На могилі Шевченка. ІІІ

А за Трипіллям на горі

уже гримів Зелений.

Заворушилися в Таращі…

— дощі, дощі —

Пішли ми в Канів.

Вишневі вулички, базар.

Театр немов обора.

А вниз, до річки, від Собора —

все яр та яр…

Кого ж то б'ють? — І це свобода?

— Мовчи! карательний отряд

не може взяти хабара? —

Коли вже здохне лютий гад

і не душитиме народа!

Вертаємось… — Пора!

Пора! — стрічають нас на "Чайці".

Куди пора? тікать? від кого?

Підем і ми в повстанці — сміємось.

І хтось промовив:

чекайте,

отут живе ж десь Винниченко.

… Ой Княжа Гора!

височенька.

Загрузка...