Розділ 3. День Кудс
Обов’язок мусульман у день Кудс
Що людям слід робити по відношенню до цих трьох найважливіших та чутливих проблем [злочини Ізраїлю, спротив народу Палестини та мовчання міжнародної спільноти]? Вони можуть вийти на вулиці на день Кудс (день Єрусалиму, відзначається в останню п’ятницю місяця Рамадан – прим. перекладача) та вигукувати гасла. Вони можуть стиснути кулаки й показати муджагидам і повсталому народу Палестини: «Ми вас підтримуємо. Хоча наш уряд не може допомогти вам або застерігає інших від допомоги вам, знайте, що наші серця з вами.» Це буде джерелом наснаги для них. Це буде велика допомога.
День Кудс: символ протиборства правди і брехні
Перш за все, я вважаю своїм обов’язком виразити подяки великій іранській нації за ту велич, що була показана усьому світу на день Кудс. Вони зробили багато зусиль протягом цих років щоб підірвати авторитет дня Кудс, який є символом протиборства між правдою та брехнею. День Кудс символізує протиборство між табором правди і табором брехні, між табором справедливості й табором пригноблення. День Кудс не є приводом лише для Палестини: це привід для ісламської умми. Це день, коли мусульмани повинні чітко вигукувати гасла проти ракової пухлини сіонізму, що охопив ісламську умму своїми агресивними щупальцями окупантів, проти тих, хто нам заважає та проти нахабних сил. Це має глобальний посил. По-перше, це показує, що ісламська умма не поступиться перед гнобителем, навіть якщо цей гнобитель підтримується найбільш потужними державами світу. Вони зробили чимало зусиль щоб підірвати авторитет дня Кудс, а цього року зробили навіть більше зусиль. Але день Кудс в ісламському Ірані, у Тегерані, показав кожному, в якому напрямку рухаються Революція та іранська нація. Він показав рішучість іранської нації. Він показав, що їхні махінації, хитрощі, гроші та політична злоба не мають жодного ефекту на моральну силу іранської нації.