Кропива

ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ

КРОПИВА

2013 р.

СЛОВО ВІД АВТОРА

Перш, ніж розпочати писати про книгу «Кропива, я хотів би у своїх читачів попрохати вибачення за деякі нетрадиційно вживані слова, якими дуже часто переповнені книги подібного сатирично - комедійного змісту, хоч, як на мою думку, то кожне слово, якого б воно не було змісту має право на своє існування, так як воно передає певну смислову думку, а тому, дозвольте, всі слова називати своїми іменами, інакше даний анекдотичний текст не буде сприйматись до кінця емоційно. А ціль анекдота в тому і полягає, щоб від його коротенького змісту отримати якомога більше, так би мовити, емоційної енергії. У своїй передмові я не можу осягнути кожний твір зокрема, а тому таке право надаю кожному читачу особисто.

Я певний, що ніхто, як українці, не вміє так щиро і добродушно сміятися. Для прикладу хотів би нагадати про лист запоріжських козаків турецькому султану, або епізод про бабу Терпелиху і багато інших відомих і невідомих нам життєвих епізодів, які міг би придумати тільки талановитий і веселий народ, якого і хлібом не годуй, а дай йому посміятися. І в цьому є істина. Бо, як говорить світовий досвід, що якщо людина за день не засміялась ні разу - то вона його змарнувала. А люди, які кожен день сміються, то живуть на десяток і більше літ від інших.

Отож, смійтесь на здоров’я, мої шановні і дорогі співвідчизники. І забудьте про чорну заздрість, яка так само руйнує вашу душу, як грибок підвалини будинку. І радійте тоді, якщо ви зробили людині щось добре, незабутнє. І не бажайте сусіду щоб в нього здохла корова, як це уміє робити багато з вас, особливо тих, які забули коли вони в останнє сміялись. Бо як говорять: баба кляне, то з бабою й станеться. Отож, краще смійтесь і ще раз смійтесь, і ви відчуєте, як ваша душа розквітне і як до вас повернуться ті люди, які від вас втікали, як чорт від ладану. Пам’ятайте про це. І не забори городіть, щоб нікого не бачить, бо людина це істота колективна, а поза колективом вона стає як затхле болото, бо ви перетворюєтесь на раба свого страху, щоб вас не пограбували, який вас вічно переслідує, як зайця тигр. Кому таке життя потрібне? Отож, посміхайтесь і смійтесь, бо сміх - це є еліксир молодості і найкращі ліки від всіх хвороб, яких будь-коли знало людство.

А тепер про головне. Що таке анекдот? Це - найменший прозовий твір, в якому в найдотепнішій зрозумілій короткій формі висловлено заповітне бачення всього людства. І це далеко не мирний постріл, а скоріше всього далекобійний, який достає кожного з нас, хто починає зазнаватися, хто думає що він ледве уже не Бог і що йому все дозволено. Анекдот - це ніби гальма негативного, як санітар, який знешкоджує епідемію зазнайства, дурості та інших негативних рис суспільства та їх «вождів». А іншим словам, анекдот це як - мінер, мета якого попередити і відвернути трагедію, щоб вона не відбулась, бо надається можливість нашим, так названим «вождям», одуматись завчасно, поки не дійшло до громадянського протистояння.

А тепер мені хотілось би сказати дещо про інше.

Коли я іду по весняному незайманому квітучому полю, де кожна нова квітка краща від попередньої, то воно мені нагадує як раз про ті народні шедеври люської дотепності, якими володіє Божа і народна творчість, яка наповнює душу животрепетом, добротою і живучістю, яка завжди нагадує, що людина не вічна, і якщо вона в цьому житті не стане кращою сьогодні, то завтра такої можливості вже може і не бути. Бо тільки добра і щедра людина,- Я ЦЕ ПІДКРЕСЛЮЮ,- може бути щасливою і вічною. До чого я це все веду? Що анекдот, це як книга про життя, в якій відбиті всі людські сподівання, це як кодекс законів, по якому б люди хотіли жити, а тому ними не можна нехтувати, якщо хочете щоб ваша держава була процвітаючою а народ - щасливим. В світі дуже багато квітів, але гуморинок іще більше, тільки їх потрібно відчути, уловити своїм локатором розуму. І тоді з вами буде вічно дружить радість, сміх і добрий настрій сам побіжить до вас, тільки встигайте його записувати. І завжди пам’ятайте, що сміх нас оточує на кожному кроці, тільки не всі його відчувають. Трохи попрацюй над ним і він сам тобі за це віддячить, і поспішить до тебе, а ще особливо як він попаде в товариство, у якого є відчуття гумору, де підхопить його той веселий вогник і понесе по світах, як вітер хмарки. А що більше всього цікавить людину? - Це сама людина, будь то жінка чи чоловік, а також природа, добрий настрій, і дотепне, тобто з гумором, добре слово. Отож, радій кожній щирій посмішці і завжди пам’ятай, що щиро сміятись може тільки добра людина. Отож, і сам будь людиною і ніколи не забувай слова Рузвельта - американського президента, який говорив, що якщо хочеш мати друзів, то і сам будь другом. З повагою і пошаною до вас автор книги - ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ.

м. Київ 30.6.2012 р.

ЩОБ НЕ РОЗМНОЖУВАЛИСЬ

Зайшов чоловік в магазин і до продавчині:

– Дайте мені, будь-ласка, он той замок.

Продавчиня дістає і подає покупцеві названий товар. Покупець покрутив, подивився, віддає і просить інший. Продавець подала, але і той не підійшов, і він тут же попросив третій, потім четвер- тий і так мучив продавчиню десь з півгодини, аж поки, нарешті, все таки вибрав те, що хотів. Продавчиня завернула йому вибрану річ, до нього додала ще якийсь пакуночок, а потім і говорить:

– А оце вам безкоштовний додаток презервативів.

– А це навіщо?

– А щоб такі, як ви, не розмножувались.

В МАГАЗИНІ

Покупець просить у продавця:

– Зважте мені, будь-ласка, п’ять грамів ковбаси.

– Ви що знущаєтесь наді мною?

– Аніскільки. Якби я над вами знущався, то б попросив, щоб ви її ще і нарізали.

ЦАРІ РОМАНОВИ

Покупець прийшов у магазин, а там купити нічого. Він, звісно, обурився, що мов, такої безвідповідальності він ще не бачив, і почав голосно поносити владу. Та не встиг він виговорити все своє обурення, як тут до нього підійшло двоє в цивільному, відтіснили від людей як подалі і запитують:

– Так якою владою ви тут незадоволені, розповідайте?

– Владою царів Романових.

– А причому тут царі Романови?

– А як же? Триста років правили державою, а продуктових товарів запасли всього на сімдесят.

НЕРОЗУМНІ БАТЬКИ

Не буває вдячних дітей, бувають нерозумні батьки, які чекають від дітей вдячності.

ЩО КРАЩЕ ВЗЯТИ?

Покупець питає в продавця:

– У вас пряники свіжі?

– Та ні, дуже старі, навіть запліснявіли.

– А печиво?

– О, ні! Краще вже тоді беріть пряники.

1980 р.

ПОДИВИСЬ НА СЕБЕ!

Бабуся прийшла в магазин щоб купити огірків. Але, коли вона на їх подивилась то бажання купувати зникло.

Ото вона і запитує у молоденької продавщині:

– А чому це у вас всі огірки такі маленькі та зморщені?

– А ви на себе подивіться…

У ВАС ТРУСИ Є?

Приходить чоловік в магазин і запитує:

– Скажіть, будь-ласка, у вас труси є?

– Нема,– відповідає продавчиня.

– А в магазині?

У ВАС ДЕШЕВЕ ВЗУТТЯ Є?

Заходить покупець у магазин і запитує:

– Я хотів би подивитись на дешеве добротне взуття?

Продавчиня:

– Я – теж.

ШЛЮБНИЙ ПЕРІОД

Батько з дітками пішов в зоопарк, бо діткам дуже захотілось подивитись на мавп. Але, коли вони прийшли, то у мавп якраз почався шлюбний період і вони поховались далі від відвідувачів.

Батько до працівника зоопарку:

– Скажіть, будь-ласка, як ви думаєте, якщо я кину в клітку чого-небудь смачного, вони вийдуть?

– А ви б вийшли?

ПОДАРУНОК

Приходить чоловік в магазин під 8-ме березня, щоб купити подарунок. Продавчиня:

– Вам для жінки, чи щось дорожче?

ОДНЕ ДРУГОМУ НЕ ЗАВАЖАЄ

Лікар говорить хворому:

– Вас потрібно негайно оперувати.

– Я нізащо не погоджусь. Краще я помру, ніж піду на операцію.

– Одне другому не заважає.

ХТО ТАМ ГОЛОСИТЬ?

В клініці медсестра запитує в подруги із родильного будинку:

– Хто це так у вас там голосить? І невже це та четверня, що сьогодні ранком народилася?

– Ні! – відповідає подруга, то – їхній батько.

МАМА І ВОВОЧКА 7

– Вовочка,– звертається матуся до свого ще зовсім маленького синочка,– що тобі краще купити: братика чи сестричку?

– А хіба в тебе гроші є?– запитує синочок.

– Звісно.

– Тоді краще зроби аборт...

ХТО ТАКИЙ МУЖЧИНА?

Дівчина підійшла до працівника зоопарку і запитала:

– Скажіть, будь-ласка, ця мавпочка жінка чи мужчина?

– Це – самець, а мужчина це той, у кого є гроші.

ЗА ЩО ВАС СУДИЛИ?

– За що вас судили,– запитали Іванова?

– Уявіть, якось виявилось, що держава випускає точнісінько такі ж банкноти, як і я.

ПРИЦІНИЛИСЬ

Стоїть продавець на базарі і продає джинси. Підходить чоловік:

– Скільки?

– Двадцять баксів.

Чоловік розвертається і уходить. Продавець йому у слід:

– Ну чого так зразу уходиш? Базар є базар. Спочатку прицінитись треба.

– Вісімнадцять.

– Ну це вже зовсім грабіж. Двадцять і крапка.

1980 р.

КАПІТАН І ПАСАЖИРИ

Капітан корабля, який тоне, запитує у пасажирів:

– Хто з вас знає всі молитви?

– Я,– відповідає один пасажир.

– От і чудесно! – вигукнув капітан, а то у нас не вистачає одного рятувального круга.

ЖІНКА І ГІНЕКОЛОГ

Прийшла жіночка років сорока до гінеколога з жалобою на затримку. Доктор подивився і сказав, що в неї клімакс. З тим вона і пішла додому, але не пройшло і двох місяців, як вона знову прийшла до гінеколога і сказала:

– Докторе, а ви знаєте, що в мене цей Клімакс уже почав ворушитися.

РОЗКІШНА БЛОНДИНКА

Прийшла розкішна блондинка на прийом до дантиста, а той їй говорить:

– Знімайте все, я зараз вас огляну.

Блондинка запротестувала:

– Але ж у мене зуб болить. Навіщо ж все знімати?

– Гаразд! Ви праві. Туфельки можете залишити.

ДІДУСЬ І ЛІКАР

Прийшов якось дідусь на прийом до лікаря, а той і запитує:

– На що жалуєтесь, дідусю?

– На серце... На одну вилізу – нормально, на другу – починаю задихатись, на третю взагалі не можу.

– Ну, дідусю, так ви ще герой. Я на тридцять років молодший за вас, а мене вже і на одну ледве хватає.

– Ви про що, доктор?

– Про жінок, звісно.

– А я про ступенькі.

1985 р.

В ГАРНОМУ СТАНІ

Лікар-дантист входить в палату де лежить молода жінка, вітається до неї і говорить:

– Роздягайтесь, я повинен вас оглянути.

– Доктор, але мене щойно оглянув ваш колега і сказав, що я в хорошій формі.

– Так, так, саме тому... я й прийшов.

ЛІКАР – ТЕРАПЕВТ

Лікар до колег: – Я так іноді мрію стати дантистом.

– І що ж це вам так приспічило?

– Це єдиний метод заставити жінку закрити рот.

СВІТЛОФОР

– Як ти міг розлучитися із своєю дружиною?– доймали Грицька знайомі.– Ти тільки подивись на ті стегенця, на ті блудні вогники, що обпікають кожного прохожого, на той світлофор, який не пропускає нікого.

– Так, так, ви праві Петре,– відповів Грицько,– але на скільки мені відомо, то навіть біля самого гарного світлофора ніхто надовго не затримується.

5.9.1980 р.

ХВОРИЙ І АРХАНГЕЛ

Хворий відкриває очі і бачить чоловіка в білому халаті, який ледве стогне. Він до нього:

– Докторе, я буду жити?

– Я не доктор, я Архангел Гаврило.

ДОКТОР І ЗАБІЯКА-ПАЦІЄНТ

Хворий до доктора – дантиста:

– Скажіть, будь-ласка, як зберегти зуби, щоб вони не випадали?

– Є один провірений метод: намагайтесь якомога більше тримати рот закритим і не нападати на сильніших від себе.

СЕСТРА І ПАЦІЄНТ

Сестра радить хворому: якщо ви хочете віддячити лікарю, то зробіть це до операції, а то після операції можете запізнитись.

МОЛОДИЙ ГІНЕКОЛОГ І ПРОФЕСОР

Молодий лікар, який щойно прийняв перші роди, запитує в професора, як він, мов, справився з роботою? Той посміхнувся і відповідає:

– Для початку непогано. Одначе, юначе, запам’ятайте, на майбутнє, що по попі треба хлопати дитинку, а не її матір.

Травень 1980 р.

В ПИВНОМУ БАРІ

В пивному барі зустрілися два приятелі і вихваляються своїми жінками:

– Ось у мене,– каже перший,– цілу ніч не спатиме, поки я не прийду додому.

– А в мене також працьовита: цілими днями те й робить, що штукатуриться, та фарбується.

– А що ж вона ночами робить?

– А біс її маму знає. Я ще ні разу дома не ночував.

30.8.1973 р.

ЩОБ ЖІНКА НЕ КОСИЛА ОЧІ

Якось один кум почав хвалити свою дружину, а другий і повчає:

– Навіть найкращих жінок не слід хвалити, а то вони тоді надто зазнаються. Навіть найкращу жінку, якщо вперше привели в хату, то потрібно як слід віддубасити.

– А навіщо?

– Щоб в майбутньому їй і в голову ніколи не приходила думка косити очі і заглядати на інших чоловіків.

– Е, браток, можливо ти й правий, але соромно якось перед людьми ходити з мітлою і підмітати міські бульвари.

13.9.1973 р.

НА СІНОКОСІ

Якось, прогулюючись над річкою, я побачив, як люди один день сіно згрібали, а на другий знову розпушували. Я запитав:

– Навіщо ви розкидаєте сіно?

– Щоб воно просохло.

– А навіщо ж тоді згрібаєте?

– Щоб воно намокло.

24.9.1973 р.

ДІВЧИНА І ДАНТИСТ

Дівчина приходить до зубного лікаря:

– Докторе, мені так страшно... Навіть не знаю, що краще: зуб свердлити, чи дитинку родити?

– Думайте швидше. Мені потрібно знати під яким кутом нахиляти крісло.

ПОЛОВЕ БЕЗСИЛЛЯ

Дівиця жаліється лікарю:

– Докторе, я страждаю половим безсиллям?

– Вперше таке чую. А в чому воно виражається?

– Не можу нікому відмовити.

НЕМА ВОРОГІВ

Що ви можете назвати своїм головним успіхом за всі ваші дев’яносто два роки?

– Це те, що в мене нема ворогів.

– Це чудесно. А де ж вони поділись?

– А я їх всіх пережив.

ТЕЛЕВІЗОР

Якщо довго дивитись телевізор, то на думку психологів і лікарів – нормалізується артеріальний тиск, знімається стрес і наступає нормальна релаксація, але при умові, якщо його не вмикати в мережу.

ПОЛКОВНИК І ДРУЖИНА

Полковник якось запитує у дружини:

– Слухай, моя дорогенька, любов – це робота чи задоволення?

– Якби це була робота, то ти б давно вже прислав взвод вояків або, принаймі, хоч одного свого ад’ютанта.

ДВА ОДЕСИТИ

Зустрічаються два одесити:

– Слухай, Рабинович, чому ти не поїхав у Ізраїль?

– А чого мені туди їхати? Мені і тут недобре.

1990 р.

ПЕРЕД ВИБОРАМИ

Перед президентськими виборами пан Янукович пообіцяв, що якщо його виберуть Президентом України, то на Україні знову буде 53 мільйони населення, як і раніше.

– Звідки ж вони візьмуться, якщо зараз всього 46? – запитали виборці.

– От як виберете, тоді і взнаєте...

6.2.2010 р.

ТРОХИ БОЮСЬ

У одесита запитали:

– Як ви відноситесь до Радянської влади?

– Як до дружини.

– Не зовсім зрозуміло.

– Трохи боюсь, трохи люблю, трохи лаю, трохи хвалю, але хочу іншу.

КОРОСТА ТА ГЕМОРОЙ

У Рабиновича запитали, яка хвороба йому більше всього подобається?

– Короста: чешеш і ще хочеться.

– А яка і ще?

– Геморой. Ні собі подивитися, ні людям показати.

ЛЮБИМА КОМАНДА

На стадіоні кореспондент з магнітофоном бере інтерв’ю в уболівальників. Підійшли до першого:

– Ваша любима команда?

– Спартак,– відповів хлопчина.

Потім підійшли до дівчини:

– А у вас?

– Динамо.

– Добре! – сказав кореспондент.

– А у вас? – запитав у генерала.

– Моя любима команда: Струнко!

МОГИЛА НА ЦВИНТАРІ

На якій написано: ТУТ ПОХОВАНО ДВОЄ:

Муж, дружина. Брат, сестра. Батько і дочка.

Попробуйде подумати, чи може таке бути і скільки людей було поховано насправді в могилі?

В МІЛІЦІЇ ДО ЗАТРИМАНОГО

– Де, коли і якого дідька ви народились?

1975 р.

ПРИГОДИ СОЛДАТА

Іде солдат із 25-річної царської служби, а їсти хочеться, аж душа болить. Заходить до однієї бабусі і просить чого-небуть поїсти. А бабка була дуже жадібна і почала прибіднятися, що сама, мов, голодна і т.д. Але ж солдата не обдуриш, він же по запаху відчував, що в печі смажиться смакотятина. Ото, як бабка пішла порати корову, то він тут же дістав з печі сковороду, забрав двох зажарених гусаків в мішок, а на їх місце поклав свої старі кирзові чоботи. Ось і бабка зайшла в хату і питає у солдата:

– Ти, солдатику, багато по світу ходив, багато чого бачив, так от і розказав би, що нового в світі?

– Та що, бабко, розповідати. Скрізь така несправедливість. Є люди настільки багаті, що в їх аж з горла преться, а вони краще викинуть собакам, а ніж поділяться з добрими людьми, за що їх грабують, а іноді, навіть, убивають. Ось зовсім недавно був такий цікавий випадок, що аж розповідати якось незручно. Факт той, що Гусинський із Сковородинського попав у Торбинський, а Чоботинський попав на Сковородинський, а Солдатинський з’їв Гусинського. Поклонився бабці за її «щедру» душу і пішов, як тоді говорили – во своясі.

Та щойно солдат вийшов з хати, як тут і чоловік приїхав з базару і жінка розповіла все, що чула від солдата.

– Ех, макуха ти макуха,– вилаявся чоловік. А ти подивись у піч. І тут бабка зрозуміла все, про що говорив солдат, та було вже запізно. Отож, дивіться, люди добрі, та не будьте жадібними, і нікому не вірте, хто говорить, що той «хто скуп, той не глуп», бо і вам таке буде.

А як солдат вийшов від бабусі, то й питає в людей, які йому зустрілись, чи не могли б ті підсказати, де тут можна золоту куп’юру розміняти?

– А ти, солдатику, сходив би до баби Одарки, вона щойно корову продала, ген її господа, можливо і розміняє.

Прийшов солдат до баби Одарки та й запитує:

– Тітонько, у вас можна заночувати?

– У мене, солдатику, всього одне ліжко. Та ладно вже, ляжу я на печі, а ти лягай на ліжко.

– Красно вам дзінькую, тітонько, за вашу добру душу, але, чи не могли б ви мені підсказати, де мені можна положити п’ятак, щоб ніхто не вкрав.

– Поклади на столі і ніхто не вкраде.

Ото полягали вони, аж чує солдат, що тітонька вже хропе, і тут же до бабки голосно:

– А мій п’ятак ніхто не вкраде?

– Ніхто не вкраде. Так що спи, спи спокійно, солдатику. Але, як бабка починала хропіти, солдат знову переривав їй сон і кожен раз запитував: чи ніхто не вкраде п’ятака. А коли бабці набридло відповідати на одне і те саме риторичне питання, то вона вже не стрималась і сказала відверто:

– Чого ти так переживаєш за свого п’ятака? У мене он за образами лежить триста злотих і то я не переживаю.

А коли вже солдат узнав, де в бабки гроші, то вже і сам не спить, жде щоб бабка як хутчіше заснула. А як почув, що бабка захропла, як тут же піднявся, тихесенько забрав гроші і шукай вітра в полі.

Отож, в цьому світі, якщо ви хочете вижити, то нікому не говоріть правду, навіть рідним. Світ потворний. Всі хотять все і відразу, і щоб ні до чого не прикласти рук. Одним словом, з людьми, ніби щось сталося і вони почали розвиватись в зворотному напрямку. Всі стали завидющими, загребущими, як у мене на дачі сусіди. У людей зникло терпіння, надійність, порядність, людяність. Люди, ніби зіскочили з верхньої планки на нижню і стали бігти туди – звідки прибігли – в джунглі. Їхні інстинкти раптово помінялись. А таке може бути тільки перед кінцем світу. Отож, схаменіться, брати мої. Пожалійте дітей своїх.

Не накликайте на їх і на себе гнів Божий.

ДРУГА ПРИГОДА СОЛДАТА

Після того як солдат украв гроші, він пішов далі. Ото іде він тай іде, аж дивиться біля воріт гарнесенька жіночка стоїть.

І, маючи вже гроші, його потягнуло на романтичні подвиги. Він підійшов ближче до жіночки і питає:

– А чи не підкажете ви мені, гадзине, у кого б тут можна було заночувати?

– Якщо не на довго, то і в мене можна було б,– і завела його в хату, в якій на печі сидів її чоловік і грав на гітарі старинні романси. Солдат до тітки:

– Даси? – ну сама розумієш що... то дам триста крб.

В той час це вже було ціле багатство і жінка погодилась.

– Дам, як чоловік вийде поратись...

– Е ні. Так не буде. Я заплачу тобі тільки в тому випадку, як ти даси прямо зараз і щоб чоловік грав на печі на гітарі. Ну то як, згодна?

– Згодна,– і до чоловіка,– гей ти, чоловіче, а чи не зміг би ти нам із солдатиком заграти щось таке веселеньке, щоб аж душа сама застрибала.

– А чому б і ні?

Ото чоловік грає на печі, а солдат його жінку тішить.

«Відтанцювали», як годиться, солдат дав жінці триста крб і пішов разом з її чоловіком до церкви, бо якраз в той день була неділя і в церкві правилось. Стоїть солдат і дивиться як чоловік Богу молиться і так йому стало смішно, що він ледве не на всю церкву почав сміятись. Чоловік це помітив і почав солдата злегка соромити:

– Чому це тобі так смішно, та ще й у Божому храмі? Гріх, мов!– Та як пригадаю як я одного разу чужу жінку теє – того.., а її чоловік на печі на гітарі грав «Калинку-малинку», так сміх і досі бере, а як згадаю, що за той танець я тій жінці віддав триста гривень, то аж плакати хочеться.

Чоловік догадався, про що йшла мова і коли кінчилась служба, то запросив до дому попа (піп був родичем), гукнув жінку і, дивлячись на попа, запитав:

– А, скажіть бо ви, пане-отче, скільки б ви дали чужій жінці за ті… послуги, щоб вона вам віддалась?

– Ну десь гривень п’ятнадцять-двадцять в залежності від її чарівності.

– Ну, а якщо з музикою?

– Ну і музикантам гривень по десять кожному.

А судді за те, що той розсудить?

– І судді десятку, як мінімум.

Тоді чоловік подивився на жінку і тихо промовив:

– Ти все чула? Так от, гони десять крб мені, десять крб. віддай попові, двадцять візьми собі, а решту поверни солдату.

Взяв гроші солдат, подякував чоловіку за його благородний поступок, і пішов далі.

– А мораль?

– А хіба люди говорять про мораль там, де йде мова про гроші? Отож, передчасно не радійте.

ТРЕТЯ ПРИГОДА СОЛДАТА

Ото йде солдат далі, аж дивиться, а назустріч їде графиня і до нього:

– Гей солдатику, якщо зможеш мене разів десять підряд теє – того, ну сам розумієш, то отримаєш сто крб, а якщо ні, то віддаси мені стільки ж.

– Гаразд,– сказав солдат і приступив до роботи. А коли він поставив дев’ять і вже мав поставить десяту, як графиня рукою взяла і закрила ворота своєї квіточки, щоб солдат не виграв.

Солдат не розгубився і направив вище, в десятку…

Графиня запротестувала, що солдат, мов програв, а виграла вона. Вирішили піти до графа, щоб той розсудив. Солдат і розповів все, як було.

Ми з графинею засперечались, – почав солдат,– що одною стрілою за раз я зможу збити десять яблук, і я їх збив, але трапилось так, що одне яблуко з десяти – зачепилось за гілляку і зависло на ній. От і виникла суперечка, хто з нас виграв парі, я чи графиня?

– Звісно, що виграв ти, солдате.

Солдат подякував графові. Графиня віддала йому сто крб і вирішила, щоб там не сталось – відіграти свої гроші і «підписує»

з солдатом нову угоду:

– Так от, солдатику, я пропоную тобі ще раз відзначитись.

Якщо і в цей раз з відстані п’яти метрів ти влучиш сам знаєш куди, то я тобі даю 200 крб, а якщо ні, то ти мені стільки ж. Солдат не став сперечатися і так як вона відкрила свою «мишень», він тут же взяв її на мушку... Проте, графиня як і в першому випадку закрила мишень рукою і солдату більше нічого не залишалось, як взять азимут чуть вище... І знову графиня стала стверджувати, що солдат програв, і знову пішли до графа. Солдат знову розповів графові все як було, що ми з графинею знову засперечались, що я проїду на необ’їздженому жеребчику у ворота, а вона сказала, що я, мов не зумію, але як тільки я наблизився на своєму жеребчику до воріт, як графиня тут же їх закрила і я проїхав у хвіртку, яка була поруч. Хто з нас виграв?

– Виграв, звичайно, ти, солдате,– сказав знову граф. Тож графині і в цей раз прийшлось віддати гроші солдату, який потім щасливо добрався до свого дому і нині там живе, мед-пиво п’є і далі холостякує. А мораль? А мораль та, що винахідливість і розсудливість вони завжди були добрими супутниками і завжди допомогали добрим людямі так само надійно, як добрий кінь або вірний товариш. Народ безпощадний до брехунів, жадібних і заздрісників, а тому правда завжди перемагала зло.

5.6.1956 р.

КІМНАТА ДЛЯ САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Чоловікові захотілось розважитись по повній програмі і він вирішив піти у будинок розпусти, але оскільки грошей було в обмаль, то він заказав самий дешевий номер. Йому запропонували кімнату, ну, скажем під № 40. Заплатив він певну суму, сів в ній на дивані і чекає. Проходить півгодини – ніхто не приходить, ось уже й година – теж ніхто не приходить. І так як у нього терпець урвався – він пішов до адміністратора:

– Скажіть, будь-ласка,– звернувся він до жіночки,– а чому в мій номер ніхто не приходить?

– А ви з якого номера?

– З сорокового.

– Ну, дорогенький, за такі гроші як ви заплатили, в нас займаються самообслуговуванням.

7.8.1960 р.

ПІСЛЯ ПАРТЗБОРІВ

Дружина до чоловіка:

– Бачиш, які яйця сьогодні в нашому магазині здорові.

– Так, так,– сказав чоловік. Видно, таки добряче перепало нашому Півню на вчорашніх партійних зборах.

ПОКЕПКУВАВ

Є люди, які дуже люблять посміятись над кимось. Пам’ятаю, як до мене колись підійшов саме такий один мій давній знайомий і з присутнім тільки йому цинізмом процідив крізь зуби:

– Здоров, піїт!

Звісно, така форма спілкування не сподобалась мені і я, щоб якось згладити цей кут, механічно відповів:

– То не твого батька сьогодні забрали в лікарню?

– Не знаю, а що з ним?

– Кажуть люди, що ніби він більше не міг терпіть того сорому, який йому приносив його недоумкуватий синок, що вічно кепкував над людьми.

– Що ти сказав?

– Доброго здоров’ячка, шановний дотепнику.

с. Містечко. Житомирщина 20.8.1959 р.

КОМУ НАЛЕЖИТЬ СКАРБ?

Якось йшли полем–пан, солдат і прокурор. Йшли вони, йшли і раптом вирішили відпочити. Коли присіли, аж дивляться: лежить камінь, а на камені букви в такому порядку: Е, О, Н, Ч, К, С, Н, Б, С, Д. Хто б їх тут міг написати і навіщо? Думали – гадали, але так путнього нічого і не придумали. Аж, нарешті, солдат трохи поворушивши мозком, розшифрував їх, в яких повідомлялось:

«Если отступить назад четыре квадратных сажени, найдёте большую суму денег».

Зробили все так як було написано і, дійсно, знайшли великий скарб. Коли всі побачили той скарб, як всі троє почали доводить, що скарб належить саме тільки йому і більше нікому. Пан, бо він – пан, а прокурор, бо він – прокурор, а солдат, що йому, бо він його розшифрував. І в той час, як вони це виясняли, до них підійшов старенький дідусь, вислухав їхню суперечку і сказав:

– Той, хто розгадає ці букви назад, тому і належатиме клад. І знову відгадав солдат. Ось що було сказано: «Деньги спрятанные, были найдены солдатом – казённым человеком, нужно отдать ему».

ДВА ЄВРЕЇ І САРА

Один єврей до другого:

– Абрам, говорять, що твоя Сара повія.

– Ну то й що?

– Так навіщо вона ходить туди, де її знають?

5.5.1960 р.

ЧОЛОВІЧА СПРАВА

То якось, прогулюючись містом з чоловіком, жінка побачила велетня-чоловіка, що стояв, обпершись над урною і голосно відтворював якісь допотопні звуки, звернулась до свого чоловіка :

– Ти подивись, мов, на того чоловіка, що набрався, як свиня, і стогне… над урною. Хоч сам так не роби.

– А то чоловіча справа,– відповів їй чоловік.

– А яка ж тоді жіноча справа?

– Транспортувати свого чоловіка додому, щоб його не забрала міліція.

ЩОБ БУТИ МІНІАТЮРНОЮ

Чоловік до жінки:

– Ти поглянь, яка в Івана Івановича мініатюрна жіночка, як лялечка, пальчики оближеш: і стройненька, і свіженька, і гарненька. А очі, як зіроньки в небі.

– Якби в нас була служанка, як у Івана Івановича, та в мене був власний водій, як у теї жіночки, який би допомогав мені місяцями, як тебе дома не буває, та було стільки грошей, як у них, то, можливо, я була б і ще гарнішою.

– А що я маю робити, як у мене нема власного водія і замісника?

– Тоді іди і не бурчи, бо появиться…

ОТОЖ ІДЗЯВКАЄ…

Якось ідуть два приятелі і один говорить до іншого:

– Ти подивись, Іване, на те собача. Таке мале, а на якого барбоса дзявкає.

– Отож і дзявкає, бо знає, що в нас демократія...

22.4.1988 р.

КОЛЬОРОВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Колись, як тільки появилось кольорове телебачення, а кольорових телевізорів ще не було ні в кого, окрім обраних, то диктор, коли вмика в передачу, то ніби звертався приблизно так:

– Шановні, пане Щербицький і пане Шелест! Вмикайте свої телевізори, починається сеанс кольорового телебачення.

7.7.1968 р.

МОРОЗ І ГОРОБЕЦЬ

Мініказка Надворі був великий мороз. Летів Горобець, замерз і впав на сніг. Ішла Корова і ляпнула на нього… зверху. Той трохи зігрівся і почав цвірінькати. Проходив поруч Кіт, почув його радісний крик, витяг з гімняного полону, помив і з’ів. Мораль:

– Не завжди ворог той, хто тебе обкакає, але і не завжди той товариш, хто тебе витягне з того лайна і обмиє.

Я ВАША ТЬОТЯ

Під час турне по Європі в однієї іноземки хтось украв золотий годинник. Підозра впала на одну росіянку. Потерпіла через перекладача, який не досконало володів російською мовою, звертається до росіянки, щоб та повернула їй годинник. Коли перекладач звернулась до росіянки, то та відповіла:

– Здрастуйте, я ваша тьотя.

Перекладач перекладає:

– Росіянка сказала, що вона ваша родичка.

Іноземка: – То скажіть їй, що хай віддасть хоч половину.

Росіянка: – А хрена вона … не хоче?

Перекладач: – Вона сказала, що може віддати тільки...

овочами.

ДІСТРОПИК І МУХА

– Сестра, сестра, прогони муху. Всі груди зтоптала.

22.1.1976 р.

ПОКИ НЕ ЗАХОЛОВ

Один сільський хлопець робив забойщиком на одному сільському м’ясокомбінаті, а потім вирішив поміняти роботу і переїхав у місто, де записався у спортивне товариство в секцію по боксу. Ось і перша зустріч. Спортсмени обмінялись привітаннями і почався поєдинок. Але замість того, щоб нападати на свого суперника, новенький весь раунд лише захищався. Коли раунд закінчився, тренер підійшов до боксера і запитує:

– Захищався ти добряче, але чому ж ти не нападав на свого супротивника ?

– А хіба можна?

– Навіть треба.

– Добре,– сказав м’ясник.

Ось розпочався другий раунд. М’ясник як уліпить міського, той, як у нас говорять: « і з копит звалився». Суддя рахує:

– Раз, два, три...

– Та що ви рахуєте? – обізвався той що з колгоспу.– Ви краще знімайте шкіру, поки він ще не охолов. У нашому колгоспі після такого удару ще ні один бик не піднявся.

1976 р.

ДОЗВОЛЬТЕ ЗАЛІКОВУ

Професор до студентки медінституту:

– Ось вам два питання і якщо ви на їх відповісте, то я вам поставлю п’ять. Отож, перше питання, як називається той чоловік, який не може виконати свій обов’язок?

– Імпотент.

– Вірно.

– А як називається чоловік, який може, але не хоче?– хитро посміхнувся професор.

– В медичній літературі подібного терміна не зустрічала, але, як на на мою думку,– подумала трохи студентка,– так то вже – просто негідник.

– Дозвольте вашу залікову.

ЯКЩО Я ПОМРУ

Хворий помирав від холери і просить у палатного:

– Докторе, якщо я помру, то передайте моїм рідним, що я помер від сіфіліса.

– Це ж чому так?– здивувався лікар.

– Краще вмерти чоловічою хворобою, ніж хворобою якогось дристуна.

ПРОЇЗДНИЙ І ДВА БАГАЖНИХ

Жіночка з двома кавалерами зайшла у трамвай, стала і стоїть, надіючись, що хтось із кавалерів візьме і для неї квиток. Аж тут підходить контролер і до жінки:

– Ваш квиточок, громадяночко.

Жіночка не розгубилась і до контролера:

– Будь-ласка, дайте один проїздний і два багажних.

МІНІСПІДНИЦЯ І МІНІХРЕН...

Жінка пошила собі мініюбку, стала перед чоловіками і хизується своєю вродою. Чоловікові стало незручно перед гостями, що дружина занадто вже перегинається і зробив їй зауваження. Жінка не стрималась і відповіла:

– Я з тобою ось уже більше двадцяти років живу і ні разу нікому не сказала, що в тебе мініхрен.

– Можливо він був би і більший, якби ти не була Бабою Ягою.

СТРУЖКИ НА ДІЛЬНИЦІ...

Подружка до іншої подружки:

– Ну то як, виконроб тебе сьогодні добре стругав?

– А ти звідки знаєш?

– Бачила, як стружки летіли по всій дільниці.

26.12.1959 р.

ТРИ СТАДІЇ СІФИЛІСА

1. Пішов попісять, і хрен в руках залишився.

2. На могилі трава не росте.

3. З портрета зуби випадають.

ЧАШКА НА ЛАНЦЮГУ?

Приїзджає один іноземець в СРСР ( була колись така імперія) і захотілось йому з криниці напитись справжньої джерельної води.

Але коли підійшов до криниці, то помітив, що чашка прикована до ланцюга. Він і запитує у секретаря райкому:

– Скажіть, будь-ласка, а чому чашка у вас на ланцюгу?

Не міг же секретар обкому сказати іноземному бізнесмену правду, щоб чашку не вкрали, бо хто-знає, що іноземець подумає, ото він і відповідає:

– А це тому, щоб наших людей відучити від буржуазних привичок, щоб не прислуговували панам.

– Але ж тут нема нічого дивного, адже християнин і повинен бути саме таким гостинним.

– Так то воно так, але перед Богом всі люди рівні.

ВИПАДОК НА ДОЗВІЛЛІ

Якось зібрались друзі поїхати в ліс на природу, та за одно і подружок своїх навістить. Коли приїхали, мекнули, як говорять пляшечку біленької,– як вони любили говорити. Але що на трьох на природі ота пляшечка? Ото і вирішили роздобутий ще одну пляшечку місцевого виробництва. Тільки поговорили, аж дивляться назустріч іде чоловік. Вони до нього:

– А чи не змогли б ви, добрий чоловіче, підказати, де тут можна дістати самогонки?

Чоловік погодився допомогти. Дали йому гроші, а самі пішли по своїх справах. А через деякий час, коли осушили і другу пляшку, чоловік і запитує в прибульців, а по якому поводу ви приїхали? Хлопці добродушно розповіли, що приїхали трохи відпочити і розважитись…

– А до кого, якщо не таємниця?

– Та є тут гарнесенька жіночка.

– І як же звати ту красуню?

Ті відповіли. І щоб ви думали? То була дружина посильного.

Отак вони віддячили доброму чоловікові за його старання. Одним словом, в боргу не залишились. Хай знає, як споювати людей…

В САНАТОРІЇ

Два головних лікарі двох відомих санаторіїв зустрілись і перший запитує в другого:

– Що ти робиш, якщо в твоєму санаторії починає текти стеля?

– Підставляю консервні банки.

– А ти?

– А я ночви.

– І довго вони там стоять?

– Аж поки почнеться зима.

– А потім.

– А потім ночви забираю, бо вода замерзає.

– Я так і знав.

– А звідки ти взнав?

– Бо твій завгосп приходив до мене за досвідом.

2.2.1993 р.

ПОКИ В МЕНЕ ПІДНІМЕТЬСЯ

Познайомилась француженка з росіянином і повела його до себе в номер. Запропонувала роздягтись. Коли росіянин роздягнувся, вона відкрила вікно і викинула його одежу з дванадцятого поверху.

– Ви навіщо це зробили?– запитав росіянин француженку.

– Після того, як ви зі мною переспите ніч, він на вас буде малий, – і тут же сама роздяглась.

Росіянин поступив так само: узяв її одежу і теж викинув через вікно з дванадцятого поверху. Вона в нього запитує:

– А ви навіщо мою одежу викинули?

– Бо поки в мене підніметься, то ваш костюм вийде з моди.

Вересень, 1995 р.

ХАНУРИК І ПРОДАВЕЦЬ

Приходить ханурик в горілчаний магазин о другій п’ятнадцять за пляшкою горілки. Продавець розмахує руками. Ханурик:

– Що вже нема?

– А ти б прийшов о другій тридцять.

ЗНАТОКИ І ХАНУРИКИ

Знатокам надійшло запитання від хануриків:

– Відгадайте, будь-ласка, що таке У-2 і що таке У-7?

– У-2, це під час війни був такий літак, на якому із Сталінграда доставили у Москву німецького полоненного фельдмаршала Паулюса, а що таке У-7 не знаємо.

Тоді вирішили запитать у телеглядачів. На телеекрані з’явилась пропита заросша – бородою морда і відповідає:

– Це горілчаний магазин, який у дві години відчиняється, а о сьомій годині зачиняється.

Вересень 1995 р.

В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

– Як в пологовому будинку чоловіки різних національностей впізнавали своїх дітей?

Трапилось так, що в пологовому будинку народили чотири жінки різних національностей і ніхто не знав, де чия дитина.

Запросили росіянина. Той пішов у гастроном, купив пляшку «Московської», зайшов у палату, налив дві склянки і почав проходити біля малюків. Коли дивиться, один хап за шклянку і потягнув до рота.

– Оце моє,– сказав росіянин.

Коли запросили француза, той пішов у порнографічний магазин, накупив еротичних картинок і теж почав носити між малюками. Раптом одне схопило рученятами.

– Оце моє,– сказав француз.

А коли залишилось двоє діток, то одне з них закричало: «Хай Гітлер!» – а друге обкакалось. Так німець і єврей розібрались, де чиє.

СТАРІ ДРУЗІ

Старі друзі зустрілись десь років через п’ятдесят і один до одного:

– Ну і як сексуальні справи?– Грицько до Данила?

– Та які там справи? Не сміши. Вже нема нічого. А в тебе?

– А в мене ще вісить.

ВИЛАЗЬ НА ТАБУРЕТКУ

Підхватив один молодичок спірохет і прийшов до дільничного доктора за порадою:

– Докторе, що мені робити?

– А що робити? Відрубати члена.

Вийшов хлопець від дільничного і пішов до професора.

Розповів йому про те, що сказав дільничний. Професор уважно вислухав хворого, похитав головою і говорить:

– Дурень твій дільничний.

– Те ж саме і я йому сказав.

– Ну добре, юначе, а ти можеш піднятися на табуретку?– Звісно, можу.

– А тепер плигай.

А коли хлопець плигнув – член відпав.

– От бачиш, і відрубувати не потрібно.

ЗРОБИ ВИКИДЕНЬ

Якось, прийшовши з роботи, мати запитує в синочка і донечки:

– Щоб ви дітки, більше хотіли, братика чи сестричку?

– Почекай, мамо, ми порадимось.

Пішли. А коли порадились, сказали:

– Знаєш, мамусю, а чи не краще було б зробити викидень.

1975 р.

ЗЕК НА ЗАПОРОЖЦІ

Їде Іван із в’язниці на «Запорожці», а назустріч друзі по нещастю, але ті, які вже вийшли на волю раніше, зупиняють братка:

– Бачиш,– каже перший,– а в мене вже «Волга».

– А в мене «Жигулі»– сказав другий. – А ти що не можеш купити собі кращу?

– Хлопці, та дайте хоч додому доїхати.

– А звідки ж ти їдеш?

– Із в’язниці.

Вересень 1995 р.

НА УРОЦІ ЗООЛОГІЇ На уроці зоології вчителька розповідала про пернатих і про ту користь яку вони приносять народному господарству. Після викладу матеріала запитала в учнів:

– І так, яку користь приносить людям, ну, скажімо – гусь?– відповідай, Іванов.

– Шкварку.

– А ще?

– Шкварку, – і так три рази...

– Ну добре. А на чому ти спиш?

– На куфайці.

– Добре, а мама на чому спить?

– На дивані.

– Добре, Іванов. А татко на чому спить?

– На мамі...

КОГО Я БАЧУ!

Батько з сином щось в квартирі майстрували, аж чують дзвінок у двері. Батько до сина:

– А ну, синку, збігай подивися, хто там?.

Син подивився у оглядове віконечко і тут же вигукує:

– Татку, там вчителька.

– Ну що ж ти стоїш, як істукан? Зустрічай її так, як би зустрічав її я. Вовочка відкриває двері:

– Ганна Петрівна, в рот твою козу, кого я бачу! Скільки літ, скільки зим, заходь, дорогенька, заходь. Милості просимо.

ТАК ЩО, НЕ ЧЕКАЛИ?

Учень запізнився на урок і зайшов у класс, не постукавши.

Вчителька:

– Вовочка, вийди і зайди так, як це зробив би твій татко.

Пішов Вовочка, аж під кінець дня приходить, стукнув носаком у двері і до всіх:

– Так що, суки, не чекали?

ІНЕРЦІЯ

Коли почали появлятись перші дипломовані вчителі, то громадяни одного селища на своїй селищній раді вирішили просити високе начальство з губернії, щоб воно і до них прислало дипломованого педагога, який міг би навчати їхніх дітей. Так то так, рішити то вирішили, а коли мали прислати вчительку, то громадяни села все думали, кого ж послати за тею вчителькою, щоб не оканфузиться, як говорили в їх селищі, а то хто зна що може подумати про їх вчителька. Ото, порадившись всею громадою, вирішили послати діда Степана, так як той відзначався своєю кмітливістю, дотепністю і дипломатичністю.

– То як, дідуню, не підведете?

– Ну коли громада просить, то чи можу я відмовити шановному товариству?

Ото і поїхав дід. Дивиться і справді на вокзалі стоїть симпатична молоденька жіночка у червоному пальто, так як йому і розказували. Він до неї:

– Ви вчителька?

– Так, я вчителька.

– Я приїхав за вами,– сказав дідок. – Ідіть за мною.

А коли вчителька сіла на ароматному сіні на підводі, так як раніше іншого транспорту не існувало, то вирішила тут же і розпочати свою педагогічну діяльність. Отож, коли конячка смикнула і вони похитнулись, то вчителька і запитує в дідка:

– Діду, а ви знаєте як це явище називається?

– Ні,– добродушно дідок похитав головою.

– Так от, дідуню, це явище називається інерцією. Зрозуміли?

– Зрозумів,– відповів дідок і їдуть далі.

Їхали вони їхали, як дід почухав потилицю і знов до вчительки:

– Нічого не розумію, що то воно за таке – інерція? – Вчителька знов почала пояснювати і знов старий нічого не зрозумів. Тоді вона звернулась до діда і говорить, дай мені віжки. А коли він їй дав віжки, то вона розігнала коней, а потім їх різко зупинила.

То дід хоч не знав, що таке інерція, але схопився за поручень і як сидів так і залишився сидіти на возі, а вчителька по тій же інерції вилетіла з воза і впала на коняку та з переляку знепритомніла і лежить на ній із заголеною попою, бо ж раніше трусики не носили. Дідок подивився на ту жіночу красу й відвернувся, бо ж якось незручно старому дивитись на таку молоденьку жіночку, а вчителька все лежить і лежить. Він знов подивився на вчительку і тут же, ніби прозрів, та й говорить до вчительки:

– О, Марія Мусіївна, тепер я вже знаю що таке інерція. Можете підніматись. По вашому це – інерція, а по нашому, вибачайте, це якось говорити незручно.

СЕКСУАЛЬНИЙ ЧАС

Класний керівник учням загадала, щоб на слідуючий урок вони всі принесли свій розпорядок дня. Приніс і Вовочка.

Читають: З 7-до 8 – туалет. З вісьми до 8-30 – сніданок, потім іде в школу. З 9 до 14 – уроки. з 14 до 16 – відпочинок.. З 16 до 19 – приготуванння уроків, а з 19 до 20 – сексуальний час. Тут вчителька і зупинилась:

– Вовочка, чи не зміг би ти більш детально пояснити, що це в тебе за сексуальний час?

– А це як приходять з роботи мій батько і мати, і після того, як перевірять уроки, починають мене, так би сказати – сношати за двійки.

22.2.1976 р.

НЕЙТРОННА БОМБА

– Слухай, Петре, ти от фізик, то ж поясни мені, що таке нейтронна бомба?

– Нейтронна, це така бомба, після якої нічого не залишається.

– А хіба її вже кинули?

ЧОТИРИ СТЕПЕНІ ОП’ЯНІННЯ

1. Чоловік пізно приходить додому і присягається, що був на роботі.

2. Приходить з товаришем додому і просить у дружини:

– Дорогая, я тебе дуже прошу, скажи, що ти моя сестра.

3. Приходить чоловік додому і говорить дружині:

– Слухай, Машуня, пішли по б..ям.

4. Сідає в таксі. Водій запитує: куди їхати, а він відповідає:

– А яка різниця.

ЯК СИНИ ГОДУВАЛИ БАТЬКА

Було у батька три сини. А коли вони повиростали, батько зібрав їх всіх разом і питає:

– Ну, синки, ви вже дорослі, гарно стоїте на ногах, у кожного своя дорога, ну, а я вже старий, отож і хотів би почути від кожного з вас, як же і чим ви мене будете годувати, як я зовсім постарію?

– Ну, звісно, хлібом,– сказав самий старший син. Те саме сказав і середній син. А найменший мовчить...

– А ти чому нічого не говориш?– батько до найменшого.

– А я, тату, буду вас годувати, ну як вам сказати,– хреном.

– Хреном то і хреном,– повторив батько. У кожного свій метод заробляти гроші.

Ото поговорили і два старших поїхали по світах, а менший приходить до батька і говорить:

– Тату, дай мені двісті крб.

Батько дав сину гроші. Що не говоріть, а своя дитина. Взяв синок гроші, одягнув вишиваночку і пішов у гастроном, що був навпроти їх будинку. А коли зайшов, то підійшов до вродливої продавщині і говорить:

– Галочко, а розстібни но ти свій халатик, а я подивлюсь на твої грудоньки – дам двісті крб. Галочка подумала, повела в підсобку, взяла гроші і показала те, що він так прохав. Хлопець подякував і на тім чемно розійшлись. Пройшло ще десь біля місяця, синок знову приходить до батька і знову просить вже п’ятсот крб. Батько знову дав. І знову хлопець прийшов до теї самої красуні і говорить:

– Слухай, Галочко, а зніми но ти свої трусики, а я на твою квіточку гляну, дам пятсот крб. Дівчина і очима не кліпнула, знову взяла гроші і показала все те, що він прохав. Хлопець оглянув квіточку і так як личить справжньому джентельмену – подякував жіночці і знову пішов.

Пройшла і ще десь неділя-дві, приходить синок знову до батька і просить вже тисячу.

Батько подумав і сказав:

– Горазд, синку, тисяча це вже великі гроші. В цей раз я ще тобі дам, але в майбутньому більше не проси і не надійся.

– Добре!– відповів синок.

А коли син взяв гроші, як тут же переодягнувся у святкове і пішов знову до тієї жіночки. Ну, а батько, щоб син не бачив, та за ним. Аж дивиться, як син зайшов у гастроном, підійшов до продавщині та їй говорить:

– Слухай, Галю, даю тисячу крб, тільки дай я своїм красенем обведу три рази навколо твоєї троянди. Жінка знов прицінилась і погодилась: де, мов наше не пропадало. Але, коли він витяг свого красеня і обвів навколо печерки, як вона тут же свою думку змінила і дозволила хлопцю зануритись .

– Е ні,– сказав хлопець,– ми так не домовлялись, – і обвів ще раз навколо квіточки.

– Даю дві тисячі! – вигукнула жінка, тільки давай туди.– Е ні.

І втретє обвів навколо троянди.

– Даю чотири тисячі,– входячи в азарт,– сказала жіночка.

А коли обвів вчетверте, то вона:

– Даю п’ять тисяч.

А батько, який стояв під вітриною і все це чув, тут же до сина:

– Синку, погоджуйся, це вже гроші!...

2.1.1968 р.

НАЙКРАЩА ОХОТА

Зібрались три мисливці і сперечаються між собою на тему, яка найкраща охота? Один сказав, що сама найкраща охота на білок. Підеш в тайгу – одне задоволення. Другий сказав, що саме краще іти в степ з беркутом на лисицю. Третій послухав, похитав головою і сказав, що ті нічого в охоті не розбираються. Бо сама найкраща охота, це коли ти ідеш по ялтинському пляжі і дивися:

направо – фея і наліво – фея, і їй охота, і тобі охота. Ото – охота.

ЯК ВЕДУТЬ СЕБЕ ЖІНКИ ПІСЛЯ ПОЛОВОГО АКТУ?

Як ведуть себе жінки різних національностей після полового акту?

1. Німка: Ганс, я не завагітніла?

2. Француженка: Ти мене нічим не нагородив...?

3. Американка: Хело, хлопчику, а як тебе звати?

4. Українка: Оце вже і все?

ЯК СПРАВИ?

– Як справи?– Петро питає у Павла.

– Як у Польщі.

– А як у Польщі?

– У кого товщий – той і пан...

10.11.1968 р.

ДОМІНО

Коли татко приїхав з командировки, то він всім привіз подарунки, в тому числі і мамці. Ото сидять якось братик із сестричкою і сестричка до братика:

– А вгадай, що татко привіз мамці з Києва?

– Не знаю. І що ж він привіз?– запитує братік сестричку.

– Доміно.

– А ти звідки знаєш?

– А я чула, як мамка сьогодні вночі говорила таткові: «я кінчаю» а татко їй відповідав: – І я – теж.

МАТИ З СИНОМ В ЛАЗНІ

Одного разу мати з сином пішли в лазню. Син побачив у матері оте волохате і запитує:

– А що то в тебе таке, мамко?

– Жучка, синку. – І потім з словами: – Ану, Жучка, візьми Борьку, – і давай сина лякати.

А коли після такого переляку син прийшов додому, то батько питає в сина:

– Ну як, синку, підеш ще з мамкою в лазню?

– Ні, не піду.

– А чому, синку?

– Бо вона мене там лякає Жучкою.

ПІСЛЯ ЛАЗНІ

Якось після лазні батько запитує в сина:

– Ну то як синку, ти в мами що-небудь бачив у лазні, як мились?

– Чи не про ту штуку, татку, ти випадково натякаєш, що…

бідою називається?

ДАЙ ТРОЯЧКУ НА ПЛЯШКУ

Одного разу п’яничка ловив рибку і спіймав Золоту, яка людським голосом стала проситися в нього:

– Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за те виконаю любі твої три бажання.

Чоловік відпустив рибку і та запитує в нього:

– Ну і яке твоє перше бажання?

– Зроби так, щоб це море стало горілкою.

Рибка зробила. Чоловік заліз в нього по шию і пив скільки хотів...

– Яке ж твоє друге бажання?– запитала Рибка, коли чоловік прохмелився.

– Зроби так, щоб я зараз побував у ресторані і мені подавали самі дорогі коньяки і найсмачніші закуски.

– Гаразд!– сказала рибка.

А коли він вийшов з ресторану, то вона його знов запитала:

– І яке ж твоє третє бажання?

– Дай троячку на пляшку.

1968 р.

СНІГ – СНІЖОК

Відгуляла жінка на курорті з коханцем як того душа бажала.

Та, нарешті, пора вже й додому їхати. Ото і посилає телефонограму чоловікові, щоб той зустрічав на вокзалі в потязі такому-то, в такий-то час. Телеграму відіслала, та щоб часу не гаяти марно, жінка з коханцем пішла до ресторану. Там відповідно підігрілись з коханцем і незчулась як приїхала. Жінці треба виходить, а вона ледве на ногах стоїть і на весь тамбур співає:

– Ой, сніг-сніжок, біленька метелиця, Нагулялась, намахалась, аж самій не віриться...

І тільки вона це проспівала, як коханець стукає її під бік:

– Дивись, ген чоловік дивиться.

Та жінку це аніскільки не збентежило і вона далі співає:

– Ой, сніг-сніжок, біленька метелиця, Пошумить, посвистить і куди він дінеться...

1969 р.

ГРУЗИН НА МАЙДАНІ

Набридло грузину кожен день купувати штани, ото прийшов він до лікаря та й говорить:

– Докторе, що мені робити?

– А що у вас? – запитала лікарка.

– Та ось, як тільки побачу гарну жіночку, то в мене прориваються... штани.

– Не розумію вас,– сказала лікарка, але як тільки вона підняла голову і глянула на грузина, то все стало ясно і без слів. У штанах на коліні знову з’явилась дирка.

– Все зрозуміло,– сказала лікарка, – ось вам рецепт: Купіть медицинський бинт і ним прив’яжіть "хлопця" до ноги.

– Добре!– сказав грузин і побіг в аптеку. Але не пройшло і декількох днів як він знову прибігає до тої самої лікарки і ледве не з кулаками накинувся на неї.

– О, лікарко, ви дали мені дуже погану пораду. Я все зробив, як ви мені приписали. Прив’язав його до ноги і пішов гуляти по центральній площі Тбілісі. І раптом бачу назустріч іде неписаної краси дівчина. Я як глянув на неї, то три години, як лелека на болоті, простояв на одній нозі.

1968 р.

БАТЬКО З СИНОМ НА ПРОГУЛЯНЦІ

Якось батько з п’ятирічним синочком прогулювались поруч з будинком розпусти. Синок до батька:

– Тату, а що це за будинок?

– Це будинок, синку, у якому роблять людей.

– А мені можна подивитись?

– А чому б і ні, якщо тобі так дуже хочеться, то збігай і подивись.

Синок оббіг навколо будинку, заглянув то в одне, то в друге віконце і прибігає до батька.

– І що ти там бачив, синку?

– Бачив, як уже кінчили робити людину і їй свердлили дирочку в попі.

ТРИДЦЯТИТИСЯЧНИК

Один тридцятитисячник трахнув жінку, а коли від неї уходив, то їй говорить:

– Якщо народиться хлопчик – назвеш його Тридцятитисячником.

– Гаразд!– відповіла жінка. А якщо в тебе що-небудь появиться на кінці, то назвеш його – Трипером.

5.6.1970 р.

О, ДАЙ ЙОМУ, ЧОЛОВІЧЕ!

То якось повернувся Абрам з курорту і застав свою Сару з квартирантом. Поки той підтягував штани, то чоловік встиг йому приліпити пару гарячих. Бачить жінка, що чоловік б’є коханця, як вона йому тут же:

– А дай йому, Абраме, дай. А то пусти дядю в хату, то сам підеш в б..ді.

Тим часом коханець отямився, натяг штани, вирівнявсь і як вліпить Абраму по писку, той і з копит звалився. Жінка побачила, що вже коханець перемагає, як тут же поміняла платівку і заспівала по новому:

– А дай йому, Іване, дай, а то і сам не ...бере і другим не дає.

СКІЛЬКОМА МОВАМИ ВОЛОДІЄТЕ?

Якось у відділ кадрів одного науково-дослідного інституту прийшов чоловік влаштуватись на роботу.

– А скількома мовами ви володієте?– запитав кадровик – Триями язиками.

– Якими саме?

– Адміністративним, матерським і російським зі словником.

– То ж виходить, що двоями, а не троями.

– Як так! Мені ж краще знати?

– Але ж зрозумійте, шановний, що матерська і адміністративна – це ж одна і та сама мова.

– А хай буде гречка. Двуями так двуями 1968 р.

ВИКЛИКАЮ БЕРЛІН

Лежить на пляжі дуже чарівна жіночка. На що не глянеш – очі прилипають. Що вже личенько, що грудоньки, а очі! Аж ось підійшов до неї бравий чоловік і почав їй гладить стегенця, руки, грудоньки. Вона до нього:

– Що ви робите?

– Викликаю Берлін.

Жінка прицінююче подивилась через плавки на його інструмент і з досадою відповідає:

– Та з такою антеною як у вас, то ви, навіть, Бердичів не викличете.

А ЯК ЖЕ Я БУДУ ЖИТИ?

Коли жінка привезла свого чоловіка в лікарню, і їй сказали, що для того, щоб він жив, йому терміново потрібно відрізати ноги, поки не почалась гангрена.

– Що ж, треба, так треба,– змирилася жінка.

А коли пройшов і ще якийсь час, і їй сказали, що потрібно ампутирувать ще і руки – жінка теж погодилась. Але коли їй сказали, що йому для того щоб він жив, потрібно відрізати ще й член, як вона тут же запротестувала:

– А як же я буду жити?

23.6.1963 р.

СЛАВА ТРУДУ

Після колективізації дід попросив у голови колгоспу коня, щоб виорати город. Голова відмовив. Тоді дід не розгубився і запряг у плуг свою бабу та й оре. Аж їде якраз голова і побачив діда з бабою за роботою. А пройти, щоб нічого не сказати, якось в селі не прийнято. Ото він поклонився бабі з дідом та й говорить:

– Слава труду!

А баба і відповідає:

– Поцілуй ти мене в ту-ту… і показує куди саме.

А дід добавив:

– А за те, що ти не дав нам коняку, то цілуй і мене ось сюди…

і показав йому с..ку.

13.10.1967 р.

ПРОПАВ ВИХІДНИЙ

По морю плив корабель. Раптом трапилась аварія.

Врятувалось семеро: один чоловік і шість красунь одна другої краща. Жінки порадились і вирішили жити однією сім’єю без всяких ревнощів. Кожній був відведений свій день, при одному вихідному для чоловіка. Але трапилось так, що через деякий час на тому ж самому місці потерпів аварію і ще один корабель, який пропливав поруч, на якому врятувалась одна людина. Чоловік зрадів, бо думав, що то чоловік і їм вдвох буде більше часу для відпочинку. Але, коли роздивився, то виявилось, що то була теж жінка. Не чекаючи такої розв’язки, чоловік з досадою вигукнув:

– Пропав вихідний день!..

ШПРИЦ

В чотирьохмісному купе на курорт їхав коханець з коханкою і ще дві бабусі. І дуже коханцям захотілось покохатись прямо в купе в потязі, а коханець молодий, вуха, як кажуть,– розвісив і не може нічого придумать. Ото молодичка погукала його в тамбур і тихенько говорить:

– Ти ж будь мужиком: я прикинусь, що хвора, а ти скажеш, що лікар і повинен оглянути хвору. Тож і шурупай: всі вийдуть і ми залишимось удвох. Утямив?

Одним словом, як «лікар хвору підлікував», то гукнув бабусь, щоб ті зайняли свої місця. А одна бабуся, яка сіла навпроти «доктора» раптом помітила, що в нього розстібнута шерінка і вона до нього:

– Докторе, то ви ж хоч заховайте свій шприц.

ДО ОДИНАДЦЯТОЇ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

Коли Брежнєв був у США, Ніксон влаштував сніданок на честь висогого гостя. Всім поналивав повні чари, а перед Брежнєвим залишив пусту. Гостям стало якось ніяково і вони захвилювались: як, мов, так, що в гостя пустий келих. Піднявся Ніксон і всіх гостей заспокоїв, що ніхто нічого не забувся, а чарка пуста тому, що у Радянському Союзі до одинадцятої години пити горілку заборонено.

ПРЕТЕНЗІЇ ДО БОГА

Полетів Гагарін в Космос, а тут і Бог назустріч:

– Ну як, Юрію Олексієвичу, розповідай, чи задоволені ваші чоловіки, чи, можливо, є які проблеми?

– Та так, ніби все впорядку, але старі чоловіки бідкаються, що в жінок та штука вподовж, а не впоперек.

– А яка, власне, різниця?

– Е, не говоріть, то так, ніби здається. Бо якби була впоперек, то якби жінка ноги підняла, то вона б та штука розстулялась би, а так зтулюється…

Через деякий час полетіла і Терешкова. Бог і до неї:

– А ви чоловіками задоволені?

– В загальному так, але куди було б краще, якби в чоловіків замість двох яічок та було – два члени.

– І щоб ви тоді з ними робили?

– Запас біди не чинить.

НАПЕВНО ДЯДЯ ХОЧЕ В ТУАЛЕТ

В той час, як мати з сином мала їхати на курорт, батько підійшов до сина і тихенько питає:

– Ну як, синку, ти вже писати умієш?

– Умію.

– А якщо вмієш, то слухай уважно, що я тобі скажу. Так от, як тільки ви приїдете з мамою на курорт, то щоб кожен день мені писав листи, як і з ким ви відпочиваєте, але так, щоб мама не знала. І нікому ні шу-шу. Зрозумів?

– Молоток,– відповів син.

Отож, відразу по приїзду синок пише таткові: "Сьогодні з мамкою ми спали разом. На другий день: ми з мамкою ходили на пляж, познайомились з дядьком Петром. А вечором, як прийшли в палату, то мама мене положила на другу кроватку, а дядя сів біля мами поруч. В третьому листі синок повідомляє таткові, що дядя зняв штани. Напевно, він хоче в туалет".

НАГОРОДА

Після закінчення школи поїхали Микола з Петром до столці.

Влаштувались на роботу, а через деякий час і баришень собі понаходили, які Петра нагородили таким... орденом, що в голос і вимовити соромно. Ото і поїхав у село Микола сам. А коли Петрова мати узнала, що приїхав Микола, то покинула роботу і мерщій до Миколи і питає:

– Ну і як там мій Петінька?

– Та слава Богу нівроку. От тільки тріпером його нагородили.

Мати ніколи не чула і не знала що таке тріпер, і подумала, що чимось надто цінним, ніби орденом і говорить до Миколи:

– Ти ж, Микольцю, як приїдеш у Київ і побачиш мого Петра, то передай від мене привіт, і скажи йому, хай же він ту нагороду береже і не напивається, щоб чого доброго не загубив, або щоб її не вкрали.

П’ЯТНАДЦЯТЬ

В одному божевільному будинку хворі кожен день розповідали одні і ті самі анекдоти. Але невдовзі це все їм набридло і вони вирішили всі анекдоти пронумеровати. Ну, наприклад, під № 1 був анекдот про БАМ, під № 2 був анекдот про Чапаєва і т. д.

Ото, хтось із них піднімався і називав цифру №7 і всі починали сміятись і т.д. Аж одного разу в цей божевільний будинок приїхав лектор. Він довго розмахував руками, щось розповідав і, нарешті, сказав: антракт і назвав цифру 15. В цей час до лектора підійшов божевільний і тут же при всіх вліпив йому по писку. Лектор до нього:

– За віщо?

– А чому ти при жінках розповідаєш непристойні анекдоти?

20.5.1970 р.

ТРИ ПОДРУГИ

Якось зібралися три бабусі, одній з яких було – 65, другій – 70, третій– 75 років і хваляться:

– А в мене ще всі зуби,– сказала та, – якій 65.

– А в мене ще ні жодної сивої волосини,– сказала семидесятилітня.

– А я ще дівчина,– сказала та, якій було за 75.

ПРОКУРОР ПРОГРАЄ

На одного чоловіка прийшла жалоба в прокуратуру, що той ніде не працює, а кожен день – то в кав’рні, то в ресторані. За які, мов такі шиші? Ото визвав його прокурор і питає:

– От і розказуйте, де ви берете гроші на розваги?

– Є така гра на спор і я завжди виграю.

– Не може такого бути,– заперечив прокурор,– щоб людина завжди вигравала. Ви що ясновидець?

– Хочете, можу і з вами засперечатись на певну суму, що рівно через тиждень у вас на попі виросте прищ.

– Добре,– сказав прокурор, але пам’ятайте, що ви уже програли.– І на яку суму ви збираєтесь сперечатись?.

– Та на яку завгодно.

– Гаразд! Я згоден, – відповів прокурор.

Одним словом домовились на сто гривень і назначили дату зустрічі. На тім і розійшлись. Через тиждень зустрілися. Прокурор радіє, що прища нема, а значить – його виграш.

– Ну що ж, знімайте труси,– сказав юнак,– я на слово не вірю – та ставайте ближче до вікна, щоб краще було видно. Покрутив він прокурорською попою перед вікном і сказав, що прища дійсно нема.– От бачите, а ви говорили, що завжди виграєте.

– А я й зараз виграв. Ген, бачите, під вікном скільки зівак. Так от з ними я засперечався на п’ятсот крб, що прокурор сьогодні у вікні будете показувати свою голу попу.

Віддав прокурору сто крб. і на тому розійшлись.

СИНОК З МАМОЮ В ТРАМВАЇ

Синок з мамою їде в трамваї і всю дорогу бешкетує, гупає.

– Перестань!– мати сина просить.

– А от і не перестану.

– Чому?

– А як ти таткові говориш, щоб він не пісяв в умивальник, він же тебе не слухає і я теж не буду.

19.5.1976 р.

НАЙСТАРІШИЙ ДІДУСЬ

Група геронтологів вирішила вияснити причину довголіття.

Запросили у елітний клуб довгожителів. Підійшли до першого і запитують:

– Діду, скільки вам років?

– 98.

– Ви маєте дружину, палите, п’єте?

– Маю жінку. Не п’ю і не пив, не палив і не палю, але жінок любив і люблю.

Підійшли до другого:

– А вам скільки років?

– 117.

– А ви палите, п’єте?

– Не палив і не палю. Правда, чарочкою винця іноді балуюсь перед сном.

– А з дружиною теж балуєтесь?

– Аякже. Особливо коли треба йти по воду. Ото жінка бере за кінець, піднімає його, а потім кидає. І на чию сторону впаде, той і по воду іде,– посміхається.

Потім дивляться – сидить дідок такий старий-старий, ледь губами плямкає.Вони підійшли до нього і запитують:

– А ви, дідуню, п’єте?

– Пив, п’ю і буду пити.

– А цигарки палите?

– Палив, палю і буду палити.

– А жінок любите?

– Жінок не любив, не люблю і не буду любити.

– А скільки ж вам років?

– 37.

ДИВНА ЛОГІКА

– Петро, ти Люду мав?...

– Ні.

– А ти, Степане?

– Ні.

– От – бл..дь.

5.7.1960 р.

БОЖЕ, ЯКА В НЕЇ ПАМ’ЯТЬ?

З курорту потягом в одному купе їхало чотири дами.

Одна з них говорить:

– Оце приїду додому і розповім своєму чоловікові все, чим я тут займалась.

Друга жінка:

– Яка наглість!

Третя жінка:

– Яка дерзість!

Четверта:

– Боже, яка в неї пам’ять!

ЩО ТРЕБА ДЛЯ КЛІЗМИ?

Грузин поступав у ВУЗ і провалився. Друзі запитують:

– Чому ж ти не поступив у ВУЗ?

– Бачите, на перші два запитання я відповів, на третє також, але цього вияснилось замало.

– І що ж тебе запитали?

– Спочатку мене запитали моє прізвище. Я відповів:

Махарадзе. Потім мене запитали, як мене звати? Я сказав, що Авас.– Яке ж було третє запитання?

– Потім мене запитали, що треба, щоб поставити клізму? Я відповів, що жопа. Вони переглянулись і сказали:

– Іди гуляй.

11.11.1976 р.

В ТРОЛЕЙБУСІ

В тролейбусі їхав старий чоловік і раптом заходить пожила огрядна жінка, яка сіла навпроти і так розставила ноги, що чоловіка аж перекосило. Він терпів-терпів, а потім їй говорить:

– Слухай, бабуся, ти б закрила своє кладовище...

– Не переживай, дідулька, твій покійничок однаково вже не підніметься.

11.11.1976 р.

НІМИЙ І ДІВЧИНА

Їхав німий у трамваї і ось на зупинці у трамвай зайшла надто чарівна дівчина і сіла навпроти нього. Німий як глянув – у нього аж дух перехопило від її краси. Ото сидить він і думає, як же їй назначити побачення. Але поки він думав, то вона направилась на вихід. Він за нею. Зупинив. І тут же двома пальцями руки злегенька доторкнувся до її грудей і сказав:

– У, у, у...

– Дурний якийсь, – подумала дівчина, показала йому дулю, ноги на плечі і втікати від нього. Німий тут же за нею, а в цей час проходив міліціонер. Він якось зумів йому пояснити, що ця дівчина його образила. Міліціонер тут же зупинив дівчину і до неї: – Громадяночко, ви навіщо образили чоловіка? Він вам хотів назначити побачення на вуглу молочного магазину на дві години дня, а ви йому що?

– А що я йому? На дві години я прийти не змогла, от і сказала, що прийду пів на третю.

28.11.1960 р.

ЗРОБІТЬ, ЯК У ВАШОЇ ЖІНКИ...

Одна жінка полізла на дерево, а коли злазила, то нечаянно зачепилась квіточкою за сучок і її роздерла. Тож прийшла до доктора і просить:

– Докторе, зробіть мені таку як у вашої дружини.

Доктор оглянув жіночку і їй говорить:

– Тоді вам прийдеться і ще раз полізти на те саме дерево і ще раз зачепитись за той же сучок.

А Я НА РОБОТІ

Приходить надто вродлива жінка у кабінет до начальника кадрів, привіталась, стала і стоїть. Начальник:

– Роздягайтесь.

– А ви?

– А я на роботі.

– То ж по вашому я прийшла до вас гуляти?

ХОЧ БИ ХАТУ ПІДМЕЛИ

Одна жінка приїхала додому з командировки раніше часу і застала чоловіка з коханкою. В кімнаті був повний безпорядок, сміття. Жінка нічого не сказала ні чоловіку, ні коханці, а ніби про себе:– І невже це за десять діб моєї відсутності ви не могли познімати павутину зі стелі, повитирати пил зі столу, або хоч би підмести хату?

1960 р.

ЛІКАР – ГЕРОЙ

Надумався лікар стать героєм. Ото собі і думає. Ну чим я гірший від якоїсь там ланкової, чи від якогось бригадира, що вони можуть бути героями, а я ні? А тому вирішив приймати хворих у два рази більше від норми. Ось приходить перший хворий. Він до нього:

– Що болить?

– Очі.

– Купи окуляри.

Заходить другий пацієт.

– А у вас що?

– Ревматизм, пане, докторе.

– Не ходи в гумових чоботях. Слідуючий.

Заходить учень.

– А в тебе що?

– Проковтнув ручку.

– Пиши олівцем. Слідуючий.

Заходить підстаркувата жіночка.

– А що у вас, жіночко?

– Чоловік мене не хоче.

– У вас що немає сусіда?

– Є.

– То чого ж ти прийшла до мене? Сходила б до нього.

Слідуючий! Що вже більше нема нікого?

23.1.1960 р.

ПАН І ЦИГАНЧА

Їде пан з кучером на бричці, аж назустріч циганча іде. Пан до кучера:

– А що, Іване, а давай запитаємо в нього, чи вміє він людей дурити? – і нахилились до хлопчини.

– А скажи но ти нам, хлопче, чи ти дурити людей вмієш?

– Ні, я ще не навчився. А от мій батько вміє,– відповів шалапут.

– А де ж твій батько?

– А ген там, за цим лісом ниву оре.

– А ти б пішов та й гукнув його.

– Еге ж, пане, так далеченько. – От якби ви мені коня дали, я б миттю.

– А якого тобі?

– Та давайте оцього буланого...

Іван випріг буланого, циганча сіло на нього, від’їхало метрів з п’ятдесят і тільки його бачили. Отак мале циганча обдурило матерого пана.

м.Ірпінь. 9.9.1959 р.

ЩАСЛИВЧИК

Припекло одному чоловіку по великому, прибігає у вбиральню, а там всі місця зайняті. Стоїть і танцює. А звідти тільки одні стогони. Чоловік проситься, швидше мов. А ті відповідають:

– О, щасливчик, хотів тут же відразу,– закричали всі в один голос. – Тут ось вже півдня сидимо і ніяк не можемо...

10.9.1959 р.

ПОМЕР ВІД АПЕНДИЦИТУ

Прийшов пацієнт до лікаря на прийом. Той його оглянув, виписав хворому чотири пігулки і говорить:

– Оце дві вип’єте сьогодні і якщо не поможуть, то решту дві вип’єте завтра і вам більше нічого не знадобиться...

– А не буде мені так як моєму сусіду, якого лікували від запалення легенів, а помер від апендициту?

– Ні, шановний, вам так не буде. Ви помрете від того, від чого я вас буду лікувати.

ТИ Ж НЕ БАЧИВ

В переповненому трамваї один чоловік поспіхом проби- рається до дверей, розштовхуючи пасажирів.

– Куди це ти так поспішаєш?– запитав його другий, що стояв поруч.

– Та так захотілось попісять, що аж душа болить.

– То взяв би попісяв сусіду в кишеню?

– А як сусід побачить, та в морду закатає.

– Ну я ж тобі попісяв і ти не бачив.

ЙОГ

То якось один чоловік вирішив стать йогом. Дістав інструкцію і читає, що якщо ви вирішили стать йогом, то повинні дотримуватись даної інструкції і читати поради кожен раз не більше, як на один день.

– Перше, не розслаблятися, прийняти лазню, нічого не їсти і цілий день лежати і пити мінеральну воду.

Коли кінчився перший день, він читає далі:

– На другий день теж нічого не їсти.

Одним словом так було і на третій, і до десяти днів. А коли прочитав за десятий день, то там було написано наступне:

– А якщо ви після десяти днів вийшли на бережок, щоб покакати, і ваша попа, замість того щоб какать, почала щіпати травичку, то це значить, що ви уже – йог.

Вересень 1973 р.

ЩОБ ЛЮДИ РАДІЛИ...

У літаку летіли Брежнєв, Форд і Мао Цзе Дун. Мао взяв мільйон, кинув з літака і сказав:

– Той, хто знайде – хай порадіє.

Летять далі. Те саме зробив і Форд. Брежнєв дивився на їх, а потім вирішив кинути теж, але три мільйони – через кожні десять-п’ятнадцять кілометрів по пів-мільйона і повторив слова попередників:

– Хай хто знайде – порадіє...

А пілот слухав – слухав і говорить:

– А ви уявляєте, як би всі люди зраділи, якби замість цих мільйонів, які ви кидаєте, та я викинув вас всіх з літака.

НАВІТЬ КОНФЕТКИ НЕ ДАЛИ

Ведуть по селу колгоспного бугая, аж тут назустріч іде маленький хлопчик і низенько кланяється до бугая. А їхав голова колгоспу, побачив як той кланяється бугаю і запитує в хлопчика:

– Слухай, Іванку, а чому це ти бугаєві кланяєшся, а мені ні?

– А тому, дядя Саша, що бугай раз у рік трахне корову і я цілий рік п’ю молоко, а ви мою маму... кожен день і ні разу навіть цукерку не принесли.

НА З’ЇЗДІ АРХИТЕКТОРІВ

У Москві був Всесвітній з’їзд архитекторів. Виступали люди різних національностей. Першим взяв слово представник США:

– От у нас – в Америці, як піднімешся на сто перший поверх, так видно все місто.

– А в нас у Парижі,– продовжив француз,– як піднімешся на Собор Парижської богоматері, або на Ейфелеву вежу – так видно всі притони Франції. Потім виступили представники інших країн і, нарешті, виступив представник України:

– А от у нас у Києві,– продовжував доповідач,– є такий підвал у будинку на Володимирській /Колись була вул. Короленка/, що навіть і підніматись не треба – варто лише туди попасти, як видно не лише все місто або якісь там притони, а весь Сибір і всю Північ.

ХУДИЙ КІНЕЦЬ

Просить один робітник у профкомі, щоб йому виділили путівку. От він і пише:

– Прошу адміністрацію завода і профком, щоб мені виділили путівку в санаторій або на худий кінець хоча б в будинок відпочинку.

В профкомі подумали і відповіли:

– Дати таку путівку ми вам не можемо, так як в санаторіях і в будинках відпочинку із худим кінцем робити нічого.

4.6.1985 р.

КОМУНІЗМ

Один сільський чоловік вирішив узнати, що таке комунізм?

Але, до кого б він не звертався із своїх односільчан, то ніхто не знав, а тому він вирішив поїхати у місто, може там хто знає. Іде містом, аж дивиться на перехресті стоїть міліціонер і як підніме свою смугасту палицю – так всі машини і зупиняються. Ну, думає, цей, певно, все знає. Звертається до нього. Той вислухав чоловіка і, навіть, почав щось говорити, але чоловік так нічого і не зрозумів.

– А ви можете мені це все на прикладі пояснити?

– Ні не можу.

– А як же бути?

– А ти ген бачиш стоїть чорна машина з двома нулями, сходи і запитай в того, хто в ній сидить.

Зрадів чоловік і побіг до того чоловіка, що сидів у машині.

Той йому і відповідає:

– Ну як тобі пояснити, добрий чоловіче. Ось, наприклад, якщо я маю машину і мій кум має, а ти і твій кум не має, так то – соціалізм, а якщо всі мають машину, так то – комунізм.

Зрадів чоловік і поїхав додому в село, щоб поділитись цінною інформацією із своїми односельчанами. Та поки їхав, то дещо забув. Ото і почав він своїми словами:

– Оце, куме, якщо ти маєш торбу, а я ні – так це соціалізм, а якщо я і всі наші односільчани мають по торбі, значить, ото і є комунізм.

ДВІЧІ ГЕРОЙ

Летять Форд, Брежнєв та їх охорона на літаку. Бортпровідниця об’являє:

– Шановні пасажири, ми пролітаємо над колискою революції, над містом-героєм – Ленінградом. /Зараз це місто Петербург/.

Коли трохи пролетіли і ще, Форд запитує:

– А що то за місто – до якого ми наближаємось?

– О, то наша красуня – Москва – столиця, місто-Герой, відповіла стюардеса.– А ось ми вже пролітаємо над містом– Героєм – Києвом. І, якщо Київ витримає і ще років два-три без ковбаси і м’яса, то він стане – Двічі Героєм.

НЕ ТІ, НЕ СІ

За розумовими здібностями людей ділять на три категорії.

Перша, це ті, які спочатку думають, а потім говорять;

Друга, це ті, які спочатку говорять, а потім думають;

А третя, це та категорія людей, які взагалі нічого не думають, це ті люди, які не відносяться ні до першої, ні до другої категорії.

Одним словом це – не ті, не сі.

22.2.1974 р.

В ТЕАТРІ

Один глядач у театрі під час антракту обпісяв партер. Глядачі обурились і визвали міліціонера. Міліціонер до хулігана:

– Ваші документи?

Глядач достав профквиток, у якому була троячка. Міліціонер уважно оглянув профквиток і знову звернувся до порушника:

– А у вас є і ще якісь документи?

Порушник достав паспорт, у якому був червонець. Міліціонер оглянув паспорт і знов до порушника:

– А в вас і ще є якісь документи?

Порушник достав партквиток, у якому було двадцять п’ять карбованців. Міліціонер ще раз оглянув, забрав непомітно гроші і відпустив порушника. Глядачі обурились і до міліціонера:

– Як так, мов, ви могли його відпустити?

– З такими як у нього документами, вибачайте, він може навіть і обкакати весь партер.

ГОРНИЙ КОЗЕЛ

Якось прийшов Горний козел у ресторан і до офіціанта:

– Коньяк, осетрину, ікру, мандарини.

– У нас є тільки капуста,– відповіла офіціантка.

– Як так!– обурився Горний козел. – Що ж воно виходить, тому козлу, що сидить навпроти можна все, а мені так нічого?

– А ви не шуміть... Ви козел Горний, а то козел – Підгорний.

/Був колись такий Перший секретар Компартії України/. Так що заспокойтесь.

ЙОГО СПРАВА

Брежнєв приїхав у США і питає у Ніксона:

– Пане Президент скажіть, будь-ласка, скільки заробляє у вас робітник?

– 600 доларів.

– А скільки потрібно для життя?

– 400 доларів.

– А куди ж він діває решту 200 доларів?

– А то вже його справа.

Через деякий час з візитом в СРСР приїзжає Ніксон і з тим же запитанням звертається до Брежнєва:

– А скільки за місяць у вас заробляє робітник?

– 150 крб.

– А скільки потрібно для життя?

– 300 крб.

– А де ж він бере решту?

– А то вже його справа.

1976 р.

НАЙБІЛЬША РИБА

На уроці у 5 «б» класі вчителька запитує в учнів:

– Дітки, хто з вас скаже, яка найбільша риба?

Руку підняв Петренко. Вчителька:

– Говори.

– Акула.

– Ні, не вірно,– сказала вчителька.

– Хто назве правильно?

Руку підняв Коноваленко.

– Кит – риба.

– Вірно.

– А є і ще більша риба,– заперечив Вовочка.

– І яка ж це риба,– перепитала вчителька?

– Б...дь.

– І де ти про таку чув?

– Чув, як татко розповідав нашому сусіду по дачі, що будучи на курорті він спіймав золоту рибку, що жарив її цілий місяць, а коли уїзжав додому, то ще й для його товариша залишилось.

– Молодець, Вовочка, скажеш своєму таткові, хай завтра прийде до школи.

НІКСОН І БОРДЕЛЬ

Їдуть Брежнєв з Ніксоном по Москві і Ніксон запитує в Брежнєва: – Скажіть, будь-ласка, а чому у СРСР немає борделей?

– Бо ніхто не бажає в них працювати.

– А можна вияснити причину?

– Звичайно.

Ніксон звернувся до жіночки, яка проходила:

– Це правда, що у вас жіночки не хотять працювати у борделі?

– Правда.

– А чому?

– Як вам пояснити. У нас – то встрічний план, то бронь ЦК, то скажуть обслужити якусь делегацію. Одним словом, дадуть такий план, що ні жодна п..да не витримає такої нагрузки.

– От бачите,– звернувся Брежнєв до Ніксона,– а я вам що говорив.

КОНЬЯК І МОЛОДНЯК

За своїми уподобаннями чоловіки діляться на чотири категорії: Перша, це та, яка п’є коньяк і трахає всякий молодняк.

Друга, це ті, які п’ють горілку і трахають чужу жінку.

Третя, це та категорія чоловіків, що п’ють вино і трахають всяке гівно.

І четверта, це та категоря, що п’ють кефір і пачкають папір, і хоч їздять на курорти, але вже від них не роблять аборти.

1975 р.

ЩАСЛИВА ЖІНКА

Якось молоденькі жіночки обступили жінку, що завжди посміхалась, і запитують:

– Скажіть, будь-ласка, як вам вдалось заволодіти таким чарівним чоловіком і мати таких чудесних і вихованих діток?

Поділіться, мов, своїми секретами?

– А ніякого секрета,– відповіла жінка.– Пам’ятаєте, коли Бог роздавав красу, то ви посхвачувались і побігли наввипередки до Бога, щоб одержати те, що ви хотіли, а коли Бог роздавав щастя, то ви, навіть, і не ворухнулись, а я не полінувалась і пішла. От і весь секрет.

РОЗУМАШЕЧКА

Ідуть троє чоловіків і один з них вихваляється своєю дружиною.

– В мене жінка розумашечка.

Другий: – А чому ти все літо ходиш в одній і тій же засмальцьованій майці?

Третій: – Бо в нього жінка розумашечка.

20.5.1980 р.

ЩО ТАКЕ АГРЕСІЯ?

– Що таке агресія?– запитує жінка в чоловіка?

– Це коли я вриваюсь до нашої сусідки і її трахаю.

– А якщо я ввірвусь до сусіда і йому віддамся?

– Е, жінко, так ти ж не плутай агресію з бл...вом.

МОРГУНОВ І ТЕЩА

Стоїть Моргунов на дев’ятому поверсі на балконі і держить свою тещу по ту сторону огорожі і промовляє:

– Один мій товариш убив свою тещу, другий утопив у ванній, третій повісив, а я тебе відпускаю живу…

МОЧАЛКА З РУЧКОЮ

Донька з мамкою зайшла в лазню і запитує в мамки:

– Мамо, а що то в тебе... таке руде та волохате?

– А то, доцю, мочалочка.

– А в папи краща мочалочка.

– А чому ти так думаєш, доця?

– Бо в папи з ручкою...

ЖІНКА НА ПРИЙОМІ У ДОКТОРА

Приходить жінка на прийом до доктора і питає:

– Докторе, що мені робити? Вчора пісяла одною струйкою, а сьогодні чотирма.

– Сідайте в крісло. – А коли оглянув, то їй говорить:

– Вийміть гудзика...

18.4.1976 р.

ДОЇЛЬНИЙ АПАРАТ

Пристала баба до діда, як гірка редька:

– Оце, діду, як хочеш, а купи мені доїльного аппарата, якщо хочеш, щоб я корову доглядала і тобі молочко подавала, а то вже руки геть зовсім відмовляють.

Дід подумав і до баби:

– А який тобі, електричний чи механічний?

– Давай електричний.

А коли купили, то дід у баби і питає:

– А корові він не зашкодить?

– А Бог його знає.

– То давай на всякий випадок випробую на собі, а то, не дай Бог, ще переведемо худобину?

Підімкнув дід бабу до апарата, а як прийшлось вимкнути, то ніяк не може. Він вже і так, і так, і туди, і сюди – нічого не виходить. Почали читать інструкцію, а там написано:

– Поки апарат не надоїть три літри молока – не вимкнеться.

ЩО ТИ ЙОМУ СКАЗАЛА?

Тільки парубок приготовився з дівчиною зайнятись коханням, як дивиться, а в кімнаті чорт сидить.

– Слухай, чорте, піди дров нарубай.

Пішов чорт і тільки но парубійко прилаштувався до дівчини, аж дивиться, а чорт знову поруч.

– А сходив би ти та накосив сіна.

Чорт пішов косить сіно, а парубійко в цей час до дівчини:

– Пішли на ліжко!

Та не встигли вони ще і трусики зняти, як чорт знову поруч.

Тут вже і жінка не стрималась:

– А давай-но я з ним поговорю,– і вийшла у гостинну. Пройшов день, пройшов тиждень, а чорт все не з’являється. Ото ідуть вони якось через базар, аж дивляться сидить чорт на дереві і все щось своїми пальцями то туди, то сюди. Парубійко до дівчини:

– Слухай, Ася, а що ти йому сказала?

– А нічого особливого. Просто вирвала із лобка... волосину і сказала, щоб він її вирівняв.

ШКЛЯНКА РИБИ

Приходить грузин в ресторан і до офіціантки:

– Налий стакан риби.

– В нас риба на стакани не відпускається,– відповіла офіціантка.

– Гукніть директора.

Прийшов директор. Грузин до нього:

– Накажіть своїй офіціантці, щоб мені принесла стакан риби.

– В нас риба на стакани не відпускається.

– Слюшай, дарогой, і хто тебе такого барана поставив директором? Скажи пожалуйста, якщо взять півшклянки горілки і стільки пива, то що буде?

– Йорш.

– Правильно. А разве йорш не риба?

А Я І ЗАРАЗ ХОЧУ

Жінка не давала чоловікові їсти до того часу, поки він не виконає свій супружий обов’язок і довела його до того, що той уже ледве ноги тягає. Отож, і вирішив він з нею розлучитись. Іде суд. Суддя і запитує в жінки:

– Скажіть, громадяночко, а це правда, що ви своєму чоловіку не давали їсти, аж поки він вас не обслужить?

– Звісно правда. Снідать потрібно заробити.

– І невже ви його так хочете?

– А що я можу зробити, як я і зараз його хочу.

8.7.1976 р.

СІЛЬСЬКА І МІСЬКА ДІВКА

Приїхала сільська дівка в місто і познайомилась із міською.

– Ну як у вас тут проводять вечірниці дівчата з хлопцями?

Міська відповідає:

– Ходимо в ліс по ландиші. Хлопці нам дарують букети. А у вас як?

– А в нас у селі: підемо в комиші, натрахаємось від душі і нахрена нам ті ландиші.

ТРОЄ НА ПЕРЕХРЕСТІ

Їхали піп, росіянин і грузин. Аж раптом на перехресті всі врізались один в одного. Вийшов піп, подивився, покачав головою і промовив:

– Бог дав, Бог і взяв,– і пішов править панахиду.

Потім вийшов грузин, обійшов навколо машини і сказав:

– Як прийшла, так і пішла. Пропала квартальна зарплата.

Потім вийшов росіянин, подивився на свого «Запорожця», схрестив руки на грудях і сказав:

– Пропало десять літ у Тюмені.

Грузин співчутливо подивився і до росіянина:

– Слюшай, дарагой, а зачем такой дарагой автомобіль покупав?

ГУМОВА ЛЯЛЬКА

Якось зустрілося двоє друзів, де один працював на гумовому заводі головним інженером, а другий – капітаном далекого плавання. Перший і розпитує в другого:

– Ну як служба, капітане, розповідай?

– Та що тобі розказувати? В принципі все воно було б і не погано, якби поруч була хоч якась жіночка, бо порою так хочеться, хоч на акулу плигай...

– То все – дрібниці? Хочеш, я тобі у нас на заводі замовлю гумову, кращу від живої. Й годувать не треба. І, головне, що безвідказна і терпелива. Ото тепленької водички налив пару відерець і вона тобі буде служити стільки – скільки твоя душа забажає – як хочеш і скільки захочеш.

– Гаразд,– погодився капітан.

А наступного дня наказав боцману, щоб той приніс відро теплої води. Коли боцман пішов, капітан «напоїв» свою красуню теплим «чаєм» і тут же прийнявся за діло… Боцман, який стояв недалеко, крадькома спостерігав за цею процедурою і як тільки капітан збив оскому і закінчив «роботу», вирішив і собі «попрацювать»

І тут же зайняв місце попередника. А коли наситився вволю, то ще й друзів гукнув. І ось, коли друзі зустрілися знов на березі, то капітан признався приятелю, що лялька була і справді, як жива, навіть трипером нагородила.

4.4.1974 р.

ДОСТУП ДО ТІЛА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ...

У одного хворого чоловіка, який збирався їхати на курорт, жінка любила підгульнути. Ото він і просить свого кума:

– Слухайте, куме, я їду на курорт, і дуже б вас прохав, якщо помітите, що моя мені зраджує, як тут же надішліть телеграму, що ніби моя дружина померла, і мені буде все зрозуміло. Не пройшло і декількох днів, як кум прислав телеграму із подібним текстом, яка випадково попала до палатного лікара. Порадившись з колегами, лікар вирішив телеграму хворому не показувати, так як у нього був критичний передінфарктний стан і послав встрічну телеграму:

– Напишіть, коли будуть хоронити?

А коли кум одержав таку телеграму, то дуже здивувався і тут же відправляє нову.

– Коли будуть хоронити – не знаю, але доступ до тіла продовжується.

1976 р.

ЧОТИРИ СТАДІЇ СКЛЕРОЗУ

За якими признаками визначають стадії склерозу?

1 стадія: Забувся застібнути шерінку.

2 стадія: Забувся сховати штірліца.

3 стадія: Забувся витягнути, щоб попісять.

І четверта стадія, це коли чоловік прийшов до чужої жінки і забувся, навіщо?

4.4.1974 р.

ПОВІРИЛА

Вгледів парубок гарненьку молодичку, що йшла навпроти і вигукнув:

– Ну ж і пишечка, оце якби дала один раз, то і вдруге і втретє б не відмовився. Дівчина почула, подивилась на нього і сказала:

– Я згодна.

А коли він зробив роботу, як тут же почав одягатись.

– Оце і все?– вигукнула жіночка. А я і вправду повірила в те що ти – орел.

– А я водій. У нас одну ходку зроблять, а дві-три приписують.

П’ЯТЬ РАЗІВ

Кум до кума:

– І як ви, куме, вважаєте, п’ять раз це багато чи мало?

– Щось я вас, куме, ніяк не можу второпати, про що ви?

– Ну от, якщо, наприклад, ви своїй жінці зрадите п’ять раз, це багато чи замало?

– Звичайно, мало.

– Ну, а якщо вона вам?

– Що ви сказали? Та я б її вбив.

– А вам значить можна?

– На козаку нема сліду.

8.8.1976 р.

ТІЛЬКИ НЕ НА ЛОБ...

Жіночка, яку дуже часто гвалтували чоловіки, прийшла до хірурга і просить щоб той зробив їй пересадку теї штуки десь у інше місце, щоб хлопці не змогли її розшукати. Лікар посміхнувся, не приховуючи свого здивування, приклав пальцем до лоба, що вона, мов, не того самого. Але дівчина подумала це по-своєму, тобто, що він їй запропонував зробити пересадку на лоб і говорить:

– О, докторе, куди угодно в інше місце, але тільки не на лоб, бо тоді хлопці своїми яйцями ще і очі повибивають.

ТРАГЕДІЯ У ВАННІЙ

Чоловік взяв мило і пішов у ванну помитися і раптом з рук у нього мило випадає. Коли він зігнувся, щоб його достать, як в цей час кіт схопив чоловіка за яйця, від чого чоловік, від несподіванки і болю втратив свідомість і впав. Викликали швидку.

Коли санітари положили чоловіка на носилки і стали нести, то лікар запитала, від чого чоловік втратив свідомість? Коли жінка розповіла причину, то санітари, які несли хворого на носилках, тут же почали так сміятись, що впустили хворого на л/клетку і той вдобавку поламав ще ногу і руку. А санітарів за недбальство звільнили з роботи.

ЧАПАЄВ У АФРИЦІ

Петька з Чапаєм поїхали в Африку наводити порядки. Їдуть, аж дивляться іде негр і щось махає руками. Василь Іванович зупиняється, дав негру водяні лижі, мотузкою прив’язав до сідла і ну галопом на своєму білому жеребцю помчав у протилежному напрямку. А Петька в цей час запріг двох негрів у плуг і оре.

– Ей, Петька, ти що робиш?– гукає Чапаєв,– ти ж знаєш, що в нас експлуатація людини людиною заборонена.

– А навіщо ж ви негра, як крокодила водите?

ЩО В КОГО В ГОЛОВІ?

Міжнародною групою експертів було встановлено, що в голові єврея – золото, в шлунку – курка, в печінці – ОБХС.

В росіянина в голові – чужа жінка, в шлунку – горілка, а в печінці – своя жінка.

В грузина в голові – де продати апельсини, в шлунку – коньяк «Арарат», а в печінці – скорбота за Сталіном.

9.8.1976 р.

ЗАЄЦЬ І ТОПТИГІН

Іде Заєць і несе велику хазяйську сумку. А в сумці осетрина, балик, печінка тріски, чорна ікра, а тут назустріч Ведмідь:

– Слухай, Косий, а де ти брав?

– В магазині, в підсобці.

– А там ще є?

– Звичайно.

Ведмідь тут же зробив розворот і бігом до гастроному. Так і так мов, давайте і мені.

– Ти дивись, який шустрий. А хто ти такий?– почали з нього кепкувати і прогнали геть.

Вибіг Ведмідь з гастронома і давай доганять Зайця, щоб нам’ять йому яйця... Заєць спокійно:

– А чого ти власне пітушися? У тебе прізвище питали?

– Питали.

– І що ти сказав?

– Так як і є – Топтигін.

– Ну і дурень же ти. Треба було сказати – Косигін.

ЯКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ БУВ ТАРЗАН?

Зразу після екранізації кінофільму «Тарзан», люди вирішили вияснити, якої він був національності?

Американці:

– Він був американець, так як був надто сміливий, сильний і вольовий.

Англійці:

– Ні! Він був англійцем, бо, як джентльмен делікатно поводився з жінкою.

Євреї:– Він був євреєм, бо хто крім єврея зміг би в джунглях дістати відріз на плавки для своєї коханої?

Росіяни:– Хто зна, може він був і росіянином, але цього довести ми так і не змогли, поскільки у джунглях не було горілки.

15.8.1965 р.

ПРАВИЛЬНО, АЛЕ ДАРЕМНО...

Якось в одному купе потяга їхав бізнесмен разом з батюшкою, і піп запропонував бізнесмену сходити в вагон-ресторан. Але бізнесмену потрібно було терміново закінчити якусь статтю і той відмовився.

Посидівши ще трохи, піп запропонував бізнесменові піти до дівчат. Бізнесмен знов відмовився, поскільки був зайнятий. А коли закінчив статтю, то звернувся до батюшки:

– Ну як, батюшка, я правильно живу?

– Живеш то ти правильно, але даремно.

1990 р.

СУСІДКА ДО СУСІДКИ

– Ти що, Одарко, захворіла, що від тебе в п’ять годин ранку лікар виходив?

– Я ж тебе не питала, чи в тебе була пожежа, як від тебе пожежник виходив.

ПОРОЗУМІЛИСЬ...

Чоловік жінку жаліє, не спить з нею, а вона йому й відповідає:

– А я думала, що ти не можеш, та другим даю...

ВОНА НЕ ЗНАЄ, ЩО ПОМРЕ...

Якось один чоловік питає в мудреця:

– Як зробити так, щоб позбутися жінки і гріха не було?

А той і відповідає:

– А ти попробуй її затрахати... Але це потрібно робити на протязі місяця щонайменше по три-чотири рази за ніч, а то і більше для надійності, якщо хочеш її позбутися.

Після такої процедури жінка буквально під кінець тиждня перестала лаятись, перестала бурчать, а ще через тиждень почала чоловіку ще й по сто грам наливати до обіду. А коли пройшло 28 днів то почала до чоловіка посміхатись, називати його мій котику, мій коханий і т.д. А чоловік дивився – дивився на дружину тай думає: бач як посміхається, а того і не відає, що через три дні помре.

ДИВИСЬ, ЯК ДЕРЖИТЬСЯ

Чоловік чує на дев’ятому поверсі жіночий крик. Вибігає, аж дивиться, а там якась жінка по ту сторону балкона держиться обома руками за поручень, а молодий чоловік б’є її молотком по пальцях...Чоловік звертається до того, що б’є:

– Слухай, сусіде, а кого це ти так товчеш?

– Тещу.

– Ого,– сказав чоловік,– А ти подивись на те падло, як воно вчепилось пальцями, та ще й впирається... А ну дай-но молоток, я спробую.

5.4.2008 р.

ЧОЛОВІК З ЯЙЦЯМИ

Сільський чоловік з кошиком яєць приїхав із села в місто, зайшов у трамвай, закомпостирував квиток, став і стоїть. А касирка не помітила, як той закомпастував квиток і кричить на весь вагон:

– Мужчина з яйцями, візьміть квиток!

Чоловік їй відповідає:

– Кондуктор з п...ою, я вже квиток взяв.

ЯК ВАКУУМ?

Трахнув сусід сусідку і запитує:

– Ну як вакуум?

– Та який там в чорта вакуум? От вчора Іван – м’ясник, як прийшов та засадив, ото був вакуум, бо як витягував, то через попу всі простині із підодіяльником втягнуло.

ЧОМУ ВІН ТАК ХОДИТЬ?

Товариш питає в товариша:

– Слухай, Миколо, ти не знаєш чому як іде Петро, то весь час крутить плечима?

– Бо він борець...

– Що ж тоді виходить, як Абраша грізний й..ар, то він повинен весь час іти і крутить передком?

ЯКЩО Є ДИПЛОМ

Асистент зайшов до доктора, який тільки що зробив своєму пацієнту операцію. Аж дивиться на столі лежить мозок.

– Докторе, та ви ж забули своєму пацієнтові вшити мозок.

– Дорогий мій колего,– відповів асистенту доктор,– а навіщо йому розум, як у нього є диплом?

5.10.1973 р.

ПЕРЕДБАЧЕННЯ

Сину було передбачено, що він помре в 17 років, мати його помре десь через тиждень після смерті сина, а батько через три місяці після смерті своєї жінки. Дійсно, передбачення здійснились.

Після того як помер син, через тиждень і справді померла його мати і коли чоловік зрозумів, що йому залишилось жити три місяці, то вирішив продати все, що в нього було: будинок, машину, сарай і все те роздати, або прогуляти, однаково помирати. Але, коли пройшло три місяці, то помер сусід. А чоловік ще й досі живе, правда, вже ні хати, ні машини не має. От як буває. Хто ж був батьком його сина?

С. Містечко,1973 р.

КОЛИ ЛЮДИ НЕДОЧУВАЮТЬ

– Ваша Манічка б...дує,– сказала сусідка бабусі, – а та не дочувала, та й говорить:

– Так, так – бідує, бідує.

– Ваша онучка курвить...

– Отож і курить.

ЗУСТРІЛИСЬ ДВА ЄВРЕЇ

– Хаїм, говорять, що твоя Сара померла від раку?

– Боже ти мій! А то ж була її найкраща поза.

ЗУСТРІЛИСЬ ДВІ СУСІДКИ

– Маша, як ти думаєш, ким буде твій син?

– Мабуть космонавтом, бо в нього тільки і мови, що про Космос, та Космічні кораблі.

– А мій, певно, буде ленінцем, бо все по – тюрмам, та по тюрмам, як Ленін.

ЗАПИТУЮТЬ В БАБУСІ

– Бабусю, скільки вам років?

– Тут сімдесят,– показує на зуби,– а нижче пупа – вісімнадцять.

ДЕ КРАЩЕ ЖИВЕТЬСЯ ЖІНКАМ?

– Де саме краще живеться жінкам?

– На кордоні Грузії з Вірменією.

ВІТАМІН «Ю»

– Навіщо ти вживаєш вітамін Ц, – Щоб було чисте лице.

– А навіщо вітамін Ю?

– Щоб не було зморщок на... ую.

7.5.1975 р.

ХЛОПЦІ МІЖ СОБОЮ

1. – Чому наш Гриць весь час тримає свої руки в кишенях?

– Певно, що грає в карманний більярд.

2. – Чому директор із секретаркою так пізно вийшли із свого офісу?

– Видно, що перевіряли температуру...

3. – Кажуть, що вже жінки самі собі зуби не чистять.

– А хто?

– А ти запитай отих хлопців...

4. – Скільки ти заробляєш?

– 12% – власті, 25% – Насті, в профсоюз три рубля, а собі ні хуха...

5. – Як розшифрувати туди і назад двічі букви – С, Н, Х?

– Стране нужен хазяин, хазяин нашёлся сам, самый нахальний хазяин – Х. Н. С.

м. Хмельник.

ВЕРЕСЕНЬ 1973 р.

ДВАНАДЦЯТЬ ТЮБІТЄЙОК

Узбеки пред’явили претензію до вірмен, що у тих є Вірменське радіо, а у них – в узбеків нема.

– Гаразд!– відповіли вірмени,– буде і в вас, але при умові, якщо ви зможете відповісти на таке питання:

– Що можна пошити із шести жіночих лівчиків?

Ті довго думали, але так нічого і не придумали, а потім це запитання задали вірменам і ті тут же відповіли:

– Дванадцять тюбітєйок на ваші дурні голови.

ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ І АНКА

Василь Іванович гарненько вмазавши, пообідав і до Петькі:

– Петька, гукни зараз же Анку.

Приходить Анка і до Василя Івановича:

– А я уже не Анка, я – Веранка.

ДОБАЛУВАЛАСЬ...

Один чоловік приходить до доктора і запитує:

– Докторе, що мені робити? По сім разів за ніч бігаю пісять, жінку колошкаю, що вона із-за мене не може заснути до ранку?

– То не проблема. Візьміть по діаметру шланг і натягніть на свій член. А другий кінець перекиньте через балкон на вулицю.

Послухався чоловік лікаря і все зробив так, як той йому приписав. На другий день чоловік знову прийшов до лікаря:

– Докторе, що ж ви наробили? Я все зробив як ви порадили, а вночі жінка проснулась і їй захотілось побалуватись...Ото вона хап-хап оту штуку і давай шукать кінець, і поки до нього добралась, то і з балкона впала.

МАТИ І ДОНЬКА

Мати з донькою збираються через ліс іти в гості. Донька:

– Мамо, а раптом у лісі нас зґвалтують?

– Ой, доню, та не з нашим то щастям.

ПРАВИЛЬНО І ЗАКОННО

Лікар запитує у юриста:

– Скажіть, будь-ласка, що таке правильно і що таке законно?

– Та як вам пояснити, якщо я ляжу зверху на свою жінку, то це буде і правильно, і законно. А якщо прилаштуюся ззаду, то це не правильно, але законно.

– А якщо я ляжу на вашу спереду?

– Тоді це буде правильно, але незаконно.

– А якщо я на вашу ляжу ззаду?

– То це буде і не правильно, і не законно.

ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ І ПЕТЬКА

Вбігає сердитий Василь Іванович і до Петькі з порога:

– Терміново розшукай Анку!

– А в чому справа, Василь Іванович?

– Та от, прохожу по двору, аж дивлюсь Анка киває голою рукою і запрошує мене в лазню. Ну я, як і личить джентельмену – роздівся догола і йду, як завжди, за нею. Відкриваю двері – аж там партійні збори...

КОСИГІН І БУДЬОННИЙ

Якось, прогулюючись по Червоній площі в Москві Косигін підійшов до могили Будьонного, а той його просить:

– Слухай, Коля, будь добрий, приведи мені коня.

Здивувався Косигін і вирішив порадитись з Ворошиловим.

Ото і прийшли разом до могили. Будьонний як глянув, то ледве не заплакав з досади.

– Слухай, Коля, я ж тебе просив привести коня, а ти привів віслюка?...

1980 р.

ЧАПАЄВ У ЛІТАКУ

Якось Петька вирішив покатати Василя Івановича в літаку.

Той погодився. Але коли Петька зробив мертву петлю, як Василь Іванович почав сміятись. Тоді Петька повторити і ще одну мертву петлю. В.І. почав сміятись ще дужче. Тоді Петька не стримався і питає у Чапаєва, чому той сміється? Василь Іванович подивився на Петьку і відповідає:

– Бо коли ти зробив перший раз петлю, то я, вибачай, перший раз вс...вся догори ногами.

– А чому засміялись, коли я зробив вдруге мертву петлю?

– Бо гімно потекло під пахи.

ЧАПАЙ НА БАМІ

Приїхав Василь Іванович на БАМ, аж дивиться пляж, а на пляжі в плавочках лежить Петька. Василь Іванович до Петькі:

– Слухай, що ти тут робиш?

– Працюю.

– Хм..., а ким же, цікаво?

– Ліфтером.

– Ти що, Петька, вирішив над командармом покепкувати? Та тут же одні палатки, навіть і будинків нема.

– Василь Іванович, нічого ви не розумієте. Та коли ці бідні, утомлені дівчата приходять з роботи, то я їм розстібаю ліфчики.

ХТО ВЗЯВ ІЗМАЇЛ?

Якось Чапай гукнув Петьку і тут же питає:

– Петька, хто взяв Ізмаїл?

Петька ніби з образою:

– Василь Іванович, а чому ви як тільки хтось щось свисне, так відразу все на мене валите?

БУГАЯ ВЕДУТЬ

Утікає Василь Іванович з Петькою від біляків, а ті насідають. І скрізь, куди не кинеш оком – голий степ, сховатись ніде, і, раптом, Петька згадав, що у їх є коров’яча шкура. Аж дивляться і воронка поруч. Чапай до Петькі:

– Ставай ти спереду, а я ззаду.

Біляки догнали їх і не повірили очам: нема ні Петькі, ні Чапаєва, ніби крізь землю провалилися, а на їх місці корова пасеться.

– Ану Йване,– полковник до біляка,– принеси їй охапок сіна.

– Що робити?– Петро до В.І.

– А що робити? Їж! Твою мать…

А коли з’їв, то принесли відро помий. Петька знов до Чапаєва:

– Що робити, Василь Іванович?

– А що робити? – Пий! А коли Петька випив, як тут же почав сміятись.

– Ти що з глузду з’їхав, що смієшся,– Чапаєв до Петькі.

– Василь Іванович, ген бугая ведуть…

6.6.1976 р.

КУДИ МЕНІ СТАВАТИ?

Якось на вечірній провірці Чапаєв виставив полк і подав команду:

– Одружені один крок, а неодружені два кроки вперед руш.

Всі стали згідно з поданою командою і тільки Петька бігає то в перший ряд, то в другий, а потім звертається до Чапаєва:

– Василь Іванович, а куди бл..унам ставати?

– Ставай за мною.

ЧАПАЙ І ЗОЛОТА РИБКА

Якось Чапаєв спіймав золоту рибку, а вона і проситься:

– Чоловіче, відпусти ти мене, а я за це виконаю тобі любі твої три бажання.

– Добре,– сказав Чапаєв,– пливи.

Рибка відпливла і питає:

– Так яке твоє перше бажання?

– Дай мені справжні командирські хромові чоботи.

Чапаєв не встиг і оком кліпнуть, як на ньому вже появились хромові чоботи.

– Яке твоє друге бажання?

– Хочу, щоб у мене була кожана тужуртка, як у Фурманова.

– Одягай,– сказала рибка.

– І яке твоє третє бажання?

– Зроби, щоб у мене було таке, як у того коня, що пасеться.

А на другий день Василь Іванович хвалиться Петьці:

– Петька, пішли подивися, які в мене чоботи, а яка тужурка, а який у мене... і замовк.

І тут Петька як зарегоче та зарегоче. Чапаєв:

– Ти що пасльоном об’ївся?

– Василь Іванович, та там же паслась кобила, а не кінь.

ГЛУХОНІМА

Василь Іванович до Петькі:

– Жениться тобі вже пора.

– А на кому, Василь Іванович?

– Як на кому? Та на любій бабі з нашого полка.

– Та ж вони усі б..ді.

– Неправда. Ану вистроїть полк.

Вистроїли полк. Василь Іванович подає команду:

– А ну, б..ді, два кроки вперід руш!

Всі рушили і тільки одна стоїть і посміхається, як в полі Іван – чай.

– Бачиш, а ти говорив, що всі б..ді. От і женись!

Женивсь Петька, а на другий день приходить до Василя Івановича і ледве не плаче.

– Ти чого, Петька.

– Василь Іванович. Та ж вона не тільки б..дь, а ще і глухоніма.

ЯК ЧАПАЙ ПОСТУПАВ У АКАДЕМІЮ

Поступав Василь Іванович у академію і провалився. А після нього і Петька рішив випробувать свою удачу і теж провалився. А коли зустрілись, то Василь Іванович і питає у Петькі:

– Ну як там, Петька, про мене згадували?

– Згадували, Василь Іванович. Якимся птахом називали.

– Орлом?

– Та ні! – Василь Іванович.

– Соколом?

– Ні, Василь Іванович, а тим що довбе – довбо…дятлом.

1976 р.

ВЕРБЛЮДИЦЯ

По морю, проз необжитий острів пропливав корабель і невідомо з яких причин затонув. Встиг врятуватися всього лише один чоловік, якого хвилею прибило до берега острова. Коли він піднявся і ознайомився з островом, то виявилось, що острів був безлюдний, а з тварин жила лише одна верблюдиця, яка невідомо яким чином появилась на осторві. Пройшов деякий час, чоловік приручив верблюдицю, а потім вирішив її трахнути. Та як він не старався до неї прилаштуватися, а в нього нічого не виходило, бо тільки він до неї прилаштується, як вона візьме та й відійде. І так кожен раз приходилось починати все спочатку. І так протягом багатьох років. Та одного разу, обходячи свій острів, він побачив на березі напівживу, божественної краси, непритомну жінку, яка лежала на піску. Він її врятував. І за це, в знак вдячності, вона йому сказала:

– За те, що ти врятував мені життя, проси в мене все, що забажаєш, я виконаю любе твоє бажання.

– Добре,– сказав чоловік, взяв її за руку і повів у глиб острова. Там він розшукав непідступну... Верблюдицю. А коли підриштувався як слід, звернувся до жінки:

– А тепер потримай, будь-ласка, Верблюдицю.

От і мораль. Людина, якщо вона чимось захопилась – вона нікого не чує і нічого не бачить, хоч ви її бийте молотком по голові, а тому і не надривайтесь. В такий час ви до неї не достукаєтесь і не підступитесь. На все свій час.

ЖЕНИСЬ, ПЕТЬКА!

Василь Іванович до Петькі:

– Петька, ти чому не женишся?

– А на кому, Василь Іванович?

– А на Анці.

– Так вона ж б..дь, Василь Іванович.

– Хто це тобі сказав?

– Вся дивізія говорить.

– Ану гукай Анку.

Приходить Анка. Василь Іванович до Анки:

– Ану ставай раком, – і тут же до Петра:

– А ну сунь руки… між ноги.

Петька всунув.

– А тепер хлопай, Петька.

– Не можу.

– От бачиш, а говорив, що вона б..дь.

7.8.1964 р.

ДРУГИЙ КУЛЕМЕТ

Вбігає Петька до Чапаєва і говорить:

– Василь Іванович, мені потрібний другий кулемет.

– Навіщо він тобі, як в тебе вже один є?

– О, Василь Іванович, темнота ти, як був, так і є. Комуністів стрілять буду.

– Так навіщо два?

– А коли я одним стрілятиму, то щоб другий охолоджувався.

ЩО ТАКЕ ДЕМОКРАТІЯ І ГЛАСНІСТЬ?

Петька до Василя Івановича:

– Скажіть мені, що таке демократія і що таке гласність?

– Демократія, Петька, ну це як у тебе є бурка і в мене є бурка, в тебе є хромові чоботи і в мене є, ну і т.д. Хверштейн?

– Зрозумів. А що таке гласність?

– Це, Петька, коли можеш говорити на начальство все що ти захочеш.

– І нічого не буде?

– Нічого не буде, Петька,– ні чобіт хромових, ні бурки, ні коня. Одним словом – нічого не буде.

ХОРОБРИЙ ЗАЄЦЬ

Одного разу Заєць напився та й каже:

– Оце, якби зараз мені зустрівся Лев, я б його розідрав на шматки.

Але тільки він це сказав, аж дивиться, а тут і Лев:

– Ти звідки, Зайчику,– запитав він лагідно.

– З хрестин,– затрусився Зайчик і став на задні лапки. Та ледве сказав це – як тут же упав і заснув. Лев хотів його з’їсти відразу, а потім подумав: п’яний, гріх його зараз їсти. Хай краще прокинеться. Сів і чекає. Аж дивиться, прямісінько на нього біжить Тигр. Лев кинувся на Тигра, Тигр на Лева та так билися, аж поки один одного до смерті загризли. А коли Зайчик прокинувся, то побачив мертвих – Лева і Тигра, почухав потилицю та й каже:

– От що можна зробити під п’яну руку і нічого не пам’ятать!

Друкував у журналі «Перець».

ГРОШІ І МУЗИКА

Якось стоять два друзі і один говорить до іншого:

– Ти тільки послухай, яка музика лине.

– А ти мені зуби не замовляй. У мене колись під таку музику гроші з кишені витягли.

29.9.1959 рік.

ЗАВТРА ПАСКА

Зібралися Віцин, Нікулін, Моргунов і жартують:

– А завтра паска буде. Будемо паску красить,– сказав Моргунов.

– І яйця також,– продовжив Нікулін.

– Ото лоскотно буде,– відповів Віцин.

КУДИ СУЧКУ ВЕДЕШ?

Жіночка веде собачку на ланцюжку, а назустріч іде чоловік і питає:

– Куди це ти сучку ведеш?

– А це не сучка, а собака чоловічої статі,– відповіла жінка.

– А я не у вас питаю.

ЯК ЇЖАКИ ТРАХАЮТЬСЯ?

На партзборах розглядалось питання про антиморальну поведінку деяких членів партії, зокрема про поведінку тов. Іванова.

В цей час, поки йшли дебати, то Іванов весь час прикладав пальця одної руки до пальця другої і весь час шевелив губами. Секретар парторганізації те помітив і запитує:

– Тов. Іванов, про що це ви так усердно думаєте,– що весь час жонглюєте руками і губами?

– Та от цікаво, товаришу парторг, а як їжаки трахаються?

А Я ВСЕ ДУМАЮ

Лає свекруха невістку за те, що та не наварила борщу, а та стоїть, як вкопана і, посміхаючись, мовчить.

– Чому ти мовчиш?– свекруха достає невістку?

– А я все думаю.

– І що ж ти думаєш?

– А чи не поцілували б ви мене в одне... місце. Показати куди?

– Почекай, хай я ось діда погукаю.

ЩЕ НЕ ПЕРЕВІРЯЛАСЬ

Маврикіївна приїхала з Америки, а Микитівна і запитує:

– Маврикіївна, що ти привезла з Америки?

– Не знаю, подруженько, поки ще не перевірялась.

ЯКЩО РОЗСМІШИШ...

Привела жінка коханця додому та й говорить до нього:

– Оце, якщо розсмішиш мене так, щоб я аж упісялась, то дам. А в цей час на шафі сидів її чоловік, якого вона не бачила, а коханець помітив і до коханки:

– Е, моя дорогенька, як ти зараз побачиш, хто сидить на шкафу, то ти не лише упісяєшся, а ще і укакаєшся.

1976 р.

МИКИТА І КОСАР

Їде Микита Сергійович полем, аж дивиться косар косить.

Він підійшов до нього, поздоровкався, подивився, як той косить траву, і говорить до нього:

– Ти косиш косою, яка косить лише в одну сторону, а я тобі дам ось цю, якою можна косити відразу на дві сторони, – постояв трохи, подивився, як косар косить, а потім прив’язав йому ззаду граблі, щоб той відразу ще й сіно згрібав і говорить:

– Так і коси. І поїхав.

Косить косар траву і заодно підгрібає. Піт із нього ручаями ллється, кляне вже того Микиту як тільки вміє – і вздовж, і впоперек, коли дивиться аж ось і Микита вже їде. Кинув він косу, граблі, а сам гайда в кущі. Микита за ним, догнав косара та й питає:

– Щось я не розумію тебе, Іване. Я тобі везу орден за чудову роботу, а ти ні з того, ні з сього від мене втікаєш?

– А хрен тебе знає, що ти мені везеш. Може ти везеш вила, щоб я їх нахромив на член та відразу ще і скирдував?

1961 р.

МИКИТА І СТУДЕНТ

Якось Микита Сергійович дав наказ СБУ розшукати ту людину, яка про нього складає анекдоти. Довго шукали і, нарешті, знайшли. Ним виявився студент із гуманітарного вузу – Петька Розтяпкін. Привели його до Микити в Кремль. Микита Сергійович подивився на студента і говорить: зараз у нас обід, а тому за обідом, прошу, анекдоти не складати і тут же почав розповідати, що в 1975 році у нас у кожного – буде своя квартира, власний автомобіль, дача, а ще через два-п’ять роки ми вже будемо жити при комунізмі. Сала і м’яса в країні буде вдосталь, речами ширпотребу будуть завалені всі магазини і т.д. і т.д.

Одним словом, студент слухав, слухав все, що говорив Микита і звертається до нього:

– Дорогий, Микита Сергійович, ми ж з вами домовились, щоб підчас обіду анекдоти не складать.

ЗЛОПАМ’ЯТНИЙ

То якось дідусь із бабусею обідають, а потім дідусь як лусне бабу ложкою по лобі, а бабуся до нього:

– Ти що, старий дурню, зовсім з глузду з’їхав? За що це ти мене так огрів?

– Та як згадаю, що тебе колись взяв не дівчиною, то й зараз зло бере.

м. Київ. 1959 р.

ЗАЛИШИВСЯ Б АБАЖУР

Одна подружка хвалиться іншій:

– Ти знаєш, Люсінька, я рішила викинути всі ті речі, на яких і в яких я будь-коли зраджувала своєму чоловікові.