Многії літа. Благії літа

Не вір почуттям, вір розуму

Чим старішими стають люди, котрі живуть духовним життям, тим яснішає їх розум і свідомість. Невігласи з роками тупіють ще більше.

Не бійся незнання, бійся облудного знання. Від нього все зло світу.

Не довіряй своїм почуттям, вони брешуть. Ні батько, ні мати, ні рідні, ні близькі не зроблять для тебе стільки доброго, як твій розум, що обрав вірний шлях.

Коли що-небудь тебе засмучує і мучить, згадай, як раніше тебе засмучувало дещо таке, про що ти зараз згадуєш спокійно і байдуже.

Не кажи неправду або напівправду, бо це — ціла брехня. А від цього неспокій у крові.

Ніяке горе не є настільки великим, як страх перед ним.

Якщо будеш докладати свій розум до всього того, що стається з тобою, то ніщо в світі не буде служити тобі перепоною чи гнітом на тому шляху, який тобі призначений. Ти ніколи не будеш нарікати на свою долю, ані на людей. Не станеш їх засуджувати чи пристосовуватися до них. Не вважай, що це пусте. Хіба мало для тебе прожити все своє життя розумно, спокійно і радісно?!

Не сперечайся, не нав’язуй свою думку. Нехай це роблять дурні.

Нужда і нещасні випадки — найкращі твої вчителі.