На краю Ойкумени

Примітки

1

Берил — мінерал з групи алюмосилікатів. Твердість 7,5–8. Різновидності, прозорі й забарвлені в густий смарагдовозелений колір, називаються смарагдами і являють собою дорогоцінне каміння. Синюватоблакитні різновидності називаються аквамаринами, рожеві — гороб'євитами.

2

Шаблезубі тигри — вимерла група великих кішок. Жили наприкінці третинного і в четвертинному періоді (від 6 мільйонів до 300 тисяч років тому). Відзначалися довгими (до 0,3 метра) іклами верхньої щелепи і пов'язаною з їхнім розвитком здатністю дуже широко роззявляти пащу. Певно, полювали на найбільших травоїдних звірів.

3

Ойкумена — населена земля, оточена, за уявленнями стародавніх греків, кільцем пустельного, безлюдного суходолу, який омивається довкола океаном.

4

Енніада — батьківщина Пандіона, південний куток Акарнанії, країни в південно-західній частині Північної Греції. Мова йде про стародавню Грецію, до її об'єднання й розквіту в XI–X ст. до н. е.

5

Гіперіон, пізніше Феб, — бог сонця у греків.

6

Аеди — народні співці за стародавніх часів історії Еллади. Згодом стали називатися рапсодами.

7

Колісниця Ночі — Великий Віз.

8

Фратрія— об'єднання кількох родів. Із фратрій складалося плем'я за давніх часів, коли ще сильним був родовий суспільний уклад життя.

9

Еліда — область в північно-західній частині Пелопоннеського півострова.

10

Хіматіон — верхня одежа еллінських жінок: прямокутний шматок тканини у вигляді шалі. Накидався через плече, в негоду надівався і на голову.

11

Хітон — довга одежа без рукавів з тонкої тканини. Хатня одежа еллінських жінок.

12

Пандіон має на увазі східну частину Греції, де в доеллінський час у другій половині II тисячоліття до нашої ери (1600–1200) була у розквіті так звана мікенська культура, що безпосередньо заступила крітську. Егейська, або крітська, культура — ще нерозгадана культура доеллінського періоду в Середземномор'ї (приблизно II тисячоліття до нашої ери).

13

Мікени, Тірінф, Орхомени — культурні центри Мікенської епохи.

14

Стадія — міра відстані, приблизно 150 метрів.

15

Місто Кносс — центр егейської (крітської) культури.

16

Жест прохання в стародавній Елладі

17

Лікоть (приблизно 0,5 метра) — основна міра довжини за стародавніх часів.

18

Айгюптос — грецька назва стародавнього Єгипту. Походить від перекрученого єгипетського Хет-Ка-Пта. Палац духа Пта — друга назва міста Білих Стін, Мемфіса.

19

Темен — земельний наділ великого вождя.

20

Вбивця піддавався кривавій помсті з боку родичів, але він міг заплатити пеню за згодою і тим самим уникнути переслідувань.

21

Мається на увазі Корінфська затока.

22

Область у східній частині Греції.

23

Тезей — герой еллінських міфів, який відправився на Кріт і там переміг в підземеллях лабіринту чудовисько Мінотавра. Щороку найкрасивіші дівчата і юнаки були приречені стати жертвою чудовиська. Тезей позбавив рідну Аттіку від кривавої данини царю Кріту.

24

Геката (та, що далеко вражає) — богиня місяця і чаклунства у еллінів.

25

Карія — країна на узбережжі західного краю малоазіатського півострова.

26

Вимірюванням тіні визначали час у стародавній Елладі.

27

Так званому «шиферному місті», стародавная назва якого залишалася невідомою.

28

Тір — стародавня столиця Фінікії на південь від сучасного Бейрута, на півдні сучасної Сірії.

29

Ворота Туманів — Гібралтарська протока.

30

Туманне море — Атлантичний океан.

31

У кораблів стародавніх мореплавців було два стернових весла, по одному з кожного боку корми.

32

Та-Кемт (чорна земля) — в розмовній мові Кемт або Кеміт (просто «чорна») — так називали самі єгиптяни свою країну.

33

Афрос — піна по-старогрецькому.

34

Так називалось у єгиптян Середземне море.

35

Туруша — етруск.

36

Кефті, або кефтіу — по-єгипетському значить «позаду», назва Кріту і народу, що його населяв.

37

Ханебу — люди Півночі.

38

Великий Дім (пер-о, звідки пішло староєврейське «фараон») — алегоричне найменування єгипетського царя-фараона, якого заборонялося називати його ім'ям.

39

Корона фараона подвійна — червоно-білого кольору на знак влади над «обома країнами» — Верхнім і Нижнім Єгиптом. Червона корона — Нижнього Єгипту, біла — Верхнього.

40

Овальною рамкою обводилися ієрогліфи, з яких складалося ім'я фараона.

41

Стріла — Стрілець. Ранній захід цього сузір'я означав кінець зимових бур.

42

Екуеша — збірна назва народів Егейського моря.

43

Храм у Карнаку, поблизу сучасного Луксора.

44

Сфінкси.

45

Хатшепсут — цариця XVIII династії (1500–1457 рр. до н. е.).

46

Знаменитий храм Хатшепсут в Дейр-ель-Бахрі.

47

Храм Ментухотепа — фараона Середнього царства (Ментухотеп IV, XI династії, близько 2050 р. до н. е.).

48

Переважно руйнувалися храми Середнього царства (2160–1580 рр. до н. е.) через велику кількість в них добре обробленого каміння.

49

Стародавнє царство — з III до VIII династії (2980–2445 р. до н. е.).

50

Нове царство — XVIII–XIX династії (1580–1205 рр. до н.е.).

51

Азем — електрон грецькою мовою.

52

Ахетатон (тепер Тель-ель-Амарна) — столиця фараона Ехнатона.

53

Сикомор — фігове дерево, смоківниця.

54

Фараон Ехнатон (Аменхотеп IV) — 1375–1358 рр. до н. е., що намагався запровадити в Єгипті нову релігію з єдиним богом — сонячним диском Атоном.

55

Сеп — провінція.

56

Пта — один з головних (восьми) богів Єгипту.

57

Ка — за єгипетськими віруваннями, розумна душа.

58

Ба — тілесна душа, привід тіла.

59

Гавань Суу — нині Коссейр на Червоному морі.

60

Лазурові Води — Червоне море.

61

Пунт — легендарна країна, багата золотом і пахощами; за уявленням єгиптян, знаходилась біля верхів'я Нілу, в Країні Духів Та-Нутер. Пізніше, коли єгиптяни почали плавати далеко на південь, країни, відкриті ними на східному узбережжі Африки, на південь від Сомалі, дістали назву Пунту.

62

Ра — ім'я бога сонця в Стародавньому царстві — верховне божество.

63

Чорна бронза — особливо твердий сплав міді з рідкісним металом. Стародавні металурги вміли способом додавання до бронзи цинку, кадмію та інших металів здобувати сплави високої твердості.

64

Аату — заколотники.

65

Ворота Півдня — міста Неб і Севене, нині Сієнна і Ассуан, на островах Елефантіна і Філе.

66

Нуб — (золото по-єгипетському) — загальна назва всіх країн на берегах Нілу від першого порога, пізніше — Нубія.

67

Хірхуф — начальник провінції Неб, мандрівник вглиб Африки при VI династії (2625–2475 рр. до н. е.).

68

Менхеперра— тронне ім'я Тутмоса III, фараона-завойовника, великого державного діяча (1501–1447 рр. до н. е.).

69

Країна Вават — частина сучасної Нубії, відрізок долини Нілу між сучасними Ассуаном і Хартумом.

70

3вір Сетха (окапі) — своєрідна жирафоподібна тварина із стародавньої родоначальної для жираф групи. Нині збереглася тільки в дрімучих лісах Конго, а раніш водилася по всій Африці, було її багато в дельті Нілу Стародавні єгиптяни взяли з неї образ свого грізного бога Сехта. Земляна свиня (та-рірі — по єгипетському трубкозуб) — своєрідний риючий африканський ссавець.

71

Усермар-Сотепенра — тронне ім'я Рамзеса II (1229–1225 рр. до н. е.), великого завойовника.

72

Приручені леви брали участь у боях Рамзеса II з хеттами.

73

Нефер-неферу — найкращий.

74

Маат — та, що бачить, богиня Істини.

75

Хет! — Нехай буде!

76

Мирні негри — так називалися в Єгипті негри, що служили у військах і в поліції.

77

Країна Куш — область долини Нілу і Нубії між другим і п'ятим порогами, де були стародавні країни Іам і Карой. Країна Іертет лежала нижче по течії від другого порога, країна Вават — між Воротами Півдня і країною Іертет.

78

Печерний храм Рамзеса II в Ібсамбулі.

79

Сенусерт III (легендарний Сезостріс) — 1887–1849 рр. до н. е., XII династії (2000–1788), який уславився величезними будівельними роботами.

80

Ріка Ароматів — Атбара, права притока Нілу.

81

Баобаби — специфічне дерево африканських саван.

82

Зонтичні акації, а також зонтичні форми мімоз.

83

Орикс, або сарнобик — велика антилопа, яку приручали в стародавньому Єгипті.

84

Білі носороги за стародавніх часів водилися більше на півночі Судану.

85

Південний Ріг — стародавня назва Гвінейської затоки.

86

Латерит — червоний залізистий грунт, що утворюється в південних країнах від вивітрювання вивергнутих порід.

87

Сансеверія — оригінальна рослина сухих латеритових степів.

88

Антилопа Уеллера (геренук) з довгою шиєю, яка стає на задні ноги, щоб дістати листя дерев.

89

Колючі шишки трави асканіту.

90

Буйволи африканські.

91

Канделябровий молочай, із групи молочайних, з вигляду схожий на кактус (характерні для пустині африканські рослини).

92

Дерево з родини стеркулійовнх, що дає горіхи кола, нині відомі в усьому світі, як чудовий тонізуючий засіб.

93

Просо елевзина — африканське просо з шишками, усіяними безліччю дрібних чорних зерен.

94

Елелешо — запашна рослина Судану, споріднена з нашим тархуном.

95

Тюльпанове дерево з родини бігнонійових.

96

Слонова трава — величезний злак, до шести метрів заввишки.

97

Амбаг — дуже легкий і товстий очерет, до семи метрів заввишки.

98

Фламінго— болотний птах з довгою шиєю, довгими ногами і великим, круто загнутим донизу дзьобом, красивого рожевого кольору.

99

Дві ріки — маються на увазі Бахр-ель-Араб та Бахр-ель-Газаль, що за стародавніх часів були багатоводніші, ніж тепер.

100

Павіани.

101

Пальми дулеб.

102

Права ріка тепер називається Шарі.

103

Ліва ріка має тепер назву Убангі — головна притока Конго.

104

Лобелії.

105

Бородавочник — дика свиня з величезними іклами для виривання коріння.

106

Деревовидні папороті ціатея і тодеа заввишки до 10 метрів.

107

Дерева різних порід: залізне дерево, фікус, жовте дерево, макаранга, полісціас і багато інших.

108

Дерево хайя, з м'якою древесиною.

109

Дерево пахощів.

110

Загородки із слонових бивнів можна було зустріти по верхів'ях Нілу в шиллуків ще в середині XIX століття.

111

Прісні моря — ряд великих озер Східної Африки.

112

Кенія і Кіліманджаро — дві височезні вершини Африки з вічними снігами і льодовиками.

113

Плавучі селища трапляються тепер на великих озерах. Побудовані на великих плотах.

114

Замбезі з її знаменитими водопадами Вікторія.

115

Степ голубих трав — південноафриканський степ. Південна Африка відзначається особливою рослинністю, в якій переважають сизі, голубуваті і зеленуватоголубі забарвлення рослин.

116

Дерева з дзеркальноблискучим листям характерні для лісів Південної Африки.

117

Різні види алое родини лілейних, а також драконових дерев.

118

Народи готтентотського типу за стародавніх часів були значно більше розповсюджені, ніж тепер. Є підстави гадати про їх спорідненість із стародавніми єгиптянами.

119

Алмаз.

120

Зона великих латеритових відкладів Західної Африки.

121

Кора дерева іохімба з родини маренових, до яких належать також хінне і кофейне дерева.

122

Олійна пальма має в своїх плодах багато олії.

123

Банани.

124

Підбадьорююче листя — листя стеркулійових або тютюну та інших рослин, що мають у собі збудливі речовини.

125

Xаріти, пізніше Грації, — богині жіночої чарівності та граціозності у еллінів, Харіт було три.

126

Чорне дерево дають ядрові колоди різних видів африканських дерев, головним чином родини ебенових, а також дальбергія з родини бобових.

127

Гема — невеличке зображення, вирізане на прозорому камені, на відміну од камей, що вирізувалися на непрозорих каменях.

128

Острів Наксос — найбільший острів у групі Кікладських островів на півдні Егейського моря.

129

Магелланові хмари, Велика і Мала, — великі зоряні скупчення і туманності в небі Південної півкулі.

130

Вугільний мішок, — чорне скупчення непрозорої речовини в небі Південної півкулі.

131

Комбрет

132

Аїд — підземне царство, в уявленні еллінів, куди потрапляють душі померлих після смерті.

133

Велика Лівійська затока — затока Великий Сірт на північному узбережжі Африки, на захід від Єгипту.