Многії літа. Благії літа

Сохташ тримаєш — поміч маєш

(Сохташ — це повір’я, звичай, але не забобон)

Двічі не здоровкатися — бо посуд буде битися.

Напився води, решту з горняти не виливай у відро — бо криниця не буде прибувати.

Сміття з підметеного двору бодай жменьку на вулицю тупнути — щоб усе недобре з чужими ногами пішло.

Насіння нікому не зичити, доки сам не посієш.

Пораючись на дворі чи на городі — двері приперти віником. Недобрий гість не внадиться.

Коли розв’язуєш вузлик — дуй на нього. Одразу розв’яжеться.

Якщо в хаті щось не можеш знайти — перев’яжи ниткою ніжки столу. І уважно ще раз оглянься.

Якщо годинник перестав ходити — дай йому відпочити. А потім знову заведи.

Хворий чорний одяг нехай не одягає.

Болить голова — на старий хрест пов’яжіть хустку, нехай там повисить. Хворіє дитина — покладіть під хрест іграшку.

Якщо корова втратила молоко, треба вранці взяти її на мотузок і спокійно провести її по ближнім хуторам довкола села — так, щоб замкнути цим колом хлів.

Корову не пускати на відкриту пашу в русальну п’ятницю, Великодну п’ятницю, Дев’ятий четвер і Вознесіння.

Не втонеш, якщо вирівняєшся на воді хрестом, очима до неба. І намагайся спокійно й глибоко дихати.

Перед далекою дорого чи важливою справою -позичте окраєць хліба в коваля чи іншого майстра, який у поті чола заробляє свій хліб. І візьміть із собою.