Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути

Вступ

Наша Батьківщина здавна славилася високорозвиненим бджільництвом і в сусідніх державах називалася «медоточивою» країною. З історичних даних відомо, що народи нашої країни завжди займалися бджільництвом (пасічництвом) і діставали добрі збори меду. Перший російський історик-літописець Нестор (1056—1114) писав, що в X сторіччі на Русі було широко розвинене бджільництво і мед був одним із головних товарів експорту.

У 1525 р. історик Павло Іовій Новокомський [1] писав, що в Московській землі «найпевніші жнива бувають від воску та меду. Бо вся країна переповнена дуже плодючими бджолами, які виготовляють чудовий мед».

Адам Олеарій у своїх докладних описах подорожі голштінського посольства в Московію в 1633, 1636 і 1639 рр. відзначив: «Мед і віск, які можна знайти скрізь по лісах, там у такій значній кількості, що росіяни, крім того, що вживають самі перший для варіння напою медового, а другий — на воскові свічки, для домашнього вжитку... але зайвину величезними частинами продають в інші землі».

Сприятливі кліматичні умови, достаток медоносних рослин зробили бджільництво важливою галуззю народного господарства нашої країни.

Талановиті пасічники (П. І. Прокопович, В. Ф. Ващенко, М. О. Дернов та ін.), а також вчені, що працювали в галузі бджільництва (О. М. Бутлеров, М. М. Кулагін, І. О. Каблуков, Г. О. Кожевніков та ін.), зробили багато цінного для розвитку раціонального бджільництва.

Пасічники з подякою згадують П. І. Прокоповича (1775—1850), який у 1814 р. винайшов розбірний рамковий вулик. Організована П. І. Прокоповичем на Україні пасіка була зразковим бджільницьким господарством того часу щодо кількості бджолиних сімей і постановки раціонального бджільництва.

На пасіку П. І. Прокоповича з'їжджалися пасічники з різних районів країни і з закордону, щоб перейняти передовий досвід пасічництва.

У 1828 р. при пасіці П. І. Прокоповича була організована перша в Росії і в Європі школа бджільництва.

Проте, незважаючи на великі досягнення в галузі пасічництва, умови життя царської Росії не сприяли розвиткові цієї важливої галузі сільського господарства. Досить сказати, що в 1910 р. в Росії нараховувалося всього лише 5 715 000 сімей бджіл (з них тільки одна п'ята утримувалася в рамкових вуликах). Особливо сильно потерпіло вітчизняне бджільництво в роки першої світової, а потім громадянської війни. Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила значні перспективи в його розвитку. В газеті «Известия» від 11 квітня 1919 р. була опублікована підписана В. І. Леніним постанова «Про охорону бджільництва»[2].

Цей чудовий документ відіграв значну роль у справі розвитку цієї галузі сільського господарства.

Організація колгоспів і радгоспів та п'ятирічні плани розвитку народного господарства створили сприятливі умови для розвитку пасічництва. На 1940 р. Радянський Союз мав понад 100 000 колгоспних пасік з 10 млн. бджолиних сімей і зайняв перше місце в світі щодо збору меду. Німецько-фашистські варвари розграбували тисячі колгоспних і радгоспних пасік і знищили понад 2 млн. сімей бджіл.

У післявоєнні роки завдяки безустанному піклуванню Комуністичної партії і Радянського уряду колгоспно-радгоспне пасічництво в нашій країні було повністю відновлене. Тепер Радянський Союз щодо кількості бджолиних сімей і рекордних зборів меду займає перше місце в світі.

Мед є не тільки приємним, високопоживним дієтичним продуктом, але завдяки своєму складному хіміко-фізичному складові і лікувальним засобом при ряді захворювань. Мед сприятливо впливає на підвищення опірності дитячого організму до інфекцій, і на відміну від багатьох ліків діти охоче приймають його як ласощі.

Бджолина отрута також є лікувальним засобом, про який було відомо ще в глибокій давнині. Народна спостережливість давно установила, що бджолина отрута є цінним засобом при лікуванні такого тяжкого захворювання, як ревматизм. Літературні дані, наші багаторічні спостереження і дані багатьох пасічників підтверджують позитивне діяння бджолиної отрути при ревматизмі. Проте ревматизм не є єдиним захворюванням, при якому проявляються високі лікувальні властивості бджолиної отрути. Бджолина отрута успішно застосовується при лікуванні невралгії, невритів та деяких інших захворювань.