Місто Страшної Ночі

Короткий словник іншомовних слів та виразів[107]

Адха — пів.

Аллах-о-акбар! — Аллах великий!

анкас — залізне слоняче стрекало.

Аслі нагі! Хараб! — Це шахрайство! Партач!

ахіста — поволі.

аччха — добре.

Банджара — торговець збіжжям.

бадмаш — негідник; про дітей — шибеник.

банао — дурисвітство.

банія — крамар, часом і лихвар.

Бапребап! — здивований або скрушний вигук.

бара-малум — старший помічник капітана; дослівно — «дуже тямущий».

басті — селище, передмістя, міська дільниця.

бат — мова, слово.

бахадур — герой, богатир; додавалося до титулів вищих англійських офіцерів.

бахут ачча — дуже добре.

бгішті — водонос.

бгуса — полова.

боло — скажи, говори.

бурка — довга чадра, що вкриває всю постать магометанки.

Гуру — духовний учитель; тут ідеться про жерця.

Ґазі — у магометан назва воїнів, захисників віри.

ґопі — пастушка.

Дакайт — розбійник.

дакайство — розбійництво.

данґрі — цупка синя бавовняна тканина; тут — штани з такої тканини.

дгака — криваво-червона квітка.

деодар — гімалайський кедр.

дехка — бач.

джаду — чаклування.

джайна, джайнізм — одна з індійських релігій, близька до буддизму.

джальді — хутко.

джаханнум ке муафік — яку пеклі.

джібунвал — баковий матрос.

джхіль — озеро.

дут — іди.

Занан — жіноча половина дому.

Ікка — візницька бідка.

Котваль — начальник міста або міської варти.

кос — індійська міра відстані, близько 4 км.

кулі — служники.

кхервари — одна з народностей Індії.

Лакрі — дрючок.

лакх — сто тисяч.

лашкар — матрос.

лінгва-франка — суміш португальської з малайською.

лота — круглий мідний глек.

Ля Іллаха іль Аллах! — Нема Бога, крім Аллаха! (Побожний вигуку магометан).

Малум — розуміти.

мантра — молитва або заклинання.

мата — віспа.

махаджан — лихвар.

махаут — погонич слонів.

мемсахіб — тобто біла пані (мем — скорочене звертання «мадам»).

Нума — різновид дерева.

Пака — тривкий.

панкха — велике підвішене віяло.

парда-нішін — дослівно: «та, що за завісою», тобто заміжня.

парії — найнижча каста в Індії.

патани (пантани) — нащадки афганців з війська мусульманських завойовників; жили переважно на північному заході Індії. Тут — дикі розбійники з гір.

пахарі — народність на заході Гімалаїв, дослівно «горяни».

піпал — фігове дерево.

Рао — те саме, що раджа, князівський титул в Індії.

Рао-сахіб — пан раджа.

Самджа — зрозумів.

саркар — влада, уряд.

сахіб — титул, що звичайно прикладається до англійців, пан.

сахіб-бахадур — пан богатир (пан герой).

серанґ — боцман.

суур — свиня.

Тар — телеграма.

тат (тату) — коник.

тахіб — див.: сахіб.

телі — олійники.

туфан — буря, ураган.

Хавальдар — сержант у тубільних військах.

Хам декхта ге! — Я пильную!

хідматгар — слуга.

хукка — кальян, курильний пристрій, де дим проціджується крізь воду.

хуш — задоволений.

Чал — їдь.

чірія — пташка.

чуп — мовчи.

чхота — маленький.

чхота-сахіб — «молодший пан», тобто помічник.

Шайтан ке муафік — як чорт.