Розділ 2. Перемоги та уроки


Повстання палестинців зруйнувало всі розрахунки Ізраїлю

Другим дуже важливим моментом є те, що це повстання зруйнувало всі розрахунки окупаційного сіоністського режиму. Тому що їхні розрахунки базувались на припущенні, що з часом палестинці втратять свою енергію та рішучість чинити опір після минулих утисків та після вигнання більш ніж половини населення із Палестини. Їхні розрахунки й припущення показали свою хибність. Коли тисячі й тисячі людей, що живуть в Палестині – а також непалестинців, що живуть у Лівані, Йорданії та інших країнах – рішучі до боротьби із сіоністським режимом, сіоністи більше не матимуть безпечної гавані, яку вони думали що збудують шляхом переселення непалестинських євреїв із усього світу. Сьогодні їхні розрахунки зруйновані. Ось чому їхній режим змушений був опиратися. Вони змушені це робити: не мають іншого вибору. Звісно, ті, хто штовхає сіоністський режим до спротиву, думають, що своїми бандитськими діями вони обов’язково встановити іще брутальніший режим, однак їхні розрахунки хибні. Це питання не є дріб’язковим. Це головне питання. Доля ісламського світу, доля кожної ісламської країни – а особливо тих, котрі близькі до цього джерела небезпеки та цієї пухлини корупції – залежать від долі Палестини.


Самовіддана палестинська молодь становить загрозу рівноцінну тій, яку може становити армія

Битва, яку розпочала палестинська нація не є битвою між двома арміями, тому не правильним буде сказати, що якась сторона має більше танків, ніж інша сторона. Це битва тіл та душ людей, що не бояться загинути. Кожна самовіддана молода людина, яка б’ється проти окупаційного режиму становиться для сіоністів загрозу рівноцінну тій, яку може становити армія. Такій молоді неможливо протидіяти танками, ракетами, бомбардувальниками та гелікоптерами. Коли людина – навіть цілком самотня – не боїться смерті й готова до самопожертви в ім’я Бога та виконання своєї обіцянки, тоді перетворюється на найбільшу загрозу для невірних матеріалістів. В результаті, ви бачите, що коли американці мають справу з палестинською молоддю, що готова стати мучениками, вони займають позицію проти них на найвищому державному рівні. Я певен, що їхня позиція марна. Дії палестинців, їхня самовбивча місія, не спровоковані сентиментами: їхні дії мають натхненні вірою в іслам, Судний День та загробне життя. Де б не було натхнення ісламом, там є загроза для нахабних сил. Щоб домінувати у Палестині нахабні держави мають боротися з ісламом. Війна проти ісламу означає війну проти ісламського світу й ця війна нікуди їх не приведе.


Посил 22-денної війни проти Гази

В ім’я Аллаха, Милостивого, Милосердного!

Дорогий брате, муджагид, пане Ханія,

Ми віддаємо шану вашому терпінню.

Терпіння, яке показали Ви, а також хоробрі самовіддані муджагиди Гази за останні двадцять днів (із листа до Ісмаїла Ханії, 15 січня 2009 – прим. перекладача) перед зіткненням із найбільш трагічними військовими злочинами в історії, піднесло прапор шляхетності в мусульманському світі. Ви довели, що сповнені віри серця мусульман, що вірять у Господа і в Судний День, а також сильна і гордовита душа мусульманина – який не може терпіти приниження і не може здатися перед гнітом і стримуванням – створили силу, яка цілковито обеззброїла репресивну і нахабну державу з добре екіпірованою армією.

Ізраїльська армія, що застрягла у болоті за воротами Гази і була осоромлена у Газі вашою жертовністю й волею до мучеництва, це та ж сама армія, що взяла під контроль важливі частини трьох арабських держав за шість днів. Ви можете гордитися своєю вірою та опорою на Господа, вашою вірою в священну обітницю, вашими хоробрістю, терпінням та жертовністю, тому що усі мусульманські нації гордяться цим сьогодні. Ваш джігад осоромив Америку та сіоністський режим, як і їхніх прибічників. Ваш джігад осоромив ООН та лицемірів ісламської умми.

Сьогодні не лише мусульманські нації, а й чимало європейських та американських націй щиро усвідомлюють вашу праведність. Ви вже виграли цю битву із допомогою Аллаха і Ви осоромите антигуманного ворога ще більше, якщо продовжите шляхетний спротив.

Пам’ятай, що «Не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе.» [Святий Коран, 93:3] і що «Скоро наділить тебе Господь твій, тож будеш вдоволений ти!» [Святий Коран, 93:5] Однак, трагічні й криваві події в Газі, особливо вбивства палестинських цивільних та невинних дітей в Газі, змушують наші серця кровоточити. Злочини, вчинені тими, хто окупував Палестину, наповнили наші серця смутком. Нехай Господь благословить вас і подарує вам скоро перемогу. Знайте, що Господь дотримується Своєї обіцянки: «Аллах неодмінно допомагає тим, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах – Всесильний, Всемогутній!» [Святий Коран, 22:40] і «Хто веде боротьбу, той веде боротьбу тільки для себе.» [Святий Коран, 29:6]

Арабські зрадники повинні знати, що їхня доля буде не кращою, аніж доля євреїв у Битві окопів (битва 626-627рр. поблизу Медіни – прим. перекладача). «Тих людей Писання, які допомагали їм, Аллах вивів із їхніх укріплень і вселив страх у їхні серця.» [Святий Коран, 33:26] Нації світу підтримують народ і муджагидів Гази. А ті уряди, що не підтримують народ Гази, лише поглиблюють розкол між собою та своїми народами і їхня доля вже зрозуміла. Якщо їх турбує їхнє існування та довіра до них, нехай пам’ятають ці слова Повелителя правовірних: «Ти мертвий, допоки правиш іншими. Ти живий, навіть якщо був убитий в боротьбі за свободу.» [Негедж ель Белегвах, проповідь 51]

Я віддаю честь Вам і вашій боротьбі в Газі, а також усьому вашому пригнобленому і повсталому народу. Окрім усіх зусиль Ісламської Республіки Іран щодо вашої підтримки, ми молимося за вас вдень і вночі, просимо Всевишнього надати вам терпіння та перемоги.

Уклін і боже благословення буде над Вами та благочестивими слугами Господа.


Поразки Ізраїлю в 33-денній та 22-денній війнах: ознаки стрімкого занепаду

Двома важливими подіями є неймовірна військова та політична поразка Ізраїлю проти Ліванського Ісламського спротиву в 33-денній війні в Лівані у 1427 році за ісламським календарем (2006 – прим. перекладача) та принизлива поразка сіоністського режиму в 22-денній війні проти народу та легітимного уряду Палестини в Газі.

Окупаційний режим – який здавався непереможний і надзвичайно могутнім, покладаючись на свою армію, зброю, політичну та військову підтримку Америки – був переможений двічі силами спротиву, які покладалися більше на Бога й на народ. На злобу всім військовим навчання, величезній розвідувальній мережі, підтримці Америки та деяких інших західних держав та співпраці з деякими лицемірами в світі ісламу, сіоністський режим зіткнувся із занепадом і крахом, а їхня некомпетентність стає очевидною у порівнянні з хвилею ісламського пробудження.

Загрузка...