г. — Мн., 1993. — С.199.

280. Słownik geograficzny... — T.10. S. 490.

281. Słownik geograficzny... — W-wa, 1885. — T.6. S. 259.

282. Przybora W. Mereczowszczyzna ci Siechnowicze? // Kraj. — 1888. — N 18.

283. Korzon T. Kościuszko. — S.I-II dop.

284. Dzwonkowski W.A. Młode lata Kościuszki // Biblioteka Warszawska. — 1911. — T.4. S.23.

285. Larousse universel en 2 Volumes. Nouveau dictionnaire encyclopédique. — Paris, 1922. — V.1. P.1272.

286. Памяць... Жабінк. р-на. — С.65.

287. Юхо Я.А. За вольнасць нашу і вашу. — Мн., 1990. Кніга мела і другое, пашыранае выданне, створанае ў супрацоўніцтве з Уладзімірам Емяльянчыкам: Юхо Я., Емяльянчык У. “Нарадзіўся я ліцьвінам...”: Тадэвуш Касцюшка — Мн., 1994.

288. Korzon T. Kościuszko. — S.684-590, przyp.227.

289. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.1, спр.893, арк.7-7 адв, 10.

290. Цыт. паводле: Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 123.

291. Pisma Tadeusza Kościuszki. — S.67.

292. Памяць... Жабінк. р-на. — С.502.

293. БДГА у Гродне, ф.1, воп.1, спр.893, арк.1-34.

294. Бензярук А. Вяртанне Героя // Бельскі гостінэць. — 2003. — № 2. — С.21-24.

295. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.29.

296. Ratajczyk L. Kalendarium życia i działalności Tadeusza Kościuszki // Niepodkegłość i pamięć. — 1996. — N 5. — S.9-46.

297. Тамсама. — S.9.

298. Хенрык Масціцкі таксама піша: „1746, 4 luty — domniemana data urodzin Andrzeja Tadeusza Bonaventury Kościuszki”, прычым слова „domniemana” адначасова і “магчымая”, і “выдуманая” дата! (Tadeusz Kościuszko.Wskazania obywatelskie / Wybrał H. Mościcki. — W-wa, 1992. — S.25).

299. Korzon T. Kościuszko. — S.II dop.

300. Гэтая памылка нават увайшла ў некаторыя аўтарытэтныя даведнікі. Гл.: Słownik geograficzny... — T.10. S. 490; Grand Dictionnaire universel du XIXe siécle — V.9. P.1253.

301. Прыкладаў гэтаму можна прывесці безліч, але згадаем толькі іншага берасцейца — вялікага паэта Адама Міцкевіча. Народжаны 24 снежня 1798 года (на дзень святога Адама), ён, аднак, ахрышчаны быў у Наваградку толькі праз два месяцы (Галімава Н.П. Гістарычныя матывы ў творчасці А. Міцкевіча // Вечныя праблемы і вобразы ў творчасці Адама Міцкевіча (Зборнік матэрыялаў Міжнароднай навукова-тэарытычнай канферэнцыі “Асоба і творчасць А. Міцкевіча ў кантэксце сусветнай літаратуры”). — Брэст, 1998. — С.400-401).

302. Korzon T. Kościuszko. — S.75. Цікава, што інтэрпрэтуючы Т. Корзана, Б. Шындлер у адным месцы пазначае: рэестр ад 18 снежня 1765 года акрэслівае ўзрост Т. Касцюшкі ў 18 гадоў, а ў іншым — “пасля 19 гадоў” (Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.29). Апошняе сцвярджэнне памылковае.

303. Ratajczyk L. Kalendarium... // Niepodkegłość i pamięć. — 1996. — N 5. — S.9.

304. Dzwonkowski W.A. Młode lata Kościuszki // Biblioteka Warszawska. — 1911. — T.4. S.23. Даследчык згадваў, што ў актах Кадэцкага корпуса захоўваюцца два рэестры, з якіх першы (ад 18.12.1765 г.) падае ўзрост Т. Касцюшкі ў 18 гадоў, а другі (ад 5.05.1768 г.) — у 23 гады. Калі ім верыць, то Тадэвуш нарадзіўся ў 1747 годзе, ці праз год пасля свайго хрышчэння!

305. Korzon T. Kościuszko. — S.35.

306. Пералічым гэтыя дні, якія святкуюцца праваслаўнымі і каталікамі (апошнія пазначым зорачкай і курсівам): 6* студзеня; 4* лютага; 28 красавіка; 31 мая; 5 і 25 чэрвеня; 6, 13, 13*, 17 і 21* ліпеня; 1і 23 верасня; 4, 6, 15, 23 і 30 кастрычніка; 9, 10*, 14*, 30* лістапада; 13 і 15 снежня (Бірыла М.В. Алфавітны іменнік святых праваслаўнай і каталіцкай царквы, дзень памяці якіх звычайна лічыцца днём імянін асоб, што носяць гэтыя імёны // Родны край: Адрыўны каляндар на 1993 год. — Мн., 1992. — С.737).

307. Юхо Я.А. За вольнасць нашу і вашу. — С.7. Ужо ў другім выданні кнігі Я. Юхо пераправіў словы “ў праваслаўнай царкве” на “ва уніяцкай царкве”, акрамя таго, 30 лістапада адзначаецца не праваслаўнае, а каталіцкае свята. (Юхо Я., Емяльянчык У. “Нарадзіўся я ліцьвінам...” — С.8).

308. Юхо Я.А. Касцюшка Андрэй Тадэвуш Банавентура (30.11.1745 — 15.10.1817) // Мысліцелі і асветнікі Беларусі. Энцыклапедычны даведнік. — Мн, 1995. — С.226; Яго ж. Наш нацыянальны герой // Сыны і пасынкі Беларусі. — Мн., 1996. — С.95.

309. Бірыла М.В. Алфавітны іменнік... // Родны край: Адрыўны каляндар на 1993 год. — С.737, 739, 763.

310. Fionik D. Prawosławne korzenie Kościuszków // Przegląd prawosławny. — 2004. — N 12. — S.31.

311. Korzon T. Kościuszko. — S.584-590, przyp.227; АВАК. — Т.2. C.191.

312. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.335. Б. Шындлер прыгадвае тут таксама плётку, якая тады хадзіла па Парыжу, быццам, Т. Касцюшка, на самой справе, быў родным бацькам сваёй хросніцы.

313. Kozłowski W.M. Spadki po Kościuszce i jego testamenty. — Poznań, b.r. — S.26.

314. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — T.2. S.137; Булгарын Ф. Выбранае. — С.161-162, 451, 456. Свае імя ў гонар Т. Касцюшкі атрымаў нават герой паэмы А. Міцкевіча “Пан Тадэвуш” (Міцкевіч А. Пан Тадэвуш / Пер., камент. Я. Семяжона. — Мн., 1985. — С.12).

315. Бірыла М.В. Алфавітны іменнік... // Родны край: Адрыўны каляндар на 1993 год. — С.737.

316. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.161-163.

317. Ratajczyk L. Kalendarium... // Niepodkegłość i pamięć. — 1996. — N 5. — S.40. Л. Ратайчык нават удакладняе, што Я. Дамброўскі стаяў “начале штогадовага (!) арганізацыйнага камітэта святкавання імянін Т. Касцюшкі”.

318. Biographie universelle ou dictionnaire historique en six volumes. — Paris, 1833. — V.3. P.1588.

319. Караў Дз. Корзан // ЭГБ. — Т.4. С.237.

320. Міцковіч М. Ён баяўся простага народа // Радавод. — 1999. — № 1. — С.17-36.

321. Мацвіенка Р. Год пад зоркай Касцюшкі: Матэрыялы круглага стала // Сельская праўда. — 2004. — 11 лют.; Fionik D. Prawosławne korzenie Kościuszków // Przegląd prawosławny. — 2004. — N 12. — S.31.

322. http: // BRESTOBL. com

323. Конеў Я. Срэбны арол у чырвоным полі // Полымя. — 2003. — № 10. — С.58.

324. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.161-163; Юхо Я., Емяльянчык У. “Нарадзіўся я ліцьвінам...” — С.8.

325. Каліноўскі К. За нашу вольнасць. Творы, дакументы / Укл., прадм., паслясл. і камент. Г. Кісялёва. — Мн., 1999. — С.303.

326. Estreicher K. Bibliografia Polska. Stólecie XV — XVIII. — Kr., 1905. — T.20. S.125-128; Bibliografia Polska. XIX stólecia. Lata 1881-1900. — Kr., 1907. — T.2. S.323; Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S. 409-429.

327. Wachowicz B.”Nazwę Cię — Kościuszko!” — S.503-511.

328. За перыяд з 1965 па 2005 года ў беларускім перыядычным друку з’явілася больш за трыста публікацый, героем якіх быў Тадэвуш Касцюшка. (Гл. у канцы нашага выдання).

329. Akty powstania Kościuszki / Wyd. S. Askenazy i W. Dzwonkowski. — Kr., 1918. — T.1-2; Akty powstania Kościuszki / Wyd. W. Dzwonkowski, E. Kipa, R. Morcinek. — Wrocław, 1955; Восстание и война 1794 года в Литовской провинции: (по документам российских архивов). / Сост., ред. Е.К. Анищенко. — М., 2000; Восстание и война 1794 года в Литовской провинции: (по документам архивов Москвы и Минска) / Сост., ред. Е.К. Анищенко. — Мн., 2001; Стогн: Паўстанне і вайна 1794 года ў Літоўскай правінцыі / Саст., рэд. Я.К. Анішчанка. — Мн., 2002; Анішчанка Я.К. Збор твораў. — У 6-ці т. — Т.1. Камісары Касцюшкі: Дакументы паўстання 1794 г. у Літоўскай правінцыі. — Мн., 2004.

330. Jedynakiewicz K. Środowisko przyrodnicze i spoleczne młodego Kościuszki // 200 rocznica powstania kościuszkowskiego / Pod red. H. Kocoja. — Katowice, 1994. — S.181-189.

331. Korzon T. Kościuszko. — S.75.

332. Trębicki A. Opisanie sejmu ekstraordynacyjnego podziałowego w Grodnie. O rewolucji roku 1794 / Oprac. J. Kowecki. — W-wa, 1967. — S.207-208.

333. Касцюшка: Парыж — Нью-Йорк // Спадчына. — 1994. — № 2. — С.13-14.

334. Korzon T. Kościuszko. — S.97.

335. Гл. падрабязней: Wawrzykowska-Wierciochowa D. Damy serca Tadeusza Kościuszki. — W-wa, 1995. — S.7-36.

336. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.57.

337. Kozłowski W.M. Perwszy rok służby amerykańskiej Kościuszki (18 październik 1776 — 17 październik 1777), według dokumentów nie wydanych // Przegląd Historycny. — 1907. — T.4. S. 310-335; Tegoż. Kościuszko w West Point // Przegląd Historycny. — 1910. — T.10. S.66-87, 221-258, 372-398; Tegoż. Ostatnie lata amerykańskiej służby Kościuszki (1781 — 1784) // Przegląd Historycny. — 1911. — T.13. S.67-91, 215-231. 362-377.

338. Юхо Я., Емяльянчык У. “Нарадзіўся я ліцьвінам...” — С.18; Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.95-96.

339. Памяць... Жабінк. р-на. — С.60-62.

340. Korzon T. Kościuszko. — S.177.

341. Цыт. паводле: Konieczny F. Tadeusz Kościuszko.— S.49.

342. Listy Kościuszki do jenirała Mokronowskiego i innych osób pisane / Zebrał i wstępem opatrzył L. Siemieński. — Lwów, 1877.

343. Korzon T. Kościuszko. — S.177-179.

344. Тамсама. — S.185.

345. Mościcki H. Kościuszko. Listy, odezwy, wspomnienia. — W-wa, 1917. — S.8.

346. Korzon T. Kościuszko. — S.188.

347. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.105.

348. Мальдзіс А. Як жылі нашы продкі ў ХVІІІ стагоддзі. — Мн., 2001. — С.68-69.

349. żuraw J. Filozofia oświeceniowa Tadeusza Kościuszki. Wybór pism. — Częstochowo, 2003. — S.122-124, 163-166.

350. Listy Kościuszko do jenerała Mokronowskiego... — S.169.

351. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.108-168.

352. Śliwiński A. Powstanie Kościuszkowskie / Uzupełnione aneksami M. Kukiela,

H. Mościckiego i А. Zahorskiego. — W-wa, 2004. — S.51-53.

353. Гл. падрабязней: Majewski W. Litwa 1794 działania wojenne kwecień — sierpień // Powstanie 1794 roku. Dzieje i tradycja. — S.70-86; Powstanie kościszkowskie 1794. Dzieje militarne. — T.1-2; Szyndler B. Powstanie kościuszkowskie 1794. — W-wa, 1994.

354. Санкт-Петербург — Sakt-Petersburg. Специальный выпуск (Фонда содействия реставрации памятников истории и культуры «Спас»). — 1994. — № 3.

355. Гл. падрабязней: Kozłowski W.M. Pobyt Kościuszki i Niemcewicza w Ameryce (w latach 1797 i 1798) // Biblioteka Warszawska. — 1906. — Z.2. — S.241-285.

356. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.366-370.

357. Цыт. паводле: Żuraw J. Filozofia oświeceniowa Tadeusza Kościuszki. — S.118-119.

358. Kozłowski W.M. Spadki po Kościuszce i jego testamenty (na podstawie niewydanych z archiwów amerykańskich). — Poznań, b.r. — S.25-35; „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.235-238, 242; НГАБ у Гродне, ф.1, воп.2, спр.946; воп.12, спр.123; воп.13, спр.1746.

359. Цыт. па: Żuraw J. Filozofia oświeceniowa Tadeusza Kościuszki. — S.121.

360. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.1, спр.893; Клейн Б. Найдено в архіве. — С.13-19; Избранные произведения прогрессивных польских писателей. — М., 1956. — Т.1. С.501, 537, 538.

361. Падрабязна разглядаліся толькі тэстаменты Т. Касцюшкі, у вырашэнні якіх прымалі ўдзел беларускія спадчыннікі генерала. Па-за ўвагаю засталіся тэстаменты ад 14 чэрвеня 1816 года і 10 кастрычніка 1817 года, якія не тычацца непасрэдна тэмы нашага даследавання (гл. падрабязней: „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.238-244).

362. Ліпскі У. Я: Праўдзівы аповяд пра твой і мой радавод. — Мн., 1998. — С.5.

363. Гл. падрабязней “Радаводны роспіс Касцюшкаў-Сяхновіцкіх” напрыканцы гэтай кнігі.

364. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.33.

365. Энциклопедический словарь / Изд. Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1901. — Т.33. С.757; Encyklopedja powszechna z illustracjami i mapami. — W-wa, 1903. — T.14. S.572.

366. Trębicki A. Opisanie sejmu ekstraordynacyjnego podziałowego w Grodnie. O rewolucji roku 1794. — W-wa, 1967.

367. Бензярук А. З гісторыі населеных пунктаў Жабінкаўшчыны // Памяць ... Жабінк. р-на. — С.491, 504-505.

368. Касьцюшка, сын Беларусі // Спадчына. — 1994. — № 1. — С.17.

369. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.2, спр.98, арк.37.

370. Тамсама, воп.10, спр.90.

371. Тамсама, воп.18, спр.1276, арк.13-13 адв.

372. Korzon T. Kościuszko. — S.6-7. У 1908 годзе кобрынскія павятовыя ўлады сцвярджалі, што ўласнікам Зеленкаўшчызны з’яўляецца не Канстанцін, а Анэля Касцюшка (НГАБ у Гродне, ф.1, воп.18, спр.1276, арк.9 адв.).

373. Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — С.153-154.

374. Ерашэвіч А. Эсткі // ЭГБ. — Т.6. Кн.І. С.269.

375. Pisma Tadeusza Kościuszki. — S.67; Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.57.

376. Lubicz-Pachoński J. Estko Tadeusz // PSB. — Kr., 1948. — T.6. S.302-303.

377. Бензярук А. Не загінуў Касцюшкаў дух // Сельская праўда. — 2005. — 14 студз.

378. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.319-320, 438.

379. Lubicz-Pachoński J. Estko Sykstus // PSB.— T.6. S. 300-302.

380. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.361-362. Арыгінал ліста захоўваецца ў Музеі Чартарыйскіх у Кракаве.

381. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.2, спр.98, арк.36 адв.

382. Тамсама, воп.20, спр.92, арк.1-1адв., 3-3 адв.

383. Тамсама, ф.96, воп.1, спр.775.

384. Тамсама, ф.12, воп.1, спр.1203, арк.145-146.

385. Бензярук А. Вакол бетоннага Касцюшкі // Гістарычная брама. — 2004. — № 1. — С.22-25.

386. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.144-145.

387. НГАБ у Гродне, ф.2, воп.14, спр.676, арк.1-2 адв.

388. Бензярук А. З гісторыі населеных пунктаў Жабінкаўшчыны // Памяць ... Жабінк. р-на. — С.502.

389. Wachowicz B.”Nazwę Cię — Kościuszko!” — S.488.

390. Korzon T. Kościuszko. — S.176-177, 180-181, 605, przyp.360.

391. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — T.2. S.358.

392. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.2, спр.98, арк.36 адв.

393. Цыт. паводле: Памяць... Жабінк. р-на. — С.91.

394. Несцярчук Л.М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны. — С.273.

395. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.104-106; Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — С.30-31.

396. НГАБ у Гродне, ф.1, воп.12, спр.123, арк.6-6 адв., 19-21; воп.13, спр.1176, арк.1-2.

397. Федорук А.Т. Старинные усадьбы Берестейщины. — С.153-154.

398. Несцярчук Л.М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны. — С.124-125.

399. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.19.

400. Herbarz Polski. Cz.I. / Ułożył i wydał A. Boniecki. — T.11. S.265-268.

401. Тамсама. — T.11. S.268.

402. АВАК.— Т.18. С.196.

403. PSB.— T.ХІV/3. — Z.62. — S.428-429.

404. Грыцкевіч А.П. Касцюшкі // Беларуская савецкая энцыклапедыя. — Т.5. С.506; Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.19-20.

405. Łodzia-Czarniecki. Herbarz Polski podług Niesieckiego. — Gniezno, 1875-1881. — T.1. S.782.

406. Herbarz Polski. Cz.I. / Ułożył i wydał A. Boniecki. — T.11. S.265-267.

407. Нарбут А.Н. Генеалогия Белоруссии. — Вып.4. — С.133.

408. Wachowicz B. ”Nazwę Cię — Kościuszko!” — S.488.

409. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.229.

410. Цяжка зразумець, якая карціна маецца на ўвазе. На самым знакамітым палатне М. Стаховіча “Прысяга Касцюшкі на Кракаўскім рынку” генерал знаходзіцца не на кані (гл. напрыклад: Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.185).

411. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.229.

412. Kozłowski W.M. Spadki po Kościuszce i jego testamenty. — S.35-38.

413. Перадаем гэтае імя ў традыцыйным напісанні, хоць нават і сёння ягонае вымаўленне даецца амерыканцам з цяжкасцю. У лістах, успамінах, нават у афіцыйных паперах, што з’яўляліся ў Злучаных Штатах, Т. Касцюшку называлі Cosiesco, Cusyesco, Korsuaso, Kosciousko, Kosciuskoo, Kosciuszko, Kosciuzsco, Koscuisko, Koshiasko, Kosiasko, Kosuisko, Kuziazke (Wachowicz B. ”Nazwę Cię — Kościuszko!” — S.223, 254, 257, 259, 260, 266).

414. Kozłowski W.M. Spadki po Kościuszce i jego testamenty. — S.37.

415. Glazerewicz M. Rоdzina Kościuszków w Galicyi // Tydzeń, dodatek do Kuryera Lwowskiego. — 1893. — 10 stycz.

416. „Kościuszko. 1893 — 1896”. — S.227-228.

417. Бензярук А. Запаветы Касцюшкі // Гістарычная брама. — 2004. — № 1. — С.21.

418. НГАБ у Гродне, ф.929, воп.1, спр.3, арк.287.

419. Szyndler B. Tadeusz Kościuszko. — S.316.

420. Ростаў А. “Русін племені беларусаў” // Белар. мінуўшчына. — 1994. — № 1. — С.18.